Справа №22ц-825-08
Головуючий 1 -ї інстанції- Демченко
О.М.
Категорія-45 Доповідач-Галушко
Л.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22
травня 2008 року
Судова палата в цивільних справах
апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого:
Галушко Л.А.
Суддів : Плавич Н.Д., Кварталової A.M.
При секретарі: Сідоренко Ю.М.
За участю представника позивача-
ОСОБА_1., ОСОБА_2. Відповідача-ОСОБА_3. Представника відповідача-ОСОБА_4
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси
від 08.11.2007 року по справі за позовом ОСОБА_5 до
ОСОБА_3 про усунення перешкод в праві
власності на домоволодіння та земельну ділянку та за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про встановлення земельного сервітуту,
усунення перешкод у здійсненні права на споруди та
права користування земельною ділянкою
ВСТАНОВИЛА:
15.06 2006 року ОСОБА_5. звернувсь до суду з позовною заявою в котрий зазначав, що з ОСОБА_3. являються співвласниками
будинку АДРЕСА_1 в м. Одесі. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від
19.08.1988 року встановлений порядок користування земельною ділянкою. В 1993 році він добудував прибудову до старого домоволодіння(
літ а),відступивши від межі ділянок 60 см. для безперешкодного догляду за стіною нової прибудови. В
результаті заміни вікон відповідачка стала чинити перешкоди для їх заміни, чим порушує ,на думку позивача, право власності на
обслуговування домоволодіння.
Натомість ОСОБА_3. під його стіною збирає сміття в
наслідок чого появляється пліснява та руйнування
стіни. Одночасно позивач зазначає, що відповідачка
самочинно збудувала два вікна в його двір, чим порушує його право вільному
використанню двора. Позивач просив усунути перешкоди його права власності на
земельну ділянку та зобов'язати демонтувати віконні пройоми, що виходять в його двір, усунути перешкоди в праві власності
на домоволодіння шляхом встановлення проходу та
сумісного користування ділянкою ОСОБА_3. шириною 1 м. та довжиною 10 м.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд повернути у володіння позивачеві 60 см. земельної
ділянки, що розташовані по довжині новобудови А, встановити
право проходу та сумісного користування ділянкою 1 м.
та довжиною 10 м від вул. Фігнер до закінчення його будівлі, демонтувати три віконні прийоми в кухні а-1 та туалеті
а2,що виходять у його двір. Зобов"язати ОСОБА_6 зробити водовідвід з даху її домоволодіння, що виходить
у його двір.
-2-
11.05.2007 року ОСОБА_6. звернулась до суду з зустрічним позовом в якому просила суд
встановити земельний сервітут на земельну ділянку, що знаходиться в користуванні ОСОБА_5. шириною їм по всій довжині
прибудови а 1-4,зобов'язати ОСОБА_5. забрати
виноградну лозу з її даху. Свої вимоги обґрунтовувала
тим, що у рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 19.08.1988 року
визначений порядок користування земельною ділянкою, та за нею закріплено334
кв.м., а ОСОБА_1-292,20 кв.м., визначені межі. Однак в фактичному користуванні в неї знаходиться-292 кв.м., а в ОСОБА_2-334
кв.м. Посилаючись на те, що ОСОБА_5. не допускає до
іївікон ,котрі виходять в його двір, просила встановити земельний сервітут для їх обслуговування. Одночасно ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_5. самовільно збудував прибудову
А-1(2-6) на межі, а тому його вимоги щодо підходу до стіни не обгрунтовані.
Ріщенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_5. задоволено частково. Суд
зобов'язав ОСОБА_3. повернути у володіння та
користування ОСОБА_5. земельну ділянку зі сторони фасаду поАДРЕСА_1
в розмірі 60 см., довжиною, що дорівнює довжині новобудови А-1
(2-6).Зобов'язав ОСОБА_3. повернути у володіння та
користування ОСОБА_5. прибудинкову територію, шириною 1 м. та довжиною 5,3 м., біля старого домоволодіння
позивача(2-3) з фасадної сторониАДРЕСА_1. Відновив
межу ділянок сторін з фасадної сторони шляхом встановлення забору, який відступає від будівлі 2-6 на 60 см. та від
будівлі 2-2 на 1 метр, які належать ОСОБА_5.
