Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/3215/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  11.11.2014 р.                                                          Справа № 914/3215/14 
		 
		Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи    
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас», м. Київ;
		до відповідача: Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс кінотеатр «Дніпро», м. Львів
		про: стягнення 400 000 грн. 
		У судовому засіданні взяли участь представники:
		позивача: Стрельніков М.В. - представник на підставі довіреності б/н від 02.01.2014 року;
		відповідача: Манівська Л.Р. - представник на підставі довіреності б/н від 09.09.2013 року.
		Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас»  до Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс кінотеатр «Дніпро» про стягнення 400 000 грн. Розгляд справи призначено на 30.09.2014 року.
		У судовому засіданні 30.09.2014 року представники позивача заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Клопотання задоволено судом. У судове засідання представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та просив не приступати до розгляду справи по суті. Представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, подав Витяги на позивача та відповідача для долучення до матеріалів справи. Розгляд справи відкладено на 06.11.2014 року.
		У судовому засіданні 06.11.2014 року здійснювалась технічна фіксація судового процесу. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, повідомив про результати розгляду Вищим господарським судом України пов'язаної з даною справи № 910/946/14. Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, вимоги  ухвал суду не виконав. Розгляд справи відкладено на 11.11.2014 року.
		У судовому засіданні 11.11.2014 року здійснювалась технічна фіксація судового процесу. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву.
		У судовому засіданні 11.11.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Представникам сторін, що брали участь у судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
		Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас» (надалі по тексту рішення - позивач, юридична компанія згідно з договором) звернулось з позовом до Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» (надалі по тексту рішення - відповідач, замовник згідно з договором) про стягнення 400 000 грн. штрафу за втрату інтересу у наданні послуг згідно з п. 4 розділу 5 договору про надання юридичних послуг, укладеного між сторонам спору 22.07.2013 року.
		Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ту обставину, що відповідач порушив зобов'язання, прийняті згідно з договором про надання юридичних послуг №48 від 22.07.2013 року.
		Відповідач проти позовних вимог заперечив, подав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.
		У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 22.07.2013 року між сторонами у даній справі було укладено договір про надання юридичних послуг № 48 (надалі по тексту рішення - договір).
		Згідно з п. 1 розділу 1 договору замовник доручає, а Юридична компанія бере на себе зобов'язання щодо здійснення від імені та за рахунок замовника юридичних та фактичних дій щодо спору із Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».
		Згідно з п. 3 розділу 2 договору для виконання його умов Юридична компанія вчиняє перелік дій, які конкретизуються у додатках до цього договору та погоджуються із замовником.
		П. 4 розділу 2 договору частково дублює попередньо наведений п. 3 та встановлює, що усі зазначені у розділі 2 дії повинні бути погоджені Юридичною компанією із замовником.
		Розділом ІІІ договору передбачено перелік обов'язків замовника, серед яких: видати нотаріально завірену довіреність на представництво своїх інтересів особі (особам) працівникам юридичної компанії; своєчасно забезпечувати юридичну компанію всім необхідним для виконання дій, передбачених договором, у тому числі документами в потрібній кількості примірників; оплачувати витрати представників юридичної компанії, в тому числі витрати на відрядження, необхідні для здійснення дій, передбачених договором; своєчасно оплачувати послуги Юридичної компанії.
		Як зазначено в п. 4 розділу 5 договору, у випадку втрати замовником інтересу у наданні послуг юридичною компанією за цим договором, зобов'язання, що виникли за вказаним договором, можуть бути припиненими. У цьому випадку замовник повинен попередити юридичну компанію про припинення договору не пізніше, ніж за сім робочих днів, належно повідомивши про це юридичну компанію, оплатити вартість уже наданих за договором послуг, та сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 400 000 грн. частинами помісячно по 80 000 грн. щомісяця. У такому випадку припиненими зобов'язання за договором вважаються з моменту оплати вартості наданих послуг.
		25.10.2013 року у зв'язку з систематичним порушенням, на думку позивача у справі, умов договору, позивач направив на адресу відповідача претензію в порядку ст. 6 Господарського процесуального кодексу України з вимогою у 15-денний строк з дня отримання даної претензії відшкодувати вартість наданих послуг у розмірі 400 000 грн. частинами помісячно по 80 000 грн. щомісяця (копія претензії долучена до матеріалів справи). У відповідь на таку претензію, як підтверджується копією наявного у матеріалах справи листа від 07.11.2013 року, відповідач зазначив про перспективну, результативну та плідну співпрацю в майбутньому, а також направив копію відповіді ПАТ «Укрсоцбанк» на претензію позивача від 27.09.2013 року.
		На підтвердження позовних вимог позивач долучив до матеріалів справи постанову Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції  про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2014 року про примусове виконання наказу від 08.07.2014 року у справі № 910/946/914 про стягнення з Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс кінотеатр «Дніпро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас» судовий збір у розмірі 913 грн. 50 коп.
		Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документально не спростовувались.
		Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
		Як вже було зазначено вище, предметом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас» є стягнення з відповідача у справі 400 000 грн. штрафних санкцій за втрату інтересу у наданні послуг, згідно з п. 4 розділу 5 договору про надання юридичних послуг № 48 від 22.07.2013 року.
