Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3889/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2014.
Дата набрання законної сили: 15.07.2015
Результат оскарження 15.07.2015 Вищий господарський суд України: скасовано повністю постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  18/117/14     
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		08.12.2014                                                                                                    Справа №  908/3889/14
		  
		за позовом публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вулиця Народного ополчення, 1; поштова адреса: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 4)
		до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агрінол» (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1)
		про стягнення 2916767,65грн.
		Суддя Носівець В.В.
		          
		Представники сторін:
		від позивача: Гаврись Я.Б., довіреність № 137/22 від 12.06.2014 р., паспорт серії СЕ              № 201686 від 17.06.2003 р.;
		від відповідача: Гришина І.Є., довіреність № б/н від 10.11.2014 р., паспорт серії СА              № 325910 від 29.10.1996 р., Булигін І.О., довіреність № б/н від 10.11.2014 р., паспорт СВ         № 214452 від 05.05.2000 р.;
		 
		СУТНІСТЬ СПОРУ:
		 
		До господарського суду Запорізької області 07.10.2014 року надійшов позов публічного акціонерного товариства «Центренерго» з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агрінол» про стягнення 3224663,03 грн. штрафних санкції, які складаються з: 12363,86 грн. штрафу та 3212299,17 грн. пені. Позовні вимоги ґрунтуються на ст.ст. 193, 216 ГК України, ст. 653 ЦК України та вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю (поставку) товару          № 121/21 від 11.04.2014 р. щодо повноти поставки товару.
		Ухвалою суду від 08.10.2014 року порушено провадження у справі № 908/3889/14, присвоєно справі номер провадження 18/117/14, судове засідання призначене на 12 листопада 2014 р.; з метою надання сторонами додаткових доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень в судових засіданнях оголошувались перерви спочатку до 03.12.2014 р., потім до 08.12.2014 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та за наявними у справі документальними доказами в порядку ст. 75 ГПК України, який закінчений 08.12.2014 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Представник позивача 03.12.2014 року, в порядку статті 22 ГПК України, надав заяву   № 8/04-5669 від 01.12.2014 р. про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із невірним визначенням періоду нарахування штрафних санкцій, а саме просив суд стягнути з відповідача за неналежне виконання умов договору 2916767,65 грн. штрафних санкцій, які складаються з: 89944,38 грн. штрафу та 2826823,27 грн. пені. Підставою для звернення з позовом зазначав неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю (поставку) товару № 121/21 від 11.04.2014 р., а саме поставку товару не в повному обсязі, як то узгоджено сторонами, внаслідок чого, враховуючи положення пункту 9.2 договору та норми чинного законодавства, позивачем нараховані до стягнення 7% штрафу у розмірі 89944,38 грн. та 2826823,27 грн. пені. Заява № 8/04-5669 від 01.12.2014 р. про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, отже судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 89944,38 грн. штрафу та 2826823,27 грн. пені.
		В судовому засіданні 08.12.2014 р. представник позивача підтримав свої вимоги та доводи, що викладені в позові, додаткових поясненнях по справі № 8-04/5361 від    10.11.2014 р. та запереченні на відзив № 8-04/5700 від 01.12.2014 р. Просив позов задовольнити з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення виконання умов договору.
