Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/31059/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2014.
Дата набрання законної сили: 30.12.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/31059/14-ц
		Провадження №2/761/8440/2014
		З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я  
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 
		27 листопада 2014 року   Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді:                     Маліновської В.М.,
		при секретарі                               Лазоришинець К.М., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства «Міський Комерційний банк» про захист прав споживача фінансових послуг, -
		В С Т А Н О В И В: 
		У жовтні 2014р. ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного Акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» (Відповідач, Банк) про захист прав споживача фінансових послуг.
		Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 липня 2013р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Ваш святковий» № 2630/03/124506 в іноземній валюті на суму 15000 доларів США на строк в 335 днів до 11 червня 2014р., з помісячною виплатою відсотків за ставкою 9,8% річних. В той же день 11.07.2013р. на виконання умов Договору Позивачем було внесено через касу відділення № 2 Банку відповідну суму валюти готівкою на депозитний рахунок № 263042974301, що підтверджується відповідною касовою квитанцією. 04.06.2014р. Позивачем було подано до Банку вмотивовану заяву про намір отримати суму вкладу з нарахованими за ним відсотками саме в день повернення за Договором - 11 червня 2014р., проте 11.06.2014р. Позивачу було відмовлено в поверненні вкладу та нарахованим за ним відсотками, у зв'язку з чим Позивач звернувся до Відповідача з відповідною вимогою про повернення вкладу, а також одночасно звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою про повернення депозитного вкладу та захист прав споживача фінансових послуг. 07 серпня 2014р. рішенням у справі № 761/17495/14-ц  позовні вимоги Позивача задоволено частково, а саме з відповідача на користь Позивача стягнуто загальну заборгованість за депозитним вкладом № 2630/03/124506, зокрема, суму невиплаченого залишку депозитного вкладу у розмірі 10 031,58 доларів США, відсотків на залишок вкладу за період до дня ухвалення рішення у розмірі 160,36 доларів США, суму відповідальності 3% річних на залишок вкладу за період до дня ухвалення рішення у розмірі 49,09 доларів США, а також суму пені за прострочення зобов'язання на залишок вкладу за період до дня ухвалення рішення у розмірі 17 917,35 доларів США. 15.09.2014р. зазначене рішення набрало законної сили, в цей же день Позивачу було видано відповідний виконавчий лист. 17.09.2014р. Постановою головного державного виконавця Козака Р.П. було відкрито виконавче провадження № 44749780 про стягнення з ПАТ «Міський комерційний банк» зазначених сум (загалом 28 158,38 доларів США, що станом на день ухвалення рішення становило за курсом НБУ 347 892,83 грн.), в той же день 17.09.2014р. постановою державного виконавця було накладено арешт на все майно Банку в межах зазначеної загальної суми звернення стягнення. Оскільки у встановлений законом строк Відповідач добровільно судове рішення не виконав, Позивач 01.10.2014р. звернувся до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві з Клопотанням про примусове списання коштів з рахунків ПАТ «Міський комерційний банк». 07 жовтня 2014р. грошові кошти в сумі 47892,83 грн. було примусово списано з рахунків Відповідача на підставі платіжної вимоги в порядку примусового виконання судового рішення за виконавчим документом № 761/17495/14-ц від 15.09.2014р., виданим Шевченківським районним судом м. Києва. Отже, Відповідач виконав судове рішення від 07.08.2014р. лише через два місяці після його ухвалення, а саме 07.10.2014р., окрім того, виконання було не добровільним, а примусовим, а в правовій поведінці Відповідача вбачаються ознаки недобросовісності та ознаки ухилення від належного виконання судового рішення. Враховуючи викладене, Позивач просив стягнути з Відповідача на свою користь відсотки за користування грошовими коштами за період з 07.08.2014р. по 07.10.2014р. в сумі 261,60 доларів США, що на день подання позову становить 2 092,92 грн., три відсотки річних за період з 07.08.2014р. по 07.10.2014р. у розмірі 49,47 доларів США, що на день подання позову становить 640,70 грн. та пеню за прострочення зобов'язання за період з 07.08.2014р. по 07.10.2014р. у розмірі 18 056,84 долари США, що за курсом НБУ на день подання позову становить 233 858,11 грн.
