Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 184/2599/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 184/2599/13-к 
		Номер провадження 1-кп/184/3/14 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.12.2014м. ОрджонікідзеОрджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючої - судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря  ОСОБА_2 ,
		розглянувши в залі суду м.Орджонікідзе у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12013040360000258 від 21.02.2013 року та №12014040360000535 від 23.05.2014 року відносно:  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: сина  АДРЕСА_1 років, доньку  ОСОБА_4 , 1 рік 5 місяців, працюючого: ООО «Орджбудпроект-555» фінансовим директором, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого: АДРЕСА_3 , раніше не судимого:
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 386, 355 ч.2 КК України
		 
		сторони кримінального провадження: прокурор  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,    ОСОБА_7 
		 обвинувачений  ОСОБА_3 ,
		 адвокат  захисник ОСОБА_8 ,
		 потерпілі  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		представник потерпілого 
		ОСОБА_9  адвокат ОСОБА_11 ,
		свідки  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,  
		ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , 
		ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,  
		ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , 
		ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , 
		ОСОБА_12 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Згідно обвинувального акту від 10.12.2014р, який було змінено в судовому засіданні прокурором м. Орджонікідзе,  ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 10.04.2013 року близько 19 годин ОСОБА_3 приїхав на автомобілі з державним номером НОМЕР_1 до першого під`їзду будинку АДРЕСА_4 , де покликав на вулицю до під`їзду потерпілу по провадженню №42013040360000021 від 22.03.2013р. за ст.190 ч.І КК України ОСОБА_10 .. В ході розмови з ОСОБА_10 , ОСОБА_3 почав вимагати, щоб ОСОБА_10 забрала заяви, які вона писала до міліції та прокуратури про вчинення ним шахрайських дій, при цьому виказував погрози фізичною розправою, якщо вона не виконає дані дії. Коли ж ОСОБА_10 відмовилась забрати заяви з правоохоронних органів, то ОСОБА_3 штовхнув її у плече. Від удару в плече ОСОБА_10 не втрималась на ногах та впала, при цьому вдарилась підочною областю правого ока об кут лавки, що розташована біля першого під`їзду буд. АДРЕСА_4 . Згідно висновку експерта №217 від 16.04.2013 року виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя  відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення поїхав.
		У вказаних діях  ОСОБА_3 згідно обвинувального акту вбачається склад правопорушення передбаченого ст.386 КК України, тобто примушування потерпілого до відмови від дачі показань шляхом заподіяння насильства, а також погрози вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання.
		Крім того, ОСОБА_12 , ОСОБА_9 і ОСОБА_3 є співзасновниками ООО «Орджбудпроект-555» офіс котрого розташований за адресою вул. Горького буд. 17 кв. 8 м.Орджонікідзе Дніпропетровської області. В управлінні та діяльності вказаної організації ОСОБА_3 не приймав жодної участі, за винятком того, що приїздив за грошима у разі укладання ООО «Орджбудпроект-555» нової угоди по виконанню визначеного об`єму робіт за певні матеріальні кошти з іншими організаціями. У зв`язку з тим, що між співзасновниками ООО «Орджбудпроект-555» на протязі діяльності вказаної організації виникало ряд непорозумінь, в грудні місяці 2012 року між ОСОБА_12 , ОСОБА_28 і ОСОБА_3 було укладено усну угоду, відповідно котрої по закінченню виконання умов угоди укладеної з ПАТ «ЮГОК» в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вказані особи розділять кошти рівними частинами і розірвуть угоду між собою.
		Так, 18.03.2013 року, на рахунок ООО «Орджбудпроект-555» прийшли чергові кошти, за виконання будівельних робіт на ПАТ «ЮГОК» в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. В цей же день o ll годині 00 хвилин ОСОБА_3 будучи обізнаним про те, що на рахунок ООО «Орджбудпроект-555» прийшли чергові кошти, прибув до офісу вказаної організації розташованого по вул. Горького 17/8 м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, де при зустрічі з на той час генеральним директором ООО «Орджбудпроект-555» - ОСОБА_12 , ОСОБА_3 діючи умисно, почав вимагати від ОСОБА_12 передати йому грошові кошти, що надійшли на рахунок організації, на що останній відповів відмовою аргументуючи це необхідністю ООО «Орджбудпроект-555» здійснити ряд необхідних першочергових виплат різного призначення.
