Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/13555/2014 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                       
		                            АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА КИЄВА
		 
		 
		Справа № 761/27357/14                                          Головуючий у 1 - й інстанції: Савицький О.А.
		№ апеляційного провадження:                                       Доповідач - Ратнікова В.М.
		 22-ц/796/13555/2014                           
		 
		  У Х В А Л А
		 
		                                І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		25 грудня 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах                                        Апеляційного суду місті Києва в складі:
		головуючого судді - Ратнікової В.М.
		                     суддів  - Семенюк Т.А.     
		                             -  Гаращенка Д.Р.
		       при секретарі  -   Пилипчук В.Є.  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» Гулейкова Ігоря Юрійовича на рішення  Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» в особі Київського відділення №1 про зобов'язання повернути кошти, -
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		 Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» в особі Київського відділення №1 про зобов'язання повернути кошти задоволено.
		Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанк Росії» в особі Київського відділення №1 видати ОСОБА_5 готівкою, одноразовою операцією через касу належні йому валютні кошти з поточного мультивалютного рахунку НОМЕР_1 в сумі 3 224 471,46 доларів США.
		Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанк Росії» в особі Київського відділення №1 видати ОСОБА_5 готівкою, одноразовою операцією через касу належні йому валютні кошти з поточного мультивалютного рахунку НОМЕР_1 в сумі 19 912 616,64 російських рублів.
		Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанк Росії» в особі Київського відділення №1 видати ОСОБА_5 готівкою, одноразовою операцією через касу належні йому валютні кошти з поточного мультивалютного рахунку НОМЕР_1 в сумі 1 431 519,71 Євро.
		Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» в особі Київського відділення №1 на користь  держави судовий збір в сумі 3654 грн.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» Гулейков Ігор Юрійович звернувся  з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. 
		Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для розгляду справи.  Зазначає, що при обслуговуванні клієнтів банк керується вимогами чинного законодавства, в тому числі, нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідно до положень Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, банками, підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами. За невиконання чи порушення банками нормативно-правових актів Національного банку України останній має право застосовувати заходи впливу. Так, з метою не  використання фінансової системи України для відмивання грошей і фінансування тероризму та регулювання ситуації на валютному ринку України, 29 серпня 2014 року Національний банк України видав постанову за №540 «Про ведення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України». Підпунктом 9 пункту 1 даної постанови уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційний курсом Національного банку України. Дане обмеження встановлене на строк до 02.12.2014 року. Таким чином, відмовляючи ОСОБА_5 у видачі одноразово через касу банку 3 224 471,46 доларів  США, 19 912 616,64 російських рублів та 1 431 519,71 Євро відповідач керувався положеннями даної постанови Національного банку України, а тому ніяким чином не порушив права позивача. Крім того,  безпідставними  є висновки суду 1-ї інстанції про те, що постанова Національного банку України «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» за №540 від 29 серпня 2014 року не пройшла державної реєстрації, оскільки дана постанова набрала чинності з моменту її офіційного опублікування та її державна реєстрації не передбачена Законом України «Про Національний банк України».
		В судовому засіданні представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» КовриженкоСергій Олександрович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
		Представники ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_9 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилалась на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.
		Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
		Судом встановлено, що 10 серпня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанк Росії» та ОСОБА_5 було укладено договір банківського мультивалютного рахунку НОМЕР_1, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 та здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта - приймання і зарахування на рахунок коштів, що надходять клієнту, виконання розпоряджень клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. 
		04 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанк Росії» та ОСОБА_5 було укладено договір за №26208027015172/980/Р, відповідно до умов якого, банк на підставі заяви відкриває клієнту поточний (мультивалютний) рахунок НОМЕР_1 та здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта на умовах встановлених даним договором.
		З наявних в матеріалах справи банківських виписок Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» вбачається, що станом на 05.09.2014 року на особовому мультивалютного рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_5 знаходилося 3 226 040,03 доларів США, 21 338 809,76 російських рублів та 1 431 536,5 Євро.
		05.09.2014 року ОСОБА_5 звернувся до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» з проханням видати  одноразовою операцією готівкою у валюті через касу належні йому кошти, а саме: 3 224 471,46 доларів США, 19 912 616,64 російських рублів, 1 431 519,71 Євро. 
