Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16562/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/16562/14 02.12.14За позовом   Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі
		                     1) Міністерства  культури України
		                     2)  Департаменту комунальної власності м. Києва
		до                   Київської міської ради
		За участю третіх осіб,           1) Мале приватне підприємство" Аквадон"
		які не заявляють                     2) Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" 
		самостійних вимог на предмет 
		спору на стороні відповідача                          
		про                  визнання рішення недійсним
		Колегія у складі суддів:
		Головуючий суддя  Бондаренко Г.П.
		Суддя                     Ковтун С. А. 
		Суддя                     Котков О. В.
		Представники : 
		від прокуратури       Левицька Н. В. (службове посвідчення № 002805 від 05.09.2012)
		від позивача 1           не з'явився 
		від позивача 2           Нечипорчук Н. О. (дов. № 062/01/07-9174 від 29.10.2014) 
		від відповідача          не з'явився
		від третьої особи 1    Гринь Ю.П. (дов. №03/09 від 25.09.2014) 
		від третьої особи 2    Хлівнюк М. М. (дов. № 155/1/03-3639 від 11.09.2014)
		 
		Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
		Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави  в особі Міністерства культури України далі за текстом - позивач -1) та Департаменту комунальної власності м. Києва (далі за текстом - позивач - 2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до  Київської міської ради (далі за текстом - відповідач) про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 28.08.2008 №95/95 "Про передачу малому приватному підприємству "Аквадон" під реконструкцію нежилих будинків на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 - А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 - Б (садиба) у м. Києві.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2014  позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/16562/14, розгляд справи призначено на 02.09.2014. Цією ж ухвалою, в порядку ст. 27  ГПК України було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -  Мале приватне підприємство "Аквадон", Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація".
		Представником прокуратури 20.08.2014 через відділ діловодства (канцелярія) суду подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову. 
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.09.2014 розгляд справи №910/165262/14 в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 07.10.2014, у зв'язку з неявкою відповідача та третіх осіб 1, 2 в судове засідання, не поданням витребуваних документів. 
		Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.09.2014 було задоволено заяву Прокуратури міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову, та з метою забезпечення позову накладено арешт на нежилий будинок розташований в м. Києві по вул. П. Сагайдачного, № 20/2 (літера А) та нежилий будинок, розташований в м. Києві по вул. П. Сагайдачного, № 20/2 (літера Б).   
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2014 відповідно до ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів та в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 21.10.2014, в зв'язку неявкою позивача 1 та відповідача в судове засідання, не поданням витребуваних документів.
		Судом в порядку ст. 90 ГПК України також винесено окрему ухвалу  від 21.10.2014 року щодо  відповідача за невиконання ним вимог ухвал суду та не забезпечення явки представника відповідача в судове засідання. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 було вирішено здійснювати розгляд справи колегіально відповідно до ст. 4 - 6 ГПК України, в зв'язку зі складністю справи та накладено на відповідача штраф у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України за невиконання вимог суду та неявку в судове засідання в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 
		22.10.2014  суддя Бондаренко Г.П. звернулася до Голови Господарського суду міста Києва з заявою для визначення складу колегії для розгляду справи № 910/16562/14.
		Розпорядженням від 23.10.2014 Голови Господарського суду міста Києва було призначено здійснення розгляду справи № 910/16562/14 колегіально у складі: головуючий суддя Бондаренко Г.П.; суддя Ковтун С.А.; суддя Котков О. В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 справу №  910/16562/14 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко Г.П.; суддя Ковтун С.А.; суддя Котков О. В., розгляд справи призначено на 18.11.2014. 
		В судове засідання 18.11.2014 року з`явився представник відповідача Тхорик С.М. та надав пояснення, що залишає вирішення спору на розсуд суду, в поясненнях,  поданих до суду  02.09.2014 року відповідач  зазначав, що ним було скасовано оскаржуване рішення  від 28.08.2008 року 22.09.2011  року рішенням за № 71/6287, яке в подальшому було визнано недійсним в порядку адміністративного судочинства  (справа № 2а-10676/12/2670).  