		Відповідач проти позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві № 4657/07 від 07.11.2014 р.. Заперечення вмотивовані недоведеністю позивачем факту направлення на адресу відповідача обумовленої умовами договору письмової заявки та отримання її представником ТОВ «Торговий Дім Агрінол». Наданий позивачем документ не є належним доказом в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, оскільки не відповідає вимогам Національного стандарту України «Вимоги щодо оформлення документів» ДСТУ     4163-2003 р., так як в ньому відсутня відмітка одержувача про дату, час отримання, підпис та прізвище отримувача. Посилався на неправильність визначення позивачем періоду прострочення поставки товару, оскільки позивач розрахунок здійснював враховуючи умови додаткової угоди № 2 до договору датованої - 03.09.2014 р., в той час як у відповідача в наявності додаткова угода № 2 до договору датована - 26.05.2014 р. Звертав увагу суду на те, що недопоставка продукції відбулася не з вини відповідача, а через події, про які відповідач не міг знати під час участі в процедурі відкритих торгів та укладання договору, та які полягають у значному підвищенні курсу долара США по відношенню до української гривні; підвищення ціни на продукцію по укладеним раніше контрактам із постачальниками. Отже виникли обставини непереборної сили. З урахуванням викладеного вважає, що в його діях відсутня провина та, як наслідок, відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій. Також наголошував на застосуванні судом положень ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України, постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 269.12.2011 р.   № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», лист Вищого господарського суду України від   20.05.2014 р. № 01-06/646/2014 «Про доповнення інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2011 № 01-06/249 «Про постанови ВСУ, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів», внаслідок надміру завищеного розміру штрафних санкцій   (2916767,65 грн.) щодо порівняння з вартістю недопоставленого товару (1284877,76 грн.).
		Представник позивача надав заперечення на відзив відповідача, відповідно до яких звертав увагу суду, що відповідач отримав обумовлену договором заявку, оскільки здійснив часткову поставку продукції. Позивач погодився з доводами відповідача щодо невірного розрахунку штрафних санкцій, оскільки при визначені строку поставки не враховано святкові та неробочі дні. У зв'язку з даними обставинами позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та надано новий обґрунтований розрахунок позовних вимог. Стосовно посилань відповідача на додаткову угоду № 2 до договору про дострокове розірвання договору від 26.05.2014 р. надав суду листування між сторонами у період з 14.05.2014 по 03.09.2014 р., протокол засідання комітету з конкурсних торгів, які свідчать про існування між сторонами господарських правовідносин, які припинилися лише 03.09.20144 р. з моменту підписання додаткової угоди про розірвання договору. Також заперечував проти настання для відповідача непереборної сили та, як наслідок, відсутності правових підстав у позивача щодо застосування штрафних санкцій. В обґрунтування своїх доводів позивач посилався на те, що не вважається випадком (переборною силою/форс-мажорними обставинами), зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів, коливання валютних курсів. Щодо посилань відповідача на зменшення розміру неустойки. Позивач зазначав, що ПАТ «Центренерго» перебуває у складному економічному становищі у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької, Луганської та Харківських областей. Звернув увагу суду. що неустойка є не лише заходом, який стимулює боржника до належного виконання ним зобов'язань, але є мірою відповідальності за допущене правопорушення у зобов'язані.
		До канцелярії суду 05.12.2014 року від відповідача надійшли доповнення до відзиву     № 5028/07 від 04.12.2014 р., відповідно до яких відповідач просив суд не приймати до уваги надане позивачем поштове відправлення InterCityPost.com (штрих код - 044-308223), оскільки по-перше, воно оформлено не належним чином, неможливо встановити які саме заявку та договір було надіслану адресату; по-друге, відповідно до довідки інспектора кадрів № 5027/07 від 04.12.2014 р. в штаті ТОВ «ТД Агрінол» ніколи не значився робітник з прізвищем Токарва або Токарева. З урахуванням викладеного підтримав свою позицію про необхідність відмовити в задоволені позовних вимог. 
		Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (покупець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол» (продавець, відповідач у справі) 11.04.2014 р. уклали договір про закупівлю (поставку) товарів № 121/21 (надалі - договір).
		Відповідно до п. 1.1, 1.3. договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору. Найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в Додатку до договору.
		Розділом 2 договору сторонами узгоджені ціна та порядок здійснення оплати, а саме встановлено, що ціна на продукцію визначається в додатку до договору (п. 2.2 договору). розрахунки здійснюються покупцем у національній валюті України на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому додатком до договору (п. 2.5 договору).
		Фактичний об'єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід'ємною частиною даного договору. При цьому покупець на підставі своїх письмових заявок, в межах запланованого в договорі обсягу продукції, має право перерозподіляти продукцію між вантажоотримувачами без додаткового погодження з постачальником (п. 3.3 договору).
