Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/6430/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		05 грудня 2014 року           810/6430/14
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю: 
		позивача - ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
		в с т а н о в и в:
		12 листопада 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
		Зазначала, що відповідач неправомірно відмовив у внесенні до Державного земельного кадастру інформації про належну їй на праві власності земельну ділянку та присвоєнні їй відповідного кадастрового номеру, вказавши при цьому, як на підставу відмови у проведенні  державної реєстрації, на факт накладення меж земельної ділянки позивача із іншими земельними ділянками. Наголошувала, що нею подано усі необхідні для здійснення відповідної реєстрації документи, у тому числі і розроблену землевпорядною організацією документацію із землеустрою щодо її земельної ділянки.
		Посилаючись на порушення Управлінням Держземагентства у Макарівському районі положень чинного законодавства у цьому випадку, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
		- визнати протиправними дії відповідача стосовно відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки позивача площею 0,41 га розташованої по АДРЕСА_1;
		- зобов'язати Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області зареєструвати таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та присвоїти їй кадастровий номер.
		У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. 
		Представник відповідача, належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив;           2 грудня 2014 року через канцелярію суду подав письмові заперечення.
		Враховуючи, що за правилами частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, - суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача - суб'єкта владних повноважень.
		У письмових запереченнях представник Управління Держземагентства у Макарівському районі просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що державний кадастровий реєстратор у цьому випадку за результатами перевірки поданих позивачем заяви, доданих до неї документів та електронного документу, встановив, що земельна ділянка ОСОБА_1 розташована в межах іншої земельної ділянки, у зв'язку із чим і прийняв рішення про відмову у її державній реєстрації. Стверджував, що розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини є підставою для відмови у державній реєстрації такої ділянки. Зазначав, що розробники документації із землеустрою несуть відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У цих же запереченнях вказав, що позивач подала державному кадастровому реєстратору всі необхідні документи, передбачені Порядком здійснення державної реєстрації земельної ділянки.
		Заслухавши пояснення позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, з огляду на таке.
		Як видно із примірника державного акта на право приватної власності на землю від    27 червня 1997 року серії 111-КВ №038780, виданого Ясногородською сільською радою народних депутатів, ОСОБА_1  є власником земельної ділянки площею 0,41 га  (з них: 0,36 - сільськогосподарські угіддя, 0,05 га - під будівлями, лісами та іншими угіддям), що розташована на території Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області у АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.
		Така земельна ділянка не має кадастрового номеру, оскільки на момент видачі вказаного державного акта чинним законодавством України присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам не передбачалось.
		Позивач, з метою державної реєстрації належної їй на праві власності земельної ділянки в державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номеру, уклала договір із державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», за яким зазначеним підприємством розроблено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
		У подальшому,  проект документації із землеустрою разом із заявою та електронним документом було подано до Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області для державної реєстрації земельної ділянки площею 0,41 га у Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номеру.
		За результатами перевірки документів позивача державним кадастровим реєстратором Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області винесено рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-3200084652014 від 22 жовтня 2014 року та №РВ-3200084642014 від 22 жовтня 2014 року. Підставою відмови у таких рішеннях зазначено: невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянки ОСОБА_1 площею 0,25 га з ділянкою 3222789201:01:024:0040, площа співпадає на 19,0212 %; перетин ділянки ОСОБА_1 площею 0,159 га з ділянкою 3222789201:01:024:0040, площа співпадає на 28,9561 %; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (а.с.6,47).
		У судовому засіданні позивач пояснила, що користується земельною ділянкою, яку мала намір зареєструвати у Державному земельному кадастрі, понад 13 років. Вказала, що претензій стосовно меж своєї ділянки від суміжних землевласників (землекористувачів) у будь-якій формі ніколи не надходило.
		Судом, ухвалою про відкриття провадження у справі від 24 листопада 2014 року, у відповідача було витребувано належним чином завірені копії документів, на підставі яких винесені рішення від 22 жовтня 2014 року №РВ-3200084642014 та №РВ-3200084652014; відомості про власника (землекористувача) земельної ділянки із кадастровим №3222789201:01:024:0040, межі якої накладаються з межами земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1; план - схему земельної ділянки №3222789201:01:024:0040 та земельної ділянки ОСОБА_1; відомості щодо наявності судових рішень про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки за кадастровим №3222789201:01:024:0040 або ж ОСОБА_1
		Такі документи Управління Держземагентства зобов'язано надати до 2 грудня 2014 року, однак відповідні документи у визначений судом строк не надані, не представлені вони і у судове засідання, при цьому представник відповідача у судове засідання також не з'явився, про причини такої неявки суд не повідомив.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
		За визначенням у статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
		Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки (стаття 9 Закону України «Про державний земельний кадастр»).
		Згідно вимог статті 11 вказаного Закону відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
		За нормами статті 15 Закону України «Про державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку тощо.
		За змістом статті 16 цього Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер; кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
		За приписами статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. 
		Як передбачає стаття 23 цього Закону документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру. Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді.
		У відповідності до частин першої та другої статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки (частина третя статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр»).
		Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (частина шоста статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр»).
		Аналогічні вищенаведеним приписам містяться та деталізовані у Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.
		Так, у випадку, який розглядається, підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі вказано знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
		Як вже зазначалося вище, судом було витребувано у відповідача документи та матеріали, на підставі яких він дійшов висновку про накладення земельної ділянки позивача на земельні ділянки інших власників (користувачів), проте вимоги ухвали суду щодо їх подання - не виконано, докази знаходження в межах земельної ділянки ОСОБА_1 іншої ділянки або її частини - не подано. У той же час, у письмових запереченнях відповідач погодився, що позивач подала державному кадастровому реєстратору усі необхідні для проведення державної реєстрації земельної ділянки документи.
		За нормами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Разом із тим, у спірному випадку відповідачем не доведено правомірності своїх дій та дотримання положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		У зв'язку із цим, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними дій Управління Держземагентства у Макарівському районі по відмові у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки позивача.
		Стосовно вимоги  про зобов'язання Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області зареєструвати відповідну земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та присвоїти їй кадастровий номер, то суд зазначає наступне.
		Так, прийняття рішення про реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відноситься до виключної компетенції державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства, тому суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження по проведенню реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та зобов'язувати відповідача здійснити таку реєстрацію.
		Разом із тим, належним способом захисту у цій ситуації суд вважає зобов'язання Управління Держземагентства у Макарівському районі вирішити питання про реєстрацію у Державному земельному кадастрі, із присвоєнням кадастрового номеру, земельної ділянки ОСОБА_1.
		Також, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від                  22 жовтня 2014 року №РВ-3200084652014 та №РВ-3200084642014 стосовно земельної ділянки позивача.
		За нормами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
		На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		У відповідності до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 146,16 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано.
		Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним присудити на користь позивача судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 73,08 грн.
		Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		п о с т а н о в и в:
		Адміністративний позов - задовольнити частково.
		Визнати протиправними та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-3200084652014 від 22 жовтня 2014 року та №РВ-3200084642014 від 22 жовтня 2014 року.
		Визнати протиправними дії Управління Держземагентства у Макарівському районі по відмові у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,41 га, розташованої по АДРЕСА_1.
		Зобов'язати Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області вирішити питання про реєстрацію у Державному земельному кадастрі, із присвоєнням кадастрового номеру, земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,41 га, розташованої по АДРЕСА_1.
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
		 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		 
		 
		Суддя                                                                                 Скрипка І.М.
		 
		 
		Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови -  08 грудня 2014 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...