Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/343/14-г/4 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2014.

Результат оскарження 02.07.2014 Вищий господарський суд України: скасовано рішення першої та постанову апеляційної інстанції повністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"20" листопада 2014 р.Справа № 921/343/14-г/4
		Господарський суд Тернопільської області
		у складі головуючого  судді Бурди Н.М.  , судді Шумського І.П.  , судді Стопника С.Г.           
		Розглянув справу
		за позовом  Прокурора Шумського району в інтересах держави, вул. Українська, 53, м. Шумськ Тернопільської області, в особі Шумської районної ради, вул. Українська, 59, м. Шумськ Тернопільської області  
		до відповідача 1: Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", вул. Соборна, 25, м. Вінниця   
		відповідача 2: Тернопільської обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, вул. Танцорова, 51, офіс 411, м. Тернопіль
		відповідача 3: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль
		про визнання права власності на єдиний майновий комплекс у с. Кутянка Шумського району.
		За участі представників сторін:
		прокуратури: прокурор прокуратури м. Тернополя - Ковальчук О.Р., посвідчення      № 001015 від 20.08.12 р.
		позивача: начальник юридичного відділу виконавчого апарату районної ради Григоренко Т.Я.,  довіреність № 297/03-11  від 19.11.14 р.
		відповідача 1: не з'явився
		відповідача 2 : не з'явився
		відповідача 3: не з'явився
		 