		В цей же день і час, знаходячись там же і отримавши відмову від ОСОБА_12 , у ОСОБА_3 виник злочинний намір спрямований на незаконне примушення до виконання цивільно  правових зобов`язань останнього, шляхом висловлювання погроз вбивством ОСОБА_12 і членам його родини, а також пошкодженням майна перебуваючого у власності і віддані останнього суспільно небезпечним шляхом, при цьому будучи добре обізнаним про наявність тяжких серцево  судинних захворювань ОСОБА_12 . ОСОБА_3 намагався здійснювати на останнього психологічний тиск, з метою переконливості своїх намірів, а також ймовірності їх реалізації в майбутньому у разі невиконання цивільно - правового зобов`язання на той час генеральним директором ООО «Орджбудпроект-555» - ОСОБА_12 .
		Крім того, ОСОБА_9 , ОСОБА_12 і ОСОБА_3 є співзасновниками ООО «Орджбудпроект-555» розташовано по вул. Горького буд. 17 кв. 8 м. Орджонікідзе Дніпропетровської області. ОСОБА_3 в житті даної організації не приймає жодної участі, крім того, що приїздить за грошима коли ООО «Орджбудпроект-555» укладає нову угоду з організаціями. В грудні місяці 2012 року дані особи вирішили, коли закінчать роботу на ПАТ «ЮГОК» в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, поділять кошти, порівну, отримані від роботи і розірвуть угоду між собою.
		Так, 18.03.2013 року, на рахунок ООО «Орджбудпроект-555» прийшли чергові кошти, за виконання будівельних робіт на ПАТ «ЮГОК» в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. О 12 годині ЗО хвилин 18.03.2013 року, ОСОБА_9 знаходився по справам в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,
		ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_9 на мобільний телефон, номер якого НОМЕР_2 і повторно примушував до виконання цивільно-правових зобов`язань з погрозами вбивства останнього та знищення його майна, тобто сказав, якщо останній не віддасть йому гроші, то ОСОБА_3 спалить будинок, квартиру, автомобіль, належних ОСОБА_9 , а самого ОСОБА_9 поріже і вб`є.
		Крім того, 20.03.2013 року о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_3 з метою примушування ОСОБА_9 до виконання цивільно-правових зобов`язань, повторно, прибув за місцем мешкання батька потерпілого ОСОБА_9 - ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_5 , де ОСОБА_3 перебуваючи у людному місці тобто на пров. Серьогіна, реалізуючи свій злочинний намір, тримаючи та демонструючи потерпілому ОСОБА_9 , який також перебував на вулиці, в руках колючо-ріжучий предмет схожий на ніж, висловлював погрози фізичної розправи на адресу останнього, а також намагався завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , при цьому вимагав, щоб останній віддав грошові кошти в сумі 80 тисяч гривень, які знаходяться на рахунку
		-«Орджбудпроект» за виконання будівельних робіт на ПАТ «ЮГОК» в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Після чого в той же день та час з метою реалізації свого наміру ОСОБА_3 навмисно колючо-ріжучим предметом схожим на ніж, який знаходився у нього в руках, наніс удар в задній лівий скат автомобіля Тойота Корола державний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_12 від чого пробив його, та привів в непридатність для подальшого експлуатації. Продовжуючи свій злочинний, намір, знаходячись там же, в той же день та час, з метою примушування ОСОБА_9 до виконати цивільно-правових зобов`язання та повернення грошей ОСОБА_3 навмисно з метою пошкодження майна близького родича тобто батька потерпілого ОСОБА_9 наніс один удар ногою в ліве дзеркало заднього виду даного автомобіля в результаті чого розбив його, та яке при ударі також пошкодило ліве переднє крило автомобіля,чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_12 .
		Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст. 355 КК України, тобто примушування до виконання цивільно - правових зобов`язань, вчинене повторно, з погрозою вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень відносно потерпілого та його близьких родичів, а також з пошкодженням їх майна, за відсутності ознак вимагання.
		В ході судового засідання обвинувачуваний  ОСОБА_3 свою вину у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень не визнав та пояснив, що у 2006р. вони створили фірму за пропозицією ОСОБА_12 . Він і його дружина ОСОБА_29 склалися грошима усі в рівних частках. За декілька місяців до цього конфлікту вони домовились розподілити ті гроші, що були на балансі. Коли з ВАТ «ЮГЗК» надійшли гроші в сумі 240 тис.грн., 18.03.201Зр. о 09 годині ранку бухгалтер виписала ОСОБА_12 чек на 50 тис.грн. він їх перевів на готівку. ОСОБА_12 сказав йому, що 50тис.грн. він перевів на готівку через свою картку, а інші гроші направив на м.Дніпропетровськ і вони там будуть самі цими грошима розпоряджатися.
		ОСОБА_12 йому сказав, що гроші віддавати йому не буде, на цьому грунті почався конфлікт. Він потім не виявив ніяких грошей. На наступний день йому припинили доступ до фірми. Потім ОСОБА_12 та ОСОБА_9 19 числа приїхали до нього додому і погрожували йому, що посадять його, показували пістолет. У них був конфлікт тільки в офісі фірми «Арт-Легіон». Ніяких погроз він не висказував, він хотів вирішити питання за гроші. Те, що трапилося біля будинку ОСОБА_30 , він не підтверджує, він туди не під`їжджав.
		ОСОБА_3 частково стверджує пояснення ОСОБА_10 , що зустрівся з нею на території Кіровського суду, вона просила у нього в борг грошей. Він зайняв їй 700грн., пересування і проживання її він не обмежував, не контролював. Йому невідомо, де 16 грудня була потерпіла. Він нікого не бачив і нікому не перешкоджав. Він не виказував погроз Редько. В нього є від потерпілої розписка. Свідком того, як ОСОБА_31 дралася із сином він не був, вони постійно між собою деруться. В неї був вивих плеча, він возив її на приймальне відділення. Він на тій вулиці шукав будинок, випадково підійшов до ОСОБА_31 , спитав, чи не продає вона будинок, вона відповіла, що не проти обмінятися, так з нею і познайомився. Він в БТІ за дорученням поновлював її документи. Він продав будинок за 18тис. доларів, враховуючи, що він зробив в квартирі в м.Орджонікідзе ремонт, дах.
		18.03.2013р. він був у кафе «Бульвар», хрестив дочку 19 і 20 числа, там все зафіксовано, кафе освітлювалося. В кафе також були ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та інші. Він просив слідчого вилучити відеокасету. Він не вимагав у Капелюшного гроші. В 2011р. вони судилися з фірмою ПП «Єврострой», їхня фірма виграла судовий спір. Щодо грошей він виходив з суми свого боргу перед сестрою. Вони не розмовляли, нічого неможливо було розібрати. Вони хотіли в м.Дніпропетровську купити собі квартири і виїхати з міста. Він не переховувався від міліції, а з,явився туди сам. Відносно нього працівники міліції використовували силу, спричинили йому фізичний біль, він був у наручниках. Корзун ОСОБА_34 виламував йому руки, вирізав у його матері двері, вимагав у неї гроші. ОСОБА_35 компенсував йому за двері 2000грн. В зв`язку зі скоєнням ним злочину знайшли ніж, про цей факт він вказував у своїй заяві. Йому на телефон подзвонила слідча Борт і попросила з,явитися в міліцію для дачі пояснень, вона йому нічого не пояснила. Від працівників 6-го відділу він взнав, що знаходиться у розшуку. Він був фінансовим директором. Він питав, куди йдуть гроші, які поступають на фірму. Ті події, про які розповідав свідок ОСОБА_16 , він вказував у своїй заяві, що ОСОБА_9 йому погрожував. Вікна його квартир виходять