Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/15998/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 грудня 2014 року                         16:15                                            № 826/15998/14
		Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна  Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за позовомОСОБА_1доПрокуратури м. Києватретя особаПрокуратура Деснянського району м. Києва проскасування наказу та зобов'язання вчинити певні діїза участю сторін:
		від позивача1. ОСОБА_1 (паспорт) 2. ОСОБА_2 (угода)від відповідача1. Ярошук М. П. (довіреність) 2. Олійник А. Д. (довіреність)від третьої особиОнуфрієнко А. О. (довіреність)ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - Позивач/ОСОБА_1.) до Прокуратури м. Києва (надалі - Відповідач), в якому просить суд:
		1.          Скасувати Наказ Відповідача про звільнення ОСОБА_1 №325к від 23.09.2014 р.
		2.          Негайно поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.
		27.10.2014 р. Позивачем було подано через відділ документального обігу та контролю (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва заяву про зміні предмету позову (вх. №01-5/79968/14 від 27.10.2014 р.) в якому просить додатково до вимог вказаній в позовній заяві 
		В судовому засіданні, в порядку передбаченому положеннями ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача прокуратуру Деснянського району м. Києва.
		В судове засідання з'явився Позивач та представник Позивача, які адміністративний позов підтримали в повному обсязі, просять його задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначають про протиправність звільнення Позивача із посади прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва, а саме безпідставність висновків службового розслідування щодо порушення Позивачем вимог Присяги працівника прокуратури. 
		В судове засідання з'явились представники Відповідача, які щодо позовних вимог заперечували в повному обсязі, просять в задоволенні відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, та зазначають, що Позивачем було порушено вимоги Присяги працівника прокуратури, в зв'язку із чим його було звільнено із посади прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва. При цьому, представники Відповідача вказують що під час проведення службового розслідування було чітке дотримання положень Закону України «Про прокуратуру» (надалі - Закон №1798), Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України №20 від 06.03.2012 р. (надалі - Інструкція №20) та Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України №1796 від 06.11.1991 р. (надалі - Статут №1796).
		В судове засідання з'явились представники третьої особи, які зазначили, що у прокуратури Деснянського району м. Києва відсутні зауваження до Позивача щодо роботи на посаді прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва.
		В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 15.12.2014 р.
		Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення Позивача, представників Позивача, Відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
		20.09.2013 р. наказом Прокуратури м. Києва №2693к було призначено стажиста на посаді прокурора прокуратури Солом'янського району м. Києва ОСОБА_1 на посаду прокурора прокуратури Солом'янського району м. Києва у зв'язку із закінченням стажування. 
		11.07.2014 р. наказом Прокуратури м. Києва №2169к Позивача було переведено на посаду прокуратури Деснянського району м. Києва на час відпустки основного працівника по вагітності та пологах. 
		10.09.2014 р. розпорядженням Прокуратури м. Києва №73 було зобов'язано комісію провести службове розслідування, згідно вимогам, передбаченим пп.1.1 та пп.4.2 Інструкції №20 до 12.09.2014 р.
		23.09.2014 р. було оформлено Висновок службового розслідування щодо прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва ОСОБА_1, в якому, зокрема, зазначено:
		ь          вважати службове розслідування стосовно прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва юриста 3 класу ОСОБА_1 щодо порушення ним вимог Присяги працівника прокуратури, Статуту №1796 під час виконання службових обов'язків, що завадило істотної шкоди охоронюваним законам правам та інтересам окремим громадянам, вважати завершеною;
		ь           вважати за порушення Присяги працівника прокуратури і вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури та є несумісним з перебуванням на роботі в органах прокуратури, юрист 3 класу ОСОБА_1 підлягає звільненню з посади прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва.
		Одночасно, до вказаного висновку було надано окрему думку члена комісії, в якій вказано що більш ефективно з'ясувати професійний рівень ОСОБА_1 можливо шляхом проведення його дострокової атестації, за результатами чого кадрові рішення щодо нього будуть максимально зважені та обґрунтованими.
		23.09.2014 р. Прокуратура м. Києва наказом №3254к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1, за порушення Присяги працівника прокуратури і вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури та є несумісним з перебуванням на роботі в органах прокуратури, звільнено з посади прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва.
		Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача під час звільнення з посади, останній оскаржив наказ в судовому порядку.
		Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до положень ст.46 Закону №1789 (в редакції чинній на момент складання присяги Позивачем) передбачено, що особи, вперше призначені на посади старших прокурорів та прокурорів прокуратур, слідчих прокуратури, приймають «Присягу працівника прокуратури» такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я, по батькові) вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі та урочисто присягаю: неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури. Усвідомлюю, що порушення присяги несумісне з подальшим перебуванням в органах прокуратури».
		Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки працівника прокуратури закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, працівник прокуратури покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
		Як вбачається із матеріалів справи, 20.09.2013 р. Позивачем було прийнято Присягу працівника прокуратури.
		Згідно з ч.3 ст.48 Закону №1789 за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи вчинення ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджує Верховна Рада України.
		В ст.2 Статут №1796 передбачено, що працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.
		В ч.1 ст.8 Статуту №1796 передбачено, що дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
		Водночас, положеннями ст.9 Статуту №1796 визначено, що дисциплінарними стягненнями є: догана;  пониження в класному чині; пониження в посаді; позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник прокуратури України»; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину.
