Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/4671/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		Київської області
		01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" грудня 2014 р.                                                                        Справа № 911/4671/14 
		 
		за позовом Заступника прокурора Київської області, м. Київ, в інтересах держави
		до відповідача 1 Броварської міської ради Київської області, Київська обл., м. Бровари,
		та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІББ», Київська обл., м. Бровари 
		про визнання незаконними та скасування пунктів рішень та визнання недійсними договорів
		 
		Суддя     Наріжний С.Ю.
		 
		за участю представників сторін:
		прокурор: Пиріг Н.М. - посвідчення № 029268 від 01.10.2014 р.
		від відповідача 1: Осадча К.О. - довіреність № 2-17/3209 від 29.08.2014 р.;
		від відповідача 2: не з'явився.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		до господарського суду Київської області звернувся Заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) з позовом в інтересах держави до Броварської міської ради Київської області (далі - відповідач 1 / рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІББ» (далі - відповідач 2) про визнання незаконними та скасування п. 6.3. рішення Ради № 172-12-05 від 07.12.2006 р., п. 2.13. рішення Ради № 221-16-05 від 25.01.2007 р., п. 9.6. рішення Ради № 1309-75-05 від 26.11.2009 р.; визнання недійсним укладеного між Відповідачами 1, 2 договору оренди від 06.04.2007 р. земельної ділянки площею 4,5 га, з кадастровим номером 3210600000:00:063:0287, який зареєстрований в Київській РФ ДП «Центр ДЗК» за номером 040733800039; визнання недійсним договору № 1 від 04.02.2010 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.04.2007 р., укладеного між Відповідачами 1, 2.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор посилається на те, що Прокуратурою Київської області під час здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів на території Броварського району Київської області встановлено, що Броварською міською радою Київської області прийнято вищезазначені рішення, на підставі яких було передано земельну ділянку площею 4,5 га в користування Відповідачу 2, та вказані рішення Ради не відповідають вимогам закону отже повинні бути скасовані, а договір оренди вказаної земельної ділянки (зі змінами і доповненнями) підлягає визнанню недійсним. 
		Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2014 р. порушено провадження у справі № 911/4671/14 та призначено її до розгляду на 19.11.2014 р.
		Розгляд справи неодноразово відкладався.
		10.12.2014 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання Прокурора від 09.12.2014 р. № 05/3-4312вих-14 (вх. № 27713/14) про залучення додаткових доказів, а саме листа ДП «Радіопередавальний центр» від 09.12.2014 р. № 235/05-16, як попереднього користувача спірної земельної ділянки, в якому останній зазначив, що на період укладення договору оренди, а саме 06.04.2007 р. на вказаній земельній ділянці знаходились об'єкти державної власності підприємства, а саме дві опори-башні Н=110 м інв. № 3508 та інв. № 3510 (опора-башня інв. № 3508 знаходилась на межі, а осора-башня інв. № 3510 в межах вказаної земельної ділянки). Також, в період продовження дії договору оренди, а саме 04.02.2010 р., на вказаній земельній ділянці знаходились вищевказані об'єкти державної власності. На даний час опори-башні Н=110 м інв. № 3508 та інв. № 3510 на земельній ділянці не знаходяться, оскільки в травні 2013 року були списані і демонтовані.
		10.12.2014 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив Відповідача 1 від 03.12.2014 р. № 2-15/4608 (вх. № 27736/14) на позов.
		В судове засідання 17.12.2014 р. з'явились Прокурор та представник Відповідача 1. Прокурор позов підтримав та просив задовольнити повністю. Представник Відповідача 1 проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову повністю. Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
		Беручи до уваги, що поштові відправлення, адресовані Відповідачу 2 у даній справі - ухвали суду про порушення провадження у цій справі та про відкладення розгляду справи, були направлені за належною адресою згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і станом на дату судового засідання не були повернуті відділенням поштового зв'язку, суд на підставі п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» дійшов висновку, що Відповідач 2 належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
		Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
		У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Детально розглянувши матеріали справи, які є достатніми для розгляду справи у даному судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення Прокурора та представника Відповідача 1 та дослідивши подані докази, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		07.12.2006 р. Броварською міською радою Київської області прийнято рішення № 172-12-05, відповідно до якого надано ТОВ «ДІББ» дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,5 га для розміщення багатоквартирної житлової забудови по вул. Київській на території 3 мікрорайону IV житлового району.