		Суть справи: 
		В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та прокуратури процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
		Прокурор Шумського району звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави вул. Українська, 53, м. Шумськ, Тернопільської області в особі Шумської районної ради вул. Українська, 59, м. Шумськ, Тернопільської області до відповідача 1 - Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" вул. Соборна, 25, м. Вінниця, відповідача 2 - Тернопільської обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу вул. Танцорова, 51, офіс 411, м. Тернопіль, відповідача 3 - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль про визнання права власності на єдиний майновий комплекс у с. Кутянка Шумського району по вул. Млинок, 6.
		В обґрунтування заявлених вимог прокурор зіслався на те, що Збори господарств - учасників ДОЗ "Гайдарівець" 30.08.2011р. прийняли рішення про вилучення відповідного майнового оздоровчого комплексу із користування ДОЗ "Гайдарівець" та його передачу до спільної власності територіальної громади та міста Шумського району шляхом його передачі на баланс комунального спеціалізованого Лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" із переходом права постійного користування земельною ділянкою, що закріплена за ДОЗ "Гайдарівець" площею 4,9 га, яке (рішення Зборів) є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно за Шумською районною радою та визнання за нею права власності на це майно.
		Прокурор також стверджує, що договір купівлі-продажу бази відпочинку від 24.03.1989р., укладений між Тернопільським обласним виробничим об'єднанням будівництва, ремонту та експлуатації автомобільних шляхів Міншляхбуду УРСР та Тернопільським обласним об'єднанням "Тернопільколгоспздравниця", акт продажу - купівлі бази відпочинку "Кутянка" від 31 березня 1989р., затверджений начальником Тернопільського об'єднання "Облавтошлях" та першим заступником голови облагропрому Тернопільської області; постанова колегії Тернопільського обласного агропромислового комплексу (№К-3/16-4-п від 29.03.1989р.) жодним чином не підтверджують факт передачі права власності на єдиний майновий комплекс не лише до ООМЗ "Тернопільсільгоспздравниця" але і до Тернопільського обласного об'єднання "Тернопільсільгоспздравниця", оскільки на той момент єдиний майновий комплекс перейшов у власність колективних сільськогосподарських підприємств та між колгоспів району, а сам договір з посиланням на ст. ст. 228, 49 ЦК України вважає недійсним.
		          Крім цього, зазначив що, незважаючи на те, що згідно інформації Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції (лист №06.04.-11/527 від 18.12.2013р.) відповідно до п. 1.4 Статуту ООМЗ "Тернопільсільгоспздравниця" визначено правонаступником Тернопільського обласного об'єднання міжколгоспних і колгоспних здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", створеного на підставі    постанови Президії ради колгоспів УРСР та Президії республіканського комітету профспілки працівників сільського господарства від 23.09.1985р. та Протоколу зборів уповноважених представників господарств учасників і підприємств Тернопільської області №1 від 24.03.1986р., проте, вказані документи не підтверджують правонаступництва відповідачем 1 прав та обов'язків Тернопільського обласного об'єднання "Тернопільсільгоспздравниця", так як відсутнє рішення уповноваженого органу управління Тернопільського обласного міжколгоспних і колгоспних здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" про передачу майнових прав до ООМЗ "Тернопільсільгоспздравниця".
		          Відповідач 1 - Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" відзиву на позов суду не надав, участь уповноваженого представника не забезпечив, хоч про місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи , а також встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2014р. у даній справі. Ухвала від 10.11.2014р. отримана відповідачем 1, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене його представнику 17.11.2014р.
		Відповідач 2 - Тернопільська обласна профспілкова організація працівників агропромислового комплексу, по суті заявленого прокурором позову заперечень не подав. Уповноважений ним представник будь-яких документів в підтвердження правового статусу спірного майна, як-то правовстановлюючих чи правозасвідчувальних документів суду не подав.
		Відповідач 3 - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", відзиву на позов не подав. Уповноважений ним представник в судових засіданням по суті позовних вимог прокурора не заперечував. 
		Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників прокуратури та позивача .
		Враховуючи, що явка сторін не визнавалася обов'язковою, а брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому господарський суд у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядає спір по наявних у справі матеріалах.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача та прокурора, судом встановлено наступне:
		- у відповідності до п. 6 постанови ЦК Комуністичної партії України та Ради міністрів УРСР від 19.11.1985р. №412 створено Державний агропромисловий комітет УРСР до якого входять : Держагропром УРСР, агропромислові комітети областей, районні агропромислові об'єднання, підвідомчі їм радгоспи, підприємства, організації та установи, а також колгоспи, які створюють єдину систему Держагропрому УРСР;
		- згідно п. 1 Положення про Державний агропромисловий комітет УРСР, яке затверджено постановою Ради Міністрів УРСР №185 від 17.05.1986р. Держагропром УРСР здійснював керівництво довіреними йому галузями, як правило, через агропромислові комітети областей та управляв об'єднаннями, підприємствами та організаціями республіканського підпорядкування, безпосередньо або через створювані в установленому порядку органи;
		- відповідно, Тернопільський обласний агропромисловий комітет входив в систему Держагропрому УРСР, був органом управління агропромислового комплексу в області. Його рішення були обов'язкові для всіх підприємств об'єднань,  підприємств та організацій агропромислового комплексу. Оскільки Тернопільське обласне об'єднання міжгосподарських і колгоспних здравниць "Тернопільколгоспздравниця" входило в систему Тернопільського агропромислового комітету, то у своїй діяльності  керувалось  його рішеннями;