на стоянку, де він паркується. Машина ОСОБА_9 - синя «Тойота Корола». Пояснення свідка ОСОБА_16 він підтверджує. ОСОБА_9 розмахував пістолетом по його машині. В своїй заяві він писав про це. Коли він сів у машину, ОСОБА_9 вдарив по його машині чимось залізним, як рукояткою пістолету, на машині залишилися вм`ятини. На хрестинах були: ОСОБА_36 зі своїми двома товаришами футболістами, він їх не знає, вони прийшли пішки. Автомобіль «Камрі» білого кольору - це їх автомобіль. Вони приїхали на ньому з Росії. Також були його теща, дружина, ОСОБА_37 , дружина ОСОБА_38 . Люди приходили і виходили, це були його знайомі. Більше нікого назвати він не може. Він згоден з поясненнями ОСОБА_38 . Святкували хрестини дні 3-4 в кафе «Бульвар». ОСОБА_39 поїхав 20 числа.
		По суті пред`явленого нового обвинувачення він пояснив, що 18.03.2014 року зранку він зателефонував бухгалтеру ОСОБА_40 та дізнався від неї, що прийшли гроші в сумі 240 тисяч гривен. На 50 тисяч гривен вона виписала чекову книжку на ім`я ОСОБА_12 . Він дійсно того дня був у офісі. У кабінеті у ОСОБА_12 того дня він дізнався, що інші кошти він відправив на іншу фірму «Артик- Ю». До цього у них до була домовленість, що коли вони отримають кошти за виконані роботи з Кривого Рогу, то вони їх поділять, йому повернуть 10 тисяч доларів, які він брав у борг для їхньої фірми та після цього вони припиняють співпрацювати. Він запитав у ОСОБА_12 , як же їхня домовленість, на що той відповів, що гроші не віддасть бо вони йому потрібні самому. На що він сказав, що він не хороша людина та назвав його аферистом. Ніяких погроз, а саме вбивства, спричинення тілесних ушкоджень, підпал майна він не говорив. Звертає увагу, що на протязі 8-ми місяців до цього та після він не отримував заробітної платні. Коли ж зарплату отримував, то про це розписувався у відомості в бухгалтерії. Наступного дня ОСОБА_30 змінив усі замки на офісі, чим обмежив його доступ до виконання обов`язків, його особистих речей. Більше на роботу він не потрапив. Потім вони продали квартиру, що була під офісом, коштів він не отримав. Всі дії ОСОБА_12 та ОСОБА_41 є спланованими, щоб не віддавати йому гроші в сумі 10 тисяч доларів, які він взяв у борг у своєї сестри та досі не повернув. Ці кошти він давав ОСОБА_30 у кабінеті їхнього офісу. Того дня в офісі були люди, вони його бачили. Коли він розмовляв з ОСОБА_12 то двері кабінету були зачинені, він не кричав, розмовляв спокійно, тому у сусідньому кабінеті могли чути, що є розмова, але суті розмови було не чутно. В кабінеті є телефони, ОСОБА_12 мав можливість зателефонувати в міліцію, він йому не перешкоджав. Хто перший вийшов він вже не пам`ятає. Йому відомо, що були випадки, коли ОСОБА_30 вирішують свої фінансові питання не цивілізовано, вони не платили по боргам. У зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_30 він звернувся до правоохоронних органів і в м.Дніпропетровську на них заведена справа
		Поясненнями  ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , інших свідків повністю підтверджуються пояснення  ОСОБА_3 , зокрема: 
		-поясненнями свідка  ОСОБА_15 , доведено, що вона знайома з ОСОБА_46 , були сусідами. Вона була присутня, коли ОСОБА_47 зламали двері в квартиру. Це було перед ОСОБА_48 чи проводками в 2013р. В квартирі був розгром, пропали у дружини ОСОБА_47 гроші. Люди були не в міліцейській формі. Вона була понятою, коли мати ОСОБА_47 ставила нові двері;
		-поясненнями свідка   ОСОБА_16 доведено, що він з ОСОБА_3 - сусіди. ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього померла дружина. Він пішов по сусідам попередити, що будуть похорони. Його дружина була в хороших відносинах з Прус. Він тоді був в шоковому стані, тому що в нього померла дружина. 
		-поясненнями свідка  ОСОБА_20 доведено, що з ОСОБА_46 і  ОСОБА_49 відносини нормальні. 20.03.2013р. Прус хрестив свою дочку. Він був в якості запрошеного. Вранці вони зустрілися і святкували в кафе «Бульвар». Вони прийшли раніше, а він підійшов до них пізніше, вони йому подзвонили по телефону. В кафе він був до 15.00-15.30 години. Прийшов він в кафе десь з 09.00 до 10.30 години, точно час він не може сказати. В кафе були два футболісти, прізвища їх він не знає, також були ОСОБА_42 , дружина ОСОБА_46 , його дружина. Персонал, який обслуговував у кафе, він їх не знає. Він спілкувався з ОСОБА_46 , разом виходили на вулицю, Прус нікуди не відходив. Хрестили дочку Прус у неділю, а на наступний день в понеділок вони були в кафе святкували. Він також був присутній і при хрестинах в церкві на пос.Руднік. Він приїхав на хрестини не на самий початок, дитину вже почали хрестити. Після чого він сів у свою машину і поїхав. Він бачив біля кафе машину « ОСОБА_50 » сірого кольору. Про фінансові претензії Прус і Капелюшного йому нічого не відомо;
		-поясненнями свідка   ОСОБА_51 доведено, що вона знає ОСОБА_52 , відносини нормальні. На початку березня 2013р. Прус часто ставив пізно ввечері свою машину на стоянку. В нього темна машина. Ведеться книга реєстрації транспорту;
		-поясненнями свідка   ОСОБА_22 доведено, що вона теща ОСОБА_53 . Її онучку хрестили 17.03.2013р. Вона разом з ОСОБА_46 була в кафе «Бульвар», святкували хрестини онучки три дні. 20 березня 2013р. о 09.30 годині вона була в кафе, це був понеділок, вона може і переплутати дату, вони в кафе були до 15 години. В середу вони були в кафе з 10 до 15 години. Вони зустрілися втрьох вдома: вона, її дочка і ОСОБА_54 і поїхали до кафе. В кафе були її дочка - ОСОБА_55 , хресний ОСОБА_56 , ОСОБА_42 , ОСОБА_57 та ОСОБА_58 . Хто ще був в цей день, не знає. Вона не контролювала, хто заходив в кафе і хто виходив. З ними ще був ОСОБА_37 , його дружина. Всіх гостей вона знала. їй стало відомо про кримінальну справу відносно ОСОБА_47 в 2013р.;
		-поясненнями свідка  ОСОБА_23  доведено, що вона знає ОСОБА_47 як клієнта кафе «Бульвар». Мохонь ОСОБА_59 - хресна мати дочки ОСОБА_53 . Вона була на зміні 18, 19, 20 березня 2013р. ОСОБА_60 відчинилося о 10 годині. Прус і його гості сиділи в кафе, їли, пили з 10 до 15 години, все було на виду. Вона їх обслуговувала. Бачила, що ОСОБА_46 нікуди не виходив. Вона знає автомобіль Пруса. Вона нічого не придумує. Кухня знаходиться в окремому приміщенні. Коли ОСОБА_46 приїжджає до кафе, він ставить свою машину біля кафе. Щоб отримати блюдо, їй треба пройти тільки два кроки. Коли вона стояла за барною стойкою, бачила зал. Вона бачила в кафе ОСОБА_61 , дружину ОСОБА_62 , ОСОБА_63 - кума Пруса, друзів Пруса - ОСОБА_64 і ОСОБА_65 , які приїхали з м.Москви. Так як вона палить, то могла вийти на вулицю покурити на 5 хвилин;
