Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/25538/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2014.
Дата набрання законної сили: 16.03.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 127/25538/13-к
		1-кп/127/339/14 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04.12.2014 року м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:
		головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря: ОСОБА_4 ,
		за участю:
		сторони обвинувачення  прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		захисників: ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		потерпілого -  ОСОБА_11 
		розглянувши в судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013010100000708 від 17.04.2013 року, по обвинуваченню:
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанівка Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, пенсіонера, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.08.2002 року Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
		 
		- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, - 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_12 за наступних обставин.
		 
		Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 , 16.04.2013 року, біля 24:00 години, знаходячись в будинку своєї сусідки ОСОБА_12 по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив з останньою сварку, в ході якої розгнівавшись на ОСОБА_12 вирішив заподіяти їй смерть, для чого, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_12 , обхопив правою рукою шию останньої та, застосовуючи значну силу притиснув її до себе, утримуючи до того часу, поки вона не перестала подавати ознак життя, після чого кинув її тіло на диван та залишив місце події. Через деякий час ОСОБА_7 з метою знищення слідів злочину повернувся до будинку ОСОБА_12 та підпалив її труп.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №272 від 20.05.2013 року, у ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді хребетно-спинно-мозкової травми: перелом хребта на рівні 7 шийного 1 грудного хребців з крововиливами в оточуючі тканини та пошкодження зв`язок між осистими відростками, крововиливом в речовину спинного мозку, набряком речовини головного та спинного мозку, а також крововиливами в м`які тканини спини.
		Дані ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів незадовго до настання смерті. Хребетно-спинно-мозкова травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як таке, що викликало набряк головного та спинного мозку та стоїть в причинному зв`язку із смертю.
		Між діями ОСОБА_7 та смертю ОСОБА_12 існує прямий причинний зв`язок.
		 
		Обвинувачений  ОСОБА_7 свою винну у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, дав суду показання, що він з в ніч з 16 на 17 квітня спав вдома. Разом з ним в хаті були дружина та син, він з хати, до ранку не виходив. З загиблою ОСОБА_12 він перебував в гарних стосунках. Наміру проводити орні роботи на городі в покійної в нього не було й з вказаною пропозицією він до неї не звертався, оскільки в селі такими роботами займаються інші мешканці. 
		Вранці 17 квітня 2014 року він вийшов на вулицю та на заклик ОСОБА_13 зайшов до двору ОСОБА_12 , помітив дим з будинку ОСОБА_12 . З метою з`ясування причин диму та можливого спасіння потерпілої він двічі заходив до веранди будинку. В дверях будинку був ключ. В кімнату зайти не зміг через сильне задимлення. Щоб розгледіти, що трапилось, він дійсно підпалював декілька разів власні сірники, які не горіли, й недопалки сірників він кидав на землю. Він виходив на вулицю та другий раз заходив у хату, щоб віднайти покійну проте, не зміг її знайти. Під час перебування в веранді хати він торкався дверей, вимикача світла, та стін. В подальшому він з криниці діставав воду, яку в хату носив ОСОБА_14 та виливав в хату, куди саме йому не відомо. Через деякий час приїхали пожежник, які гасили пожежу водою, та іншими засобами. Також повідомив, що на його думку, сірники на яких збереглись сліди його ДНК могли потрапити з веранди у хату разом з водою або взуттям великої кількості людей які гасили пожежу та заходили до кімнати з тілом покійної. 
		Повідомив, що в ході досудового слідства на нього чинився тиск працівниками міліції, під час відтворення обставин події та слідчого експерименту він виконував лише вказівки слідчого, проте постійно стверджував, що злочину не чинив. Перебуваючи в слідчому ізоляторі він, дійсно спілкувався по телефону з своєю дочкою проте просив не приховати докази, а щоб його знайшли сини племінні ОСОБА_15 , які працюють в слідчому ізоляторі. Будь кому в слідчому ізоляторі чи ІТТ, про обставини вчинення вбивства він не розповідав оскільки такого не було. 
		 
		Потерпілий  ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання. що він являється братом покійної ОСОБА_12 . Після 08:00 години ранку 17.04.2013 року йому зателефонували та сказали, що його сестра ОСОБА_12 загинула. Коли він приїхав, на місці події уже були працівники міліції та пожежники. Він сидів та чекав, поки працювала міліція та пожежні. Коли зайшов в будинок, побачив мертву сестру.
		Через місяць після події в будинку покійної сестри він виявив, що веранді, там де була шибка, не було цвяхів, їх хтось вийняв, штори були згорнуті пополам, нижня частина яких попадала на землю. Він попросив свого брата ОСОБА_17 збирати яблука, які опадали та той в його присутності на гаражі знайшов скло. Покійна ОСОБА_12 йому на обвинуваченого ОСОБА_7 ніколи не скаржилась, йому не відомо, щоб останній ходив до його сестри.
		 
