Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11-кп/796/544/2014 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Одержання хабара.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2015.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		------------------------------------------------------------------------------------------------
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ МІСТА КИЄВА
		 
		3 грудня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
		суддів ОСОБА_1 , 
		 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		ОСОБА_6 ,
		за участю:
		прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		захисника ОСОБА_12 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2014 року, яким 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 368-2 КК України, та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 2 роки.
		На підставіст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено відвідбуванняпокарання у виді обмеження волі з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки.
		За обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 368 КК України та ч.4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 368-2 КК України, та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 2 роки.
		На підставіст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено відвідбуванняпокарання у виді обмеження волі з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки.
		За обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку м. Тараща Київської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ,
		визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 368-2 КК України, та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 2 роки.
		На підставіст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено відвідбуванняпокарання у виді обмеження волі з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки.
		За обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України та ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 виправдано за недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.
		ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
		визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 368-2 КК України, та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 2 роки.
		На підставіст. 75 КК України ОСОБА_11 звільнено відвідбуванняпокарання у виді обмеження волі з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки.
		За обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України та за ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368 КК України, ОСОБА_11 виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Вказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_8 вчинив незакінчений замах на незаконне збагачення, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за відсутності ознак хабарництва, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч. 1 ст.368-2 КК країни за наступних обставин.
		Так відповідно до ст.1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №389/2011, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики України) є центральним органом виконавчої ради, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції.
		Згідно п.18 ст.4 вказаного Положення Мінсоцполітики спрямовує та координує діяльність державної служби зайнятості, здійснює в установленому порядку повідомну реєстрацію галузевих і регіональних угод.
		Відповідно до п.1ст.18 Закону України "Про зайнятість населення"Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за одержанням законодавства про зайнятість населення. Регулювання правового становища державних службовців, які працюють у зазначених підрозділах державної служби зайнятості, здійснюється відповідно доЗакону України "Про державну службу".
		08.02.2007 року наказом № 60-к директора Державного центру зайнятості ОСОБА_8 переведений з посади начальника відділу доходів та фінансового забезпечення Державного центру зайнятості, на посаду начальника фінансового управління Державного центру зайнятості.
		Згідно посадової інструкції начальник фінансового управління:
		-забезпечує якіснета своєчасне виконання завдань та функцій, покладених на управління;
		-керує діяльністю управління, організовує розробку планів роботи у відповідності з покладеними на управління завданнями та доручення директора Державного центру зайнятості, здійснює організаційно-адміністративні заходи щодо їх реалізації;
		-розподіляє функції та обов`язкиміж працівниками управління, організовує координацію їх діяльності, забезпечує взаємодію управління з іншими управліннямита відділами Державного центру зайнятості, а також необхіднізв`язки з підрозділами Міністерства соціальної політики України;
		-організовує роботу щодо підготовкиматеріалівна засідання правління фонду, наради директорів з питань, що входять до компетенції управління;
		-забезпечує своєчасний розгляд листів, скарг і заяв, які входять до компетенції управління;
		-надає методичну та практичну допомогу робочим органамвиконавчої дирекції Фонду з фінансових питаньта з питань оплати праці;
		-приймає участь у цільових перевірках центрів зайнятості з фінансових питань,
		Таким чином, начальник фінансового управління Державного центру зайнятості ОСОБА_8 , обіймаючи постійно посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у період з 08.02.2007 року по 25.11.2011 року являвся службовою особою.
		Відповідно до ст.1.1 положення про Державний центр зайнятості Міністерства праці України, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики 04.09.1997 року, Державний центр зайнятості Міністерства праці Українивходить в систему органів по праці України і працює під керівництвом Міністерства праці України.
		Згідно ст.15 Статуту Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженого постановою правління Фонду від 14.10.2010 року №204, виконавчим органом правління Фонду є виконавча дирекція Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками керівника виконавчої дирекції Фонду.
