Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11-сс/796/1919/2014 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		 
		У Х В А Л А 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		13 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		з участю секретаря  ОСОБА_4 
		прокурора  ОСОБА_5 
		представників власника майна -  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,  ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,  ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 ,     ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 ,   ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 ,  ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 ,  ОСОБА_74 , ОСОБА_75 ,  ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 ,  ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 ,  ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого слідчої групи СУ КР ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_121 : накладено арешт на пляшки не обклеєні марками акцизного податку, вилучені під час обшуку, що проводився з 12 вересня 2014 року по 18 вересня 2014 року у приміщеннях за місцем діяльності ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Січова, 22 а, та відмовлено у частині накладення арешту на вилучені документи, на лінії розливу лікеро-горілчаної продукції у комплекті, зразки алкогольної продукції та спиртовмісної рідини.
		Ухвала суду в частині відмови у задоволенні клопотання мотивована тим, що слідчий у клопотанні не навів жодних даних, які підтверджували зв`язок вказаних документів із здійсненням незаконної підприємницької діяльності, а також не надано документів, які б підтверджували право власності на лінії розливу лікеро-горілчаної продукції.
		В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді в частині відмови в накладенні арешту скасувати та задовольнити клопотання слідчого про арешт всього тимчасово вилученого майна. Зазначає, що всі вилучені речі підпадають під критерії, визначені у ч. 2 ст. 167 КПК України і визнані у кримінальному провадженні речовими доказами, а тому мають бути арештовані. 
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, позицію представників власника майна, які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
		Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів за клопотанням слідчого, СУ КР ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України (на даний час ДФС України) проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000094 за ч. 2, ч. 3 ст. 204; ч. 5 ст. 191 КК України.
		В межах зазначеного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2014 року надано дозвіл на обшук в адміністративно-виробничих будівлях за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, Січова, 22, які використовуються ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» з метою відшукання та вилучення алкогольних напоїв маркованих акцизними марками невстановленого зразка, марок невстановленого зразка та з ознаками підробки, товарно-транспортних накладних, форм П-22 (Журнал обліку спирту у цистернах), форм П -23 (журнал обліку спирту), форм П-20 (щодо руху спирту), форм 26 (щодо недостачі спирту).
		На підставі ухвали слідчого судді, 12 вересня 2014 року проведено обшук на території товариства, під час якого вилучено три ємкості з прозорою рідиною запахом спирту.
		В подальшому, а саме: 13.09.2014 р., 15.09.2014 р., 16.09.2014 р., 17.09.2014 р., 18.09.2014 р., на підставі тієї ж ухвали слідчого судді про обшук, проведено ще п`ять обшуків за адресою АДРЕСА_1 , з тих мотивів, що обшук не вдалося завершити в один день. 
		Під час проведених обшуків вилучено речі, на які не надавався дозвіл в ухвалі слідчого судді про обшук, а саме: ряд документів, пов`язаних з фінансово-господарською діяльністю товариства; пляшки не обклеєні марками акцизного податку; чотири лінії розливу лікеро-горілчаної продукції у комплекті; зразки алкогольної продукції та спиртовмісної рідини.
		Слідчий звернувся до слідчого з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, яке ухвалою слідчого судді задоволено частково: накладено арешт на пляшки не обклеєні марками акцизного податку та відмовлено в задоволенні іншої частини клопотання.
		Апеляційний суд, перевіривши зміст судового рішення в межах вимог апеляційної скарги, вважає, що рішення слідчим суддею прийнято законно та обґрунтовано. 
		Слідчий суддя правильно зазначив, що у клопотанні слідчого відсутні будь-які достовірні дані про те, що вилучені під час обшуку документи, використовувалися ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» для здійснення незаконної підприємницької діяльності. А формулювання об`єктивної сторони злочину, викладене у ЄРДР, взагалі не дає можливості встановити, в чому саме полягає незаконна підприємницька діяльність товариства в розумінні ч. 2 ст. 204 КК України. 
		До того ж, порядок доступу до документів з метою використання як доказів відомостей, що містяться в них, передбачає інші умови отримання необхідно інформації, які визначено Главною15 КПК України. 
		Також є обґрунтованими посилання слідчого судді, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на те, що слідчий, в порушення вимог ч. 3 ст. 171 КПК України, не долучив до клопотання документів, що підтверджують право власності на вилучені речі, зокрема, на лінії розливу лікеро-горілчаної продукції у комплекті.
		З цих підстав слідчий суддя обґрунтовано відмовив у накладенні арешту на вказані документи та речі, а тому доводи апеляційної скарги про необхідність скасування ухвали слідчого судді є необґрунтованими.
		Разом з тим, при апеляційному розгляді встановлені й інші порушення вимог КПК України, які свідчать про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали слідчого судді.
		Так, слідчий у клопотанні стверджує, що вилучені під час обшуку речі та документи підлягають арешту, так як відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, які можуть допомогти встановити істину у кримінальному провадженні. Таку ж позицію підтримує і у апеляційній скарзі прокурор.
