Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/2144/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"01" грудня 2014 р.                               м. Київ                              К/800/24686/14 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
		 
		головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,  
		при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
		на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року
		у справі №  825/2144/13-а
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
		до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		встановив:
		                         
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
		Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби від 05.03.2013 року №0000201702.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 року скасовано та ухвалено у справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. 
		Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
		У судовому засіданні представник позивача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник відповідача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, відповідачем складено акт від 22.02.2013 року №233/17/НОМЕР_1, яким встановлено, зокрема, порушення п. 187.1 ст. 187, пп. 193.1 ст. 193, абзацу «а» пп.195.1.3 п. 195.1 ст.195, ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, в сумі 253 140, 00 грн.
		На підставі акта перевірки 05.03.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 253 140, 00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні санкції в сумі 59 861, 00 грн.
		За результатами адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, а дане податкове повідомлення-рішення без змін.
		Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про відсутність у позивача права на оподаткування транспортних послуг за межами митної території України за нульовою ставкою в результаті того, що в міжнародних автомобільних накладних (CMR) проставлений штамп іншого суб'єкта господарювання.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в міжнародних автомобільних накладних (CMR), наданих позивачем, в графі перевізник проставлені штампи позивача, як особи, що здійснювала перевезення, та штамп ФОП ОСОБА_5, який є учасником Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, а отже має право на придбання бланків зазначених міжнародних накладних.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції встановив, що в наданих представником податкового органу міжнародних товарно-транспортних накладних, що були витребувані від регіональних митниць, в графі 16 «перевізник» зазначено ФОП ОСОБА_5, що спростовує доводи відносно того, що транспортні послуги надавались саме позивачем.
		Колегія суддів такі висновки вважає передчасними, оскільки вони зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, враховуючи наступне. 
		Відповідно до пп. «а» пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг, зокрема, міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
		В силу ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону; транспортно-експедиторські послуги - послуги, пов'язані з підготовкою та відправленням вантажів, організацією та забезпеченням перевезень, контролем за проходженням і одержанням вантажів, проведенням взаєморозрахунків.
		Відповідно до ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та вантажу конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
		Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в України ( ст.9 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність). 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що в перевіряємому періоді позивачем укладено договори на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні з ФОП ОСОБА_6, ТОВ Керуюча компанія «Автек Рент Сервіс», ДП «Мілкіленд Україна», ТОВ «Атеком», ТОВ «Атлант-СовТ», ТОВ «Ті Ель Груп», АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна», ТОВ «Росьагропродукт», ТОВ «Віас транс Лоджістік», ТОВ «Нетворк інтернешенл логістік», ТОВ «Ригель-Вік».
		На виконання даних господарських операцій в матеріалах справи наявні договори, рахунки, міжнародні автомобільні накладні (CMR), акти про надання транспортно-експедиційних послуг, податкові накладні.
		Однак при вирішенні даної справи судами попередніх інстанцій не враховано те, що право на застосування нульової ставки ПДВ відповідно до статті 195 Податкового кодексу України має платник, який безпосередньо надає транспорті послуги з міжнародного перевезення пасажирів та вантажів, тобто нульова ставка ПДВ, встановлена для перевізника, не поширюється на інші послуги, які надаються при перевезенні, зокрема на ті, які надає експедитор.
		У даному випадку судам необхідно дослідити зміст вказаних договорів та визначити які саме послуги надавались позивачем відповідно до його умов і ким виступав у цих правовідносинах позивач у справі, чи був він перевізником безпосередньо.
		Отже, судами попередніх інстанцій при постановленні судових рішень не з'ясовано факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, а також докази на підтвердження зазначених фактів.
		За таких обставин, враховуючи, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
		Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року у справі №  825/2144/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.
		 
		 
		Головуючий                                                                         Ю.І.Цвіркун 
		 
		Судді                                                                                                Л.В.Ланченко
		 
		Н.Г.Пилипчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...