Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/1357/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2014.
Дата набрання законної сили: 06.10.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 636/1357/14-ц
		Провадження № 2/636/871/14
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		 
		24 вересня 2014 року Чугуївський міський суд Харківської області
		в складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,
		за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
		в с т а н о в и в:
		8.04.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, стягнутих на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 26494,10 грн. та судових витрат.
		В обґрунтування позовних вимог позивач у позові вказала, що за рішенням Чугуївського міського суду № А-202 від 24.08.1990 року відповідач повинен був сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини усіх видів доходів щомісячно до повноліття дитини. Однак відповідач аліменти не сплачував і на день повноліття дитини виникла заборгованість у сумі 8630,01 грн. Відповідач тривалий час ніде не працював, після досягнення дитиною повноліття заборгованість не сплатив і продовжує ухилятися від сплати заборгованості по аліментам і тому вона просить стягнути з відповідача пеню, яка складає 26494,10 грн.
		Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та надала уточнену позовну заяву, у якій зменшила розмір пені, оскільки відповідач надав державному виконавцю квитанцію про сплату аліментів у сумі 200 грн. у 2010 році, і просила стягнути пеню у сумі 25880,10 грн. 
		Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що він згоден з розміром заборгованості по аліментам, а зі стягненням пені не згоден, але письмових заперечень та розрахунку пені суду не надав.
		Державний виконавець відділу ДВС Чугуївського МРУЮ Зозуля Р.В. у судовому засіданні підтвердив факт ухилення відповідачем від сплати аліментів та надав розрахунок заборгованості по аліментам відповідача помісячно починаючи з березня 1997 року по день повноліття дитини.
		Вислухавши сторони та державного виконавця, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
		Сторони перебували у шлюбу, який розірвано 15,12.1993 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 8). Від шлюбу сторони мають повнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 7). Рішенням Чугуївського міського суду № А-202/1990 від 24.08.1990 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини усіх видів доходів щомісячно до її повноліття. Відповідно до вказаного рішення судом виданий виконавчий лист № А-202/90, який пред'явлений позивачем до виконання до відділу ДВС Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області (а.с. 9).
		Відповідач з березня 1997 року аліменти не сплачував і лише при працевлаштуванні на ЗАТ «Новопокровський завод залізобетонних конструкцій» з січні 2006 року по 6 грудня 2006 року з нього стягнуті аліменти у сумі 988,68 грн. та заборгованість у сумі 494,34 грн. (77).
		У зв'язку з несплатою аліментів у повному обсязі у відповідача виникла заборгованість по аліментам на день повноліття дитини - 24.04.2007 року у розмірі 9742,11 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості по аліментам державного виконавця, яка нарахована відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» із середньомісячної заробітної плати по Чугуївському району та згідно вимог виконавчого листа у розмірі ? частини усіх видів доходів щомісячно (а.с. 104, 105).
		В порядку та спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження», процесуальним законодавством України, відповідач дії та рішення державного виконавця з приводу визначення розміру заборгованості по аліментам не оскаржував, розмір заборгованості не оспорював. 
		За розрахунком позивача за період з 1 червня 2013 року, коли є підтвердження про те, що відповідач знав про суму заборгованості, по 3.04.2014 року, на день пред'явлення позову, загальна сума пені складає 26494,10 грн. (а.с. 13). При нарахуванні пені позивач визначила один відсоток від загальної суми заборгованості по аліментам на день повноліття дитини у сумі 8630,01 грн., який становить 86,3001 грн., помножила на кількість днів у місяці, у якому заборгованість не сплачена, та склавши за кожний місяць розмір пені, отримала загальну суму пені у розмірі 26494,01 грн.
		Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, а згідно ч. 2 цієї ж статті, особа, яка бере участь у справі, користується своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Оскільки вимоги про стягнення з відповідача пені у зв'язку з виникненням у нього заборгованості по сплаті аліментів, відповідно до уточненої позовної заяви, зменшила розмірі пені на 200 грн., суд розглядає вимоги позивача лише у цьому розмірі.
		Про те, що з відповідача стягнуті аліменти, він знав, неодноразово викликався до державного виконавця для дачі пояснень, куди з'являвся та давав обіцянку платити аліменти, що не заперечується відповідачем у судовому засіданні.
		Відповідно до положень ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
		За правилами ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.  
		З урахуванням того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а на суму несплачених аліментів за той місяць, у якому не проводилося стягнення аліментів. Пеня за прострочення сплати аліментів починає нараховуватися з наступного місяця за місяцем, у якому виникла заборгованість.
		Пеня за один місяць прострочення сплати аліментів становить 1 % від простроченої суми аліментарного платежу за місяць та загальної кількості днів прострочення. Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів є сумою пені, нарахованої за кожен місяць періоду, у якому було допущено прострочення сплати аліментів.
		Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у п. 22 роз'яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов, повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
		Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів. 
		Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, починаючи з березня 1997 року ОСОБА_2 без поважних на те причин не сплачував аліменти на утримання дочки.
		Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем всупереч вимог ст. 10, 60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність незалежних від відповідача причин, які обумовили виникнення заборгованості зі сплати аліментів. 
		Відповідно, є всі підстави вважати, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення починаючи з 1 березня 1997 року по день винесення рішення, як наполягає позивач.
		Заяв щодо зменшення розміру неустойки через матеріальний та сімейний стан відповідача, останнім суду не надавалось та не зазначалось на наявність передбачених ч. 2 ст. 196 підстав для зменшення розміру неустойки. 
		На підставі викладеного суд приходить до висновку щодо наявності передбачених законом підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. 
		Вирішуючи питання щодо визначення розміру неустойки (пені), суд керується наступним.  
		Як вбачається з правових позицій, викладених у вказаній постанові, Верховний Суд України зазначив наступне. Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. 
		Аналогічні правові позиції викладені і в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2011 року у справі № 6-15547св11, згідно яких аліменти призначаються та повинні сплачуватись щомісяця, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення. 
		Враховуючи наведене, суд розраховує пеню за несплату кожного з періодичних платежів не за весь час прострочення, а лише з січня 2004 року, тобто з набрання чинності Сімейного Кодексу України, яким встановлений розмір пені.
		Таким чином, загальний розмір пені, що підлягає стягненню, є наступним.
		розмір нарахованих аліментів, грн.1%кількість днів простроченнярозмір пені, грн.місяць нарахування99,860,998638883882,56Січ.0499,150,991538593826,2Лют.04103,531,035338283963,13Бер.04111,551,115537984236,67Кві.04121,51,21537674576,91Тра.04119,791,197937304468,17Чер.04129,831,298337064811,5Лип.04136,941,369436755032,55Сер.04135,021,350236454921,48Вер.04140,571,405736145080,2Жов.04137,391,373935844924,06Лис.04143,351,433535535093,23Гру.04132,51,32535224666,65Січ.05132,61,32634944633,04Лют.05138,721,387234634803,87Бер.05143,831,438334334937,68Кві.05148,741,487434025060,13Тра.05157,791,577933725320,68Чер.05161,961,619633415411,08Лип.05180,461,804633105973,23Сер.05181,911,819132805966,65Вер.05194,061,940632496305,01Жов.05184,991,849932195954,83Лис.05196,771,967731886273,03Гру.05161,211,612131575089,401.01.2006155,11,55131294853,08Лют.06135,11,35130984185,4Бер.06196,621,966224584832,928-31.12.2007246,322,463224275978,19Січ.07222,592,225923995339,93Лют.07247,972,479723685871,93Бер.07199,141,991423384655,89Кві.07загальна сума пені160929,2588 
		Таким чином, загальна сума неустойки (пені), що підлягає нарахуванню за вказаний вище період часу, дорівнює 160929,26 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
		Належних та допустимих доказів, які б дозволяли суду врахувати матеріальний стан відповідача та зменшити з цих підстав розмір неустойки, відповідач суду не надав. Взагалі будь яких заперечень відповідач суду не надав, а лише погодився з розміром заборгованості по аліментам, а з розміром пені - ні. Докази того, що заборгованість по аліментам виникла не з його вини та неможливість працевлаштування у судовому засіданні відповідачем не надані. Також у судовому засіданні відповідачем не спростовувалося повідомлення позивача про те, що відповідач довгий час не працював та аліменти у повному обсязі не сплачував. Так, при останньому працевлаштуванню з 01 січня 2006 року відповідач повідомив державного виконавця лише у червні 2006 року (а.с. 54-56).
		В судовому засіданні встановлено, що відповідач не має грошові зобов'язання перед іншими особами, інших дітей відповідач не має.
		При цьому, суд бере до уваги положення ст. 197 СК, яка регламентує підстави та обставини за якими суд може повністю або частково звільнити боржника від сплати заборгованості по аліментам, проте відповідач у судовому засіданні не зазначив такі підстави та обставини.
		Щодо застосування строку позовної давності слід зазначити наступне. Ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється в один рік. Але, згідно ст. 20 СК України позовна давність не застосовується, крім випадків передбачених сімейним законодавством, серед яких стягнення аліментів та неустойки по сплаті аліментів не має. У зв'язку з цим позови про стягнення аліментів тощо можна подавати до суду незалежно від часу виникнення підстав для звернення до суду. За своєю природою дана неустойка є виключно похідною від аліментів, на які позовна давність не застосовується, від так строк позовної давності на неустойку за прострочення сплати аліментів не встановлюється. 
		Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виду неустойки (пені) настає лише; на платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками; в інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.  
		Таким чином, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, і згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог. 
		В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь позивача сплачений ним при пред'явленні позову.
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд, - 
		в и р і ш и в:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Стара Покровка, Чугуївського району, Харківської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, на користь ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Посуньки, П'ятихатського району, Дніпропетровської області, та проживає в АДРЕСА_2, пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 25880,10 грн. та судовий збір у сумі 243,60 грн., а всього 26123 (двадцять шість тисяч сто двадцять три) грн. 70 коп.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...