		Проте з такими висновками слідчого та прокурора не можливо погодитися.
		Відповідно до ч. 1 ст. 235 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
		Зазначена норма закону закладена у зміст КПК України з метою усунення можливих порушень прав та законних інтересів осіб, у яких проводиться обшук. Закон особливо підкреслює, що ухвала надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз, а тому є неприпустимим проведення на підставі однієї ухвали слідчого судді декількох обшуків (декількох проникнень), у тому числі й продовження обшуку одного і того самого об`єкта, оскільки відповідний обшук вважатиметься таким, який проведено без дозволу та судового контролю з боку суду. 
		Згідно ч 1 ст. 87 КПК України докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини є недопустимими, а згідно ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини здійснення процесуальних дій, які потребують дозволу суду без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		Як зазначено вище, слідством проведено обшуки на території товариства 12.09.2014р., 13.09.2014 р., 15.09.2014 р., 16.09.2014 р., 17.09.2014 р., 18.09.2014 р. Вилучення речей та документів, про арешт яких ставиться питання, проведено в дні, наступні після проведення першого обшуку. Тобто вилучення речей проведено під час обшуку, дозвіл на який не надавався слідчим суддею, а, отже, вказані речі не можуть мати у цьому кримінальному провадженні статус допустимих речових доказів та не підлягають арешту в порядку ст.ст. 167, 170 КПК України.
		Тлумачення слідчого та прокурора положень КПК України таким чином, що неможливість завершити обшук в один день дає підстави проникати до житла чи іншого володіння особи необмежену кількість раз, суперечить принципу верховенства права, закріпленому в преамбулі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 8 Конституції України та ст. 8 КПК України, відповідно до якого не допускається тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало права і свободи людини та безпідставно розширювало повноваження органів державної влади. 
		Більше того, як вбачається з ухвали слідчого судді про обшук, слідчим суддею надавався дозвіл на проникнення до адміністративно-виробничих будівель ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор», однак, слідством проведено обшук всієї території, під час якого вилучено речі, про арешт яких ставиться питання.
		Крім того, в ч. 5 ст. 171 КПК України, зазначено, що клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає внесенню до суду не пізніше наступного робочого дня після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Законом не надано можливості слідчому затримувати вилучене майно понад встановлений строк, оскільки такий арешт, в розумінні Ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не буде вважатися таким, що застосований на умовах, передбачених законом. Проте і цих вимог закону слідчим не дотримано, з огляду на час вилучення речей та час внесення клопотання про його арешт майна.
		Також звертає на себе увагу та обставина, що інформація, яка стосується протиправної діяльності ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» внесена до ЄРДР в порушення вимог п. 4 Розділу 2.1. Положення про порядок ведення ЄРДР, що не дозволяє належним чином встановити обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину службовими особами товариства та встановити відповідні правові підстави для арешту майна товариства. 
		Так, зміст ч. 2 ст. 204 КК України передбачає відповідальність за незаконне виготовлення алкогольних напоїв, шляхом відкриття підпільних цехів, або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів.
		Однак зміст ЄРДР не співвідноситься з об`єктивною стороною злочину, визначеного ч. 2 ст. 204 КК України. В ньому зазначено, що «на лікеро-горілчаний завод ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» постачався виготовлений етиловий спирт для виготовлення не облікованої лікеро-горілчаної продукції» та не має жодних даних про те, що мало місце незаконне виготовлення алкогольних напоїв, шляхом відкриття підпільних цехів, або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, як того вимагає закон.
		Що стосується зразків алкогольної продукції та спиртовмісної речовини, відібраних під час обшуку з метою проведення експертизи, то зміст ст.. 236 КПК України не надає дозволу слідчому, прокурору під час проведення обшуку відбирати зразки для проведення в подальшому експертизи, а зміст ст.. 170 КПК України не передбачає арешту речей з цих підстав. Згідно ст. 245 КПК України порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей та документів (Глава 15 КПК України). Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 87, 170, 236, 245 КПК України, отримані під час проведення експертизи результати також не будуть визнані допустимим доказами у кримінальному провадженні.
		Будь-яких даних на спростування вищевказаних обставин в апеляційній скарзі прокурора не наведено.
		На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, з викладеній у ній доводів  без задоволення. 
		 
		Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року, якою частково задоволено клопотання слідчого слідчої групи СУ КР ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_121 : накладено арешт на пляшки не обклеєні марками акцизного податку, вилучені під час обшуку, що проводився з 12 вересня 2014 року по 18 вересня 2014 року у приміщеннях за місцем діяльності ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Січова, 22 а, та відмовлено у частині накладення арешту на вилучені документи, на лінії розливу лікеро-горілчаної продукції у комплекті, зразки алкогольної продукції та спиртовмісної рідини, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5  без задоволення.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий:
		 
		Судді: 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 11-сс/796/1919/2014 Категорія ст. 172 КПК України
		Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_122 
		Доповідач - ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...