Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/6335/14 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2014.
Дата набрання законної сили: 20.01.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                              Справа № 750/6335/14 
		Провадження №  2/750/2083/14 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		 
		01 грудня 2014 року                                                                             м.Чернігів
		 
		Деснянський районний суд м. Чернігова 
		у складі судді Карапута Л.В.
		за участі секретарів Руденок В.О., Молодшій А.В., 
		представника позивача Комуністичної партії України Дригваль Н.П., представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом Комуністичної партії України до ОСОБА_3, Державного підприємства «Парламентський телеканал «РАДА»,  про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, 
		                               в с т а н о в и в:
		 
		23 червня 2014 року Комуністична партія України звернулася до суду з позовом  та уточнивши позовні вимоги просила  визнати  недостовірною інформацію, публічно поширену  ОСОБА_3 під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради України 24.04.2014 року, а саме наступне  твердження «ІНФОРМАЦІЯ_1». Зобов»язати співвідповідача  забезпечити зачитування диктором в прямому ефірі Парламентського телеканалу «РАДА» резолютивної частини судового рішення, прийнятого за результатами розгляду даної цивільної справи не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. 
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.12.2014 року позовні вимоги  Комуністичної партії України до ОСОБА_3 в частині визнання недостовірною інформацію, публічно поширену  ОСОБА_3 під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради України 24.04.2014 року, а саме «Я хочу также сказать с этой трибуны, обратиться к комунистам. Нечего обвинять власть в том, что она не платит заработную плату. Не надо на кого-то пенять, несите свою ответственность. Вы не левые», залишено  без розгляду.
		          У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила суду
		          Представник відповідача подав письмові заперечення та просив відмовити в задоволенні позову.
		          Представник співвідповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце сповіщався належним чином. 
		          Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
		          Судом встановлено, що 24.04.2014 року  народний депутат України ОСОБА_3 під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради України  висловив наступну інформацію: «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		          Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобом захищати свої права  і свободи  від порушень  і протиправних посягань.
		          Відповідно до змісту ст. 299 ЦК України визначено, що ділова репутація, як особисте немайнове благо, притаманне як фізичним так і юридичним особам.
		Відповідно до ч. 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справа про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у  пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв»язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим способом; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справа про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»  визначає, що відповідач повинен довести, що поширена інформація є достовірною. На позивача лише поширюється обов»язок довести факт поширення інформації, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		          Звертаючись до суду з позовом, позивач, вказує на те, що внаслідок неправдивої інформації, викладеної у статті, наведеної вище, принижена ділова репутація.
		          Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		          Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону України „Про інформацію", ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.    
		Крім того, відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		          Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.    Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		          Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік, Хендісайд проти Сполученого Королівства) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
		          Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що політики, обираючи свою професію, залишили себе відкритими для суворої критики і пильного нагляду; це той тягар, який політики мають прийняти в суспільстві і стандарти, які застосовують українські суди, мають узгоджуватися з принципами, зазначеними у ст. 10 Конвенції. При дотриманні умов параграфу 2 статті 10 Конвенції, право вільно передавати інформацію поширюється не лише на інформацію та ідеї, які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість (Справа «Українська Прес - група» проти України» рішення від 29 березня 2005 року)
		          Позивач є юридичною особою, тобто вказана інформація не стосувалася саме Комуністичної партії, звернення не було адресовано до її членів, оскільки їх  прізвища  не були названі. Відповідачем була висловлена інформація стосовно комуністів, а не членів комуністичної партії, а отже, позивачем не доведено, що вказана інформація стосується позивача. 
		          Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, кожен має право на свободу висловлення своєї думки. За текстом цієї статті це право включає не тільки свободу дотримуватися своєї думки, тобто не переслідуватися за свої переконання, але також можливість вільно отримувати і поширювати інформацію про ідеї.
		          Вживання відповідачем слів «Вы воры» та інших висловлювань, які просить спростувати позивач суд не може визнати підставою для задоволення позовних вимог.   Вжиті відповідачем слова не є брутальними або непристойними, а також    не є такими, що принижують ділову репутацію позивача та стосуються його. Зазначені слова є    вживаними у звичайному спілкуванні, вжиті як характерний мовний засіб (гіпербола) з емоційно-експресивним відтінком для вираження власної суб'єктивної думки відповідача.    Думки, твердження, оцінки, у тому числі й ті, що можуть ображати людину, не належать до відомостей, які підлягають спростуванню, оскільки недостовірними і такими, що принижують ділову репутацію, прийнято вважати відомості лише фактичного характеру, що не відповідають дійсності.
		          За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача.
		Керуючись ст.ст. 10, 60, 208-209, 292, 294 ЦПК України, суд
		в и р і ш и в:
		 
		          в задоволенні позову Комуністичної партії України до ОСОБА_3, Державного підприємства «Парламентський телеканал «РАДА»,  про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, відмовити. 
		Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. 
		          Суддя                                                                          Л.В. Карапута

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...