Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16239/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2014.
Дата набрання законної сили: 12.11.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" листопада 2014 р.           Справа№ 910/16239/14
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Рябухи  В.І.
		суддів:            Ропій  Л.М. 
		          Калатай Н.Ф. 
		при секретарі: Бовсунівській Л.О.,
		за участю представників:
		від позивача Нижник Г.Г., дов. від 01.08.2014 №б/н,                               
		від відповідача не з'явився,
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"
		на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 
		(дата підписання - 03.10.2014)
		у справі №910/16239/14 (суддя Марченко О.В.)
		за позовом Приватного підприємства "Мальва-СТ"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"
		про стягнення 115120,06 грн 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 позов Приватного підприємства "Мальва-СТ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" (далі - відповідач) про стягнення 115120,06 грн задоволено повністю. 
		Стягнуто з відповідача на користь позивача 95011,60 грн основного боргу, 1585,26 грн 3% річних, 10992,84 грн інфляційних витрат, 7465,57 грн пені та 2302,41 грн судового збору.
		Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що договір підряду позивачем не виконувався, а акт виконаних робіт не надавався, а отже у відповідача не виникло обов'язку щодо оплати підрядних робіт. Крім того, відповідач зазначає, що довідка форми КБ-3 та акт виконаних робіт форми КБ-2в були підписані зі сторони відповідача особою, що не мала права на здійснення юридичних дій, зокрема "права підпису".
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 12.11.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2014 №28.  Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 17.10.2014) позивачу та відповідачу - 22.10.2014,  долучені до матеріалів справи.
		У судовому засіданні 12.11.2014 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
		Представник відповідача у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.
		Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи. 
		Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. 
		Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. 
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		У статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).
		Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. 
		У частині 4 статті 882 ЦК України зазначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
		Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2013 між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (підрядник) укладено договір підряду №21/11/13-БП на виконання будівельних робіт на будівництві житлового будинку по вул. Старокиївській, 3 у смт Козин Обухівського району Київської області (далі - договір), відповідно до якого за завданням підрядника субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати відповідно до проектної документації та додатку № 1 до договору власними силами та із залученням третіх осіб роботи з шліфування бетонної поверхні фундаментної плити (роботи) на будівництві житлового будинку по вул.Старокиївській, 3 у смт Козин Обухівського району Київської області (об'єкт) (п. 1.1 договору).
		Підрядник зобов'язується своєчасно прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов договору (п. 1.4 договору).
		Загальна договірна вартість робіт за договором визначена у додатку №1 до договору (п.2.1 договору).
		Щомісячна оплата за виконані обсяги робіт здійснюється підрядником субпідряднику на підставі підписаних сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним (за місяцем, в якому акт був підписаний підрядником), лише за умови оформлення субпідрядником на весь обсяг виконаних ним робіт у складі виконавчої документації, що надається підряднику одночасно з наданням документів форми КБ-2в та КБ-3: актів на приховані роботи, журналу виконання робіт, та, у випадку необхідності, інших документів, які згідно з вимогами чинного законодавства є обов'язковими для ведення (оформлення) субпідрядником при  виконанні передбачених договором робіт, якщо термін виконання таких документів не перевищує одного календарного місяця (п. 2.6 договору).
		Щомісячна оплата за виконані субпідрядником обсяги робіт здійснюється підрядником у розмірі 100% від суми, зазначеної в акті приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідці про вартість виконаних робіт форми КБ-3 (п. 2.7 договору).
		Підрядник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату виконаних належним чином і прийнятих робіт (пп. 4.1.4 п. 4.1 договору).
		Підрядник зобов'язується повністю сплатити вартість виконаних субпідрядником та прийнятих підрядником робіт (пп. 4.1.6 п. 4.1 договору).
		Субпідрядник має право на оплату виконаних ним належним чином та прийнятих підрядником робіт (пп. 4.4.2 п. 4.4 договору).
		Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання своїх зобов'язань за договором кожною із сторін, включаючи гарантійні зобов'язання субпідрядника (п. 10.1 договору).