		Цього ж дня, 05.09.2014 року Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанк Росії» позивачу було надано відповідь про те, що у зв'язку з набранням чинності постанови Національного банку України «Про ведення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» від 29 серпня 2014 року за №540, банк не може видати йому кошти готівкою одноразовою операцією у відповідній валюті та сумі через касу відділення банку. 
		У зв'язку з чим, 16 вересня 2014 року ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» в особі Київського відділення №1 про зобов'язання банку видати ОСОБА_5 готівкою, одноразовою операцією через касу належні йому валютні кошти з поточного мультивалютного рахунку НОМЕР_1 в сумі 3 224 471,46 доларів США, в сумі 19 912 616,64 російських рублів, в сумі 1 431 519,71 Євро. 
		Задовольняючи позовні дані вимоги та зобов'язуючи Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанк Росії» в особі Київського відділення №1 видати ОСОБА_5 готівкою, одноразовою операцією через касу належні йому валютні кошти з поточного мультивалютного рахунку НОМЕР_1 в сумі 3 224 471,46 доларів США, в сумі 19 912 616,64 російських рублів, в сумі 1 431 519,71 Євро, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому  підлягають задоволенню.
		Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає  вимогам закону.
		В силу вимог ст.6 ЦК України,  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
		За змістом ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Зі змісту договору банківського мультивалютного рахунку НОМЕР_1 від 10.08.2010 року та договору №26208027015172/980/Р від 04 жовтня 2012 року вбачається, що в них встановлено всі істотні умови для таких видів договорів, відповідно до вимог чинного на той час законодавства та інших нормативно-правових актів. Укладаючи  договори, сторони дійшли згоди щодо укладання договорів на зазначених у них умовах, а відтак, з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки.
		Статтею 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. 
		Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Відповідно до положень ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Умовами, викладеними  в пункті 3.5 договору банківського мультивалютного рахунку НОМЕР_1 від 10.08.2010 року встановлено, що  банк зобов»язаний здійснювати прийняття від клієнта та видачу йому готівки відповідно до чинного законодавства України, внутрішніх документів банку, а також даного договору. Пункт 7.2 договору  передбачає, що видаткові операції за рахунком здійснюються за розпорядженням клієнта або за дорученням іншої уповноваженої клієнтом особи на підставі довіреності, засвідченої у встановленому законодавством України порядку.
		Згідно зі ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		Судом достовірно встановлено, що у відповідності до умов договору банківського мультивалютного рахунку НОМЕР_1 від 10.08.2010 року ОСОБА_5 звернувся до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії»  з проханням видати грошові кошти, що знаходяться на його мультивалютному рахунку НОМЕР_1.
		Проте, Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанк Росії»  свої обов'язки за договором банківського мультивалютного рахунку НОМЕР_1 від 10.08.2010 року не виконало, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» в особі Київського відділення №1 видати ОСОБА_5 готівкою, одноразовою операцією через касу належні йому валютні кошти з поточного мультивалютного рахунку НОМЕР_1 в сумі 3 224 471,46 доларів США,  в сумі 19 912 616,64 російських рублів, в сумі 1 431 519,71 Євро.
		Доводи апеляційної скарги про те, що відмовляючи ОСОБА_5 у видачі одноразово через касу банку 3 224 471,46 доларів США, 19 912 616,64 російських рублів та 1 431 519,71 євро відповідач керувався положеннями постанови Національного банку України №540 від 29 серпня 2014 року, а тому ніяким чином не порушив права позивача, колегія суддів вважає необгрутованими, з огляду на таке.
		Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі ZOLOTAS ПРОТИ ГРЕЦІЇ (No 2) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «Суд зазначає, що на підставі статті 830 Цивільного кодексу, якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід'ємні для банківських операцій і пов'язаним з ними правом.
		Суд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції і є одним з основоположних елементів правової держави (Nejdet Şahin і Perihan Şahin проти Туреччини)».
		Відмовляючись повернути кошти, які належать на праві власності позивачу, відповідач порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст.5 цього ж протоколу, є додатковою статтею Конвенції.
		Так, у ст.1 Протоколу №1 вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Цей же принцип закріплено і в ст. 41 Конституції України.
		Однак, в порушення цих норм, позивач позбавлений права користуватися своїм майном. В даному випадку його майном є грошові кошти, які Банк на виконання умов договору відмовляється повернути позивачу.
		Доводи апеляційної скарги про те, що рішення є незаконним та необґрунтованим,   ухвалене судом з порушенням норм матеріального права,  при неповному з'ясуванні обставини, що мають значення для справи, а викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, колегія  суддів  також вважає  безпідставними, оскільки суд повно та об'єктивно встановив дійсні обставини справи, дослідив надані сторонами докази, дав їм вірну правову оцінку та ухвалив рішення  у відповідності з вимогами матеріального права.
		Інші доводи апеляційної скарги  правильність  висновків суду 1-ї інстанції також не спростовують.
		Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому  підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» Гулейкова Ігоря Юрійовича відсутні.
		Керуючись  ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
		 
		                                               у х в а л и л а:
		 
		Апеляційну скаргу представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» Гулейкова ІгоряЮрійовича відхилити.
		Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом  двадцяти днів.
		 
		   
		 
		 Головуючий:                                             Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...