Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/4844/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); викрадення, привласнення, вимагання ВС зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 06.01.2015.
Дата набрання законної сили: 19.01.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 636/4844/14-к
		Провадження № 1-кп/636/338/14
		В И Р О К
		І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И
		19 грудня 2014 року Чугуївський міський суд Харківської області
		у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю старшого прокурора військової прокуратури
		Харківського гарнізону ОСОБА_3 , 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва кримінальне провадження № 42014220530002568, внесене 4 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудового розслідування, відносно обвинуваченого
		ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, солдата, розвідника військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 1 410 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , приблизно о 22.00 годині, 03 жовтня 2014 року, в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, знаходячись на території польового табору вказаної військової частини, розташованого біля військової частини НОМЕР_1 , що находиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, маючи на меті незаконно обернути на свою користь військове майно, вчинив таємне викрадення зброї, а саме автомата АКС-74, заводський номер НОМЕР_2 , в результаті чого державі спричинено матеріальну шкоду у розмірі 390,74 грн., чим вчинив викрадення військовослужбовцем зброї.
		Крім того, 03 жовтня 2014 року, приблизно о 22.00 годині, солдат ОСОБА_4 викравши з військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , зброю, а саме: автомат АКС-74, заводський номер НОМЕР_2 , усвідомлюючи, що вказаний предмет являється вогнепальною зброєю, незаконно, без передбаченого Положенням про дозвільну систему, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами), та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами), дозволу, перемістив її до автовокзалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , після чого на автомобілі «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , транспортував вказану зброю безпосередньо при собі до посту ДАІ № 3 «ХТЗ» у м. Харків, де приблизно о 02.00 годині 04 жовтня 2014 року був зупинений співробітниками міліції, чим вчинив незаконне носіння зброї, без передбаченого законом дозволу.
		Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, та за ч. 1 ст. 410 КК України як викрадення, привласнення військовослужбовцем зброї.
		15 грудня 2014 року між старшим прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 та ч. 1ст. 402 КК України, обвинувачений в повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість в обсязі підозри у кримінальному провадженні. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі та ч. 1 ст. 410 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, а за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень у відповідності ст. 70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки, і отримана згода підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному.
		Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Відповідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 410 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
		Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , склад кримінальних правопорушень з кваліфікуючими ознаками: носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу вказує на кваліфікацію діяння за ч. 1 ст. 263 КК України, та викрадення, привласнення військовослужбовцем зброї вказує на кваліфікацію діяння за ч. 1 ст. 410 КК України, обвинувачений визнав свою вину повністю.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені КК України. 
		Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є злочинами середньої тяжкості, від яких потерпілих немає.
		Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проходження служби характеризується посередньо. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щиросердечне каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.
		При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
		Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 як військовослужбовець викрав, привласнив зброю та допустив носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу в тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 410 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
		Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у скоєному, сприяння розкриттю злочину органам досудового розслідування, а також з врахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд рахує можливим застосування ст. 75 КК України.
		Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
		Цивільний позов по справі не заявлений. 
		Матеріальні збитки від злочину не завдані.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 судові витрати, а саме: вартість проведення судово-балістичної експертизи № 502 від 23.11.2014 року у розмірі 737,10 грн., що підтверджується розрахунком її вартості.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		Затвердити угоду від 15 грудня 2014 року про визнання винуватості між старшим прокурором військовою прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 410 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 15 грудня 2014 року покарання:
		за ч. 1 ст. 410 КК України - у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 263 КК України  у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначити покарання  у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
		Стягнути з засудженого  ОСОБА_4  вартість проведеної судово-балістичної експертизи у сумі 737 (сімсот тридцять сім) грн. 30 коп. в дохід держави.
		Речові докази: автомат АКС-74, заводський номер НОМЕР_2  залишити у військовій частині НОМЕР_1 , звільнивши від зобов`язань по розписці про зберігання.
		Запобіжний захід засудженій  ОСОБА_4  не обирався.
		На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...