		 
		В судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
		Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень чи пояснень по суті позовних вимог на адресу суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що Позивач проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
		Заслухавши пояснення позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11 липня 2013 року між ПАТ «Міський комерційний банк» та Позивачем було укладено Договір строкового банківського складу № 2630/03/124506 «Ваш Святковий» (з виплатою відсотків щомісяця) (а.с.6-10), за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти на строковий депозитний рахунок № 263042974301 в сумі 15 000,00 доларів США на 335 днів по 11.06.2014р. з щомісячною сплатою відсотків в розмірі 9,8% річних.
		Позивач взяті на себе зобов'язання за вказаним депозитним договором виконав в повному обсязі шляхом внесення грошових коштів у сумі 15000 доларів США на рахунок ПАТ «Міський Комерційний Банк», що підтверджується квитанцією № 2132 від 11.07.2013р. (а.с.11).
		04.06.2014 року ОСОБА_1 було подано до ПАТ «Міський Комерційній Банк» заяву про намір отримання суми вкладу з нарахованими за ним відсотками саме в день закінчення дії договору - 11.06.2014р. (а.с. 12).
		В день повернення вкладу, 11 червня 2014 року, у зв'язку з відмовою Банку в поверненні вкладу ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Міський Комерційний Банк» з письмовою вимогою про повернення суми депозитного вкладу від 11.06.2014р. (а.с.13).
		Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_1 з 11.06.2014р. по 18.07.2014р. (а.с.14), Банк частково виконав свої зобов'язання по поверненню суми вкладу та нарахованих відсотків в сумі 126,58 доларів США, та здійснив часткову виплату коштів, а саме: 13.06.2014 р. здійснив першу часткову виплату коштів вкладу у сумі 1280 доларів США; 16.06.2014 здійснив другу часткову виплату коштів вкладу у сумі 1275 доларів США; 17.06.2014 року здійснив третю часткову виплату коштів вкладу у сумі 1270 доларів США; 18.06.2014 року здійснив четверту часткову виплату коштів вкладу у сумі 1270 доларів США.
		Відповідно до п.4.3.2 Договору, банк зобов'язаний повернути вклад та виплатити нараховані проценти Вкладникові у повному обсязі на вимогу Вкладника, на умовах та в строки, що встановлені Договором.
		Враховуючи той факт, що Відповідач не повернув в повному обсязі суму вкладу та нараховані за відповідний період відсотки ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушених прав.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2014р. у справі № 761/17495/14-ц (провадження № 2/761/5394/2014), яке набрало законної сили 15.09.2014р., у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Міський комерційний банк» про повернення депозитного вкладу, стягнення фінансових санкцій за порушення грошового зобов'язання та відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Міський Комерційний Банк» заборгованість за договором депозитного вкладу № 2630/03/124506 в розмірі 28 158,38 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.088.2014р. становить 347 892,89 грн., з яких 10 031,58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.08.2014р. становить 123 938,36 грн. сума невиплаченого залишку депозитного вкладу; 160,36 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.08.2014р. становить 1 981,28 грн. сума нарахованих відсотків; 49,09 доларів США,  що за офіційним курсом НБУ станом на 07.08.2014р. становить 606,50 грн. сума 3% річних та сума пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 17 917,35 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.08.2014р. становить 221 366,69 грн., в решті позовних вимог відмовлено (а.с.23-27).
		Головним державним виконавцем Козаком Р.П. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 17.09.2014р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 44749780) про примусове виконання виконавчого листа № 761/17495/14-ц, виданого 15.09.2014р. Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ПАТ «Міський комерційний Банк» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором депозитного вкладу № 2630/03/124506 в розмірі 28 158,38 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.08.2014р. становить 347 892,83 грн., та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 23.09.2014р. (а.с.17).
		Водночас, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.09.2014р. накладено арешт на все майно, що належить ПА «Міський комерційний банк» у межах суми звернення стягнення 347 892,83 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна Боржника лише в межах суми боргу (а.с.18).
		19.09.2014р. Позивач звернувся до Відповідача та надав останньому копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2014р. з пропозицією добровільно в семиденний строк та у повному обсязі виконати рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/17495/14-ц та виплатити стягувачеві 28 001,38 доларів США (а.с.19).
		У зв'язку з невиконанням Боржником рішення суду в добровільному порядку у визначений законом строк, Позивач звернувся до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві з клопотанням про примусове списання коштів з рахунку Боржника (а.с.20).
		Водночас, 01.10.2014р. ПАТ «Міський комерційний банк» направив лист Начальнику ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві з проханням відкласти виконавчі дії в зв'язку з несвоєчасним одержанням постанови про відкриття виконавчого провадження для використання права наданим Законом України «Про виконавче провадження» (а.с.21).