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дала показання, що вона являється сусідкою покійної ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , з якими підтримує гарні відносини. Також у ОСОБА_7 з померлою ОСОБА_12 були дружні сусідські відносини. Вона була у покійної ОСОБА_12 16.04.2013 року з 10 години ранку до 17:30 год., допомагала по господарству. Наступного дня зранку вона мала принести два відра піску для ОСОБА_12 , однак, коли вона прийшла о 07:30 год., то побачила, що з комина будинку ОСОБА_12 іде дим, підійшовши до будинку, вона побачила, що той зачинений, вона спробувала постукати в шибку веранди. однак її рука провалилась всередину, так як там не було скла. Вона пішла до літньої кухні, думаючи, що ОСОБА_12 може бути там, однак не знайшовши там останню повернулась до будинку, просунувши руку в вікно веранди та віддвинувши штору, вона побачила, що дим всередині будинку, тому вона відкрила двері веранди зсередини, просунувши руку крізь вікно без скла, зайшла в веранду, після чого поштовхом відкрила двері до будинку, які не були зачинені на замок, та з будинку йшов густий дим. В цей час вона побачила ОСОБА_7 , який ішов годувати свого собаку, вона повідомила що горить хата ОСОБА_12 , обвинувачений сказав позвати сусіда ОСОБА_18 та вона побігла до сусіда ОСОБА_19 . Сусід ОСОБА_20 побіг попереду, а вона за ним. Вона викликала зі свого телефону пожежну службу. Також на місце події прибіг син обвинуваченого  ОСОБА_21 , який зі свого телефону викликав міліцію та швидку допомогу. Вона побігла за двоюрідною сестрою ОСОБА_12 , коли повернулася вже приїхала пожежна, міліція та швидка допомога. 
		В її присутності ОСОБА_7 в будинок до ОСОБА_12 того дня не заходив. ОСОБА_7 витягував воду з криниці, щоб гасити пожежу, а ОСОБА_22 носив воду та заливав пожежу.
		 
		Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні дав показання, що 17.04.2013 року зранку до нього прибігла сусідка Рождественська, яка повідомила, що щось сталось в ОСОБА_12 та про те, що в будинку останньої дим. Він підбіг до хати, ОСОБА_7 тягнув з криниці відрами воду він носив та заливав вогонь. Через задимленість в хаті нічого не було видно. Ковтонюк сказав, що потрібно в хаті знайти ОСОБА_12 . Він не пам`ятає чи заходив до хати  ОСОБА_7 в його присутності. Він особисто викрутив запобіжники з електролічильника. Також він вибив скло, щоб вийшов дим, верхні шибки в веранді потріскались. 
		Він гасив пожежу, однак коли приїхали пожежники знову відбулось загорання. На момент приїзду пожежників ОСОБА_7 уже не було на місці пригоди. Він оглядав місце події з пожежниками. Протокол огляду місця події він підписував, проте самостійно його не перечитував, працівник міліції перечитав йому протокол та він підписав його, сприйнявши на слух. 
		 
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні дав показання, що він являється слідчим Вінницького РВ. По приїзду на місце події  пожежу, що сталась в будинку по АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено недопалки сірників в веранді та в кімнаті, де було тіло, на відстані 1,5-2 метри від входу та коробок від сірників, а також було виявлено сірники в інших кімнатах по 1-2 сірнику, що свідчило про те, що злочинець підсвічував собі в кімнатах та не вмикав світло. Сірники як речові докази було вилучено експертами НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області в присутності понятих та було запаковано в конверти.
		Під час дачі своїх перших показань обвинувачений ОСОБА_7 повідомляв, що він до кімнат та будинку ОСОБА_12 не заходив. Коли прийшли сусіди, був густий дим, тому в будинок ніхто не міг зайти. Він особисто двічі проводив огляд місця події, огляд проводився ретельно, однак не було знайдено скла, скло знайшли пізніше. Сірники з слідами ДНК обвинуваченого знайшли у веранді.
		 