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2014 в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 02.12.2014 у зв'язку з нез'явленням представників позивача - 1 та третьої особи - 2 в судове засідання, невиконання ним вимог ухвал суду. 
		В судове засідання 02.12.2014 представники позивача - 1 та відповідача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 
		Представники прокуратури, позивача - 2 та третіх осіб - 1, 2 в судове засідання з'явились, надали суду усні пояснення по суті справи. 
		Прокуратурою позовні вимоги мотивовані невідповідністю рішення Київської міської ради від 28.08.2008 №95/95 "Про передачу малому приватному підприємству "Аквадон"  вимогам Закону України «Про приватизацію державного майна», на думку прокурора відчуження комунального майна повинно було відбуватися в рамках приватизаційної процедури в порядку, визначеному вказаними законодавчими актами та у спосіб, передбачений Державною програмою приватизації, та невідповідністю вимогам Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини», оскільки комунальне майно - будинок по вул. П. Сагайдачного, 20/2 у м. Києві є пам'яткою архітектури національного значення, а відтак на нього поширювалась заборона на приватизацію, встановлена зазначеним законом.  Позивачами у справі позовні вимоги підтримано у повному обсязі.
		Відповідачем в ході розгляду справи подані пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що за результатами розгляду протесту заступника прокурора міста Києва від 30.05.2011 № 07/2-409-вих-11 на оскаржуване рішення Київська міська рада прийняла рішення від 22.09.2011 № 71/6287, яким задовольнила протест заступника прокурора  міста Києва від 30.05.2011 № 07/2-409-вих-11 та скасувала оскаржуване рішення. На підставі зазначеного, відповідач просив справу розглядати у відсутності його представника та прийняти законне та обґрунтоване рішення за наявними в матеріалах справи документами. 
		Третя особа - 1 проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, з підстав викладених ним у відзиві на позовну заяву (в порядку ст. 59 ГПК України) (вх. № 06-21/5525/14 від 03.10.2014).  Зокрема, третя особа - 1 наголошує на тому, що приватизація майна є лише одним із способів відчуження комунальної власності та не виключає можливості передачі у власність майна в іншому порядку, і вказує про передання йому будинку по вул. П. Сагайдачного, 20/2 у м. Києві в порядку передбаченому  Законом України «Про інвестиційну діяльність», а також, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-10676/12/2670 від 19.10.2012 визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради № 71/6287 від 22.09.2011 «Про розгляд протесту заступника прокурора міста Києва від 30.05.2011 № 07/2-409-вих-11 на рішення Київської міської ради від 28.08.2008 № 95/95 «Про передачу малому приватному підприємству «Аквадон» під реконструкцією нежилих будинків на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А та на вул. Петра Сагайдачного, 20/2 літ. Б (садиба) у Подільському районі міста Києва. Крім того, на думку третьої особи - 1 станом на 28.08.2008 будинок на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 не перебував в статусі об'єкта культурної спадщини національного значення. 
		Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
		При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
		Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника прокуратури, позивача - 2 та третіх осіб - 1, 2 всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Київської міської ради від 24.06.2004 №322/1532 «Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти» нежитлові приміщення площею 2575,8 кв. м по вул. П. Сагайдачного, 20/2 у м. Києві (садиба) включено до переліку об'єктів, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти.
		За результатами проведеного конкурсу із залучення інвесторів до реконструкції нежилих будинків по вул. Сагайдачного, 20/2 літ. «А» та літ. «Б», переможцем якого визначено Мале приватне підприємство «Аквадон», між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як замовником, Комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт», як службою замовника та Малим приватним підприємством «Аквадон», як інвестором 07.04.2006 укладено інвестиційний договір № 9 про реконструкцію нежилого будинку з надбудовою та прибудовою по вул. Петра Сагайдачного, 20/2 (садиба) в м. Києві (далі за текстом - інвестиційний договір). 
		Предметом укладеного інвестиційного договору є реалізація інвестиційного проекту з реконструкції нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 20/2 (садиба) на умовах визначених конкурсом по залученню інвесторів для реконструкції будинку, затвердженого протоколом конкурсної комісії від 23.12.2005 № 17 та інвестиційним договором. 
