Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/2346/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2014.
Дата набрання законної сили: 05.11.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу       Справа № 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		 
		   Провадження № 22-ц/778/4117/14                Головуючий у 1-й інстанції: Турбіна Т.Ф.   
		                                                                                                                                                                                Суддя-доповідач: Поляков О.З.
		      
		РІШЕННЯ  
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		       05 листопада 2014 року                                                                           м. Запоріжжя  
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
		головуючого:        Спас О.В.,
		                                            Полякова О.З.,
		                                            Бабак А.М.,
		             при секретарі:       Бабенко Т.І., 
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про захист честі, гідності, стягнення моральної шкоди,-
		ВСТАНОВИЛА :
		У березні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист честі, гідності, стягнення моральної шкоди.
		В обґрунтування позову позивач вказувала, що 01.07.2013 року вона звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з питання заміни платіжної картки банку, на що їй було видано платіжну пластикову картку «Універсальна» НОМЕР_1, на яку відповідно до заяви був встановлений нульовий кредитний ліміт.
		З невідомих підстав 18.12.2013 року, 09.01.2014 року та 22.01.2014 року на її та сусідських вхідних дверях до квартири, що знаходяться у під'їзді № 2 дев'ятиповерхового будинку АДРЕСА_1, спеціалістами безпеки кредитних операцій ЗРУ КБ «ПРИВАТБАНК» були наклеєні листи формату А-4, на яких містився фірмовий логотип ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» текст наступного змісту (мовою оригіналу): «ПриватБанк. кв. НОМЕР_2. Банк має намір звернути стягнення на цю нерухомість. Его разыскивает Кредитор. ОСОБА_3 злостный должник!!!», що є недостовірною та негативною інформацією. З приводу інформації, оприлюдненої в розклеєних листах 18.12.2013р.. 09.01.2014 року та 22.01.2014 року. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» жодного разу не звертався до позивача з претензіями щодо сплати заборгованості.
		Як вбачається з оскаржуваних фраз, кожна з них містить фактичні данні, оперуючи якими ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звинувачує позивача не лише у тому, що він є «злісним боржником» а й дискредитує його як особистість, виходячи з наступного.
		Висловлювання «ПриватБанк. кв. НОМЕР_2. Банк мас намір звернути стягнення на цю нерухомість. Его разыскивает Кредитор» не можна вважати оціночним судженням з огляду на характер застосованих мовних засобів, висловлювань, наявності посилань на конкретні обставини, що надає фразі фактичного твердження. Висловлювання містить посилання на конкретні данні, які можна перевірити. Застосовані у зазначеному висловлюванні мовні обороти сприяють створенню загального враження і наводять читачів на думку, що позивач - злочинниця у зв'язку з її шахрайськими діями щодо незаконного заволодіння та неповерненню грошових коштів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
		Висловлювання «ОСОБА_3 злостный должник» також містить посилання на конкретні данні, які можна перевірити, а отже, зазначену інформацію не можна вважати оціночним судженням зважаючи на характер застосованих мовних засобів, висловлювань які мають ознаки фактичного твердження.
		Відповідач навмисно вводить читачів в оману, зазначаючи нічим не підтверджені звинувачення, які сприймаються пересічним громадянином як недобросовісне виконання зобов'язань перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Загальне сприйняття такої недостовірної, відверто неправдивої інформації, в цілому надає фразі негативний характер стосовно позивача.
		Таким чином, негативна і недостовірна інформація, поширена відповідачем, підриває честь та гідність позивача, знижує довіру сусідів та оточуючих, як добропорядної людини та порушує особисті немайнові права на повагу до гідності та честі, передбачені ст. 270 ЦК України.
		Негативна, недостовірна інформація щодо позивача розповсюджена та доведена до відома не менш як 100 особам, що мешкають у під'їзді, де розташована квартира ОСОБА_3 Поширена інформація стосується конкретної фізичної особи, тобто позивача, про що свідчать вищезазначені надписи на листах формату А-4 із зображенням ОСОБА_3 Відсутні жодні докази, які б свідчили про достовірність поширеної відповідачем інформації. 