		Згідно п. 2.13 рішення Ради від 25.01.2007 р. № 221-16-05, вирішено надати в оренду ТОВ «ДІББ» земельну ділянку за рахунок земель міської ради сільськогосподарського призначення - рілля та багаторічні насадження, для розміщення багатоквартирної житлової забудови - землі житлової забудови, по вул. Київській на території 3 мікрорайону IV житлового району терміном на 5 років.
		На підставі вказаного рішення 06.04.2007 р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено договір оренди земельної ділянки (надалі за текстом: «Договір оренди»), за умовами якого ТОВ «ДІББ» приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,5 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення - рілля, для розміщення багатоквартирної житлової забудови по вул. Київській на території 3 мікрорайону IV житлового району в м. Бровари на 5 років, терміном до 25 січня 2012 року.
		Вказаний Договір оренди 06.04.2007 р. зареєстровано в Київської РФ ДП «Центр ДЗК» за номером 040733800039. Спірна земельна ділянка була передана Відповідачем 1 Відповідачу 2 за Актом прийому-передачі земельної ділянки від 28.03.2008 р.
		В подальшому, 26.11.2009 р. Радою прийнято рішення № 1309-75-05, згідно п. 9.6. якого вирішено внести зміни до Договору оренди, зокрема слова «терміном до 25 січня 2012 року» замінити словами «терміном до 26 листопада 2021 року».
		На підставі п. 9.6 означеного рішення, 04.02.2010 р. між Відповідачами 1, 2 було укладено договір № 1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.04.2007 р., яким визначено, що договір укладено строком до 26.11.2021 р., а нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва становить 2236678,00 грн.
		Таким чином ТОВ «ДІББ» отримало земельну ділянку площею 4,5 га для розміщення багатоквартирної житлової забудови за рахунок земель сільськогосподарського призначення - рілля, про що безпосередньо зазначено в рішенні Ради від 25.01.2007 р. № 221-16-05.
		Обґрунтовуючи правові підстави звернення до суду з даним позовом, Прокурор посилається на ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та зазначає, що незаконне надання в користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.
		Недотримання вимог земельного законодавства Броварською міською радою при наданні в користування земельної ділянки ТОВ «ДІББ», суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України, що призводить до порушення інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації в Україні принципів регулювання земельних відносин.
		Так, статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
		Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
		Частинами 1, 7 статті 123 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
		Розроблення проекту відведення земельної ділянки Відповідачу 2 мало відбуватися у відповідності до «Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, який був чинний станом на дати прийняття оскаржуваних рішень та передачу земельної ділянки в оренду.
		Відповідно до п.п. 2, 10, 11 Порядку, проект відведення земельної ділянки розробляється в разі зміни цільового призначення земельної ділянки відповідно до закону; надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості).
		Проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.
		Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається, зокрема, міською радою, та затверджується нею.
		Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2007 року на замовлення ТОВ «ДІББ» розроблено проект відведення земельної ділянки, який зареєстровано 23.01.2007 р. за № 4а-11.
		Київським обласним головним управлінням земельних ресурсів складено висновок державної експертизи землевпорядної документації № 4а-11 від 25.01.2007 р.
		Згідно зазначеного висновку, земельна ділянка, що підлягала передачі в користування ТОВ «ДІББ», відносилася до сільськогосподарських земель.
		З наведеного вбачається, що проект землеустрою підлягав затвердженню Броварською міською радою, як того вимагає п. 11 Порядку.
		Разом з тим, в порушення п. 11 Порядку, пунктом 2.12. рішення Ради № 221-16-05 від 25.01.2007 р. проект землеустрою не затверджувався.
		Крім того, під час надання земельної ділянки в користування порушено порядок зміни її категорії та цільового призначення.
		Так, вказаний порядок регулюється ст. 20 Земельного кодексу України.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 вказаної статті (в редакції, чинній станом на дату прийняття спірних рішень), віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
		Факт того, що станом на 25.01.2007 р. оспорювана земельна ділянка відносилася до сільськогосподарських земель (рілля) підтверджується висновком Київського обласного головного управління земельних ресурсів від 25.01.2007 р. № 4а-11 та довідкою Броварського міського відділу земельних ресурсів від 22.01.2007 р. № 04-3/13-3/67.
		Натомість, як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 06.04.2007 р. (п. 1.1.), земельна ділянка відноситься до земель житлової забудови, відповідно до довідки Броварського міського відділу земельних ресурсів від 05.02.2007 р. № 04-3/15-3/277.
