Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/10235/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2014.
Дата набрання законної сили: 16.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		           Справа № 335/10235/14-ц   2/335/2211/2014 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 листопада 2014 року                                                               м. Запоріжжя
		 
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя  у складі:
		головуючого судді Геєць Ю.В.,
		при секретарі Школяр К.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства „Основаніє", Запорізької міської ради про відшкодування моральної шкоди, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міського комунального підприємства „Основаніє" про відшкодування моральної шкоди.
		У позові зазначила, що вона мешкає в квартирі АДРЕСА_1
		ІНФОРМАЦІЯ_1 року в ліфті їхнього під'їзду загинула її дочка ОСОБА_3. Смерть настала внаслідок отримання нею тілесних ушкоджень, не сумісних з життям.
		Причиною аварії є несправність ліфта, що встановлено висновками судової технічної експертизи від 17.05.2010 року, проведеної в рамках розслідування кримінальної справи. Цей факт також встановлений постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.2012 року у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 272 КК України.
		На час аварії власником ліфта було Комунальне підприємство „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1" (далі КП „ВРЕЖО № 1"), яке 01.01.2006 року уклало договір підряду з товариством з обмеженою відповідальністю „Запоріжліфт-2" на утримання і обслуговування ліфтів, у тому числі і ліфта, який було встановлено в їх під'їзді. 
		Як встановило слідство, аварія сталася внаслідок недбалості працівників товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжліфт-2", які грубо порушили правила експлуатації ліфта.
		Посилаючись на те, що підрядник товариство з обмеженою відповідальністю „Запоріжліфт-2" не має відношення до купівлі ліфту, тому відповідати за придбання, встановлення і допуск до експлуатації неякісного, саморобного механізму повинен його власник КП „ВРЕЖО № 1". Саме власник здійснював експлуатацію ліфта, а робота ліфта є частиною комунальних послуг, гроші за надання яких від населення отримувало саме КП „ВРЕЖО № 1".  
		Рішенням Запорізької міської ради № 5 від 27.04.2012 року „Про припинення підприємств шляхом приєднання" припинено діяльність низки комунальних підприємств, у тому числі і КП „ВРЕЖО № 1", шляхом їх приєднання до міського комунального підприємства „Основаніє" (далі МКП „Основаніє"), яке є повним правонаступником КП „ВРЕЖО № 1".
		Позивач зазначає, що ліфт є джерелом підвищеної небезпеки та експлуатувався з порушенням правил.
		Моральну шкоду позивач оцінює у 6  557  056 грн., які просить стягнути з відповідача МКП „Основаніє" відповідно до ст.ст. 1167, 1187 ЦК України. 
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивач зазначає, що внаслідок аварії в ліфті загинула єдина її дочка, яка на той час була вагітна. Після смерті доньки значно погіршився стан її здоров'я, позивач перебуває в консультаційній групі обліку у лікаря - психіатра з діагнозом: пост травматичний стресовий розлад. Розлад душевного здоров'я  супроводжується розвитком хронічної хвороби серця (стенокардія).
		При визначені розміру моральної шкоди, позивач просить суд також прийняти до уваги фінансовий стан відповідача МКП „Основаніє", статутний фонд якого складає 21  863  000 грн., а також виходити з прецедентів, що мали місце останнім часом, щодо виплати компенсації постраждалим в катастрофах внаслідок загибелі людей. 
		В ході судового розгляду справи за клопотанням представника відповідача МКП „Основаніє" та зі згоди позивача, ухвалою суду до участі у справі залучено в якості співвідповідача Запорізьку міську раду.
		В судовому засіданні позивач та її представник, наполягають на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
		Представники відповідачів МКП „Основаніє" та Запорізької міської ради в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що відсутні передбачені законом підстави для стягнення моральної шкоди відповідно до ст.ст. 1167, 1187 ЦК України саме з МКП „Основаніє" та Запорізької міської ради.
		Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року біля 12-30 в ліфті ІІ-го під'їзду будинку АДРЕСА_1 стався нещасний випадок, внаслідок якого ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких загинула.
		Відповідно до акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 284 від 05.03.2010 року, наданого в рамках кримінальної справи № 061002 пр, смерть ОСОБА_3 настала від поєднаної закритої тупої травми тулуба і лівої верхньої кінцівки з множинними переломами кісток таза і кісток лівого передпліччя, що призвела до розвитку травматичного шоку.  ОСОБА_3 знаходилась в строку вагітності 18-20 тижнів (а.с. 177-181).