		За умовами п. 2.6. інвестиційного договору інвестор (у справі  третя особа-1) зобов'язався розробити концепцію реконструкції та будівництва, для чого замовити передпроектні роботи, за власний рахунок забезпечити фінансування всіх витрат, пов'язаних з реконструкцією та будівництвом об'єкту інвестування, погодити та підписати графік фінансування реконструкції та будівництва об'єкту інвестування та загальні строки виконання всього комплексу робіт, і після введення об'єкта інвестування в експлуатацію передати до комунальної власності територіальної громади міста Києва 3  500 (три тисячі п'ятсот) кв. м. нежилих приміщень в будинку, забезпечити належне утримання майна, що передається у власність інвестору. 
		Пунктом 4.1. інвестиційного договору його сторонами  було визначено наступний порядок використання результатів реконструкції та будівництва об'єкту інвестування: 
		- площа нежилих приміщень в обсязі 3  500 кв. м. передається до комунальної власності територіальної громади м. Києва; 
		- решта площа нежилих та житлових приміщень передається інвестору.
		Право власності інвестора на майно виникає після введення об'єкту інвестування в експлуатацію і оформлюється у відповідності до діючого законодавства. 
		Рішенням Київської міської ради від 28.08.2008 №95/95 «Про передачу малому  приватному підприємству «Аквадон» під реконструкцію нежилих будинків на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. Б (садиба) у Подільському районі міста Києва» (далі за текстом - спірне рішення), відповідно до ст. 327 ЦК України, п. 30 ч. 1 ст. 26, ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи що МПП «Аквадон» є переможцем конкурсу із залучення інвесторів до реконструкції або реставрації нежилих будинків, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та звернення МПП «Аквадон»,  Київською міською радою  передано у власність Малому приватному підприємству «Аквадон» нежилі будинки комунальної власності територіальної громади міста Києва на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А площею 2  075, 4 кв. м. та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/ 2 літ. Б  площею 495, 9 кв. м. (садиба) у Подільському районі міста Києва за умови компенсації вартості, визначеної звітом про оцінку вартості згаданих нежилих будинків.
		25.12.2008 між сторонами інвестиційного договору було підписано додаткову угоду № 3 до інвестиційного договору від 07.06.2006 № 9 про реконструкцію нежилого будинку з надбудовою та прибудовою по вул. П. Сагайдачного, 20/2 (садиба) в місті Києві, відповідно до якої п. 4.1. інвестиційного договору було викладено в іншій редакції, та встановлено, що за умови компенсації інвестором вартості об'єкта інвестування, визначеної звітом про оцінку вартості цього об'єкта та підписання акта приймання - передачі у власність, інвестор набуває право власності на цей об'єкт.  
		Вартість об'єкта інвестування була відшкодована Малим приватним підприємством «Аквадон» Головному Управлінню комунальної власності м. Києва 15  159  840, 00 грн., згідно платіжних доручень № 1 від 15.10.2009 та № 2 від 26.02.2009. 
		 Із матеріалів справи вбачається, що нежилі будинки на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А та  літ. Б були передані Управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Малому приватному підприємству «Аквадон» за актом № 552 від 03.11.2009. Згідно вказаного акту вартість, визначена шляхом проведення незалежної оцінки по визначенню ринкової вартості мана, станом на 30.09.2008 з урахуванням ПДВ складає 15  159  840, 00 грн. 
		04.11.2009 згідно Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 04.11.2009 № 916-В видані Свідоцтва про право власності серії САС № 741870, та серії САС № 741871, що посвідчують належність нежилого будинку площею 1  979, 80 кв.м., який розташований в м. Києві по вул. Сагайдачного Петра № 20/2 (літера А) та нежилого будинку площею 500, 80 кв. м., який розташований в м. Києві по вул. Сагайдачного Петра № 20/2 (літера Б) відповідно Малому приватному підприємству «Аквадон». 
		Рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 № 729/2798 «Про внесення змін до рішення Київради від 28.08.2008 № 95/95» внесено до рішення Київради від 28.08.2008 № 95/95 «Про передачу малому приватному підприємству «Аквадон» під реконструкцію нежилих будинків на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. Б (садиба) у Подільському районі міста Києва» зміни, і у пунктах 1 та 5 рішення цифри « 2  075, 4» замінено цифрами « 1  979, 8», цифри « 495, 9» замінено цифрами « 500, 8», тобто змінено площі переданих у власність третій особі-1 нежитлових будівель.  
		Документів, які б підтверджували реалізацію інвестиційного проекту з реконструкції нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 20/2 (садиба) на умовах визначених конкурсом по залученню інвесторів для реконструкції будинку, затвердженого протоколом конкурсної комісії від 23.12.2005 № 17 та інвестиційним договором, зокрема, розроблених та затверджених проектів, декларацій про  початок проведення будівельних робіт тощо,  доказів проведення робіт по реконструкції,  акту введення об'єкту інвестування в експлуатацію тощо, матеріали справи не містять, не зважаючи на те, що такі докази витребовувались судом у третьої особи-1. Натомість третя особа-1 надали пояснення, що вона фактично  до робіт по реконструкції об`єктів, визначених  умовами конкурсу по залученню інвесторів для реконструкції будинку, затвердженого протоколом конкурсної комісії від 23.12.2005 № 17, не приступала.
		Разом з тим, судом встановлено, що фактично сторонами було повністю виконано оскаржуване рішення відповідача  від 28.08.2008 року  за № 95/95 та третій особі -1 у справі передано у приватну власність об`єкти комунальної власності міста Києва за   15159840,00 грн.  без проведення їх реконстуркції.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що  позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
		Суд, дослідивши  дійсні правовідносини, що склалися між учасниками судового процесу зазначає, що оскаржуваним рішення Київської міської ради від  28.08.2008 року за № 95/95, було фактично змінено  зміст правовідносин, визначених рішенням Київської міської ради від 24.06.2004 №322/1532 «Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти» та інвестиційним договором від 07.04.2006 року, який укладений відповідно до проведеного конкурсу та затверджений протоколом конкурсної комісії від 23.12.2005 року за № 17, з   здійснення інвестиційної діяльності  щодо реконструкції об`єкту нерухомості з подальшим розподілом вже нового інвестованого об`єкту на відчудження об'єкту комунальної власності у приватну власність до завершення процедури реконструкції.
		Отже, суд  застосовує до спірних правовідносин саме норми законодавства про приватизації, оскільки саме такі фактичні правовідносини склалися між  учасниками судового процесу в результаті прийняття оскаржуваного рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. 
		Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. 
		Згідно п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. 
		Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.  
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально - економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації.
		За приписами ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. 
		Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» відповідно до цього Закону можуть приватизуватися підприємства, якщо вони відповідають вимогам ч. 1 ст. 2 цього Закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, об'єктом малої приватизації, зокрема, є окреме індивідуально визначене майно.
		Також згідно із вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного майна» Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України законом України один раз на три роки не пізніш як за місяць до затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, але до початку наступного бюджетного року та діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.
		За змістом п. 3 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного майна» у Державній програмі приватизації визначаються відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів.
		Відповідно до Закону України «Про Державну програму приватизації» від 18.05.2000 №1723-111 (із подальшими змінами та доповненнями, який втратив чинність  13.01.2012 року), який є невід'ємною  частиною та складовою змісту Закону України "Про приватизацію державного майна ",  державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України законом України один раз на три роки не пізніш як за місяць до затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, але до початку наступного бюджетного року та діє до затвердження чергової Державної програми приватизації. 
		Згідно Державної програми приватизації на 2000-2002, яка діяла до  2012 року, відповідно до зазначеного вище закону,   тобто до затвердження чергової програми приватизація, та  положення якої застосовуються до спірних правовідносин,   вона визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовані завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.
		Відповідно до цієї Програми індивідуально визначене майно відноситься до об'єктів приватизації групи А. Продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та цієї Програми. Державні органи приватизації приймають за власною ініціативою рішення про приватизацію об'єктів групи А, які створюються на базі державного майна підприємств, що реструктуризуються, нежилих приміщень, об'єктів, щодо яких знято заборону на приватизацію у встановленому законом порядку, та інших об'єктів групи А, які не були приватизовані. 