		Відповідно до ст.16 Статуту Фонду виконавча дирекція Фонду та її робочі органи зобов`язані здійснювати оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету;
		- забезпечувати цільове використання коштів відповідно до затвердженого бюджету Фонду та затвердженого порядку використання коштів з окремих видатків бюджету Фонду;
		- виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені Законом, забезпечувати здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових внесків;
		- контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків відповідно до закону, а також витрат на страхування на випадок безробіття, проводити розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення;
		-представляти інтереси Фонду в судових та правоохоронних органах;
		- представляти Фонд у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об`єднаннями громадян з питань соціального захисту, а також органами соціального захисту на випадок безробіття зарубіжних країн, міжнародними організаціями, діяльність яких пов`язана із захистом соціальних прав людини;
		- організовувати та забезпечувати короткотермінові підвищення кваліфікації членів правління та працівників виконавчої дирекції;
		- забезпечувати членів правління Фонду, членів наглядової ради та органу державного нагляду у сфері страхування на випадок безробіття необхідною інформацією про діяльність Фонду, виконавчої дирекції Фонду та її робочих груп;
		Крім того, виконавча дирекція та її робочі органи готують та подають на розгляд правління Фонду матеріали щодо розгляду питань, які входять до компетенції правління Фонду.
		Постановою Кабінету Міністрів України "Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів" №527 від 30.06.2010 рокуіз змінами, внесеними згідно зПостановою кабінету Міністрів України №264 від17.03.2011 року(далі Постанова КМУ) затверджено Порядок спрямування у 2011 році коштів Фонду на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів, а також затверджений розподіл грошових коштів між 6 (шістьма) областями України в сумі 360 млн. грн., з яких 172 млн. 160 тис. грн. виділено на Донецьку область.
		Згідно з зазначеноюПостановою КМУдля визначення підприємств, установ та організацій, на яких створюються робочі місця, обласні державні адміністрації проводять конкурси бізнес-планів, під час яких визначають переможців, яких включають до програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів (далі програма).
		Відповідно до Постанови КМУ Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській обласним державним адміністраціям необхідно розробити і подати протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності даноюпостановою для погодження з правлінням Фонду програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів. В свою чергу, Центр, після погодження програм з правлінням Фонду перераховує щомісяця кошти на рахунок обласних держадміністрацій, відповідно до затвердженого правлінням Фонду графіка фінансування програм у межах річного обсягу, а облдержадміністрації спрямовують ці кошти підприємствам згідно погодженої програми.
		У квітні 2011 року ТОВ НВК "Інтехсервіс" з метою участі у конкурсі на визначення підприємства - переможця по створенню нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів (далі конкурс) подало до Донецької обласної державної адміністрації (далі Донецька ОДА) бізнес-план, проектно-кошторисну та іншу визначену Донецькою ОДА документацію. Відповідно до поданого бізнес - плану, вказаному підприємству для створення 27 нових робочих місць потрібні грошові кошти у сумі1730700 грн.
		15.04.2011 року розпорядженням голови Донецької ОДА №205 головне управління регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин Донецької ОДА визначено замовником створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011 році (далі Замовник).
		У період часу з 20.04.2011 року по 22.04.2011 року Донецькою ОДА на виконанняПостанови КМУпроведений конкурс (далі конкурс Донецької області) за результатом якого переможцями визнано 34 підприємства області, в тому числі ТОВ НВК "Інтехсервіс", яким для реалізації всіх бізнес-планів, потрібні були грошові кошти в сумі 263829900 грн.
		22.04.2011 року розпорядженням голови Донецької ОДА №222 затверджено програму створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011 році до якої увійшли 34 підприємства - переможці конкурсу створення нових робочих місць, в тому числі ТОВ НВК "Інтехсервіс".
		27.04.2011 року до Державного центру зайнятості, на виконанняпостанови КМУта доручення Державного центру зайнятості від 22.03.2011 року №ДЦ-03-2304/0/6-11, з Донецької ОДА надійшли погоджена розпорядженням голови Донецької ОДА від 22.04.2011 року №222 програма створення нових робочих місць в Донецькій області, а також 34 бізнес-плани підприємств-переможців конкурсу, в тому числі бізнес - план ТОВ НВК "Інтехсервіс". Однак, сума грошових коштів - 172 млн. 160 тис. грн., що виділялась згідно Постанови КМУна Донецьку область, не покривала витрати, необхідні для реалізації всіх 34 бізнес - планів у зв`язку із чимвиникла необхідність у внесенні правлінням Фонду змін до програми створення нових робочих місць на 2011 рік у Донецькій області та виключення з програми ряд підприємств - переможців конкурсу.