		У відповідності до положень договору сторонами підписаний додаток № 1 до договору, яким узгодили найменування, асортимент, кількість, ціну товару (продукції), умови розрахунків, строк поставки тощо. Визначили, що поставляться буде паливо рідинне та газ, оливи мастильні (оливи мінеральні мастильні; важкі дистиляти, н.в.і.у.); загальною вартістю товару з ПДВ - 2440584,08 грн.; умови розрахунків - протягом 45 календарних днів з дня підписання Акту приймання-передачі продукції; строк поставки - протягом 15 робочих днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки.
		Враховуючи п. 3.3 договору, позивач направив на адресу постачальника письмову заявку № 23/1745 від 11.04.2014 р., відповідно до якої відповідач повинен поставити покупцю продукцію по лоту № 1 на загальну суму з ПДВ - 1053986,20 грн., по Лоту № 2 на загальну суму з ПДВ - 1386597,88 грн. Зазначена заявка отримана представником відповідача 18.04.2014 р. Токаревою, про що свідчить особистий підпис представника на поштовому відправлені InterCityPost.com (накладна № 044-308223) та підтверджується інформацією № 57-11/14 від 28.11.2014 р. ТОВ «ІНТЕРСІТІПОСТ» про вручення адресату кореспонденції.
		Факт часткової поставки продукції на загальну суму 1155664,41 грн. підтверджується Актами приймання-передачі продукції від 22.04.2014 р. на суму з ПДВ - 302792,26 грн., від 30.04.2014 р. на суму з ПДВ - 247362,24 грн., від 05.05.2014 р. на суму з ПДВ 305125,30 грн., від 15.05.2014 р. на суму з ПДВ 300384,61 грн. 
		Враховуючи звернення постачальника № 173/03 від 14.05.2014 р. щодо зміни ціни та обсягу поставки (вх. № 2903/23 від 15.05.2014 р.) сторонами в м. Києві 16.06.2014 р. укладена додаткова угода № 1 до договору № 121/21 від 11.04.2014 р., умовами якої сторони погодилися змінити ціни за одиницю продукції. Внаслідок чого п. 1. та п. 2 додатку № 1 до договору № 121/21 від 11.04.2014 р. виклали в новій редакції, домовившись про постачання зазначеного обсягу та асортименту продукції на загальну суму 2440542,17 грн. Решта умов залишилася без змін. (Т.1. арк.с. 156-160).
		Постачальник повторно звернувся до покупця з листом № 3370/07 від 17.07.2014 р. щодо зміни ціни та обсягу поставки (вх. № 4558/23 від 24.07.2014 р.).
		У зв'язку з відсутністю виконання зобов'язань з боку відповідача, позивач листом        № 23/3542 від 08.08.2014 р. запропонував відповідачу розірвати договір № 121/21 від 11.04.2014 р. шляхом обміну листами.
		У відповіді № 3715/07 від 21.08.2014 р. (вх. № 5205/23 від 22.08.2014 р.) відповідач надав згоду щодо розірвання договору про закупівлю (поставку) товарів № 121/21 від 11.04.2014 р. за взаємною згодою сторін та запропонував оформити розірвання договору шляхом підписання додаткової угоди.
		На підставі чого, учасниками правочину в м. Києві 03.09.2014 р. укладена та підписана додаткова угода № 2 до договору № 121/21 від 11.04.2014 р. про дострокове розірвання договору.
		Внаслідок порушення відповідачем обсягів поставки товару, позивач, враховуючи положення п.п. 9.1. 9.2 договору, звернувся з позовом до суду про стягнення штрафних санкції у розмірі 2916767,65 грн., які складаються з: 89944,38 грн. штрафу та 2826823,27 грн. пені.
		Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкції у розмірі 2916767,65 грн., які складаються з:    89944,38 грн. штрафу та 2826823,27 грн. пені за порушення обсягів поставки товару підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
		Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання означає реалізацію до них господарських санкцій, тобто до суб'єкта господарських правовідносин застосовується нарахування штрафних санкцій у відповідності до норм чинного законодавства та умов договору у разі наявності правопорушення.