		З урахуванням зазначеного суд погоджується з доводами прокурора, що відчуження комунального майна, що по суті відбулося в результаті прийняття оскаржуваного рішення,  повинно було відбуватися в рамках приватизаційної процедури в порядку, визначеному вказаними законодавчими актами та у спосіб, передбачений Державною програмою приватизації.
		При цьому, судом відхиляються доводи третьої особи - 1 щодо набуття ним у власність нежилих будинків на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. Б (садиба) у Подільському районі міста Києва в порядку визначеному Законом України «Про інвестиційну діяльність» з тих підстав, що відповідно до п. 4.1. Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів з будівництва, реконструкції тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 № 528/1189 (на яке посилається третя особа - 1)  питання набуття права власності на комунальне майно може вирішуватися шляхом надання цього майна у власність переможцеві інвестиційного конкурсу після реалізації інвестиційного проекту та прийняття об'єкта інвестування в експлуатацію у встановленому порядку. 
		Як вже зазначалося судом, матеріали справи доказів реалізації інвестиційного проекту та прийняття об'єкта інвестування в експлуатацію у встановленому порядку не містять, відтак відповідні доводи третьої особи - 1 не мають законодавчого обґрунтування, і як вже зазначалося судом  вище, фактично   між відповідачем у справі та третьою особою-1 в результаті прийняття оскаржуваного рішення, склалися саме відносини щодо відчуження майна з  комунальної до приватної власності.
		Крім того, згідно п. 6.3.20. Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів з будівництва, реконструкції тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва об'єкти інвестування або їх частини, будівництво або реконструкція яких здійснена за кошти інвесторів, передається у власність  інвесторів відповідно до умов інвестиційного конкурсу та договору. 
		У процесі виконання інвестиційного договору сторони можуть шляхом укладення додаткової угоди змінити його умови, передбачити компенсаційні заходи по відшкодуванню вартості об'єктів тощо, за винятком умов, що визначені в результаті проведення інвестиційного конкурсу (п. 6.3.11. рішення Київської міської ради № 528/1189).
		Протоколом засідання постійно діючої конкурсної комісії із залучення інвесторів до будівництва, реконструкції або реставрації нежилих будинків, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва № 17 від 23.12.2005 передбачено наступне.
		«Відповідно до передпроектних проробок, наданих МПП «Аквадон», пропонується реконструкція існуючого будинку з надбудовою та прибудовою з пристосуванням його під готельно-офісний комплекс.
		Після реконструкції загальна площа будинку становитиме 11775,0 кв.м.
		Після здачі об'єкта в експлуатацію до комунальної власності територіальної громади міста Києва запропоновано повернути 3500,0 кв.м нежилих приміщень, що на 924,2 кв.м більше ніж перебувало у комунальній власності територіальної громади міста Києва до реконструкції будинку.
		Враховуючи дефіцит вільних площ, необхідних для розміщення орендарів у нежилому фонді міста, запропоновані малим приватним підприємством «Аквадон» передпроектні пропозиції та пропозиції щодо повернення до комунальної власності територіальної громади м. Києва нежилих приміщень є найбільш привабливим.».
		Приймаючи до уваги, що згідно з рішенням Київської міської ради № 528/1189, ніхто не має права змінювати умови, визначені в результаті проведення інвестиційного конкурсу, Київська міська рада не мала права приймати рішення про передачу малому приватному підприємству ''Аквадон"  у приватну власність під реконструкцію нежилі будинки комунальної власності територіальної громади міста Києва на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А площею 1  979, 8 кв. м та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. Б площею 500, 8 кв. м (садиба) у Подільському районі міста Києва за умови компенсації вартості, визначеної звітом про оцінку вартості згаданих нежилих будинків, до завершення реконструкції вказаних будівель.
		З доводами прокурора та позивачів, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням законодавства щодо охорони культурної спадщини суд, також, погоджується, з огляду на нижчевикладене. 