		- 10 березня 1989р. Шумським агропромисловим об'єднанням прийнято рішення №9 про купівлю  в "Облавтошляху" бази  відпочинку "Кутянка" та організацію  на цій базі міжгосподарського  табору  "Гайдарівець"  для оздоровлення дітей працівників АПК; 
		- 24 березня 1989р. між Тернопільським обласним виробничим об'єднанням будівництва, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів Міншляхбуду УРСР (Облавтошлях) та Тернопільським обласним об'єднанням "Тернопільколгоспздравниця" (Власник) укладено договір продажу бази відпочинку "Кутянка" (далі-Договір), що розташована в с. Кутянка, Шумського району, Тернопільської області, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками, а також погоджений головою Тернопільського обкому профспілки працівників агропромислового комплексу та головою Шумської районної Ради колгоспів; 
		- на підставі зазначеного договору 31.03.1989р. сторонами правочину  здійснено приймання-передачу: основних засобів, тварин, матеріалів, дизпалива, малоцінного інвентарю, бази відпочинку "Кутянка", у відповідності до змін "Гайдарівець", загальною вартістю 291282 крб., що  підтверджується актом від 31.03.1989р., затвердженого начальником Тернопільського об'єднання "Облавтошлях" та першим заступником голови облагропрому Тернопільської області;
		- 07.07.1995р. складено установчий договір та Статут міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець", погоджений Радою облоб'єднання "Тернопільсільгоспздравниця" ;
		- згідно з умовами Установчого договору та Статуту - ДОЗ "Гайдарівець" створено колективними сільськогосподарськими підприємствами і міжгоспами району шляхом добровільного об'єднання частини своїх фінансових, матеріально-технічних ресурсів з метою оздоровлення і відпочинку дітей членів КСП і держгоспів працівників інших організацій агропромислового комплексу;
		- згідно п. 2 Статуту ДОЗ "Гайдарівець" є оздоровчим закладом, який здійснював свою діяльність на засадах оперативного управління - права володіти, користуватись та розпоряджатись закріпленим за ним майном, яке належить на правах спільної власності колективним с/г підприємствам і держгоспам у розмірах, що відповідають паям господарств -учасників;
		          - відповідно до п. 5 зазначеного Статуту, управління оздоровчим закладом здійснюється зборами уповноважених представників господарств учасників та радою оздоровчого закладу, який одночасно є головою цієї ради. Координацію діяльності керівництва роботою оздоровчого закладу здійснює обласне об'єднання "Тернопільсільгоспздравниця".
		Прокурор, заявляючи позов про визнання права власності на це майно за територіальними громадами сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради, в якості доказу, що підтверджує право позивача на нього, посилається на рішення загальних зборів господарств-учасників Міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець" від 30.08.2011р. про вилучення з користування ДОЗ "Гайдарівець" майна, що передано йому господарствами-учасниками для здійснення оздоровлення дітей АПК у складі згідно з Додатком №1 та передачу цього майна до спільної власності територіальних громад сіл та міста Шумського району. 
		Суд, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному їх розгляді в сукупності, прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає, з огляду на таке:
		- відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання;
		- згідно з вимогами статті 392 ЦК України, власник майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності;
		- за замістом вищенаведеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними;
		- невизначеність відносин власності щодо спірного майна - єдиного майнового комплексу в с. Кутянка Шумського району уже була предметом спору у справі №14/16/5022-229/2012(12/9/5022-150/2012) за позовом обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" до відповідачів: 1. Шумської районної ради; 2. Комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь"; 3. Шумського бюро технічної інвентаризації; 4. Андрушівської сільської ради Шумського району за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  - ДОЗ "Гайдарівець" про: визнання незаконним та скасування рішення Шумської районної ради Тернопільської області № 85 від 14.09.2011р. "Про прийняття майнового оздоровчого комплексу в спільну власність територіальних громад сіл та міста Шумського району;  визнання права власності на майновий комплекс "Гайдарівець";зобов'язання Шумського районного  бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності на майновий оздоровчий комплекс "Гайдарівець" за територіальною громадою сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради;
		          - зазначеним рішенням встановлено, що договір від 24.03.1989р. є договором купівлі-продажу в розумінні ст. 224 ЦК УРСР від 18.07.1963р., норма якої передбачала обов'язок продавця передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язувався прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму;
		          - і власне за умовами цього договору "Власник" - покупець зобов'язувався прийняти по акту існуючі будівлі, споруди, обладнання, інший інвентар бази відпочинку та оплатити його вартість до 01.05.1989р., а "Облавтошлях" - продавець в строк до 01.05.1989р. передати по акту дане майно на баланс контрагента після надходження повідомлення про оплату його вартості;
		          - цим рішенням також встановлено, що вартість майна - бази відпочинку "Кутянка" у розмірі  291 282 крб. оплачена, а майно по акту прийому-передачі від 31.03.1989р. передано Тернопільському обласному об'єднанню міжгосподарських і колгоспних здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", при цьому кошти на придбання даного об'єкта були виділені із коштів Централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспників відповідно  до постанови президії  Ради колгоспів УРСР та Республіканського  комітету профспілки працівників агропромислового комплексу  від 21.02.1989 року №4;
		          - ДОЗ "Гайдарівець", що був утворений на підставі рішення ради Тернопільського агропромислового об'єднання від 23.05.1989р. на майні бази відпочинку "Кутянка", згідно затвердженого цим рішенням списку, зареєстрований як юридична особа Шумською державною адміністрацією 25.10.1995р.;