		При цьому, досліджуючи наявний у справі договір та наявні матеріали справи, суд не знайшов достатніх та належних доказів на підтвердження заявлених вимог. Так умови договору № 48 від 22.07.2013 року не містять мети, яку ставили перед собою сторони, укладаючи договір. Також вказаний договір не передбачає визначення поняття «інтерес у наданні послуг». 
		З огляду на наведене, за відсутності у договорі кінцевої мети його укладення та дефініції втрати інтересу, в контексті його умов, твердження позивача про втрату замовником інтересу у наданні Юридичною компанією послуг згідно з договором, є необґрунтованим та таким, що спростовується умовами договору № 48 від 22.07.2013 року, оскільки неможливо визначити саму суть інтересу за вказаним договором.
		Крім цього, позивач не навів достатніх та належних доказів, які б підтверджували його доводи про відмову від виконання умов договору чи саму втрату інтересу. Додаткові пояснення позивача з долученою копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2014 року, подані 28.10.2014 року, не можуть бути підтвердженням втрати інтересу у наданні послуг, оскільки свідчать лише про невиконання відповідачем вимог по сплаті судового збору до державного бюджету, мотиви такого невиконання можуть бути різними, вони не є предметом спору у даній справі та є припущеннями позивача. Оскарження відповідачем постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі № 910/946/914 також не підтверджує позовних вимог, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду саме в частині задоволення зустрічного позову, а не первісного (про визнання порушення господарського зобов'язання).
		Посилання ж Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас» на постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі № 910/946/14 від 24.06.2014 року, яка, на думку позивача, підтверджує втрату відповідачем інтересу у наданні послуг, є необґрунтованим з огляду на наступне.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.04.2014 року у справі № 910/946/14 у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас» до Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» про визнання порушення господарського зобов'язання відмовлено. Зустрічний позов Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас» про стягнення 100 500 грн. задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас» на користь Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» 75 700 грн. безпідставно набутих коштів, відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимоги в частині стягнення 24 800 грн.
		Відповідно до резолютивної частини наведеної вище постанови Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Львівської області було скасовано в частині задоволення зустрічного позову та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено.
		Разом з цим, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для скасування рішення Господарського суду Львівської області в частині відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом про визнання порушення зобов'язання.
		Постанова  Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року у справі № 910/946/14 залишена без змін Вищим господарським судом України згідно з постановою від 04.11.2014 року.
		Господарський суд Львівської області у рішенні від 01.04.2014 року зазначив про непідтвердженість та необґрунтованість твердження позивача за первісним позовом про втрату замовником інтересу у наданні послуг, чого суди апеляційної та касаційної інстанцій не спростували.
		Відповідно, рішення Господарського суду Львівської області від 01.04.2014 року у справі № 910/946/14 в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас» до Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» залишене без змін та вступило в законну силу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		З огляду на наведене, суд зазначає, що висновки та факти, зазначені у тій частині  рішення Господарського суду Львівської області від 01.04.2014 року у справі № 910/946/14, яка набула законної сили, спростовують твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас», визначені у позові як підстава для задоволення позовних вимог та мають для розгляду даного господарського спору преюдиціальне значення, оскільки стосуються тих самих сторін, що й у справі № 910/946/14.
		У матеріали справи представниками сторін не подано доказів звернення відповідача до позивача з попередженням чи пропозицією про припинення договору у зв'язку із втратою замовником інтересу у наданні послуг; не надходило таких попереджень і від позивача, що свідчить про чинність договору на даний момент та неможливість застосування п. 4 розділу 5 договору до відповідача. 
		Окрім того, в обґрунтування вимог, заявлених у поданому позові, позивач посилається на приписи ст. ст. 220, 224, 225 Господарського кодексу України, які регулюють підстави та порядок стягнення з винної у порушенні зобов'язання особи збитків, спричинених таким невиконанням. Проте, суд звертає увагу, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення неустойки, передбаченої п. 4 розділу 5 договору, а тому посилання на норми чинного законодавства, предметом регулювання яких є інші правові інститути, відмінні від стягнення штрафних санкцій, в даному випадку, є необґрунтованими та такими, що не можуть слугувати підставами для задоволення позову у даній справі.
		Щодо посилання  Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас» на норми, які регулюють підстави стягнення штрафних санкцій, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
		Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
		Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
		Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).
		З урахуванням наведеного, відповідно до системного аналізу вищенаведених положень, у цивільних правовідносинах превалює презумпція вини особи, яка порушила зобов'язання. Разом з цим, розглядаючи вказану презумпцію в контексті спірних правовідносин у даній справі, визначальним є доведеність самого факту порушення зобов'язання.
		Враховуючи наведене вище, позивачем у справі не доведено факту порушення відповідачем взятих на себе за укладеним договором зобов'язань, а тому й не може бути вини у неіснуючому порушенні зобов'язання.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. 
		Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. 
		У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України України сплата судового збору залишається за позивачем. 
		Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 43, 49, 81-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
		Повне рішення складене та підписане 17.11.2014 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 Матвіїв Р.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...