		17.05.2011 року, комісія Фонду прийняла рішення рекомендувати правлінню Фонду погодити програми, а також опрацювати програму Донецької області та виключити з переліку виконавців програми Донецької області17 підприємств - переможців конкурсу Донецької області. При цьому, комісією Фонду не було прийняте рішення виключити ТОВ НВК "Інтехсервіс" з програми Донецької області.
		23.05.2011 року, відповідно до постанови КМУ, на виконання постанови Фонду від 19.05.2011 року №261, головою Донецької ОДА ОСОБА_14 погоджена програма Донецької області в новій редакції (розпорядження від 23.05.2011 року № 291) до якої увійшло ТОВ НВК "Інтехсервіс".
		У період часу з 23.05.11 по 31.05.11 Донецькою ОДА ОСОБА_15 був повідомлений про перемогу ТОВ НВК "Інтехсервіс" в конкурсі.
		31.05.2011 року для реалізації програми Донецької області на розрахунковий рахунок ТОВ НВК "Інтехсервіс" від Замовника надійшли грошові кошти у сумі 519000 грн.
		У червні 2011 року ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_8 про те, що програма із створення нових робочих місць на підприємстві успішно реалізується, запропонував останньому матеріальну винагороду за участь підприємства у програмі.
		ОСОБА_8 , в межах своїх службових обов`язків, не маючи змоги виконати будь-які дії в інтересах ТОВ НВК "Інтехсервіс", пояснив, що відповідні рішення фактично приймались Донецькою ОДА, належали до її компетенції, однак надалі погодився отримати винагороду, діючи умисно та з корисливих мотивів.
		25.11.2011 року ОСОБА_15 , в денний час, перебуваючи в приміщенні відділення АТ "РД Банк", що розташований у м. Києві по вул. Щорса, 32-Г, передав касиру вказаного відділення банку ОСОБА_16 грошові кошти у сумі 81 150 грн., нібито для зарахування на рахунок ОСОБА_17 , які призначались для ОСОБА_8  ОСОБА_16 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_8 , отримала від ОСОБА_15 81 150 грн. через касу відділення АТ "РД Банк", які не були одержані ОСОБА_8 у зв`язку із їх вилученням із каси співробітниками правоохоронних органів.
		Окрім цього, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 було вчинено пособництво у отриманні службовою особою неправомірної вигоди, провадження щодо якої зупинене, умисно та з мотивів забезпечення приязних стосунків.
		22.01.2007 року ОСОБА_9 переведений з посади начальника господарсько-договірного відділу на посаду начальника управління організації матеріально-технічного забезпечення Державного центру зайнятості України (наказ № 24-к Міністерства праці та соціальної політики України).
		Згідно посадової інструкції начальник управління організаційного матеріально-технічного забезпечення Державного центру зайнятості:
		-організовує роботу по матеріально-технічному забезпеченню, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог чинного в Україні законодавства щодо здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти;
		Крім того, згідно посадової інструкції начальник управління організаційного матеріально-технічного забезпечення Державного центру зайнятості здійснює контроль за:
		-формуванням Єдиної електронної інформаційної бази матеріальних цінностей Державної служби зайнятості України;
		-формуванням пропозицій щодо покращення матеріально-технічного забезпечення Державної служби зайнятості України;
		-аналітичною роботою щодо забезпечення Державної служби зайнятості України матеріальними цінностями;
		-збором, аналізом та узагальненням інформації щодо потреби в коштах для забезпечення діяльності центрів зайнятості.
		Таким чином, начальник управління організаційного матеріально-технічного забезпечення Державного центру зайнятості ОСОБА_9 , обіймаючи постійно посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у період з 01.08.11 по 23.09.11 являвся службовою особою.
		22.08.2011 року департаментом державних закупівель та державного замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України погоджено застосування процедури закупівлі в одного учасника для проведення закупівлі послуг з питань розвитку програмного забезпечення користувачів (послуги з впровадження та супроводження комп`ютерної програми "Адміністрування єдиної бази об`єктів відділів капітального будівництва Державної служби зайнятості України".
		Відповідно до вказаного погодження Замовником є Державний центр зайнятості, а Учасником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт БЛЮ". 07.09.2011 року між Державним центром зайнятості і ТОВ "Софт блю" було укладено договір на здійснення послуг з провадження і супроводження вказаної комп`ютерної програми, який почав виконуватись.
