Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-4138км14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Ухвала
		іменем україни
		 
		09 грудня 2014 року                                                                     м. Київ
		 
		Вищий спеціалізований суд України
		з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:
		 
		головуючого ОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2., ОСОБА_3.,за участю секретарясудового засідання  ОСОБА_4.,засудженого в режимі відеоконференції ОСОБА_5,його захисника ОСОБА_6,прокурора ОСОБА_7.,
		розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12012170240000392 щодо
		 
		ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого в тому ж місці по АДРЕСА_3, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_5, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить судові рішення щодо нього скасувати, а кримінальне провадження закрити, оскільки цього правопорушення він не скоював. Указує на те, що суд першої інстанції обґрунтував обвинувальний вирок недопустимими доказами, зокрема показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, даними цими особами з чужих слів. Вважає, що суд не спростував показань ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо його невинуватості та відсутності умислу на вбивство ОСОБА_11, не навів достатніх доказів для підтвердження протилежного. Крім того, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 49, 52 КПК України розглянув апеляційну скаргу без захисника, участь якого була обов'язковою, порушивши право засудженого на захист.
		 
		Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2014 року, ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
		Ухвалено стягнути із засудженого: на користь потерпілого ОСОБА_12 4705 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 грн - моральної; на користь держави - 882 грн у рахунок відшкодування процесуальних витрат.
		Вирішено питання щодо речових доказів.
		 
		За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено за те, що він увечері 16 грудня 2012 року за місцем проживання ОСОБА_11 у квартирі АДРЕСА_2, у стані алкогольного сп'яніння під час сварки з ОСОБА_11 та з метою умисного вбивства останньої молотком завдав їй не менше п'яти ударів по голові. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла померла на місці.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони захисту (засудженого та його захисника) на підтримання доводів, викладених у скарзі, думку прокурора, який вважав, що скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню, а справа - призначенню на новий розгляд в апеляційному суді через порушення права обвинуваченого на захист, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, викладені у скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про таке.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений мають право на захист, яке полягає, крім іншого, у наданні йому можливості користуватися правовою допомогою захисника.
		 
		У ч. 1 ст. 52 цього Кодексу встановлено, що участь захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо  особливо тяжких злочинів.
		Відповідно до приписів ст. 3 КПК України кримінальне провадження охоплює судове провадження в судах усіх ланок, зокрема, в суді апеляційної інстанції.
		 
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, обраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
		Як визначив Європейський суд з прав людини у справах «Мефта та інші проти Франції» (п. 40 рішення від 26 липня 2002 року), «ФамХоанг проти Франції» (п. 39 рішення від 25 вересня 1992 року) та «Максименко проти України» (п. 32 рішення від 20 грудня 2011 року), гарантії забезпечення права на захист не припиняють своєї дії після закінчення провадження в суді першої інстанції. Забезпечення обвинуваченому юридичної допомоги є однією з гарантій, що здійснюється й у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі було надано таку допомогу. Згідно з практикою Європейського суду інтереси правосуддя вимагають забезпечення представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення свободи.
		Між тим, при перегляді справи в апеляційному порядку, право засудженого на захист  було порушено.
		 
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено наступне.
		Постановою старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області від 17 грудня 2012 року ОСОБА_5 було призначено захисника ОСОБА_13 (т. 2, а.п. 116), який представляв його інтереси під час досудового розслідування; під час провадження у суді першої інстанції за заявою ОСОБА_5 йому було замінено захисника ОСОБА_13 на адвоката ОСОБА_14 (т. 3, а.п. 21).
		Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке згідно зі ст. 12 цього Кодексу є особливо тяжким. У межах цього обвинувачення проводився судовий розгляд, за результатами якого ОСОБА_5  було визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. А тому участь захисника у кримінальному провадженні щодо нього була обов'язковою.
		Засуджений оскаржив зазначений вирок у частині доведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення і просив кримінальне провадження щодо нього закрити.
		Захисник засудженого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_14 під час апеляційного розгляду 05 червня 2014 року в судове засідання не з'явився. При цьому суд не мав підстав вважати, що захисник був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду щодо ОСОБА_5, оскільки таких даних матеріали кримінального провадження не містять.
		Крім того, з журналу судового засідання та звукозапису цього судового засідання вбачається, що 05 червня 2014 року за клопотанням прокурора розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 було відкладено на 10 червня 2014 року для ознайомлення прокурора з матеріалами провадження (т. 3, а.п. 212-213).
		Водночас матеріали провадження не містять ухвали апеляційного суду про відкладення кримінального провадження на 10 червня 2014 року та відповідного повідомлення захиснику ОСОБА_14 про це, що вказує на те, що захисник взагалі не був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду провадження.
		З журналу судового засідання та технічного запису судового провадження установлено, що питання про можливість розгляду кримінального провадження ОСОБА_5  в апеляційному порядку за відсутності захисника в судовому засіданні 10 червня 2014 року взагалі не обговорювалось.
		 
		Отже, розглянувши провадження в апеляційному порядку без участі захисника, суд порушив право ОСОБА_5 на захист.
		Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі їх порушення, що перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення. Відповідно до ч. 2 цієї статті здійснення судового провадження за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою, віднесено до переліку істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які вимагають скасування судового рішення в будь-якому разі (тобто незважаючи на те, чи було дотримано вимог ч. 1 цієї статті). 
		Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду не може залишатись у силі й підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно ретельно перевірити доводи, висловлені  в апеляційній скарзі, забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні, і з урахуванням усіх обставин прийняти законне та обґрунтоване рішення.
		 
		Керуючись статтями 433, 436-438 КПК України, суд 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2014 року щодо ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1ОСОБА_2ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...