		-поясненнями свідка  ОСОБА_24  доведено, що 17 березня 2013р. в неділю вранці Прус хрестив у них в кафе «Бульвар» свою дочку. Вони відчинили кафе, накрили стіл. Прус з гостями гуляли хрестини три дні. У середу 20 березня друзі Пруса від.їджали, були кум Пруса - Сашко Танцюра, ОСОБА_66 , Буфон, його племінник, ОСОБА_67 та ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 та ОСОБА_71 , бабуся з дідусем. 20 березня вранці вони зайшли в кафе перед тим, як вони відчинилися. Гості гуляли три дні з ранку до вечора. Весь час ОСОБА_46 був в полі її зору, виходив тільки покурити. Якщо б Прус приїхав на автомобілі, вона б його побачила. Гості ближче до вечора повинні були поїхати, ОСОБА_46 пішов разом з ними. В понеділок в кафе були ОСОБА_63 , ОСОБА_70 , ОСОБА_66 , ОСОБА_72 . Вона з Прус сиділи за столом. Прус весь час був в кафе. Вона не пам,ятає, чи багато було клієнтів в кафе, їх було мало. Вона обслуговувала гостей. Вона могла відволіктися на пів секунди. Прус не міг за цей час кудись поїхати. 18 березня вони прийшли вранці. Прус весь час був перед ними;
		- поясненнями свідка  ОСОБА_17  доведено, що вона знає ОСОБА_46 і ОСОБА_30 , вони знайомі. Вона працювала в ООО «Орджбудпроект-555». ОСОБА_73 працював головним інженером, Прус - фінансовим директором. У них був офіс, вона сиділа в кабінеті. Прус і ОСОБА_73 там також працювали. їй невідомо, чи були між ОСОБА_46 і ОСОБА_28 конфлікти. Вона чула, як ОСОБА_46 і ОСОБА_30 на офісі розмовляли на високих тонах, про що була розмова, вона не чула;
		- поясненнями свідка   ОСОБА_18 доведено, що вона знає ОСОБА_3 і ОСОБА_41 , відношення нормальні. До вересня 2013 р. вона працювала в ООО «Орджбудпроект-555» головним бухгалтером. У них був офіс, який знаходився по АДРЕСА_6 . Останнім часом ОСОБА_46 і ОСОБА_12 конфліктували між собою, про що був конфлікт, вона не знає. Вона чула, як вони розмовляли на високих тонах в офісі, про що, не чула. ОСОБА_12 був генеральним директором. Між ОСОБА_28 і ОСОБА_3 конфліктів вона не чула. З боку ОСОБА_54 вона не спостерігала агресії в бік ОСОБА_41 та ОСОБА_41 ;
		Суд враховує те, що ОСОБА_10 неодноразово під час судових засідань заявляла, що ОСОБА_3 не скоював у відношенні неї жодних злочинів. Окрім того  ОСОБА_10 неодноразово подавала заяву до відповідних правоохоронних органів, що співробітники міліції під час допитів примусили написати у відношенні підсудного заяву про скоєння ним злочину передбаченого ст.. 386 КК України у відношенні потерпілої. Інших доказів вчинення ОСОБА_3 вказаного злочину у відношенні ОСОБА_10 виявлено не було, за вказаних обставин вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину не підтверджується. 
		Наведене дає суду підстави для виправдання підсудного за ст.386 КК України за недоведеністю вчинення ним дій щодо примушування свідка, шляхом погрози насильством до дачі завідомонеправдивих показів.