		В той же час, ч.1 ст.462 Закону №1789 передбачено, що прокурори і слідчі можуть бути звільнені з роботи на загальних підставах, передбачених законодавством про працю. При цьому, в ч.2 ст.462 Закону №1789 передбачено, що прокурори і слідчі підлягають звільненню з органів прокуратури, у тому числі з позбавленням класного чину, також у випадку порушення «Присяги працівника прокуратури» чи відмови від її прийняття.
		Необхідно також враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з органу прокуратури, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли працівник скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Працівник, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги. 
		Таким чином, припинення служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності прокурора, який вчинив діяння, несумісне з посадою.
		Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 21.05.2013 р. (№21-403а12).
		Як вбачається із матеріалів справи, зокрема розпорядження Прокуратури м. Києва №73 від 10.09.2014 р., що підтверджено поясненнями представників Відповідача, підставою для проведення службового розслідування став рапорт прокурора Деснянського району м. Києва щодо оголошення підозри слідчим Генеральної прокуратури України прокурору прокуратури Деснянського району м. Києва ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.5 ст.27 та ч.1 ст.375 КК України. 
		В ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Аналогічна за змістом норма зафіксована в ст.62 Конституції України, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Крім того, згідно ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, Європейський Суд з прав людини у власних рішеннях дійшов наступних висновків:
		ь          в рішенні по справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 р. зазначено що п.2 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом;
		ь          в рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 р. зазначено, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави;
		ь          в рішенні по справі «Грабчук проти України» від 21.09.2006 р. зазначено, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону. Цього достатньо, навіть за відсутності жодного формального висновку, що існує деяка підстава припустити, що посадова особа вважає цю особу винною. Питання, чи порушує твердження посадової принцип презумпції невинуватості, має бути з'ясоване у контексті тих фактичних обставин, у яких це твердження було зроблене твердження посадової особи.
		Відповідно до Статуту №1796 та Інструкції №20 передумовою звільнення працівника прокуратури за порушення присяги, мають насамперед бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. 
		В той же час, із матеріалів службового розслідування вбачається, що підозру особам було прийнято працівниками Прокуратури м. Києва, а клопотання Позивача про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою особисто перевірив та погодив перший заступник прокурора району.
		Крім того, суд приймає до уваги посилання Позивача, що станом на дату судового засідання, вирок суду щодо Позивача відсутній. Більше того, як вбачається із матеріалів справи, Печерським районним судом м. Києва було винесено наступні ухвали щодо Позивача:
		ь          від 30.07.2014 р. по справі №757/21260/14-к, залишеної без змін узвало Апеляційного суду м. Києва від 27.08.2014 р., в задоволенні клопотання заступника начальника першого слідчого відділу слідчого управління Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Шрам О. В. про відсторонення ОСОБА_1 від посади прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження №41014100070000020, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2014 р. за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.375 КК України.
		ь від 31.07.2014 р. по справі №757/21269/14-к було відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника першого слідчого відділу слідчого управління Генеральної прокуратури України Шрам О. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_1
		Однак, належної оцінки таким фактам надано не було, в зв'язку із чим суд дійшов висновку, що рішення щодо звільнення Позивача саме за порушення Присяги необґрунтоване, тобто прийняте без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.
		Крім того, п.5 Інструкції №20 передбачено, що Головне управління кадрового забезпечення та внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України залучається до проведення службового розслідування чи службової перевірки у випадках порушень: Присяги працівника прокуратури, вчинених працівниками апарату Генеральної прокуратури України, прокурорами обласного рівня чи їх заступниками; скоєння прокурорсько-слідчими працівниками корупційних та кримінальних правопорушень, інших ганебних вчинків.
		В зв'язку із чим, розпорядженням Прокуратури м. Києва №73 від 10.09.2014 р. було створено комісію у складі: голови, заступника прокурора; начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні; заступника начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні; старшого прокурора відділу роботи з кадрами.
		Однак, як вбачається із матеріалів справи органи внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України до участі в проведенні службового розслідування не залучались.
		Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст.72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Таким чином, оскільки Відповідачем не доведено правомірність звільнення Повивача за порушення Присяги працівника прокуратури, а також приймаючи до уваги не залучення до проведення службового розслідування органи внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України суд дійшов висновку про необхідність скасування наказу Прокуратури м. Києва №3254к від 23.09.2014 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення Позивача з посади прокурора Прокуратури Деснянського району м. Києва
		Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Згідно абз.2 п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 р. діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці.
		Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби. 
		Відтак, постанова суду в частині поновлення Позивача на посаді прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», цей Порядок застосовується  у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт «з» пункту 1). У відповідності до частини 3 пункту 2 Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься випадок й вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивача.
		Керуючись положеннями ст.2, ст.11, ст.69, ст.71, ст.86, ст.158-ст.163, ст.167, ст.254 КАС України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури м. Києва задовольнити частково.
		2.           Скасувати наказ Прокуратури м. Києва №3254к від 23.09.2014 р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Прокуратури Деснянського району м. Києва.
		3.          Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Прокуратури Деснянського району м. Києва.
		4.           Стягнути з Прокуратури м. Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2014 р. до дня поновлення на посаді.
		5.           Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Прокуратури Деснянського району м. Києва та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць.
		          
		Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                     Б. В. Санін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...