		 
		Так, допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_25  дав показання, що він прибув о 8год. 01 хв. 17.04.2014 року в складі пожежної команди на пожежу по АДРЕСА_1 . Зі слів чотирьох людей, які були на місці пожежі, він встановив. що в будинку знаходиться одна людина. Він зайшов в веранду та не зміг зайти в кімнату, так як було сильне задимлення. Після провітрювання він зайшов в кімнату, де в лівому кутку вверх обличчям лежала без ознак життя жінка. Полум`я було біля голови жінки, горіла спинка дивану, яку загасили.
		Біля будинку ОСОБА_12 було 4 людини, серед яких також був ОСОБА_7 . Він розмовляв з обвинуваченим, оскільки хтось викрутив запобіжники з електролічильника, на що обвинувачений повідомив, що це зробив він. Лічильник знаходився в правому кутку веранди.
		Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні дав показання, що він був в складі пожежної команди, яка прибула на пожежу 17.04.2014 року о 08 год. 01 хв. На місці пожежі було двоє чоловіків, з яких один був похилого віку та інший  молодого віку, а також було дві жінки. в будинку було сильне задимлення, його начальник ОСОБА_25 заходив в помешкання. Коли вони приїхали чоловік похилого віку витягував воду з криниці, а молодий чоловік заливав пожежу. Чоловік похилого віку викрутив запобіжники з електролічильника. В дверях веранди не було скла.
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_27 дав показання, що він проводив експертизу №79 та №80 від 23.05.2013 року, в ході яких виявлено клітини з ядрами на коробці з сірниками та встановлені і досліджені генетичні ознаки клітин на даній коробці з-під сірників. ДНК не було зруйноване. Все дослідження було описано ним у висновку експертизи. 
		Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні дала показання, що вона за плату допомагає сімї ОСОБА_29 обробляти земельну ділянку, знає ОСОБА_29 як хороших людей. Пояснила, що показання, які вона давала дільничному інспектору міліції вона не перечитувала, а просто їх підписала, тому не знає чому там написано, що дружина ОСОБА_7 просила її взяти вину за вбивство ОСОБА_12 на себе, оскільки такої події взагалі не було. 
		Свідок ОСОБА_30  в судовому засіданні дав показання, що в його присутності його дружині ОСОБА_28 ніхто з родини ОСОБА_29 не пропонував визнати себе винною у вбивстві ОСОБА_12 .
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дав показання, що він являється братом потерпілого ОСОБА_16 . Після вбивства ОСОБА_12 , його брат дозволив йому в домогосподарстві останньої збирати яблука, які опали на землю. Та одного разу, коли він прийшов збирати яблука, також був на території домогосподарства і ОСОБА_16 . Він побачивши, що на дах гаражу нападало багато яблук, взяв драбину та поліз на дах, де в кутку побачив скло, схоже на те яке шукали при огляді місця події та не знайшли. Він сказав про це ОСОБА_16 та вони вирішили сказати про це слідчому. Шибку вони не зачіпали, коли приїхав слідчий  показали йому місце, де знайшли скло. 
		Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні дав показання, що він являється сусідом обвинуваченого. 16.04.2013 року з обвинуваченим вони возили міндобриво на поле, він того дня працював з обвинуваченим та його сином до 22:30 год. ОСОБА_7 на тракторі самостійно не їздив, так як не вмів, город ОСОБА_12 зорав його син, проте на момент смерті ОСОБА_12 її город не був зкультивований.
		17.04.2014 року біля 07:30 годин він дізнався про смерть ОСОБА_12 . Того ж дня біля 10 год.  10:30 год. він зустрів на вулиці ОСОБА_7 , який йшов до магазину та був одягнений в ту ж сорочку, яку був одягнений напередодні, сорочка була цілою. 
		Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні дала показання, що вона дійсно 16.05.2013 року двічі розмовляла зі своїм батьком ОСОБА_7 , який утримувався під вартою, по мобільному телефону. 
		Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні дала показання, що вона являється дружиною обвинуваченого ОСОБА_7 16.04.2013 року її чоловік займався господарськими справами, також того дня до них приїжджав їхній син ОСОБА_21 . Вони усі ночували разом в будинку. Вночі вона чула як її син проснувся та вийшов з хати не виключивши світло, при цьому її чоловік встав та виключив світло. Вранці її чоловік ОСОБА_7 вийшов на вулицю. Вона бачила, що приїхала пожежна машина і від сина дізналась, що у сусідки ОСОБА_12 горить будинок, тому вона зателефонувала до ОСОБА_34 . Потерпілий ОСОБА_34 в день пожежі та наступного дня приїжджав зі своїм сином на автомобілі до будинку ОСОБА_12 . Син ОСОБА_35 був побитий. Покійна ОСОБА_12 мала намір переписати на її сина ОСОБА_21 земельні паї.
		Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні дав показання, що він являється сином обвинуваченого. 16.04.2014 року він був в ОСОБА_31 до 20:00 год., де сіяв ячмінь. Його батько ОСОБА_7 працював біля трактора та знаходився поруч з ним, оскільки вони обоє допомагали ОСОБА_31 , після чого його батько пішов додому вечеряти, він біля 22:00 години повернувся додому та відпочивав, при цьому він спав в одній кімнаті з батьком і матір`ю до 00:30 год., прокинувшись він пішов надвір до трактора, коли їхав, його зустріли чоловіки з села. По дорозі він зупинявся та повертався оскільки шукав муфту від трактора. 
		Біля 05:20 год.  05:30 год. він повернувся до батьків та ліг відпочивати. Приблизно о 07:00 годині на вулиці він почув крик, підбігла ОСОБА_13 та сказала, що у сусідки ОСОБА_12 сталась пожежа. Він підбіг до хати ОСОБА_12 , зайшов в хату, після чого вийшов та запитав у сусідки де вмикається світло, після чого знову зайшов. ОСОБА_37 з його батьком набирали воду. Він подзвонив в міліцію та повідомив, що ймовірно, ОСОБА_12 вбили, оскільки остання не палила цигарки. Після цього він пішов додому до трактора та поїхав сіяти на поле. 
		Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні дав показання, що він являється головою Побережнинської сільської ради. Йому, як голові сільської ради повідомили про вбивство мешканки села ОСОБА_12 та про підпал її помешкання. Біля 09:00 години ранку, в день подій, коли він під`їхав до помешкання ОСОБА_39 , там проводились слідчі дії. Він заходив в хату та бачив сліди пожежі, а також покійну. Він перебував там біля 5 хвилин, також там були сусіди та на подвір`ї було багато людей. Він був присутній при проведенні відтворення подій за участю ОСОБА_7 працівники міліції кілька разів запитували ОСОБА_7 про сірники, про те скільки їх було, ОСОБА_7 їм відповідав та вказав, що пачку від сірників він поклав собі в кишеню.
		Під час відтворення ОСОБА_7 повідомляв, що він палив сірники на порозі будинку, після чого повернувся, взяв мокру ганчірку та заходив в хату, щоб знайти людину.
		Він особисто ніколи не бачив, щоб ОСОБА_7 керував трактором. В селі є 2-3 трактори, власники яких займаються оранкою землі, зокрема трактором керує син обвинуваченого. ОСОБА_7 він може охарактеризувати з позитивної сторони, сімя ОСОБА_29 проживає в достатку. ОСОБА_7 та його сімя підтримували гарні стосунки з ОСОБА_12 , на його думку, мотивів у ОСОБА_7 вбивати ОСОБА_12 не було.
		Допитаний в судовому засіданні свідок зі зміненими анкетними даними  ОСОБА_40 , дав показання, що в розмові з ОСОБА_7 йому стало відомо, що останній хотів скультивувати город ОСОБА_12 , проте остання відмовилась, через що, в них виникла суперечка в ході якої обвинувачений вбив останню. Водночас свідок повідомив, що він телефону Ковтонюку не давав, його розмов по телефону не чув, детально про обставини вбивства та розмов з ОСОБА_41 повідомити нічого не може, а підтримує показання дані під час досудового слідства. 
		 