		ОСОБА_12 в своїх поясненнях наполягав що 18.03.2013 року в період часу 10-11 години він перебував у конторі, туди з`явився Прус та став вимагати гроші в сумі 80 тис.грн. Саме того дня вони отримали гроші в сумі 240 тис.грн. за виконані роботи від ОСОБА_74 . Він пояснив, що не може дати йому гроші, постільки це кошти, якими треба розплатитися за матеріали, а що залишиться, поділити між засновниками підприємства, однак його це не цікавило, його взагалі мало, що цікавило в підприємстві. Прус кричав на нього, погрожував вбивством, що спалить його майно. Він реально міг заподіяти йому тілесних ушкоджень. Коли він йому погрожував, то в руках у нього нічого не було. При цьому Прус знав, що він хвора людина, на той момент він був інвалідом 3-ї групи. Йому стало зле, він сказав, щоб ОСОБА_46 заспокоївся та пішов до своєї машини за ліками. Наступного дня він потрапив до лікарні. Коли все це відбувалося вони розмовляли удвох, однак його донька чула все, що відбувалося. Він відразу не звернувся до міліції, він не вживав ніяких заходів, щоб забезпечити свою безпеку. На даний час він звільнений на пенсію. Він був певен, що ОСОБА_46 вжив заходів, щоб реалізувати свої погрози. Через дії ОСОБА_47 у нього погіршилося здоров`я. Прус потрібні були гроші, а йому потрібно було розрахуватися з робітниками, підрядниками, заплатити зарплату, податки. Свідками крику були ОСОБА_75 , ОСОБА_40 , ОСОБА_76 . Прус знав, що в нього був обширний інфаркт, що йому не можна нервувати. Після чого він пішов. 20.03.2013р. вони проїжджали біля суду і Прус на машині на перехресті вулиць підрізав їх, намагався зупинити. Він їхав разом з сином ОСОБА_77 . В пер.Серьогіна вони під,їхали до будинку. ОСОБА_77 пішов відчиняти ворота і в цей момент під,їхала машина «Тойота-Камрі» білого кольору, в якій сидів Прус. Прус приїхав на машині свого кума, який приїхав з Росії. Прус вискочив з машини, побіг до сина, почав погрожувати. Він встиг закритися в машині. Прус ногою вдарив по дзеркалу, відбив його, а також вдарив по крилу з лівого боку, ножем вдарив по колесу. Бачить, що нічого не виходить, почав кричати, що він ще розбереться, після цього сів в машину і поїхав. Пруса він знає, це його кума колишній зять. Він разом зі своїм кумом створили фірму для дітей, куди ввійшли він, його син, Прус, його дружина - ОСОБА_78 . Спочатку все було добре, вони були співвласниками фірми, Прус працював. Конфліктна ситуація почалася недавно, коли вирішили закрити фірму, тому що було збитково працювати, домовилися, що все поділять на 4 частини. 20.03.2013р. вдома була його дружина і двоє хлопців, які були у дворі, але спочатку він їх не побачив. Коли Прус поїхав, тоді він побачив цих хлопців, привітався і пішов у будинок, тому що він перебував у шоковому стані, приліг, прийняв ліки. Він бачив у дзеркало, як ОСОБА_46 ножем пробив колесо. Він бачив, як ОСОБА_46 під,їхав на машині, він був сам, сидів за кермом. Коли Прус вийшов зі своєї машини, ОСОБА_9 та ОСОБА_19 частково підтримали покази ОСОБА_41 .
		До пояснень потерпілих ОСОБА_41 , ОСОБА_41 , свідка ОСОБА_19 суд ставиться критично, оскільки вказані особи є потерпілими та зацікавлені у звинуваченні ОСОБА_3 у скоєнні вказаних вище злочинів, окрім того вказані покази не підтверджуються показами інших осіб. 
		Щодо показань  ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_25 , то жоден із свідків прямо не впізнає ОСОБА_3 у особі , що приїжджала до будинку потерпілих. Розпізнання  ОСОБА_3 по зросту та по кольору автомобіля не можуть бути підставою для висування звинувачення, свідки в своїх показах під час судового розгляду провадження неодноразово плутались, казали що знають це зі слів, або погано пам`ятають де саме вони були,а тому обвинувачення на вказаних показах ґрунтуватись не може. 