		Проте в період з 25.01.2007 р. по 05.02.2007 р. Радою не приймалося рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 4,5 га, яка передана в користування ТОВ «ДІББ», що Відповідачем 1 не заперечується.
		Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель згідно з п. а) ст. 21 ЗК України є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.
		За приписами ст. 38 ЗК України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, а не землі сільськогосподарського призначення.
		Таким чином, в користування передана земельна ділянка, категорія і цільове призначення якої не змінювалось, що є порушенням приписів ст. 20 Земельного кодексу України, а Броварська міська рада Київської області розпорядилась оспорюваною земельною ділянкою за відсутності відповідного рішення щодо зміни її категорії та цільового призначення, і надала ділянку в користування для розміщення багатоквартирної житлової забудови.
		Крім того, невірне визначення цільового призначення земельної ділянки, а саме віднесення її до земель житлової забудови в той час як дійсним її цільовим призначенням є землі сільськогосподарського призначення, є свідченням відсутності в договорі оренди істотної умови.
		Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
		З наведеного вбачається, що визначення невірного цільового призначення земельної ділянки є свідченням того, що Договір оренди земельної ділянки від 06.04.2007 р. укладений із порушенням вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
		Також, як зазначалось вище, п. 9.6 рішення Ради від 26.11.2009 р. № 1309-75-05 внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 06.04.2007 р., зареєстрованого за № 040733800039, зокрема слова «терміном до 25 січня 2012 року» замінено словами «терміном до 26 листопада 2021 року».
		На підставі зазначеного рішення 04.02.2010 р. між Радою та ТОВ «ДІББ» укладено Договір № 1 про внесення змін до Договору оренди, яким визначено, що договір укладено строком до 26.11.2021 р., що по своїй правовій суті є внесенням змін до істотної умови договору.
		Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
		Крім того, як зазначалось вище, відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
		Оспорюваний Договір оренди було укладено на підставі п. 2.13. рішення Броварської міської ради від 25.01.2007 р. № 221-16-05.
		З аналізу ст. 654 ЦК України та ст. 124 ЗК України вбачається, що з метою внесення змін до договору оренди Броварська міська рада мала внести зміни до п. 2.13. рішення від 25.01.2007 р. № 221-16-05, щодо строку дій договору.
		Проте, в порушення вимог ст. 654 ЦК України та ст. 124 ЗК України, Рада не внесла зміни в п. 2.13. рішення від 25.01.2007 р. № 221-16-05, а ухвалила рішення від 26.11.2009 р. № 1309-75-05, на підставі якого внесено зміні до Договору оренди.
		Таким чином, внесення змін до Договору оренди відбулося у спосіб, який суперечив чинному на момент його укладення законодавству.
		Заперечуючи проти позову, Відповідач 1 у відзиві зазначає про те, що на даний час є рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а саме постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р. у справі № 911/1222/13, відповідно до якої відмовлено Заступнику прокурора Київської області у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування п. 2.13. рішення Ради, а також визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 06.04.2007 р.
		Проте, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що за суб'єктним складом, предметом та підставами позову, вимоги у справі № 911/1222/13 відмінні від спору, що розглядається в рамках даної справи, зокрема підставами позову у даній справі є те, що Відповідач 1 передав в оренду Відповідачу 2 земельну ділянку з невірним визначенням цільового призначення земельної ділянки та без дотримання процедури зміни цільового призначення земельної ділянки. В той же час, підставами для позову у справі № 911/1222/13 було те, що земельні ділянки, у тому числі і оспорювана у даній справі, були безпідставно вилучені із державної власності, отже Відповідач 1 безпідставно розпорядився вказаними земельними ділянками.
		Крім цього судом береться до уваги той факт, що згідно листа Державного підприємства «Радіопередавальний центр» від 09.12.2014 р. № 235/05-16, яке було попереднім землекористувачем спірної земельної ділянки, станом на дату укладення оспорюваного договору оренди від 06.04.2007 р. та на дату внесення змін до нього (04.02.2010 р.) на зазначеній земельній ділянці були розташовані об'єкти державної власності підприємства, а саме дві опори-башні Н=110 м. інв. № 3508 та інв. № 3510, проте ні в договорі оренди земельної ділянки від 06.04.2007 р., ні в договорі № 1 про внесення змін до Договору оренди не відображено наявність на земельній ділянці об'єктів державної власності, та Договір оренди в цій частині не приведений у відповідність до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна». 
