Справа №
2-32/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
17 листопада 2008 року
Ржищівський міський суд Київської області в складі головуючої
судді: Козіної С.М.
при
секретарі:
Проценко Ю.В.
Розглянувши у відкритому судовому
засіданні в м. Ржищів Київської області справу за позовом Кагарлицького
житлово-експлуатаційного підприємства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за комунальні послуги,-
В С Т А Н
О В И В :
22.01.2008 року до Ржищівського
міського суду Київської області надійшла позовна заява Кагарлицького
житлово-експлуатаційного підприємства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за комунальні послуги, в якій вказано, що
Кагарлицьким комунальним житлово-експлуатаційним підприємством було проведено
перевірку та встановлено, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1. Також
відповідачка порушуючи п. 3 ст. 20 ЗУ ”Про житлово-комунальні послуги”, а саме
не укладаючи договір на надання житлово-комунальних послуг, фактично
користувалася послугами, які надає КЖЕП, оскільки постійно проживає за
вищевказаною адресою.
Відповідачка систематично не
проводить оплату за отримані послуги по утриманню будинку і прибудинкової
території і маючи житло площею 32,5 кв.м не сплатила борг КЖЕП в сумі 613, 93
грн., за період з 01.06.2005 року по 01.12.2007 року.
Заборгованість була нарахована
відповідно до розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 195
від 19.04.2000 року, яке зареєстроване в Київському обласному управлінні
юстиції 27.04.200 року за № 30/247; рішення виконавчого комітету Кагарлицької
міської ради № 93 від 05.07.2006 року; рішення виконавчого комітету
Кагарлицької міської ради № 170 від 19.10.2006 року; рішення виконавчого
комітету Кагарлицької міської ради № 202 від 15.16.2006 року; тарифу за послуги
по утриманню будинку і прибудинкової території за 1 кв.м загальної площі
квартири з урахуванням балкону для
м.Кагарлика за період з 01.05.2000 року по 01.07.2006 рік становив 0,26 грн.;
за період з 01.07.2006 року по 01.11.2006 рік становив 0,85 грн; за період з
01.11.2006 року по 01.12.2006 рік становив 0,96 грн.; та з 01.12.2006 року
тариф становив 0,93.
КЖЕП неодноразово повідомляло
відповідача про заборгованість, яка склалася у неї через несплату за
житлово-комунальні послуги та просило її погасити, але на даний час
відповідачка заборгованість не сплатила.
11.02.2008 року на адресу
Ржищівського міського суду надійшло заперечення відповідачки по справі ОСОБА_1,
в якому вказано, що вона дійсно являється власником квартири АДРЕСА_1. Вона не
з'являлася до КЖЕП для укладення договору про житлово-комунальні послуги, так
як їй не влаштовувало те, що плата за них проводилася фактично за бездіяльність
КЖЕПу з 2005-2007 р.р., а також її не було жодного разу повідомлено про
пропозицію укласти договір з КЖЕП.
КЖЕП не виконував свої обов'язки
щодо прибирання прилеглої до будинку території АДРЕСА_1, а також не
здійснювалось прибирання та ремонт в під'їздах будинку та підвалі. На усні
зауваження відповідачки працівники КЖЕП ніяк не реагували.
Проте, відповідачка не заперечує
проти часткової оплати за 2005-2007 р.р., а саме: за вивезення та утилізацію
твердих побутових і негабаритних відходів згідно з тарифами, так як це дійсно
проводилося.
Що стосується неодноразового
повідомлення працівниками КЖЕП відповідачки про заборгованість, то таке
повідомлення надходило їй лише один раз, перед подачею даного позову до суду.
14.02.2008 року до Ржищівського
міського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач
просить стягнути з відповідачки 674 (шістсот сімдесят чотири) гривні 33
копійки.
12.06.2008 року до Ржищівського
міського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач
просить стягнути з відповідачки 795 (сімсот дев'яносто п'ять) гривні 13 копійок
та судовий збір в розмірі 30 гривень.
05.08.2008 року до Ржищівського
міського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач
просить стягнути з відповідачки 868 (вісімсот шістдесят вісім) гривень 55
копійок.
Згідно письмового заперечення
відповідача на позов, відповідач не заперечує щодо стягнення з неї витрат по
вивезенню та утилізації твердих побутових і негабаритних відходів згідно з
тарифами.
Згідно з ЗУ “Про житлово-комунальні
послуги” від 24.06.2004 року відповідачка
ОСОБА_1 не являється учасником договірних відносин у сфері
житлово-комунальних послуг, відповідно в задоволенні невизнаної позивачкою
частини позовних вимог необхідно відмовити.
Представник позивача Магульська Л.І.
в судовому засіданні вимоги, викладені в позовній заяві підтримала повністю,
посилаючись на обставини, викладені вище.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове
засіданні не з'явилась з поважної причини, від неї надійшла заява про розгляд
справи у її відсутність.
Суд, заслухавши представника
позивача та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні
вимоги Кагарлицького житлово-експлуатаційного підприємства до ОСОБА_1 про
стягнення заборгованості за комунальні послуги, - не підлягають до задоволення
в повному обсязі, обґрунтовуючи своє рішення нижченаведеними доказами.
Згідно з ст. 901 ЦК України за
договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за
завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі
вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується
оплатитивиконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону
України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками
договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, якими є власник,
споживач, виконавець, виробник, здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону
України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання
житлово-комунальних послуг, їх якість та кількісні показники мають відповідати
умовам договору та вимогам законодавства, а згідно з ч. 1 ст. 32. Закону
України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні
послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, істотними умовами
якого, згідно з п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про житлово-комунальні
послуги", є вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх
складові на кожну з цих послуг, загальну вартість послуг, порядок оплати за
спожиті житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. З ч. 2 ст. 21 Закону
України "Про житлово-комунальні послуги", виконавець зобов'язаний
підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних
послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно
з типовим договором, а споживач, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 даного Закону,
зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг,
підготовлений виконавцемна основі типового договору.
Виконавець, згідно з ч. 1 ст. 1
Закону України "Про житлово-комунальні послуги", - суб'єкт
господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної
послуги споживачу відповідно до умов договору.
Таким чином, законодавством
покладено саме на виконавця, тобто в даному випадку на відповідача, обов'язок
по укладенню договору про надання житлово-комунальних послуг. Даний договір,
виходячи зі змісту Закону України "Про житлово-комунальні послуги",
має бути укладений в письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 26.
Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання
житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення, процедура
погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту
договору однією із сторін, аналогічні положення містяться в ч. 3 ст. 29 Закону
України "Про житлово-комунальні послуги", якою врегульовано
особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку.
Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна
сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Представником позивача не було
надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач був належним чином
повідомлений про порядок укладення договору про надання житлово-комунальних
послуг.
Не зважаючи на часткове визнання
позову відповідачем, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні
визнаної відповідачем частини позову, враховуючи все вищезазначене, крім того,
згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, якщо визнання відповідачем позову суперечить
закону суд не приймає визнання відповідачем позову.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України
стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони
понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позивачу відмовлено в
задоволенні позову в повному обсязі, вимога щодо стягнення з відповідача
понесених судових витрат не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись
ст. ст.3, 4, 88, ч. 4 ст. 174, 208, 209, 213, 215, 218 ЦПК України,-
В И Р І Ш
И В :
В задоволенні позовних вимог Кагарлицького
житлово-експлуатаційного підприємства до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, - відмовити в
повному обсязі. .
Рішення суду набирає законної сили
після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про
апеляційне оскарження не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження
рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня
проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: