Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/12702/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Номер провадження 2-а/754/611/14 
		Справа №754/12702/14-а
		ПОСТАНОВА  
		Іменем  України
		 
		08.12.2014  року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - Таран Н.Г.
		при секретарі - Величко Л.П., Чернишовій А.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахувати і виплачувати основну і додаткову пенсію учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії,
		 
		             Встановив:    
		 
		29.07.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача по відмові в перерахунку пенсії. Визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню і виплаті додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% від мінімальної пенсії замість 30%. Зобов'язати відповідача нарахувати і виплачувати основну пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням заробітку за період роботи на ЧАЕС, без неправомірних обмежень, згідно приведеного розрахунку, та виплатити недоотриману різницю починаючи з 22.06.2014. Зобов'язати відповідача нарахувати і виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру в 30% мінімальної пенсії за віком, та виплатити недоотриману різницю з 29.02.2014. Зобов'язати відповідача нарахувати і виплачувати доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 7% заробітку, та виплатити недоотриману різницю з 22.06.2014 року.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії. З 24.06.2009 року останньому була призначена пенсія за віком зі зменшенням пенсійного віку як особі, яка приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році, відповідно до п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсія була нарахована за загальною формулою і станом на дату подання заяви про перерахунок пенсії склала 1133,25 (в т.ч. додаткова пенсія в розмірі 15% мінімальної пенсії).
		Зазначає про те, що 11.06.2014 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва з заявою про перерахунок пенсії на підставі положень Закону України «Про статус у соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з визначенням середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії виходячи з норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Можливість подібного обчислення пенсії передбачена п.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом від 03.07.2014 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії. Крім того, Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва  в порушення чинного законодавства додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, нараховує і сплачує позивачу в розмірі 15% замість 30% від мінімальної пенсії, як це визначено ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		Вважає дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва по відмові в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і виплаті додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком неправомірними і такими, що порушують Конституцію України, норми чинного законодавства.
		Зазначає, що пенсія як ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії відповідно до норм спеціального Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням положень законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та «Про пенсійне забезпечення», в частинах, які не суперечать Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за двохскладовою формулою (ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») при загальному стажі 27 років повинна складати 5787,30 грн. 
		          В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на адресу суду надіслав клопотання, в якому просив суд розглядати справу за його відсутності.
		              Представник Управління Пенсійного фонду України у Деснянському      районі м. Києва Сич О.А. проти задоволення вимог позову заперечувала, одночасно                 вказуючи на те, що управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва призначено державну пенсію ОСОБА_1 на підставі чинного на час звернення законодавства з урахуванням вимог Законів України та підзаконних нормативно правових актів. Таким чином, викладені позовні вимоги не мають під собою ніякого законного підґрунтя в зв'язку з чим управління просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією        та законами України.                                                                                       
		Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, при вирішенні справи судом застосовуються для вирішення законних прав та свобод громадянина, якщо такі були порушені з боку суб'єкта ладних повноважень чинні нормативно правові акти.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
		Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.
		Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи в 1986 році, 2 категорії. З 24.06.2009 року перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку як особа яка приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва № 860166 від 19.08.2014 року загальний страховий стаж позивача становить 22 роки 3 місяці 20 днів.
		Згідно із ст. 49 вищевказаного Закону пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
		Статтею 51 Закону (в редакції, що діяла до прийняття   Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року) визначено, що особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком.
		                  На виконання вимог пункту 3 Прикінцевих положень Закону   України "Про державний бюджет України на 2012 рік", Кабінет Міністрів прийняв постанову "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року, що набрала чинності з 01 січня 2012 року, якою затверджено порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
		Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік"  передбачено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21,        22, 23,  30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
		Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
		Згідно із абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
		Статтею 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
		Починаючи з 01 січня 2014 року, Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" в редакції від 16 січня 2014 року не містив норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статті 51 даного Закону.                     
		25.03.2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 112 "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення", якою внесено зміни до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210, відповідно до яких щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1: з числа учасників  ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:  інвалідам I групи - 474,5 гривні; інвалідам II групи - 379,6 гривні; інвалідам III групи - 284,7 гривні; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам I групи - 341,64 гривні; інвалідам II групи - 227,76 гривні; інвалідам III групи - 170,82 гривні; 2) особам, що належать до категорій 2-4: особам, що належать до категорії 2, - 170,82 гривні; особам, що належать до категорії 3, - 113,88 гривні; особам, що належать до категорії 4, - 56,94 гривні.
		Постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210, із змінами та доповненнями від 25.03.2014 року № 112, прийнята без обмеження терміну її дії, встановлені нею розміри соціальних виплат такими, що не відповідають наявним фінансовим ресурсам Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік, - не визнано.
		Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору, суд виходить з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 49, 51 Закону № 796-ХІІ підлягають застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
		За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
		Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується як розрахункова величина для визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії, передбаченої Законом № 796-ХІІ, оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3     ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
		31.07.2014 року до   Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"   були внесені зміни Законом України № 1622-VII, зокрема: доповнено Прикінцеві положення п.67, відповідно до яких установлено, що у 2014 році норми і положення статей   20, 21, 22, 23, 30,   31, 37, 39, 48, 50, 51,   52   та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами), статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 із наступними змінами),   Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"  (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами), статей 14, 22, 37 та 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 із наступними змінами), пункту "ж" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами), статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами), статті 43 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 50, ст. 433 із наступними змінами), статей  6-1, 6-2, 6-3  та         6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182 із наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
		Зазначені зміни набрали законної сили з 03.08.2014 року.                     
		                  Закон України № 1622-VII від 31.07.2014 року, яким внесено зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та відповідно до якого встановлено інші розміри виплати для осіб на яких поширюється Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" набрав чинності з 03.08.2014 року.
		Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
		Законом України  «Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, та передбачених цим Законом. 
		Страховий стаж згідно до положень ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
		Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
		Статтями 25, 27 зазначеного Закону визначено формулу за якою розраховується основний розмір державної пенсії. 
		На підставі статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається шляхом множення заробітку для розрахунку пенсії на коефіцієнт страхового стажу. Коефіцієнт страхового стажу розраховується за формулою, визначеною статтею 25 цого Закону, та визначається із округленням до п'яти знаків після коми: Кс = См х Вс /100% х 12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу, См - сума місяців страхового стажу, Вс - визначена відповідно до цього   Закону   величина оцінки одного року страхового стажу, та дорівнює 1,35%.
		Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. 
		Таким чином для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
		У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
		За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
		Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
		Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
		У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
		У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
		У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
		При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 1 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
		При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено  страхові  внески  згідно  з  цим  Законом  за  місяць,  за  який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за відповідною формулою.
		Під час визначення доходу члена сім'ї фізичної особи - підприємця для обчислення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується сума податку, внесена за одного члена сім'ї, на яку відповідно до законодавства збільшується відповідний податок зазначеної фізичної особи - підприємця.
		При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, у тому числі членів їхніх сімей, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, а також для осіб, зазначених в абзаці першому частини дев'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за відповідною формулою.      
		Як вбачається з матеріалів пенсійної справи при призначенні пенсії загальний страховий стаж відповідача становив 22 роки 3 місяці 20 днів, однак позивачем обраховується стаж у розмірі 27 років. Зазначене свідчить про те, що позивачем обчислюється основний розмір пенсії і доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 7% заробітку що не відповідає тим нормативно правовим актам, які діють на сьогоднішній день та суперечать документам, що знаходяться в матеріалах пенсійної справи.
		В свою чергу на підтвердження законної позиції Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва надається копія протоколу стажу, копії протоколів з розрахунками суми пенсії, коефіцієнтів та додаткових доплат з державного бюджету до розміру пенсії.
		В судовому засіданні представником Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва позивачу було роз'яснено його право на звернення з заявою до Управління щодо зарахування додаткового стажу як зазначає про це позивач, на що позивач категорично відмовився, отже в діях Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва неправомірності дій не вбачається. З матеріалів справи також не вбачається жодних доказів того, що позивач звертався до Управління з відповідною заявою та йому відмовили у зарахуванні страхового стажу, отже позовні вимоги позивача є передчасними.
		За таких обставин, обґрунтування решти позовних вимог не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 18, 71, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, суд, -
		Постановив:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахувати і виплачувати основну і додаткову пенсію учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії  - задовольнити частково.
		Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському  районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		          Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 у розмірі не нижче 30 % мінімальної пенсії за віком з 29.02.2014 року по 03.08.2014 року за виключенням проведених виплат.
		В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва.
		Повний текст постанови виготовлено 12.12.2014 року .        
		 
		Суддя                                                                                                                             Н.Г. Таран

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...