		З розпорядження № 44749780 головного державного виконавця Гресь Т.О., затвердженого Начальником ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Костенко Л.І. 09.10.2014р. встановлено, що грошові кошти в сумі 347 892,83 грн. надійшли 07.10.2014р. на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 761/17495/14-ц від 15.09.2014р., виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ПАТ «Міський комерційний банк» грошових коштів (а.с.22).
		Таким чином, судом встановлено, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2014р. у справі № 761/17495/14-ц, яким стягнуто з ПАТ «Міський комерційний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором депозитного вкладу № 2630/03/124506 в розмірі 28 158,38 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.08.2014р. становить 347 892,83 грн., фактично було виконано тільки 07.10.2014р. в процесі примусового виконання зазначеного рішення службовими особами Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, що підтверджується матеріалами справи.
		За ч. 1 ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України  судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
		Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
		При цьому, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
		Відповідно до положень ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (ч. 5 ст. 1061 ЦК України).
		Відповідно до ч.1 ст. 1070 ЦК України, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.
		Як вбачається з правової позиції, яка міститься в Постанові Верховного Суду України від 29 травня 2013 року справа №6-39цс13: зобов'язання сторін за договором припиняються з моменту їх належного виконання. Оскільки внесені позивачем кошти у визначений договором строк на його вимогу не повернуті, то це дає право позивачеві на отримання процентів за користування депозитними коштами за період з дня витребування вкладу до дня його фактичного повернення, а також на отримання сум, передбачених ч.1 ст. 625 ЦК України.
		Згідно з ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
		Пунктом 1.2.4. Договору строкового банківського вкладу № 2630/03/124506 від 11.07.2013р. передбачено, що процента ставка за вкладом становить 9,8% річних.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.20014р. встановлено, що отримавши згоду позивача на відкриття та використання рахунку класу 2620, відповідач відкрив на ім'я позивача рахунок з режимом використання «На вимогу» № НОМЕР_1, перерахував на цей рахунок депозитний вклад позивача в розмірі 15000 доларів США з депозитного рахунку позивача НОМЕР_2, перерахував на рахунок № НОМЕР_1 нараховані на вклад відсотки за останній розрахунковий період у сумі 126,58 доларів США з карткового рахунку позивача № НОМЕР_3.
		Таким чином, фактично на момент винесення рішення 07.08.2014р. та до моменту перерахування грошових коштів на рахунок обліку депозитних сум ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві 07.10.2014р., грошові кошти Позивача у вигляді несплаченої частини вкладу та нарахованих відсотків знаходились на рахунку № НОМЕР_1 «На вимогу».
		З урахуванням правової позиції, яка міститься в Постанові Верховного Суду України від 29 травня 2013 року справа №6-39цс13, суд дійшов висновку, що Позивач має право на отримання процентів за користування депозитними коштами за період з дня витребування вкладу до дня його фактичного повернення, проте у розмірі та на умовах, передбачених Депозитним договором для відповідного типу рахунку. 
		З матеріалів справи не вбачається, що для рахунка типу «На вимогу» встановлена процента ставка відмінна від процентної ставки, вказаної в п.п.1.2.4. Договору строкового банківського вкладу. Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що у виписці по рахунку № НОМЕР_1 з 11.06.2014р. по 18.07.2014р. зазначено, що процента ставка по рахунку становить 0,7% (а.с.14), проте жодних інших доказів, які б підтверджували застосування даної процентної ставки до рахунка «На вимогу», зокрема, договору банківського рахунку або тарифів, затверджених Відповідачем для відповідного типу рахунку в матеріалах справи не міститься. Відповідач своїх заперечень чи пояснень по суті позовних вимог до суду не направив, а тому суд виходить з наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що процентна ставка для рахунка «На вимогу» № НОМЕР_1 становить 9,8% річних, які відповідно до умов договору та ст. 1061 ЦК України нараховується від дня, наступного за днем перерахування коштів на відповідний рахунок до дня, що передує поверненню вкладу вкладникові. Доказів протилежного  в судовому засіданні не здобуто.
		Отже, в зв'язку з фактичним повернення заборгованості за договором депозитного вкладу № 2630/03/124506 в сумі 10 031,58 доларів США - суми невиплаченого залишку депозитного вкладу та нарахованих процентів за договором,  за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.3014р. у справі № 761/17495/14-ц тільки 07.10.2014р. в порядку примусового виконання рішення суду, заборгованість Відповідача перед Позивачем по відсоткам, які мають бути сплачені останньому з урахуванням фактичного дня повернення депозиту разом з нарахованими по ньому процентами за період з 08.08.2014р. по 06.10.2014р. становить 161,60 доларів США (10 031,58 доларів США * 9,8%/100 * 60/365).
		Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Оскільки заборгованість ПАТ «Міський комерційний банк» перед позивачем обчислюється не в національній валюті України, а в іноземній валюті, то помісячний інфляційний індекс не враховується, а стягненню підлягають лише три відсотки річних на суму основного боргу.
		Отже, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 3% річних у зв'язку з несвоєчасним поверненням суми вкладу та нарахованим по ньому процентам за період з 08.08.2014р. по 06.10.2014р. в сумі 49,47 доларів США (10 031,58 доларів США * 3%/100 * 60/365).
		 
		Щодо вимог про стягнення з Відповідача пені, передбаченої ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за затримку повернення депозитного вкладу та нарахованих по ньому процентів, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
		Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» встановлено, що оскільки Закон  не визначає певних меж своєї дії,  судам слід мати на увазі,  що до відносин,  які  ним  регулюються,  належать, зокрема,  ті, що виникають із договорів про   надання   фінансово-кредитних   послуг  для задоволення власних побутових потреб громадян (у  тому  числі  про надання   кредитів,   відкриття  й  ведення  рахунків,  проведення розрахункових операцій,  приймання і  зберігання  цінних  паперів, надання  консультаційних  послуг).  Відносини,  щодо  захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.
		Неустойка  (штраф,  пеня) стягується лише тоді,  коли  це  передбачено  укладеним  сторонами договором  чи  відповідним  нормативним  актом.  Пеня за порушення договору нараховується і стягується у відсотковому  відношенні  до суми  заборгованості  за  кожний день прострочки,  в тому числі за святкові, неробочі й вихідні дні (п.20 зазначеної Постанови № 5 від 12.04.1996р.).
		Разом з тим, судом установлено, що ПАТ «Міський комерційний банк»  надав позивачу послугу, яка зводилася до прийняття ним від позивача грошових сум з обов'язком виплати процентів на них. Надання такої послуги було оформлено укладеними банком з позивачем договором банківського вкладу. 
		Після укладення цього договору між банком та позивачем виникли зобов'язальні відносини, які регулюються нормами зобов'язального права та положеннями укладеного договору банківського вкладу, водночас, положення ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", яка встановлює відповідальність виконавця робіт (послуг) за її не виконання в обумовлений договором строк у вигляді сплати пені, виниклих між сторонами відносин не регулюють, а тому позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача пені за порушення строків повернення вкладу та нарахованих по ньому процентів задоволенню не підлягають.
		Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у Рішенні №6-29925св09 від 31 березня 2010 року  «Про стягнення коштів у зв'язку з розірванням договору банківського вкладу», яка в силу вимог ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. 
		За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно положень ч.ч. 2, 3 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі  пред'явлення  позову  про  стягнення  грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим  Національним  банком  України  на   день   ухвалення рішення. 
		За таких обставин, оскільки судом встановлено, що фактично Відповідач здійснив повернення суми Вкладу та нарахованих по ньому процентів Позивачу лише 07.10.2014р., суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відсотки за користування грошовими коштами відповідно до умов договору в сумі 161,60 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 27.11.2014р. (100 дол. США = 1496,69 грн.) становить 2 418,65 грн. та три проценти річних в сумі 49,47 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 27.11.2014р. (100 дол. США = 1496,69 грн.) становить 740,41 грн., а всього 3 159,06 грн.
		Відповідно до ст.88 ЦПК України та мінімальної ставки судового збору за майнову вимогу згідно Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 243,60 грн.
		Враховуючи наведене, на підставі ст. 124 Конституції України, ст.ст. 533, 625, 1060, 1061, 1070 ЦК України, ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» з урахуванням Постанови Верховного Суду України від 29 травня 2013 року справа №6-39цс13,  Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» , Рішення Верховного Суду України №6-29925св09 від 31 березня 2010 року  «Про стягнення коштів у зв'язку з розірванням договору банківського вкладу», ч. 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства «Міський Комерційний банк» про захист прав споживача фінансових послуг - задовольнити частково.
		Стягнути з Публічного Акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» на користь ОСОБА_1 відсотки за користування грошовими коштами в сумі 161,60 долари США, та 3% (три проценти річних) в сумі 49,47 долари США. 
		В іншій частині позову відмовити.
		Стягнути з Публічного Акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк»  на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
		Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...