		Таким чином наведені Відповідачем 1 у відзиві заперечення, а також пояснення представника Відповідача 1 у судовому засіданні, не спростовують викладених вище висновків суду щодо неправомірності передачі Відповідачем 1 Відповідачу 2 в оренду спірної земельної ділянки з підстав невірного визначення цільового призначення земельної ділянки та без дотримання процедури зміни цільового призначення земельної ділянки.
		Враховуючи викладене, прийняті Броварською міською радою рішення щодо вищевказаної земельної ділянки є незаконними та підлягають скасуванню.
		Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
		Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. 
		Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. 
		Згідно частини першої ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		За таких обставин, укладений Броварською міською радою Договір оренди земельної ділянки з ТОВ «ДІББ» площею 4,5 га для розміщення багатоквартирної житлової забудови по вул. Київській на території 3 мікрорайону IV житлового району в місті Бровари терміном до 26.11.2021 р., на підставі рішень, що прийняті з порушенням вимог Земельного кодексу України, є таким, що суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, оскільки спірна земельна ділянка неправомірно надана в користування Відповідача 2, отже підлягає визнанню недійсним, як і Договір № 1 від 04.02.2010 р. про внесення змін до Договору оренди.
		Беручи до уваги вищезазначене, позовні вимоги Прокурора про визнання незаконними та скасування п. 6.3. рішення Ради № 172-12-05 від 07.12.2006 р., п. 2.13. рішення Ради № 221-16-05 від 25.01.2007 р., п. 9.6. рішення Ради № 1309-75-05 від 26.11.2009 р.; визнання недійсним укладеного між Відповідачами 1, 2 договору оренди від 06.04.2007 р. земельної ділянки площею 4,5 га, з кадастровим номером 3210600000:00:063:0287, який зареєстрований в Київській РФ ДП «Центр ДЗК» за номером 040733800039; визнання недійсним договору № 1 від 04.02.2010 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.04.2007 р., укладеного між Відповідачами 1, 2 підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Оскільки позов поданий Прокурором, який звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до ч. ч. 1, 3 статті 49 ГПК України підлягає стягненню з Відповідачів в доход Державного бюджету України за наступним розрахунком: немайнові вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Ради (1218,00 грн. + 1218,00 грн. + 1218,00 грн. = 3654,00 грн.) покладаються на Відповідача 1; немайнові вимоги про визнання недійсними договорів (1218,00 грн. + 1218,00 грн. = 2436,00 грн.) покладаються на Відповідачів 1, 2 порівну.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          Позов задовольнити повністю.
		2.          Визнати незаконним та скасувати п. 6.3. рішення Броварської міської ради Київської області № 172-12-05 від 07.12.2006 р. «Про припинення права користування земельними ділянками, надання в оренду земельних ділянок, надання у постійне користування земельних ділянок, надання дозволів на виготовлення технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради».
		3.          Визнати незаконним та скасувати п. 2.13. рішення Броварської міської ради Київської області № 221-16-05 від 25.01.2007 р. «Про припинення права користування земельними ділянками, надання в оренду земельних ділянок, передачу у постійне користування земельної ділянки, надання дозволів на виготовлення технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради і договорів оренди земельних ділянок».
		4.          Визнати незаконним та скасувати п. 9.6. рішення Броварської міської ради Київської області № 1309-75-05 від 26.11.2009 р. «Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою та проекту землеустрою, надання в постійне користування та в оренду земельних ділянок, продовження термінів користування земельними ділянками, надання дозволу на складання технічної документації по оформленню права власності земельною ділянкою юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради».
		5.          Визнати недійсним укладений між Броварською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІББ» договір оренди від 06.04.2007 р. земельної ділянки площею 4,5 га, з кадастровим номером 3210600000:00:063:0287, який зареєстрований в Київській РФ ДП «Центр ДЗК» за номером 040733800039.
		6.          Визнати недійсним укладений між Броварською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІББ» договір № 1 від 04.02.2010 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.04.2007 р.
		7.          Стягнути з Броварської міської ради Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15; код ЄДРПОУ 26376375) в доход Державного бюджету України 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.
		8.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІББ» (07400, Київська обл., м. Бровари, б-р. Незалежності, 6-А, кв. 48; код ЄДРПОУ 23575269) в доход Державного бюджету України 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
		          Накази видати після набрання рішенням законної сили. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Дата виготовлення та підписання рішення 22.12.2014 р.
		 
		               Суддя                                                                                     С.Ю. Наріжний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...