		Таким чином інформація поширена 18.12.2013 року, 09.01.2014 року та 22.01.2014 року, є негативною і стосується саме позивача, не відповідає дійсності, тобто є недостовірною, порушує особисте немайнове право позивача на недоторканність честі та гідності.
		Відповідно до середньо розрахункових показників, у під'їзді, де мешкає ОСОБА_3, мешкає більш ніж 100 осіб. Відповідно побачили зазначені листи 100 мешканців, у яких склалось негативне відношення до позивача.
		При цьому враховується, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, погіршення здібностей, ступеня вини відповідача, а такі з урахуванням ступеня зниження довіри до позивача, час та зусилля, яки  необхідні для відновлення попереднього стану.
		З  урахуванням принципів виваженості, розумності і справедливості позивач  оцінила моральну шкоду, завдану відповідачем його честі та гідності, в розмірі 10 000 грн., виходить з того, що середню суму моральної шкоди пропонується визначити за наступним розрахунком: 100 (особи, що мешкають у під'їзді) х 100 грн. = 10 000 грн.
		З наведених підстав позивач просив визнати недостовірною та такою, що порочить честь  та гідність ОСОБА_3 наступну негативну інформацію, поширену 18.12.2013 року, 09.01.2014  року та  22.01.2014 року  на  вхідних дверях  до  квартири НОМЕР_2     під'їзду № 2,  що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, яка міститься на аркушах формату А-4 із зображенням ОСОБА_3. та відповідними надписами на них (мовою оригіналу): «ПриватБанк. кв. НОМЕР_2. Банк має намір звернути стягнення на цю нерухомість. Его разыскивает Кредитор»: «ОСОБА_3 злостный должник».
		Зобов'язати відповідача не пізніше 30  календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, спростувати зазначену негативну й недостовірну інформацію шляхом розміщення резолютивної частини рішення суду в оголошені на дошці оголошень, що знаходиться перед входом до під'їзду № 2 будинку АДРЕСА_1 тим самим шрифтом, що й інформація, яка визнана недостовірною, без    правок, зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок, редакційного чи авторського тексту, з посиланням на номер цивільної справи, дату винесення рішення, і суду, що виніс рішення, з заголовком наступного змісту:  «Спростування негативної  і   недостовірної  інформації  стосовно  ОСОБА_3,  надрукованої на аркушах формату А-4 із зображенням ОСОБА_3, поширену 18.12.2013 року, 22.01.2014   року  та 22.01.2014 року  на   вхідних   дверях   до   квартири   НОМЕР_2,   вхідних   дверях  до під'їзду №2, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1.
		Заборонити відповідачу розповсюджувати будь-яким чином (в друкованих засобах масової інформації, на телебаченні, у радіотрансляції, в мережі Інтернет, в інтерв'ю, в промовах на будь - яких масових заходах та будь - яким іншим чином) наступну негативну і недостовірну інформацію: а саме: «ПриватБанк. кв. НОМЕР_2. Банк має намір звернути стягнення на цю нерухомість. Его разыскивает Кредитор»; «ОСОБА_3 злостный должник». 
		Стягнути          з відповідач на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 100 00 грн.
		Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати на правову допомогу в сумі 1 500 грн. відповідно до договору про надання юридичних послуг №07 від 18.02.2014р. та документів, які підтверджують, що правова допомога надавалася ТОВ «Снєжиий барс», яке здійснює діяльність у сфері права.
		Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. 
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		           Відповідно до п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України   підставами для скасування рішення   суду першої інстанції і ухвалення нового рішення  або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права . 
		Обґрунтованим  визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
		Як вбачається з матеріалів справи 01.07.2013 року позивачка  звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з питання заміни платіжної картки банку, на що їй було видано іншу платіжну пластикову картку «Універсальна» НОМЕР_1, на яку відповідно до її заяви був встановлений нульовий кредитний ліміт.
		Відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації. має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Юридичним складом даного правопорушення є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб: б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		У відповідності до абз.5  п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист честі, гідності, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року №1 недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		02.07.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений договір про надання банківських послуг. На підставі цього договору ОСОБА_3 оформлена пластикова картка «Універсальна» НОМЕР_1 зі строком дії - серпень 2016 року.
		            Це свідчить що між позивачем та відповідачем з 02.07.2013 року   виникли правовідносини на підставі укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг.
		З виписки по рахунку вбачається, що на дату видачі платіжної карти 02.07.2013 року було встановлено нульовий кредитний ліміт. В подальшому 14.07.2013 року був встановлений кредитний ліміту розмір 2400,00 гри., 14.01.2014р. кредитний ліміт знижений до 2190,00 грн. (а.с.79-80).
		           Апелянтом заперечується отримання вказаних кредитних ресурсів від відповідача.
		Відповідно до п. п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 договору клієнт надав свою згоду на те , що кредитний ліміт  встановлюється  за  рішенням  банку,  і  клієнт  надав  право  банку  в  будь -  який  момент змінити   (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Таким чином, підписання цього договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту встановленого банком, який  може переглядатися банком в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта.
		Згідно до п. н. 1.2.5.1.2.6 Умов та Правил надання банківських послуг Позивач взяв на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості по Кредиту, відсоткам за його користування, і також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
		За позицію Банку прострочена заборгованість за договором виникла 30.08.2013 року  у сумі 2293.21 грн..  станом на    01.04.2014    року    загальна    заборгованість    ОСОБА_3        за    карткою    «Універсальна НОМЕР_1 складає 3257.92 грн. і залишається непогашеною на час розгляду справі (а.с.79-80).
		За  матеріалами справи ,згідно пояснень  позивачки ОСОБА_3, які підтверджуються фотографіями, поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8. ОСОБА_9, встановлено ,що 18.12.2013 року, 09.01.2014 року та 22.01.2014 року на вхідних дверях до квартири ОСОБА_3 та вхідних дверях до квартири сусідів, що знаходяться у під'їзді № 2 дев'ятиповерхового будинку АДРЕСА_1, на стіні під'їзду, автомобілі, були розклеєні листи формату А-4 із фірмовим логотипом ПАТ КБ «ПриватБанк».
		Один з листів містить текст наступного змісту: «ПриватБанк. Банк має намір звернути стягнення на цю нерухомість! Терміново зателефонуйте на зазначений номер, кв. НОМЕР_2.» і містить зображення ОСОБА_3 і висловлювання «Его  разыскивает кредитор. ОСОБА_3 Злостный должник!!!». До іншого листа з текстом «ПриватБанк. Банк має намір звернути стягнення на цю нерухомість! Терміново зателефонуйте на зазначений номер, кв. НОМЕР_2.» додатково в повідомленні на ім"я ОСОБА_3 вказується про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором станом на 22.01.2014 року у сумі 3405.06 грн., без зазначення даних щодо дати укладання договору, суми отриманого кредиту , цільового використання кредитних коштів, будь - яких інших реквізитів цього договору та його умов. Банк пропонує боржнику виконати зобов'язання перед банком у добровільному порядку, в іншому разі банк активізує заходи з примусового стягнення заборгованості. З усіх питань пропонується звертатися до безпеки кредитних операцій південно-східного регіонального управління за адресою: м. Запоріжжя, пл. Інженерна. 1, каб. 102 або за вказаним номером телефону. Повідомлення підписано спеціалістом з безпеки кредитних операцій ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_10 (без зазначення прізвища), містить штамп Запорізького РУ ПАТ КБ «ПриватБанк».
		Матеріалами справи підтверджено ,що відсутні будь-яки письмові повідомлення з боку банку на адресу позивачки  з приводу наявності з її боку  заборгованості та її розміру, яки б передували діям щодо розташування листів  18.12.2013 року. 09.01.2014 року та 22.01.2014 року на вхідних дверях до квартири НОМЕР_2 під'їзду №2. що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, яка міститься на аркушах формату А-4 із зображенням ОСОБА_3. та відповідними надписами на них (мовою оригіналу): «І ІриватБанк. кв. НОМЕР_2. Банк має намір звернути стягнення на цю нерухомість. Его разьіскивает Кредитор»; «ОСОБА_3 злостньїй должник».