		Згідно висновку судової експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності № 17 від 09.04.2012 року, проведеної в рамках кримінальної справи № 061002 пр, (а.с. 151-176): технічною причиною нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 року біля 12-30 в ліфті ІІ під'їзду будинку АДРЕСА_1, внаслідок якого загинула ОСОБА_6, є неконтрольований рух ліфта при незачинених дверях кабіни.
		Обставинами, які обумовили настання досліджуваного нещасного випадку згідно даних, наведених в Акті технічного огляду ліфта пасажирського, зав. № 1250, реєстраційний номер № 73576, проведеного експертами технічними з промислової безпеки Запорізького ЕТЦ від 15.02.2010 року та в листі ТОВ „Карат-Ліфткомплект" є одночасне:
		- не спрацювання ланцюгу безпеки, який контролює стан дверей кабіни та шахти;
		- не спрацювання реверсивного руху дверей кабіни при наявності перешкоди між стулками дверей;
		- не спрацювання пристрою безпеки, який контролює несанкціоноване проникнення в шахту ліфта (відкриття будь якої з дверей шахти);
		- невідповідність блоку логіки вимогам технічних умов ДУАМ 1.405.001 ТУ.
		Причинами, що обумовили настання досліджуваного нещасного випадку являються:
		а) незадовільний технічний стан ліфта пасажирського, зав. № 1250, реєстраційний номер № 73576, який експлуатувався з несправними механізмами безпеки та блокування;
		б) незадовільна організація і технологія технічного обслуговування ліфтів та їх безпечної експлуатації, в тому числі, з боку: начальника КП „ВРЕЖО № 1" ОСОБА_7 та майстра виробничої дільниці ОСОБА_8 щодо організації безпечної експлуатації ліфтів.
		Також встановлено, що пасажирський ліфт зав. № 1250, реєстраційний номер № 73576, дата реєстрації - 30.04.2004 року, згідно розділу „Запис результатів опосвідчення" (с. 21, Паспарту) було введено в експлуатацію 18.05.2004 року.
		Монтаж (модернізацію) ліфта заводський № 1250, згідно Акту технічної готовності ліфта від 17.05.2004 року (с. 63, Паспорту) здійснило ТОВ „Запоріжремліфт", дозвіл на монтаж від 05.09.2001 року № 590.01.23-29.22.1. виданий Територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці України Запорізькій області.
		Власником ліфта зав. № 1250, реєстраційний номер № 73576, дата реєстрації - 30.04.2004 року, згідно розділу „Відомості про місцезнаходження ліфта" (с. 12, Паспорт), є КП „ВРЕЖО № 1". Ліфт встановлено в житловому будинку по АДРЕСА_1 Дата установки - грудень 2003 року.
		Станом на момент настання досліджуваного нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 року з ОСОБА_6 ТОВ „Запоріжліфт-2" не мало дозволу на виконання роботи з технічного огляду ліфтів.
		Крім того, судом встановлено, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.2012 року (Справа № 0818/10383/2012) ОСОБА_4 (майстер ТОВ „Запоріжліфт-2") звільнений від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, та ОСОБА_5 (електромеханік по ліфтам ТОВ „Запоріжліфт-2") звільнений від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, передбачений ч. 2 ст. 272 КК України, - на підставі п. „в" ст. 1 Закону України „Про амністію в 2011 році", провадження по кримінальній справі закрито (а.с. 6-13).
		Рішенням Запорізької міської ради № 5 від 27.04.2012 року „Про припинення підприємств шляхом приєднання" припинено діяльність низки комунальних підприємств, у тому числі і КП „ВРЕЖО № 1", шляхом їх приєднання до МКП „Основаніє", яке є повним правонаступником КП „ВРЕЖО № 1" (а.с. 27-29, 74). 
		Також судом встановлено та не оспорювалось сторонами, що КП „ВРЕЖО №1", як балансоутримувач житлового будинку по АДРЕСА_1 надавало послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
		Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених 17.05.2005 наказом № 76 Держжитлокомунгоспу України визначено, що утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
		Згідно п. 39 доповнень № 1 та п. 18 доповнень № 2 „Нормативно правового акта охорони праці 0.00-4.05-2003", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1631 від 15.10.2003 року ліфт відноситьсь до машин, механізмів, обладнання  підвищеної небезпеки, тобто є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні п. 4  постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6   та  ст. 1187 ЦК України.
		За змістом частин 1, 5 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. 
