Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/24166/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2014.
Дата набрання законної сили: 23.12.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/24166/14 10.12.14За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" 
		до Державного підприемства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "УКРЛІСКОНСАЛТИНГ" 
		про стягнення 1 227 502,32 грн. 
		Суддя   Лиськов М.О.
		Представники : 
		Від позивача                     Напіральська А. О (директор)
		                                        Ніколаєнко К.В. (дов. від 22.10.2014)
		                                        Вірьовкін О.І. (дов. від 10.11.2014)
		Від відповідача          Яцюк Н.В. (дов. № 13 від 01.09.2014)
		 
		В судовому засіданні 10.12.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
		 
		04.11.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" (надалі - позивач) до Державного підприемства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "УКРЛІСКОНСАЛТИНГ" (надалі - відповідач) про стягнення 204 423,63 грн. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/24166/14, розгляд справи призначено на 26.11.2014.
		24.11.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів по справі.
		24.11.2014 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів по справі.
		24.11.2014 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
		В судове засідання, призначене на 26.11.2014, з'явився представник позивача та надав додаткові документи по справі.
		В судове засідання, призначене на 26.11.2014, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
		26.11.2014 відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 10.12.2014.
		05.12.2014 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
		Представники позивача та відповідача в судове засідання 10.12.2014 з'явилися, дали пояснення по справі.
		Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
		В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		17.09.2012 між ДП "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг"(далі відповідач, покупець) та ТОВ "Латчбахер Україна"(далі позивач, постачальник) був укладений договір № 1709/12-3 (далі Договір).
		Відповідно до п.1.1 Договору , Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця обладнання для галузевої інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний облік деревини. Winforstpro-Україна», в кількості, в асортименті та за ціною, що визначається у Специфікації, яка є додатком № 1 до Договору та невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити за нього грошову суму в порядку та в розмірах визначених даним Договором.
		За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.
		Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
		Товар був поставлений Відповідачу на суму 429 027, 60  грн., що підтверджується видатковими накладними від 19.11.2012 та 25.10.2013.
		Відповідач не виконав належним чином умови Договору, не в повному обсязі оплатив вартість поставленої продукції, в наслідок чого у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 187 027, 60 грн.
		Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
		Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
		Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
		Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо оплати поставленого товару відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 187 027, 60  грн.
		З урахуванням наведених положень укладеного сторонами Договору, виходячи з факту отримання товару покупцем, строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого і отриманого товару станом на час вирішення спору є таким, що настав. 
		Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 852, 29  грн. та інфляційні збитки в сумі 16 543,74 грн.
		Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
		Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
		Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 2 682,94 грн., інфляційні збитки - 121 913, 10 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.
		Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
		Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
		Враховуючи, доводи наведені відповідачем у відзиві на позов, тяжке матеріальне становище боржника та те, що єдиним джерелом фінансування відповідача є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, господарський суд приходить до висновку про необхідність розстрочення виконання рішення у справі № 910/24166/14 на 6 місяців рівними частинами.  
		Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "УКРЛІСКОНСАЛТИНГ" (04176, м. Київ, Подільський р-н, вул. Електриків, буд. 29, код ЄДРПОУ 00994207) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" (04074, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Новозабарська, буд. 2/6, код ЄДРПОУ 34044632) основний борг в розмірі 187 027 (сто вісімдесят сім тисячі двадцять сім) грн. 60 коп., 3% річних в сумі 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 29 коп., інфляційні збитки в сумі 16 543 (шістнадцять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 74 коп. та судовий збір у розмірі 4 088 (чотири тисячі вісімдесят вісім) грн. 47 коп. розстрочивши виконання рішення суду наступним чином:
		34 752 грн. 02 коп. до 20 січня 2015 року
		34 752 грн. 02 коп. до 20 лютого 2015 року
		34 752 грн. 02 коп. до 20 березня 2015 року
		34 752 грн. 02 коп. до 20 квітня 2015 року
		34 752 грн. 02 коп. до 20 травня 2015 року
		34 752 грн. 02 коп. до 20 червня 2015 року
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повний текст рішення складено 12.12.2014.
		 
		 
		Суддя                                                                                                  М.О. Лиськов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...