		ОСОБА_18 у вересні 2011 року з метою матеріальної винагороди директора Центру звернувся до ОСОБА_9 з пропозицією надати грошові кошти в розмірі 20 відсотків від загальної суми вказаного договору, розуміючи, що вже договір виконується і будь-яких підстав для його розірвання немає, а ОСОБА_9 , в свою чергу повідомив про це особу, провадження щодо якої зупинене та вони дійшли згоди щодо отримання Директором центру неправомірної вигоди.
		23.08.2006 року наказом № 393-к директора Державного центру зайнятості ОСОБА_10 призначена на посаду заступника начальника загального відділу Державного центру зайнятості.
		15.08.2006 року наказом № 377-к директора Державного центру зайнятості ОСОБА_11 призначений на посаду водія Державного центру зайнятості.
		Про свої злочинні наміри особа, щодо якої зупинено провадження, та ОСОБА_9 повідомили ОСОБА_11 та ОСОБА_10 і запропонували останнім долучитись до вчинення злочину. На пропозицію особи, щодо якої зупинено провадження, та ОСОБА_9 вчинити в майбутньому запропоновані злочинні дії, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 надали свою згоду щодо надання засобів для переховування коштів, отриманих як неправомірна вигода.
		16.09.2011 року, у денний час, ОСОБА_18 , у службовому кабінеті ОСОБА_9 , що в приміщенні Державного центру зайнятості, яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Еспланадна, 8/10, передав ОСОБА_9 в конверті як неправомірну вигоду кошти у сумі 197715 грн., хоча дії, з використанням службового становища директора Центру, щодо вказаного договору вже були вчинені.
		Того ж дня, а саме 16.09.2011 року, особа щодо якої зупинено провадження та ОСОБА_9 повідомили ОСОБА_10 про одержання коштів від ОСОБА_18 . В свою чергу ОСОБА_10 , діючи за попередньою домовленістю з особою, щодо якої зупинено провадження, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , виконуючи свою обіцянку переховати та зберігати кошти отримані від ОСОБА_18 , забрала з кабінету директора Державного центру зайнятості, що в приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 , вказані кошти та приховала їх в сейфі, що знаходиться в приймальній директора Центру за зазначеною адресою, де зберігала їх до 19.09.2011 року.
		19.09.2011 року, ОСОБА_10 , продовжуючи вчиняти протиправні дії, заздалегідь узгоджені з особою, щодо якої зупинено провадження, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , в денний час, в кабінеті директора Центру, що у приміщенні за адресою: и. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, за вказівкою особи, щодо якої зупинено провадження, передала ОСОБА_11 197715 грн., одержані ОСОБА_9 від ОСОБА_18 , у свою чергу ОСОБА_11 , діючи за попередньою домовленістю з особою, щодо якої зупинено провадження, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , виконуючи свою обіцянку переховати та зберігати кошти отримані від ОСОБА_18 , достовірно знаючи про злочинне походження 197715 грн., одержав від ОСОБА_10 здобуту злочинним шляхом особою щодо якої зупинено провадження та ОСОБА_9 вказану суму грошових коштів, які виніс з приміщення Центру та після цього приховав у невстановленому місці та зберігав невстановлений слідством час. В подальшому особа, провадження щодо якої зупинене, розпорядилась вказаними коштами на власний розсуд.
		Крім того, за аналогічних обставин, близько 23.09.2011 року ОСОБА_18 звернувся до ОСОБА_9 з пропозицією надання коштів в сумі 29657 грн. з метою передачі особі, провадження щодо якої зупинене, як подяку, хоча дії, які б могли бути вчинені директором Центру з використанням службового становища щодо укладення вказаного договору уже були вчинені, а ОСОБА_9 не мав жодних повноважень щодо взаємовідносин Центру та підприємства.
		Таким чином, ОСОБА_9 цього дня отримав як неправомірну вигоду від ОСОБА_18 кошти у сумі 29657 грн. для передачі особі, провадження щодо якої зупинене, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, що в приміщенні Державного центру зайнятості, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10 та передав їх.
		Старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить вирок Печерського районного суду від 2 квітня 2014 року стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в частині виправдання ОСОБА_8 за ч.4 ст.364 КПК України за епізодом отримання ним хабара від ОСОБА_19 залишити без змін, а в решті вирок скасувати в частині виправдання ОСОБА_8 , ухвалити новий вирок, яким: 
		ОСОБА_8 призначити покарання за ч.4 ст. 368 КК України у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки;
		ОСОБА_9 за ч.3 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки;
		ОСОБА_10 за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки. За ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки;
		ОСОБА_11 за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, строком на 3 роки. За ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, строком на 3 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки.
		В частині виправдання ОСОБА_8 по епізоду отримання хабара від ОСОБА_19 , кваліфікованого за ч.4 ст.368 КК України, прокурор просить залишити вирок суду без змін.
		Обґрунтовуючи апеляційну скаргу прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особам обвинувачених внаслідок м`якості. 
		Зокрема, прокурор зазначає, що суд дійшовши висновку про недоведеність у діяннях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.3, 4 ст. 368 КК України, а в діях ОСОБА_10 і ОСОБА_11 пособництва у вчиненні даних правопорушень, вбачаючи ознаки іншого правопорушення, не перекваліфікував дії підсудних, а виправдав їх та без висунення обвинувачення в іншому кримінальному правопорушенні кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 368-2 КК України, дії інших обвинувачених за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 368-2 КК України. 
		При цьому обвинувачення, визнане судом доведеним, не відповідає положенням п.2 ч.1 ст. 374 КПК України щодо зазначення наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів. 
		Крім того, виправдовуючи обвинувачених суд не надав повну, всебічну та об`єктивну оцінку зібраним по справі, і дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності, не навів мотивів їх неврахування, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо кваліфікації дій обвинувачених.
		Захисник ОСОБА_12 подав в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити, виключити з вироку посилання на застосування ст. 75 КК України, на підставі ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання термін перебування під вартою ОСОБА_8 з 26.11.2011 року по 02.04.2014 року, і ОСОБА_9 з 03.11.2012 року по 02.04.2014 року, звільнивши ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від призначеного покарання по його відбуттю. Колекційні монети, зазначені в резолютивній частині постанови слідчого від 16.08.2012 року повернути ОСОБА_8 . В решті вирок суду ОСОБА_12 просить залишити без змін.
		Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_12 посилається на те, що на день постановлення вироку відповідно до ст. 72 КК України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відбули покарання повністю, а тому підстав для застосування ст. 75 КК України немає. Крім того, ОСОБА_12 зазначає, що судом не в повному обсязі вирішено питання про долю речових доказів.
		Захисник ОСОБА_12 подав в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині засудження ОСОБА_10 , постановити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_10 виправдати, а провадження щодо неї закрити. Колекційні монети, медалі та банкноти, зазначені в резолютивній частині постанови слідчого від 16.08.2012 року повернути ОСОБА_10 . В решті вирок суду ОСОБА_12 просить залишити без змін.
		Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_12 посилається на те, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, ОСОБА_12 зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів, що підтверджують причетність ОСОБА_10 до скоєного злочину.
		Захисник ОСОБА_13 подав в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині засудження ОСОБА_11 , постановити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_11 виправдати, а провадження щодо нього закрити. Ювелірні вироби, пістолет ПМ-Т кал. 9мм, 2 обойми, 15 набоїв з гумовими кулями, дозвіл НОМЕР_1 , зазначені в резолютивній частині постанови слідчого від 13.09.2012 року повернути ОСОБА_11 . В решті вирок суду ОСОБА_13 просить залишити без змін.
		Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_13 посилається на те, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, ОСОБА_13 зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів, що підтверджують причетність ОСОБА_11 до скоєного злочину.
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинувачених, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42012000000000102 від 23.11.2012 року, у період часу з 24.06.2011 року по 25.11.2011 року директор Державного центру зайнятості та керівник виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного страхування України на випадок безробіття ОСОБА_20 у співучасті з начальником фінансового управління Державного центру зайнятості ОСОБА_8 , будучи службовими особами, які займають відповідальне становище, за пособництва заступника начальника загального відділу Державного центру зайнятості ОСОБА_10 та водія Державного центру зайнятості ОСОБА_11 , за попередньою змовою групою осіб, із вимаганням хабара, одержали від директора ТОВ НВК «Інтехсервіс» ОСОБА_15 хабар у сумі 346140 грн., що більш ніж у п`ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром, за сприяння в погодженні правлінням Фонду програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011 році, до якої увійшло 34 підприємства області, в тому числі ТОВ НВК «Інтехсервіс».