		За вказаних обставин суд ставиться до таких показів критично, та не може взяти їх до уваги під час винесення вироку. 
		Окрім того, про необхідність допиту вказаних свідків та відкриття їх показань не було заявлено під час ознайомлення з матеріалами провадження та відкриття матеріалів кримінального провадження, чим було порушено вимоги чинного законодавства  ст. 290 КПК України, а також права на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження обвинуваченого та відповідно право на захист.
		Згідно ст.290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно із ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння порушення права особи на захист.
		Прокуром під час допиту нових свідків у судовому засідання без попереднього їх відкриття було значним чином порушені права підсудного на захист, право на відкриття йому усіх матеріалів кримінального провадження та на ознайомлення із усіма матеріалами кримінального провадження і доказами які будуть використовуватись судом проти нього. 
		З урахуванням зазначеного вказані пояснення не можуть бути визнані допустимими доказами та не можуть бути враховані під час винесення вироку. 
		Покази свідків ОСОБА_79 та ОСОБА_80 не можуть бути прийняті судом у якості доказів, оскільки присутність вказаних осіб на місці скоєння злочину не підтверджується жодними доказами окрім показів самих потерпілих. Окрім того вказані особи є близькими родичами потерпілого ОСОБА_41 , та ще й робітниками ОСОБА_41  тобто це особи, що матеріально та морально залежать від потерпілого.
		Наявність вказаних осіб біля будинку чи в будинку потерпілих не була підтверджена іншими свідками у справі. 
		Окрім того, вказані свідки кілька разів змінювали свої покази під час досудового слідства та судового розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, плутались під час допиту в судовому засіданні не могли визначити істотних обставин справи, що підтверджує їх неспроможність виступати у якості свідків. 
		За вказаних обставин покази свідків ОСОБА_79 та ОСОБА_80 не можуть бути визнані як докази у справі, постільки походження вказаних свідчень має сумнівний характер, достовірність їх викликає сумніви та не підтверджується іншими доказами, що містяться в матеріалах справи та спростовується іншими доказами по справі.
		За вказаних обставин, факт скоєння ОСОБА_3 злочину передбачених ч.2 ст. 355 КК України не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами у матеріалах справи
		Суд, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності вважає,що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України не знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, оскільки в діях відсутній склад кримінального правопорушення за вище вказаною статтею.
		Виходячи із змісту ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
		Виходячи із вимог норм кримінального права склад злочину повинен містити наступні складові частини: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону, які і утворюють склад конкретного злочину. Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 355 КК України виявляється у примушуванні до виконання, саме цивільно-правових зобов`язань (договір, правочин).
		За таких обставин враховуючи норми кримінального права суд вважає,що лише наявність всіх ознак складу злочину в діях, скоєних особою, є обов`язковим для його відповідальності за дане кримінальне правопорушення (ст. 355 КК України). Відсутність в діянні особи, хоча б однієї з ознак вищезазначеного складу злочину означає, що особа не може бути притягнута за це до кримінальної відповідальності. Такий висновок, ще раз вказує на те, що в діях ОСОБА_3 , відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого саме за ч.2 ст. 355 КК України. 
		Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року по справі № 12-рп/2011 зазначив, що в аспекті конституційного подання щодо суб`єктів одержання доказів у кримінальній справі в результаті здійснення оперативно-розшукової діяльності положення першого речення частини третьої статті 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
		Згідно ст.. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого ОСОБА_3 .
		На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України,суд- 
		 
		У Х В А Л И В :
		Визнати ОСОБА_3 не винним в скоєнні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 355, ст. 386 КК України і на підставі цих законів його виправдати. 
		Кримінальну справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 ознак складу правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 355, ст. 386 КК України.
		Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання скасувати. 
		Речові докази по справі: - ніж (а.с.92 т.2)  після набрання вироком чинності  знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення. 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...