Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 8/534 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.07.2009. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			24.06.2009 р.                                                                                 № 8/534
			 
				 
					Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів Пилипенко О.Є. (головуючий), Арсірій Р.О., Кочан В.М., при секретарі Коваль А.В.
					 
						За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
						 
						За позовомЗаступника Генерального прокурора України 
						ДоКабінету Міністрів України 
						Третя особаВідкрите акціонерне товариство «Укртранснафта» 
						Провизнання протиправним та скасування доручення  
							За участю представників сторін
						
						від позивача: Ходаківський М.П. за дов. № 05/1/2/32-09 від 26.01.2009 р.          
						від відповідача: Ковтун Л.В. за дов. № 29-22/191 від 23.12.2008 р.
						від третьої особи: Корнєва Л.І. за дов. № 240 від 26.12.2008 р.
						 
							ВСТАНОВИВ:
							          Заступник Генерального прокурора України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування доручення Прем’єр-міністра України від 16.07.2008 р. за № 136.
							          Позивач адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вийшла за межі наданих їй повноважень, адже спірна заборона мала бути прийнята на засіданні Кабінету Міністрів України колегіально. 
							          Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію виклав в письмових запереченнях, в яких зазначив, що до основних завдань державного регулювання нафтогазової галузі статтею 7 Закону України «Про нафту і газ»віднесено, зокрема, забезпечення проведення цінової та тарифної політики в нафтогазовому комплексі, транспортуванням та реалізацією нафти та продуктів її переробки, що вказує на очевидність вирішення питань пов’язаних з транспортуванням нафти нафтогоном «Одеса-Броди», належить до повноважень діяльності Кабінету Міністрів України. Тому, Прем’єр-міністр України як керівник Кабінету Міністрів України в межах своїх повноважень видала доручення від 16.07.2008 р. № 136.
							          Третя особа проти адміністративного позову не заперечувала, письмових пояснень по суті адміністративного позову не надала.
							 
								Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків. 
								 
									          Прем’єр-міністром України 16.07.2008 р. надано доручення за № 136 Голові правління ВАТ «Укртранснафта»та його заступникам про заборону підписувати документи та брати участь у нарадах і консультаціях щодо транспортування нафти нафтогоном Одеса-Броди.
									          Проведеною Генеральною прокуратурою України перевіркою встановлено, що вказане доручення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства.
									          Відповідно до ст. ст. 20, 21 Закону України «Про прокуратуру»Генеральним прокурором України було винесено 17.10.2008 р. Протест на доручення Прем’єр-міністра України від 16.07.2008 р. № 136.
									          Протест прокурора підлягає обов’язковому розгляду у десятиденний строк після його надходження (ч. 3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»).
									          З наданої до матеріалів справи довідки від 13.11.2008 р. вбачається, що згідно комп’ютерної системи Генеральної прокуратури України інформація про результати розгляду протесту не надходила.
									Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», у разі відхилення протесту прокурор може звернутись до суду про визнання акта незаконним.
									Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
									Оскаржуваним дорученням Голові правління ВАТ «Укртранснафта»та його заступникам заборонено до окремого рішення Уряду щодо транспортування нафти нафтогоном Одеса-Броди підписувати документи та брати участь у нарадах і консультаціях з цього питання.
									Відповідно до ст. 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності, Кабінет Міністрів України є суб’єктом управління, що визначає об’єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об’єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб’єктам управління, визначеним цим законом.
									Положеннями вказаного Закону передбачено повноваження Кабінету Міністрів України, а не Прем’єр-міністра, у сфері управління об’єктами державної власності.
									Згідно ст. 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України є колегіальним органом та приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.
									Можливість надання обов’язкових для виконання доручень передбачена окремими нормами Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 950.
									Відповідно до п. 2 § 9, § 22, 23 Регламенту Прем’єр-міністр з метою спрямування, координації і контролю діяльності членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій дає доручення, обов’язкові для виконання зазначеними органами та посадовими особами.
									Параграфи 22, 23 Регламенту передбачають, що за результатами обговорення питань на засіданні Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про надання окремих доручень центральним та місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим. Доручення, надані на засіданні Кабміну, фіксуються в протоколі засідання.
									За результатами засідання Кабміну складається протокол, який є офіційним документом. 
									Згідно ч. 2 ст. 43, ст. 52, ч. 1 ст. 54 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Кабінет Міністрів України здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов’язкові для виконання акти –постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов. Акти з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень. Можливість винесення доручень законом не передбачена.
									ВАТ «Укртранснафта»відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2001 р. № 256 є Дочірнім підприємством НАК «Нафтогаз України», органом управління якого є Міністерство палива та енергетики України.
									Повноваження Прем’єр-міністра України визначені Конституцією України та ст. 44 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», якою, зокрема, передбачено, що Прем’єр-міністр підписує акти Кабінету Міністрів України. Разом з тим, Прем’єр-міністр не має права одноосібно вирішувати питання, віднесені до компетенції Уряду.
									Прем’єр-міністр України відповідно до Регламенту мав можливість надавати після обговорення питань на засіданні Кабінету Міністрів України обов’язкові до виконання доручення лише певному колу суб’єктів: центральним та місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
									Проте, Прем’єр-міністр без проведення засідання Уряду чи урядових комітетів, у порушення Регламенту видала 16.07.2008 р. доручення № 136 ВАТ «Укртранснафта», яке в свою чергу не є центральним чи місцевим органом виконавчої влади, а його Голова правління не є членом Уряду, тобто доручення є таким, що суперечить Регламенту.
									Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
									З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що видавши доручення від 16.07.2008 р. № 136 про заборону Голові правління ВАТ «Укртранснафта»та його заступникам до окремого рішення Уряду щодо транспортування нафти нафтогоном Одеса-Броди, підписувати документи та брати участь у нарадах і консультаціях з цього питання, Прем’єр-міністр України перевищила свої повноваження.
									Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
									Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
									Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
									В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності його дій.
									Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
									Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
									Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити частково, а саме необхідно визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо надання доручення від 16.07.2008 р. № 136 на ім’я Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта».
									Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
									Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –
									 
										ПОСТАНОВИВ:
										1.          Адміністративний позов задовольнити частково.
										2.          Визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо надання доручення від 16.07.2008 р. № 136 на ім’я Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта».
										3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
										 
											Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
											Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 
											 
												 
													Головуючий суддя О.Є. Пилипенко 
													 
														Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій 
														 
															Суддя В.М. Кочан
															 
																 
																	 
																		Дата підписання повного тексту постанови: 03.07.2009 р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...