		Також представником банку  в засіданні апеляційного суду не визначено мету таких дій відповідача.
		За вимогами ч.1 та 3 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України.
		Таким чином дії Банку щодо  розповсюдження вказаних листів знаходяться з межами дії договору та не передбачені цивільним законодавством України.
		Таким чином судова колегія приходе до висновку що негативна інформація, поширена 18.12.2013 року, 09.01.2014  року та  22.01.2014 року  на  вхідних дверях  до  квартири НОМЕР_2     під'їзду № 2,  що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, яка міститься на аркушах формату А-4 із зображенням ОСОБА_3. та відповідними надписами на них (мовою оригіналу): «ПриватБанк. кв. НОМЕР_2. Банк має намір звернути стягнення на цю нерухомість. Его разыскивает Кредитор»: «ОСОБА_3 злостный должник» є недостовірною та такою, що порочить честь  та гідність ОСОБА_3 і підлягає спростуванню у спосіб визначений судовим рішенням.
		Вимоги позову про стягнення моральної шкоди позивач пов'язує з тим, що внаслідок порушення банком її особистого немайнового права їй завдано моральну шкоду.
		Відповідно до ч.1 ст.23 Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а згідно до п.4 ч.2 ст.23 ЦК України моральна школа полягає ,зокрема, у принижені честі та гідності фізичної особи.  
		Судова колегія вирішуючи питання відносно розміру заподіяної моральної шкоди, з урахуванням обставин справи, характеру та ступеню моральних страждань, приходе до висновку ,що правомірно та за доцільне буде стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду  в сумі  1000 грн.
		Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині заборони відповідачу в майбутньому не розповсюджувати (в друкованих засобах масової інформації, на телебаченні, у радіотрансляції, в мережі Інтернет, в інтерв'ю, н промовах на будь-яких масових заходах та будь-яким іншим чином) негативну і недостовірну інформацію, а саме: «ПриватБанк. кв. НОМЕР_2. Банк має намір звернути стягнення на цю нерухомість « Его разыскивает Кредитор»; «ОСОБА_3 злостный  должник», оскільки відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Також необхідно відмовити у задоволенні  позовних вимог щодо стягнення  1500 грн. витрат на правову допомогу, так як ОСОБА_4 приймав участь у розгляді справи за дорученням ,в якості представника позивачки.
		Згідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивачки підлягають стягненню понесені судові витрати  у відповідності до задоволених позовних вимог.
		           На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи ,доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення  підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. 
		Керуючись ст.ст.307,309,317 ЦПК України, колегія суддів
		В И Р І Ш И Л А :
		        Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_4  - задовольнити частково. 
		        Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2014 року по цій справі - скасувати та ухвалити нове рішення, за яким:
		        Позов ОСОБА_3 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про захист честі, гідності, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
		        Визнати недостовірною та такою, що порочить честь  та гідність ОСОБА_3 негативну інформацію, поширену 18.12.2013 року, 09.01.2014  року та  22.01.2014 року  на  вхідних дверях  до  квартири НОМЕР_2     під'їзду № 2,  що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, яка міститься на аркушах формату А-4 із зображенням ОСОБА_3 та відповідними надписами на них (мовою оригіналу): «ПриватБанк. кв. НОМЕР_2. Банк має намір звернути стягнення на цю нерухомість. Его разыскивает Кредитор»: «ОСОБА_3 злостный должник».
		Зобов'язати  Запорізьке РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» в порядку виконання судового рішення  спростувати зазначену негативну й недостовірну інформацію шляхом розміщення резолютивної частини рішення суду  на дошці оголошень, що знаходиться перед входом до під'їзду № 2 будинку АДРЕСА_1.
		        Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 1000 грн.
		        Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати  в розмірі 450 грн.
		        В інший частині позову відмовити. 
		        Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.
		Головуючий:   
		   
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...