Зобов'язав ОСОБА_7. демонтувати незаконно встановлену калітку, що
знаходиться на території ОСОБА_5 з фасадної
частини вулиці. Зобов'язав ОСОБА_3. демонтувати два віконні пройоми у самовільно збудованих коридорі(1-5) та
вбиральні (1-6), що виходять у двір ОСОБА_5. та не відповідають
технічним нормам та ДБН України., зробити водовідвід з даху її домоволодіння, що виходить у двір ОСОБА_2 більш
глибшим і відвести воду на її город. В інших вимогах-відмовлено. В задоволенні
зустрічного позову ОСОБА_3.-
відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову в вимогах ОСОБА_5. та
задоволенні вимог ОСОБА_3. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт посилається на те,
що районний суд фактично змінив порядок користування земельною ділянкою встановленим
рішенням Малиновського районного суду від
19.08.1988 року.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи
апеляційної скарги дійшла висновку, що вона підлягає
частковому задоволенню, з ухваленням нового рішення з наступних
підстав.
Усуваючи перешкоди ОСОБА_5. в користуванні земельної ділянки та зобов'язуючи повернути йому земельну ділянку з фасадної
сторониАДРЕСА_1, шириною 60 см., довжиною, що
дорівнює довжині новобудови А-1(2-6) позивача та прибудинкову територію, шириною 1 м. та довжиною 5,3 м. біля старого домоволодіння позивача (2-2), встановлюючи межу ділянок
шляхом встановлення забору, який відступає від будівлі
2-6 на 60 см. та від будівлі 2-2 на 1 м., та зобов'язуючи ОСОБА_3. демонтувати хвіртку з фасадної сторони, районний суд виходив з того, що ця земельна ділянка належить ОСОБА_8,
а ОСОБА_3 перешкоджає останньому в її
користуванні. Зобов'язуючи ОСОБА_3. демонтувати вікна та відвести
водовідвід на свою земельну ділянку, районний суд виходив з того, що вони порушують право власності ОСОБА_2 на приватне
життя.
-3-
Відмовляючи в заявлених вимогах ОСОБА_3. районний суд виходив з того, що
остання не довела порушення своїх прав.
Проте повністю погодитись з таким судженням першої інстанції не можна, так як вони не відповідають обставинам справи, суд не
правильно застосував норми матеріального права. У зв'язку з цим
рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового.
Судом встановлено, що сторони являються співвласникамиАДРЕСА_1 в м.
Одесі.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19.08.1988 року встановлений порядок користування земельною ділянкою, а
саме: ОСОБА_3. виділено ділянку площею 341,72
кв.м., під літ 11 по першому варіанту проекта розділу згідно з висновком від
24.06.1987 року за мінусом ділянки площею 9,28кв.м. по довжині 21,60м та шириною 1,60 м., а ОСОБА_5. ділянку під літерою 1 по цьому ж висновку плюс 9,28 кв.м. встановивши
межу города
по паркану-загальною площею 284,28 кв.м.(а.с.6-7)
В подальшому кожна зі сторін самовільно прибудувала до свого будинку прибудови.
Відповідно до ст.42 ЗК України(котра діяла на момент спірних павовідносин) наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на
житловий будинок та господарські будівлі, що сталися у
зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою,
не тягнуть за собою змін установленого порядку використання та розпорядження
земельною ділянкою.
З позовної заяви справи №2-114-88 року вбачається, що спір за 60 см. з фасадної сторони між сторонами, являвсь предметом
розгляду ще в 1988 році В мотивувальній частини рішення Малиновського районного
суду м. Одеси від 19.08.1988 року судом встановлено,
що відповідачем був встановлений маленький штахетний паркан, котрий розділяв двір. Пізніше ОСОБА_3. був встановлений високий паркан по тій ж межі, котрий простояв до 1986
року, котрим і встановлювавсь порядок користування
земельною ділянкою з фасадної сторони. В 1986 році
ОСОБА_5. самовільно переставив цей паркан на 2 м.25 см. вправо та поставив його в одну лінію з будинком під літ
А.Встановлюючи порядок користування земельною ділянкою в
1988 році районний суд врахував згоду ОСОБА_3.
відступити 2 метра від будинку під літ А та виділив цю земельну ділянку
ОСОБА_1-щириною 2 м,- та довжиною 2,25 м.
За таких обставин, поділ земельної ділянки з фасадної сторони встановлений Малиновським районнийм судом від 19.08.1988 року
передбачає за ОСОБА_5 -: 2 метри від стіни будинку та 2.5м.вправо і до кінця
паркану.
Ці обставини підтверджені і ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.11.1988 року, якою залишено вищезазначене рішення без
змін яким встановлено, що в'їзд ОСОБА_3 в двір становить 3 м.20 см.