		Окрім показань свідків, судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані стороною обвинувачення:
		- протокол огляду місця події від 17.04.2013 року, а саме: домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину (т. 1 а.с 179-184) з додатком планом-схемою (т.1 а.с189), а також додатком «таблицею ілюстрацій» (т.1 а.с. 190-213);
		- протокол огляду місця події від 18.04.2013 року, а саме: домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину (т. 1 а.с 185-188) з додатком «таблицею ілюстрацій» (т.2 а.с. 2-31);
		- висновок експерта НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області №73 від 27.04.2013 року, згідно якого виявлено, що у зрізах нігтів з правої руки ОСОБА_12 (об`єкт №9) знайдені клітини з ядрами з домішкою крові; в результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_12 (об`єкт №1), клітин на сірниках (об`єкти №2-4), цвяхові (об`єкт №8) та слідів клітин з домішками крові у зрізах нігтів з правої руки ОСОБА_12 (об`єкт №9), які наведені в таблиці (додаток №1) та встановлено, що генетичні ознаки клітин на сірниках (об`єкти №№2-4) збігаються між собою і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 (об`єкт №1) та належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі; генетичні ознаки клітин на цвяхові (об`єкт №8) є змішаними та містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_12 (об`єкт №1), невстановленої особи чоловічої генетичної статі, генетичні ознаки якої встановлені на сірниках (об`єкти №№2-4) та ще двох невстановлених осіб чоловічої генетичної статі; генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_12 (об`єкт №1) збігаються з генетичними ознаками слідів клітин з домішкою крові у зрізах нігтів з правої руки ОСОБА_12 (об`єкт №9); генетичні ознаки клітин на сірниках (об`єкти №№ 5, 6) та цвяхові (об`єкт №7) не встановлені (т.2 а.с. 32-43);
		- висновок експерта НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області №84 від 29.04.2013 року, згідно якого в результаті проведення дослідження встановлені генетичні ознаки зразків слини ОСОБА_36 (об`єкт №1), ОСОБА_7 (об`єкт №2), ОСОБА_42 (об`єкт №3) та ОСОБА_43 (об`єкт №4), які наведені в таблиці (додаток 1) та встановлено, що генетичні ознаки клітин на сірниках (об`єкти №№2-4 у висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області від 27.04.2012 року №73) збігаються з генетичними ознаками зразка слини ОСОБА_7 (об`єкт №2) і не збігаються з генетичними ознаками зразків слини ОСОБА_36 (об`єкт №1), ОСОБА_42 (об`єкт №3) та ОСОБА_43 (об`єкт №4); ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин на сірниках (об`єкти №№2-4 у висновку експерта НДЕКЦ №73 від 27.04.2012 року) з генетичними ознаками зразка слини ОСОБА_7 (об`єкт №2) складає 1,02х10-21; сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах зустрічається не частіше ніж 1 з 0,974 секстильйона (9,74х1020) осіб; серед змішаних генетичних ознак клітин на цвяхові, вилученому під час додаткового огляду місця події 18.04.2013 року (об`єкт №8 у висновку експерта НДЕКЦ від 27.04.2012 року №73) містяться генетичні ознаки зразків слини ОСОБА_7 (об`єкт №2), ОСОБА_42 (об`єкт №3) та ОСОБА_43 (об`єкт №4) та не містяться генетичні ознаки зразка слини ОСОБА_41 (об`єкт №1) (т.2 а.с. 46-52);
		- висновок експерта НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області №14 від 11.06.2013 року, відповідно до якого згідно локального кошторису №2-1-1 «На ремонтно-відновлювальні роботи у житловому будинку АДРЕСА_1 », вартість ремонтно-відновлювальних робіт, з урахуванням вартості матеріалів, станом на момент проведення експертизи, складає 3025,00 гривень (т.2 а.с. 55-64);
		- висновок експерта НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області №260-Д від 26.09.2013 року, відповідно до якого на поверхні фрагмента скла, виявленого та вилученого 24.09.2013 року за фактом додаткового огляду будинку по АДРЕСА_1 , слідів рук не виявлено (т.2 а.с.67-69);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 04.10.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_44 (т.2 а.с.70-76);
		- висновок експерта Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи №272/1 від 12.06.2013 року, згідно якого, на підставі вивчення матеріалів кримінального провадження №12013010100000708 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України («Висновок експерта» №272 від 17.04-20.05.13), даних «Протоколу додаткового допиту свідка» ОСОБА_45 від 05.06.13 встановлено, що враховуючи морфологічні характеристики хребетно-спинно-мозкової травми у ОСОБА_12 , а саме перелом хребта на рівні 7 шийного  1 грудного хребців з крововиливами в оточуючі тканини, пошкодженнями зв`язок між остистими відростками та розходженням хребці по передній поверхні до 1,3 см. можна висловитись про розгинальний механізм утворення даної травми як наслідок значного розгинання шиї в напрямку спереду назад з можливим елементом скручування; можливість