		Так, постановою Ради Міністерства УРСР від 06.09.1979 № 442 до списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, під охоронним № 882 включено жилий будинок у м. Києві на вул. Жданова, 20. 
		У подальшому рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 01.02.1989 № 78 вулицю Жданова перейменовано на вулицю Петра Сагайдачного.
		Станом на час прийняття постанови Ради Міністрів Української PCP від 06.09.1979 № 442 правовідносини у сфері охорони культурної спадщини регулювалися, зокрема, Законом Української PCP «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» від 13.07.1978 № 3600-ІХ, згідно ч. 3 ст. 17 якого перелік пам'яток республіканського значення затверджуються Радою Міністрів Української PCP.
		З 12.07.2000 року набрав чинності Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-ІП, пунктом 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
		У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 929 «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» будинок житловий у м. Києві на вул. Сагайдачного, 20 (Жданова, 20) внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України під охоронним № 260065-Н. 
		Отже, як на час прийняття спірного рішення, так і на сьогодні садиба у м. Києві на вул. Сагайдачного, 20/2 є пам'яткою культурної спадщини національного значення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закон України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
		На час прийняття спірного рішення згідно з п. 25 ч. 1 ст. 5 Закон України «Про охорону культурної спадщини» (у редакцій, чинній на час прийняття спірного рішення) таким органом був центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, повноваження якого здійснювало Міністерство культури і туризму України (пп.4 п. 4 Положення про Міністерство культури і туризму України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.200 № 1566), яке відповідно до Указу Президент України від 09.12.2010 №           1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» реорганізовано у Міністерство культури України.
		Отже, на час прийняття спірного рішення, за яким спірні будинки у складі садиби на вул. Сагайдачного, 20/2, яка є пам'яткою національного значення, передані з комунальної власності територіальної громади міста Києва у приватну власність, обов'язкова потрібна була згода Міністерства культури і туризму України. Матеріали справи жодних доказів щодо погодження/відмови Міністерством культури і туризму України питання відчуження спірних будинків за спірним рішенням не містять.
		Статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.  
		У відповідності до п. 1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. № 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
		При цьому у пункті 2 зазначеного роз'яснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. 
		Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення Київської міської ради від 28.08.2008 р. № 95/95 не відповідає вимогам чинного законодавства (зокрема, але не виключно і рішенню Київської міської ради  від 24.05.2007 року за № 528/1189, Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про охорону культурної спадщини") і  порушує право власності територіальної громади, що відповідно до ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є   підставою   для   визнання   його   недійсним в судовому порядку. 
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Третьою особою - 1 обставини, на які вона посилається в свої запереченнях проти задоволення позову не доведені, обставини справи викладені прокурором та позивачами відповідачем та третьої особою - 1 не спростовані, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Стосовно посилання третьої особи-1 в поясненнях щодо пропуску прокуратурою строків позовної давності, то суд зазначає, що при дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що жодною зі сторін  чи іншим учасником судового процесу заяви про застосування строків позовної давності не подавалось. 
		Враховуючи норми  ч. 3 ст. 267 ЦК України,    суд не може застосовувати положення  чинного законодавства щодо позовної давності без заяви сторони, а отже суд не оцінює твердження прокуратури щодо не пропуску прокуратурою строку позовної давності відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких  законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 року.
		Витрати по сплаті  судового збору відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача, в тому числі витрати за розгляд заяви про забезпечення позову. 
		Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, - 
		В И Р І Ш И В: 
		1. Позов Заступника Прокурора міста Києва в інтересах держави в особі  Міністерства культури України та Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)  задовольнити.
		2. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 28.08.2008 № 95/95 "Про передачу малому приватному підприємству «Аквадон» під реконструкцію нежилих будинків на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. Б (садиба) у Подільському районі міста Києва».
		3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36; ідентифікаційний код 22883141; в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження») на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) 3  045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору. 
		4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 
		5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Повне рішення складено 10.12.14.
		 
		Головуючий суддя                                                                                              Бондаренко Г. П.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                            Ковтун С. А. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                            Котков О. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...