		Господарське правопорушення - це винне, протиправне діяння, що завдає шкоди господарським відносинам, правам і законним інтересам суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин.
		Склад господарського правопорушення включає: 1) протиправну поведінку суб'єкта господарювання; 2) наявність шкідливих наслідків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою; 4) вину правопорушника.
		Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкції повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
		З аналізу норм чинного законодавства слідує, що безумовною умовою застосування штрафних санкції є наявність порушення зобов'язань.
		Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо повного обсягу поставки продукції доведений матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).
		Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання.
		Відповідно до положень п. 9.1 та 9.2 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язання щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, і крім цього, постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов'язань за цим договором.
		Враховуючи норми наведеного діючого законодавства України та здійснивши системний аналіз умов договору суд дійшов висновку, що надані позивачем розрахунки суми пені у розмірі 2826823,27 грн. за період прострочення з 16.05.2014 р. по 02.09.2014 р. та суми штрафу у розмірі 89944,38 грн. є виконаними невірно. Так позивачем помилково визначена вартість недопоставленого товару в сумі 1284919,67 грн., тоді як мала постачатися продукція на суму 2440542,17 грн. (додаткова угода № 1 до договору від16.06.2014 р.), а поставлено на суму 1155664,41 грн., тобто вартість недопоставленого товару складає 1284877,76 грн.
		Отже до стягнення належить 89941,44 грн. 7% штрафу та 2826731,07 грн. пені за період прострочення з 16.05.2014 р. включно по 02.09.2014 р. включно та в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, в частині стягнення 92,20 грн. пені та 2,94 грн. штрафу в позові відмовляється.
		Разом з тим, згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання. Господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
		У відповідності зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. 
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
		Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Враховуючи відсутність негативних наслідків від недопоставки обумовленої договором продукції; відсутність збитків ПАТ «Центренерго»; залежність виробництва підприємства відповідача від курсових коливань валютного ринку; поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття заходів для недопущення невиконання умов договору, оперативне реагування на економічні чинники та неодноразове звернення до позивача із проханням зміни ціни продукції та зменшення обсягу поставки, добровільне розірвання договору. Також, беручи до уваги, що економічний стан країни нестабільний, фінансовий стан підприємства відповідача не найліпший та той факт, що загальна сума заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) по співвідношенню з сумою непоставленої продукції є надмірно великою, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити штрафні санкції в наступному порядку штраф до 10000,00 грн. та пеню до 100000,00 грн.
		За таких обставин з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 10000,00 грн., пеня у розмірі 100000,00 грн.
		Стосовно заперечень відповідача в частині неотримання заявки, як то передбачено умовами договору, вони є хибними. Суду представлений оригінал накладної поштового відправлення № 044-308223 InterCityPost.com, з відміткою про відправлення 14.04.2014 р. на адресу відповідача заявки та договору. Крім того, на вимогу суду позивач звернувся до оператора поштових послуг ТОВ «ІНТЕРСІТІПОСТ» за інформацією про вручення поштового відправлення № 044-308223. У відповідь на запит надані лист № 57-11/14 від 28.11.2014 р. ТОВ «ІНТЕРСІТІПОСТ» про вручення адресату кореспонденції та завірені копії накладних, в тому числі накладної поштового відправлення № 044-308223 InterCityPost.com, оригінали яких зберігаються ТОВ «ІНТЕРСІТІПОСТ». Відповідно до наданої інформації на адресу ТОВ «Торговий Дім Агрінол» направлялось стандартне поштове відправлення із вмістом «заявка та договір», яке 18.04.2014 р. вручене відповідачу о 15-00 год. (отримала Токарева). Як вбачається із листа № 57-11/14 від 28.11.2014 р. ТОВ «ІНТЕРСІТІПОСТ», Токарева отримувала кореспонденцію для відповідача неодноразово протягом декількох місяців, що свідчить про певну організацію документообігу на підприємстві, зручну для відповідача, задля чого особі не обов'язково перебувати в трудових відносинах із відповідачем, отже заперечення щодо неповноважного та невідомого представника на отримання поштової кореспонденції відхиляються. Крім того, враховуючи часткову поставку продукції, суд дійшов висновку про обізнаність відповідача щодо строків необхідності виконання зобов'язань за договором, навіть при умові можливої дострокової поставки.