утворення хребетно-спинно-мозкової травми у ОСОБА_12 «шляхом завдання удару(ів) в область голови та/чи шиї», а також «при падінні ОСОБА_12 з висоти власного зросту» виключається; можливість утворення хребетно-спинно-мозкової травми у ОСОБА_12 за обставин, які вказані в «Протоколі додаткового допиту свідка» ОСОБА_45 від 05.06.13, а саме « ОСОБА_7 , перебуваючи у положенні лицем до потерпілої, обхопив правою рукою ОСОБА_12 за шию, притиснув до грудей, після чого з силою відштовхнув останню на диван, в результаті чого ОСОБА_12 впала на диван.» - не виключається; механізм утворення 4-х крововиливів в м`які тканини спини ОСОБА_12  щонайменше чотирикратна дія тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею у відповідні ділянки спини (обидві лопаткові та в проекції нижніх ребер з обох сторін.); при дослідженні трупа ОСОБА_12 виявлено ушкодження щитовидного хряща і під`язикової кістки без ознак прижиттєвості, висловитись про конкретний механізм утворення повного перелому правого верхнього ріжка щитоподібного хряща та розриву правого синдесмозу під`язикової кістки не видається можливим. (т.2 а.с. 77-78); 
		- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_40 (т.2 а.с. 79-81);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 18.06.2013 року за участю ОСОБА_7 та його захисника (т.2 а.с. 85-89) та таблицею ілюстрацій до протоколу слідчого експерименту (т.2 а.с. 90-97);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 21.05.2013 року за участю свідка ОСОБА_46 (т.2 а.с. 101) та фототаблицею до нього (т.2 а.с. 102-105);
		- висновок експерта НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області №79 від 23.05.2013 року, згідно якого на коробці з сірниками, лотку та сірниках (об`єкти №№1-3) знайдені клітини з ядрами; в результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин на коробці з сірниками (об`єкти №№1-3), які наведені в таблиці (додаток 1); встановлено, що генетичні ознаки клітин на коробці з сірниками (об`єкти №№1-3) збігаються між собою і з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 (об`єкт №1 у висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області від 27.04.2013 року №73) (т.2 а.с. 108-113);
		- висновок експерта НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області №80 від 23.05.2013 року, згідно якого в результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки зразків слини ОСОБА_47 (об`єкт №3) та ОСОБА_48 (об`єкт №4), які наведені в таблиці (додаток №1); встановлено, що генетичні ознаки зразків слини ОСОБА_47 (об`єкт №1), ОСОБА_13 (об`єкт №2), ОСОБА_49 (об`єкт №3) та ОСОБА_48 (об`єкт №4) не збігаються з генетичними ознаками клітин на сірниках (об`єкти №№2-4 у висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області від 27.04.2012 року №73) (т.2 а.с. 116-122);
		- акт №182 від 17.06.2013 року амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи, згідно якої встановлено, що в період вчинення злочину ОСОБА_7 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності; в період вчинення злочину ОСОБА_7 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в теперішній час ОСОБА_7 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності; в теперішній час ОСОБА_7 може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 не потребує; ОСОБА_7 притаманні такі індивідуально-психологічні особливості, як активна захисна позиція, опора на накопичений досвід, практичність та тверезість суджень, оптимістичність, наполегливість у досяганні мети; оскільки експертний категорично заперечує свою причетність до скоєного, тому, враховуючи лише матеріали кримінального провадження, можна зробити висновок, що ОСОБА_7 на час інкримінованого йому діяння в стані фізіологічного афекту не знаходився; оцінка правдивості показів ОСОБА_7 в компетенцію судових психіатрів та психолога не входить (т.2 а.с. 123-125); 
		- експертне заключення психофізіологічного дослідження достовірності показань гр. ОСОБА_7 в зв`язку з вбивством гр.-ки ОСОБА_12 в ніч з 16 на 17.04.2013 року в с. Кордишівка Вінницької області від 15.05.14 та 16.05.14 (т.2 а.с 136-145; 146-150);
		- висновок експерта НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області №6 від 10.06.2013 року, згідно якого встановлено, що: 1) найбільш ймовірною технічною причиною виникнення пожежі було потрапляння (занесення) відкритого полум`я на спалимі матеріали внутрішнього простору приміщення житлового будинку; джерелом запалювання в даному випадку могла бути дія джерел запалення, що відповідно відносяться до відкритих джерел запалення, а саме: дія відкритого полум`я сірника, запальнички або іншого подібного за потужністю джерела запалювання; осередок пожежі знаходився на дивані в житловій кімнаті №1 житлового будинку, а саме у місці в частині дивану, де знаходилася голова трупа; ймовірно тривалість пожежі могла бути в межах від 251 до 536 хв.; шляхами розповсюдження полум`я в даному випадку являються розповсюдження полум`я по спалими матеріалам, виробам, речам (особисті речі, тканина (одяг, постільні речі), папір, деревина), спалимим конструктивним елементам оздоблення внутрішнього простору приміщення житлового будинку (т.2 а.с. 159-201);
