Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/15747/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження нормативно-правових актів, виданих (усього), у тому числі:; Іншими міністерствами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Справа: №   826/15747/14                                           Головуючий у 1-й інстанції:   Гарник К.Ю.                                                                                              Суддя-доповідач:  Мацедонська В.Е. 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		09 грудня 2014 року                                                                                            м. Київ
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі:                      
		головуючого - судді                    Мацедонської В.Е.,  
		суддів                                        Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
		при секретарі                              Горяіновій Н.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рітейл Капітал» до Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 жовтня 2014 року   адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рітейл Капітал» до Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, визнано недійсною надану ГУ Міндоходів у м.Києві індивідуальну податкову консультацію у формі листа від 29 серпня 2014 року №8011/10/26-15-11-01-08 та зобов'язано відповідача надати позивачу індивідуальну податкову консультацію у відповідь на запит від 11 серпня 2014 року   з урахуванням висновків суду.   У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання податкового органу надати звіт про виконання постанови суду - відмовлено.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт посилається на те, що податкова консультація, надана податковим органом платнику податків, не породжує обов'язків цього платника податків щодо певного застосування норм чинного законодавства. Крім того, постанова суду першої інстанції про наявність підстав для скасування індивідуальної податкової консультації в основному базувалася на висновках лінгвістичного експертного дослідження, в той же час не містила спростувань доводів відповідача щодо відсутності суперечностей наданої податкової консультації нормам або змісту відповідного податку та збору, як це передбачено вимогами Податкового кодексу України.
		Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на безпідставність доводів податкового органу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а законну та обґрунтовану постанову  Окружного адміністративного суду м.Києва - без змін. Також позивачем долучено до вищезазначених заперечень копію листа Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України від 12 листопада 2014 року №04-30/10-704 «Щодо застосування пункту 136.1.9. Податкового кодексу України при оподаткуванні ІСІ», за підписом голови комітету Хомутинніка В.Ю. та направленого на адресу Української асоціації інвестиційного бізнесу, в якому висловлена думка Комітету, яка збігається з правовою позицією позивача у справі.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
		Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, що обумовили виникнення спору між сторонами, надано правильну оцінку доводам, якими сторони обґрунтовували свою правову позицію у справі, а також вірно застосовано норми матеріального права при вирішення спору по суті.
		Так, ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рітейл Капітал» звернулось до Державної фіскальної служби України із запитом від 11 серпня 2014 року про надання письмової консультації з питанням чи включаються на підставі пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України до складу доходів інститутів спільного інвестування, зокрема корпоративних інвестиційних фондів, проценти нараховані за активами таких фондів. 
		Листом ГУ Міндоходів у м.Києві від 29 серпня 2014 року №8011/10/26-15-11-01-08 позивачу роз'яснено наступне: враховуючи те, що пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України встановлений порядок оподаткування активів інститутів спільного інвестування та активів фондів операцій з нерухомістю, то починаючи з 03 серпня 2014 року до інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та визначаються відповідно до п.135.5 ст.135 Кодексу, включаються доходи, отримані інститутами спільного інвестування і фондами операцій з нерухомістю у вигляді процентів, нарахованих за активами інститутів спільного інвестування та активами фондів операцій з нерухомістю.
		Не погодившись із наданою консультацією, вважаючи її протиправною та такою, що не відповідає нормам Податкового кодексу України, які регулюють порядок сплати податку на прибуток, ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рітейл Капітал» звернулося до адміністративного суду, зокрема з вимогою про її скасування.
		Таким чином, спір між сторонами викликало положення закону щодо включення до складу доходів тільки процентів, нарахованих за активами фондів операцій з нерухомістю (позивач), та процентів, нарахованих, як за активами фондів операцій з нерухомістю, так і за активами інститутів спільного інвестування (відповідач).
		Приймаючи рішення в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності ГУ Міндоходів у м.Києві обґрунтованості висновків,  наданих ним у податковій консультації. Також, зважаючи на наявні у справі докази, суд дійшов висновку про суперечність висновків суб'єкта владних повноважень тексту правової норми пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України.
		Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується та, спростовуючи доводи апелянта, вважає необхідним зазначити наступне:
		Відповідно до пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
		Згідно ст.52 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
		Крім того, статтею 53 Податкового кодексу України встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована. Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
		Як правильно встановив суд першої інстанції, з вищенаведених норм вбачається, що наслідком застосування податкової консультації є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована. Крім того, в якості підстав для визнання недійсною податкової консультації Податковий кодекс України чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.
		Правова норма, яка викликала спір між сторонами, розміщена в розділі ІІІ Податкового кодексу України, який регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств. Нормами визначаються платники податку, об'єкт оподаткування, порядок визначення доходів та витрат, сплати податку. Отже, від правильного застосування пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України безпосередньо залежить порядок визначення доходів суб'єкта господарювання та об'єкта оподаткування податком на прибуток. Таким чином, від однакового розуміння правової норми, як контролюючим органом, так і платником податків, безпосередньо залежить добросовісність виконання кожним з них податкового законодавства в межах покладених на них функцій, прав та обов'язків.
		Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 статті 135, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 статті 135; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 статті 135, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 статті 135 та у статті 136 Кодексу. Згідно із пп.135.5.1 п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають, зокрема доходи у вигляді процентів.
		Стаття 136 Податкового кодексу України визначає доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, тобто встановлює перелік видів доходів, отримання яких не збільшує об'єкт оподаткування.
		До 03 серпня 2014 норма пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України мала такий зміст: « 136.1. Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: 136.1.9. суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону».
		З урахуванням змін, внесених пп.4) п.1 розділу І Закону України від 31 липня 2014 року №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», які набрали чинності з 03 серпня 2014 року, норма пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України має такий зміст: « 136.1. Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: 136.1.9. суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону, крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами».
		Тобто, з 03 серпня 2014 року фактично була скасована пільга з оподаткування доходів у вигляді процентів, нарахованих за активами.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що буквальне значення тексту норми пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України свідчить, що словосполучення «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» стосується лише активів фондів операцій з нерухомістю і не стосується інститутів спільного інвестування.
		Колегія суддів також не вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо неналежності доказів, якими цей висновок підтверджується, а саме висновку експертного дослідження, проведеного на замовлення Української асоціації інвестиційного бізнесу ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України».
		У вказаному висновку експерт, відповідаючи на питання: чи можливо визначити шляхом лінгвістичного аналізу речення, з якого складається пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України, якої частини зазначеного підпункту стосується вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами»;   чи є лінгвістичні підстави стверджувати, що вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» у тексті пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України стосується лише активів фондів операцій з нерухомістю; чи є лінгвістичні підстави стверджувати, що вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» у тексті пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України стосується і активів фондів операцій з нерухомістю, і активів інститутів спільного інвестування надав наступні відповіді:
		- попри складну синтаксичну структуру речення, з якого складається пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України, зв'язки між його окремими компонентами є прозорими й однозначними, тому змістові зв'язки виразу «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» можуть бути встановлені за суто формальними показниками;
		- є лінгвістичні підстави стверджувати, що вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» у тексті пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України стосується лише активів фондів операцій з нерухомістю;
		- лінгвістичних підстав стверджувати, що вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» у тексті пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України стосується і активів фондів операцій з нерухомістю, і активів інститутів спільного інвестування, немає.
		У висновку №056/429 від 19 серпня 2014 року детально досліджено змістові та граматичні зв'язки тексту пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України і надано їм ґрунтовний аналіз. При цьому експерт проаналізував обидва можливі варіанти тлумачення тексту.
		Колегія суддів звертає увагу, що вимогами ч.4 ст.70 КАС України встановлена обов'язковість підтвердження певними засобами доказування обставин, лише у випадках, передбачених законом. В інших випадках КАС України не встановлює виключний та імперативний перелік доказів, а отже відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Більше того, як вбачається з матеріалів справи, правомірність позиції ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рітейл Капітал» підтверджується крім висновків лінгвістичної експертизи також висновками науково-правової експертизи щодо тлумачення норм податкового законодавства, підготовленого науковим експертом Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім.В.М.Корецького НАН України Поліводським О.А., а також висновком профільного комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України.
		Колегія суддів вважає вищезазначені докази належними та допустимими, які доводять законність правової позиції позивача та, відповідно, помилковість тлумачення правової норми відповідачем.
		Крім того, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на положення п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ГУ Міндоходів у м.Києві  такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже підстави для скасування законного та обґрунтованого  судового рішення відсутні. 
		На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду. 
		Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
		 
		у х в а л и в:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.
		Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 жовтня 2014 року - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		Повний текст ухвали виготовлено 12 грудня 2014 року.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      В.Е.Мацедонська
		 
		Судді                                                                                          Т.М.Грищенко
		 
		                                                                                          І.О.Лічевецький
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.
		 
		Головуючий суддя                                                                 Мацедонська В.Е.            
		 
		Судді:                                                                                           Лічевецький І.О. 
		 
		                                                                                                                    Грищенко Т.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...