		Договір підписано повноваженими представниками сторін, підписи скріплено печатками підприємства та товариства.
		У частині 4 статті 882 ЦК України зазначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
		Відповідно до листа Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.1998 №7/98 акт приймання виконаних підрядних робіт є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат. 
		Згідно п. 96 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.05 №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві"  підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. 
		Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ст.853 ЦК України).          
		З акта приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2013 року (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат/  за грудень 2013 року (форма КБ-3) вбачається, що позивачем виконано робіт на суму 145011,60 грн. 
		Довідка та акт підписані директором відповідача 20.12.2013 без зауважень та заперечень щодо виконаних робіт.
		30.12.2013 відповідач частково оплатив виконані підрядні роботи в сумі 50000,00 грн, про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача.
		В зв'язку з зупиненням відповідачем обов'язку по оплаті виконаних робіт позивач звернувся до ТОВ "Основа" з претензією від 30.04.2014 №76 про сплату боргу, в якій просив сплатити 95011,60 грн основного боргу та суму штрафних санкцій.
		Претензія отримана представником відповідача 05.05.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №44280583.
		Відповідач відповіді на претензію не надав, решту суми боргу та штрафні санкції не сплатив.
		З огляду на викладене вище, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази погашення решти заборгованості без мотивованої відмови після підписання актів, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 95011,60 грн боргу (145011,60 грн - 50000,00 грн).
		В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
		Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. 
		Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 ЦК України). 
		Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. 
		Передбачене законом право  кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
		Відповідно до п. 6.3 договору у разі порушення строків оплати виконаних належним чином і прийнятих робіт підрядник виплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості 
		Позивачем наведено розрахунок сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, згідно якого він просить стягнути з відповідача 7465,57 грн пені, 10992,84 грн інфляційних втрат та 1405,65 грн 3% річних, які правомірно стягнуто судом першої інстанції.
		Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов ПП "Мальва-СТ" в повному обсязі.
		Доводи апеляційної скарги стосовно того, що довідка форми КБ-3 та акт виконаних робіт форми КБ-2в були підписані зі сторони відповідача особою, що не мала права на здійснення юридичних дій, зокрема "права підпису", не приймаються апеляційним господарським судом до уваги, з огляду на наступне.
		Відповідно до п.2 Статуту ТОВ "Основа" (затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства від 25.09.2006 №3) ОСОБА_3 є учасником товариства та згідно протоколу від 30.12.2010 є його директором  строком на три роки - до 30.12.2013. За витягом з ЄДР ОСОБА_3 керівник та підписант ТОВ "Основа".
		У п.8.12 Статуту ТОВ "Основа" зазначено, що директор має право укладати будь-які договори та вчиняти будь-які правочини, а також здійснювати інші дії, спрямовані на досягнення мети товариства в межах його компетенції.
		Таким чином, договір підряду, довідка форми КБ-3 та акт виконаних робіт форми КБ-2в за грудень 2013 року підписані уповноваженою особою відповідача - директором ОСОБА_3
		Твердження відповідача, що договір підряду позивачем не виконувався, а акт виконаних робіт не надавався, а отже у відповідача не виникло обов'язку щодо оплати підрядних робіт, спростовуються матеріалами справи.
		У відповідача виник обов'язок оплати виконаних підрядних робіт на підставі підписаних акта виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 за грудень 2013 року, незважаючи на те, що додаток №1 до договору підряду не підписано зі сторони відповідача. Крім того, часткова оплата відповідачем виконаних робіт свідчить про прийняття ТОВ "Основа" підрядних робіт та визнання свого обов'язку по їх оплаті.
		Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги.
		Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  
		Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
		Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105  Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд     
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі №910/16239/14 - без змін.
		2.          Матеріали справи №910/16239/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
		 
		Головуючий суддя                                                            В.І. Рябуха 
		 
		Судді                                                                                Л.М. Ропій
		 
		                                                                                Н.Ф. Калатай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...