		- технічний висновок №24-864/25 від 28.05.2013 року про причину виникнення пожежі, яка сталася 17.04.2013 року в житловому будинку на правах особистої власності (власник ОСОБА_12 )., який розташований по АДРЕСА_1 , згідно якого встановлено, що проаналізувавши можливі причини виникнення джерел запалювання, що могли призвести до пожежі, а також приймаючи до уваги особисту участь у огляді місця пожежі, можливо визначити, що найбільш вірогідними джерелами запалювання у даному випадку могли бути теплові прояви дії відкритого полум`я непогашеного сірника (сірників), можливо використання невеликого факельного пристосування, запальнички та (або) іншого аналогічного за тепловою потужністю джерела запалювання із подальшим займанням згораємих матеріалів в межах можливого контакту; найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі, в технічному відношенні за механізмом скоєння, причина виникнення пожежі в даному випадку є занесення стороннього джерела запалювання та відповідно до єдиного класифікатора вказаного в Наказі ДІТБ України №273 від 21.12.2013 року «Про затвердження Настанови з організації роботи дослідно-випробувальної лабораторії територіального органу Держтехногенбезпеки України», причина виникнення пожежі визначена як підпал (т.2 а.с. 202-205);
		- протокол додаткового огляду місця події від 24.09.2013 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого на шифері в районі правого дальнього кута прибудови, виявлено скляну шибку (т.2 а.с. 206-209) та ілюстративною таблицею до нього (т.2 а.с. 211-220);
		- ілюстративна таблицею  додатком до протоколу огляду місця події від 20.04.2013 року за матеріалами к/п №12013010100000708 (т.2 а.с. 221-240);
		- повідомлення Вінницького РВ УМВС України у Вінницької області від 31.07.2013 року №10549 про розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації на підставі клопотання прокуратури Вінницької області вих.. 04/2/4-1025 т від 26.07.2013 р. (акт №10547 від 30.07.13), в зв`язку з чим протоколу про результати зняття аудіо -, відеоконтролю місця від 27.06.2013 року №1254 т присвоєно номер  1254 н/т та оптичному носію (диску) інв. №21т від 17.05.2013 року  21 н/т з додатками протоколом на 2 аркушах вих. №1254 н/т та оптичним носієм (диском) Verbatim  вих. №21 н/т (т.2 а.с. 241-244):
		- протокол огляду трупа ОСОБА_12 від 17.04.2013 року в приміщенні моргу по АДРЕСА_2 , згідно якого оглянуто труп та вилучено біологічний матеріал (т.3 а.с. 28-29):
		- висновок експерта Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи №272 від 20.05.13, згідно якого на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 , 1930 року народження, результатів судово-токсикологічної експертизи №895 від 23-25.04.2013 року, біохімічної експертизи №48 від 17.04.2013 року, імунологічної експертизи №26 від 22.04.2013 року, імунологічної експертизи №25 від 22.04.2013 року, криміналістичної експертизи №53 від 18.04-14.05.13, № 948, 949 гістологічної експертизи від 18.04.-17.05.13, даних «Протоколу огляду місця події» від 17.04.13 року, зроблено висновок про те, що: 1) при дослідженні трупа ОСОБА_12 виявлена хребетно-спинно-мозкова травма: перелом хребта на рівні 7 шийного  1 грудного хребців з крововиливами в оточуючі тканини та пошкодженнями зв`язок між остистими відростками, крововиливом в речовину спинного мозку, набряком речовини головного та спинного мозку, а також крововиливи (4) в м`які тканини спини. Дані ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів незадовго до настання смерті. Хребетно-спинно-мозкова травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як такого, що викликало небезпечне для життя явище  набряк головного та спинного мозку, стоїть в причинному зв`язку зі смертю. Крововиливи в м`які тканини спини мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв`язку зі смертю не стоять; 2) при дослідженні трупа ОСОБА_12 виявлено також ознаки посмертного обгоряння тіла, та ушкодження щитовидного хряща і під`язикової кістки без ознак при життєвості; 3) смерть ОСОБА_12 настала від хребетно-спинно-мозкової травми в короткий проміжок часу чи майже відразу після її отримання; 4) враховуючи трупні явища, зафіксовані в «Протоколі огляду місця події» від 17.04.13  час відновлення трупних плям 20 сек., можна висловитись про те, що смерть ОСОБА_12 настала в межах 6-10 годин до моменту огляду трупа, тобто на початку доби 17.04.13; 5) після отримання черепно-спинно-мозкової травми ОСОБА_12 не могла здійснювати активні фізичні дії; 6) при судово-токсикологічній експертизі в крові та тканині нирки від трупа ОСОБА_12 алкоголю не виявлено, що свідчить про тверезий її стан на момент настання смерті (т.3 а.с.31-33).
		 