Ці обставини підтверджені і рішенням апеляційного суду Одеської області від
10.11.2006 року з якого вбачається, що в'їзд в двір ОСОБА_3Становить 3 м.20 см.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що висновок районного суду щодо зобов'язання ОСОБА_3. повернути у володіння та користування 60 см. з фасадної сторони та
відновити межі ,шляхом встановлення забору, який відступає від будівлі 2-6 на 60 см. є помилковим та таким ,що суперечить встановленим
обставинам справи.
Оскільки позивачем не доведено, що ОСОБА_3. самовільно змінила встановлений порядок користування земельною ділянкою,
його вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
4
Доводи представника ОСОБА_5. про те, що пл.9,28кв.м. земельної ділянки відноситься до фасадної сторони по лінії стіни
будівлі спростовується мотивувальною частиною рішення
Малиновського районного суду м. Одеси від 19.08.1988 року,
проектом поділу ,згідно варіанту№1
Не можна погодитись і з судженням суду щодо повернення у володіння та користування земельної ділянки прибудинкової території,
шириною 1 метр та довжиною 5,5 м. Саламахі, оскільки
ширина проходу ОСОБА_3. становить 2 метри, котра
була виділена в користування ОСОБА_3. та у користуванні ОСОБА_5. ніколи
не знаходилась.
Таким чином,
судова колегія дійшла висновку, що районний суд безпідставно змінив порядок користування земельною ділянкою
встановленого рішенням суду
Малиновського району від 19.08.1988 року, а тому в цій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового
про відмову в задоволенні цих вимог.
Що стосується вимог щодо демонтажу віконних пройомів та відведення водостоку на свою земельну ділянку то судова колегія
погоджується з таким висновок суду виходячи з вимог ст. 391 ЦК України, якою передбачено захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння.
Так як матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3. самовільно збудувала прибудову кухні та
туалету з вікнами, котрі виходять в двір ОСОБА_2 ,то вони повинні бути демонтовані за рахунок її коштів, оскільки порушують
приватне життя позивача.
Судом встановлено та не оспорюється самою ОСОБА_3, що водостік з її даху
потрапляє на земельну ділянку ОСОБА_2.
Оскільки власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, то вимоги
щодо перенесення водостоку на земельну ділянку його
власника підлягає задоволенню.
Право земельного сервітуту-це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне
користування чужою земельною ділянкою.
Матеріалами справи встановлено, що прибудова ОСОБА_3., відносно котрої остання заявила вимоги щодо
встановлення земельного сервітуту, являється самовільною.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 ГЛ. не являється власником самовільних споруд вона не вправі
вимагати встановлення сервітуту для їх обслуговування.
Що стосується її вимог щодо усунення лози винограду з її даху, то позивачка
не надала доказів, котрі б підтвердили її наявність та перешкоду в праві
власності, а тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає, ОСОБА_3., на порушення її обов'язку, передбаченого ст. 10 ЦПК України, щодо доведення підстав
свого позову, не довела тих обставин, що ОСОБА_5.
перешкоджає їй в праві користування як земельною ділянкою так і будинком.
Позивач повинен зазначити і довести підставу позову, тобто обставини, з якими вона, як з юридичними фактами, пов"язує свою
матеріально-правову вимогу.
Виходячи з вищевикладеного судова колегія дійшла висновку, що при ухваленні судового рішення районний суд допустивсь
помилкового судження щодо здійснення перешкод ОСОБА_3. в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_5., та не правильно застосував норму матеріального права, котра
підлягала застосуванню, а тому з підстав ст. 309 ч.1 п.3,4 рішення підлягає
-5-
скасуванню з ухваленням нового про
часткове задоволення вимогОСОБА_5.. та відмові в заявлених вимог
ОСОБА_3. Керуючись ст. ст. 309 ч.1 п.3,4,316,317,319 ЦПК України,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну
скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2007 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення
перешкод в праві власності на домоволодіння та земельну ділянку задовольнити
частково:
-зобов"язати
ОСОБА_3 демонтувати два віконні пройоми у самовільно збудованих коридорі(1-5)та вбиральні(1-6),що виходять у двір
ОСОБА_5
-зобов"язати ОСОБА_3. зробити водовідвід з доху її домоволодіння з відводом на свою
земельну ділянку, -в задоволенні інших позовних вимог-відмовити.
В задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_3. до ОСОБА_5 про встановлення земельного сервітуту, усунення перешкод у здійсненні права власності та права користування земельною
ділянкою-відмовити..