		Стосовно невірного визначення строку виконання зобов'язань щодо поставки продукції та розрахунку позивачем заявленої до стягнення суми пені, позивач, приймаючи до уваги наведені відповідачем аргументи у відзиві на позов, погодився з наявністю помилки та здійснив перерахунок суми пені та штрафу, у зв'язку з чим до суду, в порядку ст. 22 ГПК України, подана заява про зменшення розміру позовних вимог, де вірно визначений останній день поставки та період прострочення виконання зобов'язання.
		Щодо дати укладання наявної у відповідача додаткової угоди № 2 про дострокове розірвання договору датованої « 26.05.2014 р.» (Т 1, арк.с. 54) суд зазначає наступне: по-перше, відповідно до умов договору правочин вчинено у м. Києві, відповідно всі наступні зміни та доповнення до нього здійснювалися також за місцем знаходження покупця; по-друге, матеріали справи містять листування сторін спору (лист № 173/03 від 14.05.2014 р., додаткова угода № 1 від 16.06.2014 р., лист № 3370/07 від 17.07.2014 р., лист № 3715/07 від 21.08.2014 р.), яке, в свою чергу, свідчить про існування між сторонами господарських відносин після травня 2014 р., що витікають з умов договору № 121/21 від 11.04.2014 р., та які достроково припинилися за погодженням сторін саме 03.09.2014 р. розірванням договору, що відповідає примірнику додаткової угоди № 2 позивача (Т 1, арк.с. 26). Додатково суд зазначає, що і додаткова угода № 1 наявна у відповідача датована « 16.05.2014 р.» (Т 1, арк.с. 52), тобто на місяць раніше ніж на примірнику позивача, однак зазначене вище щодо місця її укладення і листування, де сам відповідач посилається на додаткову угоду № 1 від  16.06.2014 р., свідчать на користь примірника позивача, де датою укладення додаткової угоди № 1 зазначено 16.06.2014 р. (Т 1, арк.с. 157).
		Посилання відповідача на виникнення обставин непереборної сили у зв'язку з різким та великим стрибком курсу валюти, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання, судом спростовуються виходячи з наступного: відповідно до положень статті 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. ст. 218 ГК України). Згідно з п. 3.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), не вважається форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів тощо. Таким чином, обставини, на які посилається відповідач, а саме підвищення курсу долара та ціни на продукцію по укладеним відповідачем раніше контрактам із іншими контрагентами не є обставиною непереборної сили, що звільняє від відповідальності. Ці обставини можна визначити, як несприятливі наслідки здійснення господарської діяльності, які враховані судом при розгляді клопотання про зменшення штрафних санкцій внаслідок їх надмірності. 
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Відповідач доказів відсутності правових підстав для сплати суми штрафних санкцій суду не надав.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням п. 4.3. Постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»: у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
		Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          Позов задовольнити частково.
		2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агрінол» (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1, код ЄДРПОУ 32365436, п/р 26000055870028 в ВБФ ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь публічного акціонерного товариства «Центренерго» (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1; поштова адреса: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 4, код ЄДРПОУ 22927045, р/р 26008302872 у ГОУ «Ощадного банку» України в м. Києві, МФО 300465) 10000 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) штрафу, 100000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) пені, 58333,45 грн. (п'ятдесят вісім тисяч триста тридцять три грн. 45 коп.) судового збору. Видати наказ.
		3.          В іншій частині позову - відмовити.
		 
		 
		Суддя                                                                                                               В.В. Носівець
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 08 грудня 2014 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...