		          - однак, як встановлено судом, інформації про розмір та порядок формування статутного фонду ДОЗ "Гайдарівець" його Статут та установчий договір не містять, а згідно з даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розмір внеску до статутного фонду становить 0 грн. 00 коп. 
		При визначенні моменту набуття права власності суд має враховувати як особливості самого майна, так і особливості оформлення права власності, які теж суттєво впливають на визначення моменту виникнення (набуття) права власності. 
		Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, визначені у главі 24 Цивільного кодексу України.
		Тобто суд, вирішуючи питання правомірності набуття права власності, має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема, на підставі правочинів.
		Згідно з ст. 87 ЦК України у разі передання нерухомого майна, як вкладу до статутного фонду юридичної особи, право власності на таке майно виникає з моменту державної реєстрації права за такою юридичною особою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме  майно. 
		          У відповідності до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 за  № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація є записом, фіксацією фактів або явищ для обліку та надання їм статусу офіційного визнання актів, унесення до списку або книги обліку.
		          Як встановлено судом, всупереч наведеним нормам закону, право власності на спірне майно в установленому законом порядку станом на день передачі його позивачу не було зареєстроване ні за господарствами учасниками ні за дитячим оздоровчим закладом "Гайдарівець" як юридичною особою, що ним утворена, відповідно, в подальшому відсутньою була правова підстава для розпорядження ним у спосіб, зазначений в рішенні загальних зборів господарств-учасників Міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець", оформленому протоколом від 30.08.2011р., шляхом передачі єдиного майнового комплексу до спільної власності територіальних громад сіл та міста Шумського району (на баланс спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" із переходом права постійного користування земельною ділянкою, що закріплене за ДОЗ "Гайдарівець", площею 4,9 га), оскільки вказані суб'єкти не реалізували свого права як власники на спірне майно шляхом здійснення відповідної державної реєстрації.
		          Подані позивачем відомості про знаходження спірного майна на балансі ДОЗ "Гайдарівець" не є безспірною ознакою його права власності і не визначає підстав знаходження цього майна у власності (володінні).          
		Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За змістом статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог належними і допустимими доказами.
		Таким чином, враховуючи, що ні в межах зазначеної вище справи №14/16/5022-229/2012(12/9/5022-150/2012), ні в процесі розгляду даної справи ні прокурором,  ні позивачем, ні відповідачем не подано належних та допустимих доказів в підтвердження права власності колективних сільськогосподарських підприємств та міжгоспів Шумського району на майно бази відпочинку "Кутянка" або доказів, що засвідчують перехід такого права від попереднього власника, чи факту реєстрації такого права за ДОЗ "Гайдарівець", власником якого згідно п. 2 Статуту задекларували себе колективні сільськогосподарські підприємства і держгоспи, тому суд не вбачає підстав для визнання права власності на єдиний майновий комплекс у с. Кутянка Шумського району по вул. Млинок, 6 за територіальними громадами сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради.
		Посилання прокурора на недійсність Договору продажу бази відпочинку "Кутянка" від 24.03.1989р., укладеного між Облавтошляхом та Тернопільським обласним об'єднанням "Тернопільколгоспздравниця", суд до уваги не приймає, оскільки:
		- за ст. 49  ЦК УРСР та ст. 228 Цивільного кодексу України правочини є нікчемними, якщо вони порушують публічний порядок, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні інтереси;
		-  при цьому, прокурор свої посилання жодним чином не обґрунтував та не зазначив у чому конкретно виразилася спрямованість правочину на порушення публічного порядку;
		- крім цього, з огляду на те, що згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок , є нікчемним, тобто недійсним унаслідок безпосередньої вказівки закону і незалежно від наявності позову з боку його учасників чи інших осіб, проте, наслідки правочину, що визнаний недійсним унаслідок порушення публічного порядку, визначаються загальними правилами - за ст. 216 ЦК України;
		- згідно з приписами ст. 216 ЦК України, наслідком укладення правочину, що не відповідає вимогам закону і визнається недійсним, є двостороння реституція, тобто, кожна сторона недійсного правочину має повернути все, що вони одержали на виконання такого правочину;
		- і навіть, якщо припустити, що Договір продажу бази відпочинку "Кутянка" від 24.03.1989р. (укладений між Облавтошляхом та Тернопільським обласним об'єднанням "Тернопільколгоспздравниця") є нікчемним, то наслідки нікчемності такого правочину жодним чином не вплинуть ні на права Шумської районної ради на це майно, ні на права господарств-учасників ДОЗ "Гайдарівець", так як за ст. 49 Цивільного кодексу УРСР - все одержане за такою угодою стягується в доход держави, а за ст. 216 ЦК України - все повертається в попередній стан, що у будь-якому випадку виключає законні правові підстави набуття права власності названими вище особами.
		          Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача у справі.             
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1.  В позові відмовити.
		 
		На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
		 
		          Повне рішення складено  28.11.2014р. 
		 
		Головуючий суддя                                                                      Н.М. Бурда
		 
		Суддя                                                                                          І.П. Шумський
		 
		Суддя                                                                                          С.Г.Стопник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...