		Судом встановлено, що власником ліфта зав. № 1250, реєстраційний номер № 73576, дата реєстрації - 30.04.2004 року, що встановлений в житловому будинку по АДРЕСА_1, ІІ під'їзд, згідно розділу „Відомості про місцезнаходження ліфта" (с. 12, Паспорт), є КП „ВРЕЖО № 1", а отже, відповідальність за заподіяну позивачу моральну шкоду в силу ст.ст. 1167, 1187 ЦК України повинно нести МКП „Основаніє", як правонаступник КП „ВРЕЖО № 1".
		Посилання представників відповідача МКП „Основаніє" на те, що МКП „Основаніє" є неналежним відповідачем по справі і не повинна відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу у зв'язку із смертю її доньки, суд не приймає до уваги, оскільки МКП „Основаніє" є повним правонаступником КП „ВРЕЖО № 1", у володінні якого перебував ліфт зав. № 1250, реєстраційний номер № 73576, дата реєстрації - 30.04.2004 року, що встановлений в житловому будинку по АДРЕСА_1, ІІ під'їзд   та будинок по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя перебував на балансі саме КП „ВРЕЖО № 1", на яке покладено обов'язки  по наданню послуг з управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд.
		Крім того, системно-правовий аналіз положень ч.ч. 1, 2 ст.  1167, ч. 5 ст.  1187 ЦК України   свідчить про те, що  на     володільця     джерела підвищеної небезпеки     покладено відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини у її заподіянні. Тому в силу закону, перед позивачем несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
		При цьому судом приймаються до уваги     роз'яснення п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" відповідно до яких відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки та його     обов'язок відшкодувати моральну шкоду, настають навіть якщо ця матеріальна шкода завдана не з його вини. 
		Також, судом не встановлено обставин, які за законом виключають відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки.
		Згідно ст. ст.  3,  27 Конституції України   людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожна людина     має невід'ємне     право на життя, а тому є доведеним     спричинення моральної шкоди позивачці фактом загибелі її єдиної доньки та  надає їй право на відшкодування моральної шкоди.
		Отже, з урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачу дійсно завдана моральна шкода, що підлягає стягненню з відповідача у справі МКП „Основаніє", який є правонаступником власника джерела підвищеної небезпеки КП „ВРЕЖО № 1".
		Встановлені судом обставини свідчать про те, що в результаті смерті єдиної доньки позивача, яка до того була вагітна, позивачу була завдана моральна шкода, яка виразилась в спричиненні душевних страждань та втрат немайнового характеру, яка виразилась в тому, що вона пережила глибоке нервове потрясіння, утратила єдину рідну людину, що наклало негативний відбиток на її психологічний стан, внаслідок чого зазнає певних незручностей в організації свого життя, що вимагає від неї додаткових зусиль, втрати часу та коштів.
		Крім того, внаслідок втрати доньки, позивач безумовно продовжує переносити  моральні страждання. 
		Відповідно до вимог  ст. 23 ЦК України   та роз'яснень, викладених у п. 3  Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та враховуючи характер та обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість, незворотність наслідків трагедії, враховуючи фінансовий стан відповідача МКП „Основаніє", статутний фонд якого складає 21  863  000 грн., а також враховуючи наведені позивачем прецеденти, що мали місце щодо виплат компенсації постраждалим в катастрофах внаслідок загибелі людей, суд визначає розмір стягнення на відшкодування завданої позивачу моральної шкоди у 1  526  000 гривень (що на день стягнення становить 100  000 доларів за офіційним курсом НБУ), що відповідає вимогам розумності та справедливості з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань та негативних наслідків, заподіяних позивачу.
		Доводи представника відповідача МКП „Основаніє" про те, що він не несе відповідальність за експлуатацію та ремонт ліфту, спростовуються дослідженими судом вище переліченими доказами.
		Суд погоджується з доводами представників відповідача Запорізької міської ради про те, що Запорізька міська рада є неналежним відповідачем по справі і не повинна відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу внаслідок смерті її доньки, тому слід відмовити в задоволенні позовних вимог до відповідача Запорізької міської ради.
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства „Основаніє", Запорізької міської ради про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Міського комунального підприємства „Основаніє" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1  526  000 (один мільйон п'ятсот двадцять шість тисяч) гривень.
		В задоволенні позову про стягнення моральної шкоди у визначеному позивачем розмірі та про стягнення моральної шкоди з Запорізької міської ради - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                           Ю.В. Геєць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...