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
		 
		Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_7 вчинено обвинуваченим. До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного. 
		 
		Так, відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що «згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами».
		В ході як досудового, так і судового слідства обвинувачений ОСОБА_7 послідовно заперечував свою причетність до скоєння вбивства потерпілої ОСОБА_12 , при цьому не заперечуючи факту перебування у веранді будинку загиблої вранці 17.04.2013 року та паління там сірників з метою з`ясування обставин пожежі та долі потерпілої. Крім того, ним не заперечувався факт прийняття участі в гасіння пожежі в помешкання потерпілої, що підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків  ОСОБА_13 ,  ОСОБА_23 ,  ОСОБА_25 ,  ОСОБА_26 . 
		В судовому засіданні не знайшла свого підтвердження версія сторони обвинувачення, щодо мотиву скоєння вбивства ОСОБА_12 обвинуваченим, нібито через конфлікт, який виник з приводу небажання ОСОБА_7 здійснити культивацію земельної ділянки покійної, оскільки вона спростовується показаннями як самого обвинуваченого, так і показаннями свідків  ОСОБА_31 та ОСОБА_38 , які в судовому засіданні повідомили, що ОСОБА_7 сам трактором не керував, а керував його син й послуги по виконанню таких агроробіт за допомогою сільгосптехніки надавали інші мешканці села. На підтвердження вказаної версії не може свідчити й вийняте з дверей веранди будинку потерпілої скло, яке в подальшому було виявлено на даху гаражу, що на думку обвинувачення свідчило про шлях та спосіб потрапляння злочинця до помешкання потерпілої поза її волею, оскільки в разі бажання поспілкуватись з покійною, з якою у ОСОБА_7 були добросусідські стосунки, йому не було необхідності таємно проникати до її помешкання, що також не узгоджується з версією обвинувачення. 
		Доказів які б свідчили про протилежне стороною обвинувачення суду надано не було.
		Суд вважає, що виявлені на сірниках та цвяхові відповідно до висновків молекулярно генетичних експертиз: № 73 від 27.04.2013 року, № 84 від 29.04.2013 року, генетичні ознаки клітин обвинуваченого ОСОБА_7 не можуть бути беззаперечним доказом його вини у скоєнні вбивства, оскільки сам обвинувачений не заперечував своєї присутності у веранді будинку потерпілої, де він палив сірники з метою покращення оглядовості в задимленому приміщенні та руками торкався різних предметів, в тому числі стін та дверей з відсутнім склом, на цвяхові (об № 8) виявлено крім генетичних ознак зразків слини ОСОБА_7 містяться генетичні ознаки зразків слини  ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , (т.2 а. с. 32-48), а допитаний в судовому засіданні в якості свідка слідчий Вінницького РВ ОСОБА_24 повідомив, що сірники на яких були виявлені ДНК належного обвинуваченому були виявлені у веранді будинку. 
		 
		Дослідивши показання свідка зі зміненими анкетними даними ОСОБА_40 , дані в судовому засіданні, суд вважає їх такими, що не можуть бути покладені в основу обвинувачення оскільки в судовому засіданні свідок, не зміг дати жодної чіткої відповіді на питання, що стосувались пояснень, які він чув від обвинуваченого про вбивство ОСОБА_12 , а також обставин отримання ним інформації від обвинуваченого ОСОБА_7 про вбивство ОСОБА_12 , посилаючись лише на показання, надані ним під час досудового слідства (т. 2 а.с. 79-81). Аналізуючи вказані показання свідка суд зазначає, що вони є нечіткими та неконкретними, містять неточний опис подій, мотиву та часу скоєння злочину, зокрема зазначено, що ОСОБА_7 перебував у ОСОБА_12 у вечірній час, та завдав тілесних ушкоджень потерпілій, а пізніше знову приходив до будинку потерпілої стукав у двері проте двері до хати були зачинені. Вказані відомості не узгоджуються з встановленим висновку експерта № 272/1 від 12.06.2013 року часом смерті ОСОБА_12 , а саме «початок доби 17.04.2013 р.», та не містять інформації, щодо пожежі. В зв`язку з наведеним суд вважає, що такі показання свідка ОСОБА_40 не відповідають вимогам допустимості доказів, закріплених законодавством, є недопустимими та неналежними, а тому не можуть бути враховані судом як доказ винуватості ОСОБА_7 при винесенні рішення. 
		 
