Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/17722/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2014.
Дата набрання законної сили: 19.02.2015
Результат оскарження 19.02.2015 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 10 грудня 2014 року                     № 826/17722/14
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів  Данилишин В.М.  Качура І.А.  розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовом       Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"  до       Державної реєстраційної служби України          Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Г.М., третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2      провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:
		Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Г.М., третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення від 03.09.2014 №15554509 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зобов'язання повторно розглянути заяву від 28.08.2014 №7943058 та прийняти рішення щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, про що надати суду звіт протягом 15 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржене рішення прийнято з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", оскільки позивачем подано всі документи визначені згадуваним законом для проведення державної реєстрації права власності на майно, що було передано в іпотеку. Також, позивач зазначає, що майно, що є предметом іпотеки не підпадає під дію мораторію встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки в даному випадку відсутнє примусове стягнення (відчуження без згоди власника) майна.
		Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.
		Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 - заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, проте явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.
		Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
		Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. 
		В судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно: квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
		За результатом розгляду заяви державним реєстратором прийнято рішення  від 03.09.2014 №15554509 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким відмовлено у реєстрації права власності, оскільки згідно відомостей Державного реєстру речових прав у власності ОСОБА_2 відсутнє інше нерухоме майно окрім спірної квартири. 03.06.2014 вступив в силу Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», отже заявлене прав не підлягає державній реєстрації.
		Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі по тексту Порядок).
		У відповідності до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.  Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.
		Підставою для проведення державної реєстрації прав, згідно із ст. 19 Закону № 1952-IV, є Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.  
		Відповідно до п. 46 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:
		1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
		2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
		3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
		Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.
		          З картки прийому заяви №15430729 від 28.08.2014 вбачається, що представником позивача було подано наступні документи: копію паспорту, копію довіреності, іпотечний договір №10-976-0481, вимогу від 24.07.2014 №229, копію договору про відкриття кредитної лінії №10-976-048К від 08.04.2008, копію виписки з ЄДРПОУ, тобто всі документи визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Порядком.
		Проте, з матеріалів справи вбачається, що між Запорізькою філією ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії від 08.04.2008 №10-976-048К, відповідно до якого останньому відкрито не відновлювальну відкличну кредитну лінію в розмірі 31 000 доларів США.
		          Відповідно до п. 5.1 Договору від 08.04.2008 №10-976-048К забезпечення виконання зобов'язань за цим договором є застава (іпотека) квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 63,6 кв.м., житлову площу 38,0 кв.м.
		          Судом встановлено, що між «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №10-976-048І від 08.04.2008, предметом якого є іпотека квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 63,6 кв.м., житлову площу 38,0 кв.м.
		          Згідно відомостей Державного реєстру речових прав у ОСОБА_2 відсутнє інше нерухоме майно, окрім вказаної квартири.
		          Відповідно до п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону:
		1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
		          таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
		          загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;
		2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);
		3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.
		З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку, що квартира АДРЕСА_1, не може бути примусово стягнута на підставі Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
		Суд вважає безпідставним твердження позивача, що в даному випадку не має місце примусове стягнення квартири, суд зазначає, що в матеріалах, що були надані представником позивача до державного реєстратора відсутня згода іпотекодавця на стягнення квартири.
		Щодо посилання третьої особи на  рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі №320/4625/13-ц за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, ОСОБА_2, КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», яким, зокрема, визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану квартиру, суд зазначає наступне.
		З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що державна реєстрація скасування права власності ОСОБА_2 на вказану квартиру не проведена, отже державний реєстратор не міг знати про скасування права власності останнього на вказану квартиру та при прийнятті оскарженого рішення діяв на підстав відомостей наявних в Державному реєстрі прав.
		Враховуючи, що квартири АДРЕСА_1 є предметом іпотеки та виступає як забезпечення зобов'язань фізичної особи (громадянина України) за кредитним договором в іноземній валюті, у позичальника відсутнє інше нерухоме житлове майно, що належить йому на праві власності,  загальна площа квартири не перевищує 140 кв.м., відсутня згода власника на стягнення, отже вказана квартира не підлягає стягненню (відчуженню без згоди власника) відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а відтак не підлягає державній реєстрації право власності позивача на вказане майно.
		Згідно в  п.4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав, документам, що їх посвідчують.
		          Враховуючи, що вказана квартира не підлягає стягненню (відчуженню без згоди власника) відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», отже при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації права власності на вказану квартиру відповідач діяв відповідно до вимог згадуваних Законів, отже суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення від 03.09.2014 №15554509 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
		Щодо позовних вимог  в частині  зобов'язання повторно розглянути заяву від 28.08.2014 №7943058 та прийняти рішення щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, суд зазначає, що правомірність рішення від 03.09.2014 №15554509 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень прямо вказує на безпідставність позовних вимог у вказаній частині. 
		Крім того, відповідно до п. 29 Порядку орган державної реєстрації прав, нотаріус не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав видає особисто заявникові або надсилає поштою з описом вкладення таке рішення разом з документами, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав.
		          Повернення документів, що подавались заявником на думку суду в будь-якому разі унеможливлює повторний розгляд такої заяви.
		          Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.10.2014 №К/800/21310/14. 
		Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Зважаючи на вищенаведене, виходячи з наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 69-71, 158-163, 172, 177, 179 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Відмовити в задоволенні позовних вимог.
		 
		Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
		Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. 
		Головуючий Суддя                                                                      В.І. Келеберда
		 
		Судді                                                                                           В.М. Данилишин 
		 
		                                                                                          І.А. Качур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...