		Враховуючи вищевикладене суд вважає недопустимим доказом і висновок судово-медичної експертизи № 272/1 від 12.06.2013 року (т. 2 а.с. 77-78) в частині механізму утворення хребетно-спинно-мозкової травми у ОСОБА_12 , оскільки в цій частині він є похідним та ґрунтується на показаннях  ОСОБА_40 , які визнані судом недопустимим доказом. 
		 
		Ретельно дослідивши наданий стороною обвинувачення, запис аудіо-відео контролю телефонної розмови між обвинуваченим ОСОБА_7 та його дочкою (протокол № 1254 від 27.06.2013р., оптичний диск № 21) (т. 2 а.с. 241-244) здійснений в приміщенні СІЗО Вінницької установи виконання покарань № 1 УДДпВП України у Вінницькій області із застосуванням спеціальної техніки, суд приходить до висновку, що він жодним чином не доводить винуватість  ОСОБА_7 у скоєнні вбивства, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів законності здійснення таких заходів, а виготовлене о/у СВР Вінницького РВ ОСОБА_50 письмове відображення тексту вказаної розмови не відповідає його реальному змісту, та не підтверджує обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, а тому є неналежним доказом. 
		 
		Крім того, прокурором під час судового провадження в якості доказу надано висновок психолого-фізіологічної експертизи, яка проводилася ОСОБА_51 , з використанням поліграфа від 15-16.05.2013 року, відповідно до якого слідує, що ОСОБА_7 володіє скритою інформацією про обставини скоєного вбивства ОСОБА_12 . Показання, які данні ним раніше не являються психологічно обґрунтованими, достовірними та не відповідають дійсності. Ввечері 16 та в ніч з 16 на 17 квітня  ОСОБА_52 щонайменше двічі заходив у двір потерпілої і в деякі кімнати її будинку та ін. 
		Однак, висновок психологофізіологічної експертизи, яка проводилася ОСОБА_51 , з використанням поліграфа 15-16.05.2013 року, суд не може брати до уваги, оскільки відповідно до положень ст.ст. 9, 10 ЗУ «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII слідує, що атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів. Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Крім того, в Національний класифікатор України ДК 003: 2010 "Класифікатор професій", затверджений наказом Держспоживстандарту № 327 від 20.07.2010 р., в який, під кодом 2144.2, внесена професія "Експерт-поліграфолог". У фахівця, який залучається до проведення судової експертизи, повинна бути кваліфікація експерта - поліграфолога, практичний досвід не менше одного року, знання в юриспруденції.
		В ході судового провадження сторонами кримінального провадження не надано доказів, щодо того, що ОСОБА_51 має кваліфікацію «поліграфолога» та внесена до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України, а тому вказаний вище експертний висновок не відповідає вимогам допустимості доказів, закріплених законодавством та не може бути врахований судом, як доказ по кримінальному провадженню.
		 
		За заявою обвинуваченого ОСОБА_7 , про вчинення на нього тиску з боку представників правоохоронних органів, судом було винесено ухвалу про перевірку вказаних обставин, яка у встановлений судом час виконана не була. Проте на думку суду відсутність відповідного рішення за вказаною ухвалою суду, жодним чином не впливає на висновки суду з точки зору оцінки доказів в частині їх належності, достовірності та відповідно жодним чином не впливає на прийняте судом рішення. 
		 
		Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 88 КПК України докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_7 у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, базується лише на висновках судових молекуярно-генетичних експертиз, а натомість всі інші докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження не свідчать про доведеність вини ОСОБА_7 у вчинені ним злочину, який йому інкримінується органами досудового розслідування.
		Стороною обвинувачення будь-яких інших доказів, того що саме ОСОБА_7 вбив ОСОБА_12 суду надано не було.
		 
		Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 62 Конституції України: «Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь», а тому суд приходить до остаточного висновку, що обвинуваченого  ОСОБА_7 слід визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисному вбивстві ОСОБА_12 , в зв`язку з не доведенням вчинення інкримінованого йому злочину. 
		Процесуальні витрати по проведенню експертиз та досліджень слід віднести на рахунок держави.
		Міру запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою слід скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду. 
		Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 88, 100, 368, 370, 373, 374, 376, КПК України, суд, -
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні злочину передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України - виправдати.
		 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 , у вигляді тримання під вартою  скасувати.
		 
		ОСОБА_7 звільнити з під варти в залі суду.
		 
		Речові докази надані суду під час судового провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Процесуальні витрати по проведенню експертиз та досліджень віднести на рахунок держави.
		Копію вироку вручити ОСОБА_7 та прокурору негайно, а іншим учасникам провадження, що не були присутні копію вироку надіслати поштою.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		 
		Суддя:
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...