		Дії ОСОБА_8 були кваліфіковані в цій частині обвинувачення за ч.4 ст.368 КК України, а дії ОСОБА_10 і ОСОБА_11 за ч.5 ст.27 ч.4 ст.364 КК України.
		Ухвалюючи оскаржуваний вирок, суд першої інстанції визнав недоведеним обвинувачення ОСОБА_8 за ч.4 ст.368 КК України, а ОСОБА_10 і ОСОБА_11 за ч.5 ст.27 ч.4 ст.364 КК України по епізоду одержання від ОСОБА_15 хабара у сумі 346 140 грн., та виправдав їх за вказаними статтями за недоведеністю вчинення ними кримінального правопорушення. 
		Разом з тим, суд кваліфікував дії ОСОБА_8 в частині одержання від ОСОБА_15 25.11.2011 року хабара у сумі 81140 грн. за ч.3 ст.15, ч.1 ст.368-2 КК України як незакінчений замах на незаконне збагачення, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за відсутності ознак хабарництва.
		Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що сторона обвинувачення не надала суду належних та достатніх доказів події інкримінованого ОСОБА_8 злочину, не довела наявність предмета хабара та наявність попередньої змови між ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , а викладені в обвинувальному акті дані про час, місце обставини передачі хабара та його розміру є виключно припущеннями.
		Допитаний в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 заперечив факт вимагання і одержання від ОСОБА_15 хабара у сумі 346140 грн. у співучасті з ОСОБА_20 , за пособництва ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , та зазначив, що до вказаного злочину не причетний, ні з ким у попередню змову на вимагання та отримання хабара не вступав, жодним чином не впливав на вирішення правлінням Фонду загальнообов`язкового державного страхування України на випадок безробіття питання про включення ТОВ НВК «Інтехсервіс» до програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011 році, та не міг вплинути на вирішення цього питання, оскільки не мав на це ніяких повноважень.
		Обвинувачені ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в ході допиту також заперечили факт своєї співучасті в одержанні ОСОБА_20 та ОСОБА_8 від ОСОБА_15 хабара у сумі 346140 грн., зазначивши, що ні ОСОБА_20 , ні ОСОБА_8 ніколи не пропонували їм долучитись до вчинення вказаного злочину у будь-якій формі.
		Свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 і ОСОБА_32 дали показання щодо обставин формування і діяльності робочої групи та профільної комісії Фонду загальнообов`язкового державного страхування України на випадок безробіття, які здійснювали напрацювання, розгляд та затвердження програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011 році.
		Усі свідки не підтвердили вплив на них з боку ОСОБА_20 та ОСОБА_8 при прийнятті рішень щодо включення підприємств, в тому числі ТОВ НВК «Інтехсервіс», до програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011 році.
		Показання свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 містять дані, які стосуються перебігу засідань комісії Донецької ОДА по проведенню конкурсів бізнес планів та безпосередньо не стосуються обставин, які відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. 
		Не містять конкретних доказових даних також показання свідків ОСОБА_41 і ОСОБА_42 .
		Жодних доказів, які б підтверджували б факт передачі ОСОБА_15  ОСОБА_20 та ОСОБА_8 коштів у сумі 265000 грн. в період з 24.06.2011 року по 16.09.2011 року стороною обвинувачення не надано, а кошти, які б можна було ідентифікувати як предмет хабара, органом досудового слідства не знайдені.
		Свідок ОСОБА_43 , який відповідно до обвинувального акту був залучений ОСОБА_44 та ОСОБА_8 до перевезення предмету хабара, не підтвердив цю обставину в судовому засіданні.
		Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що наведені докази не доводять вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а ОСОБА_10 і ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.364 КК України, та прийняв рішення про виправдання обвинувачених за вказаними статтями за недоведеністю вчинення ними кримінального правопорушення.
		Також колегія суддів погоджується з думкою суду першою інстанції про те, що показання ОСОБА_15 , за умови непідтвердження їх іншими доказами, не є достатніми для визнання ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 винуватими за пред`явленим обвинуваченням.
		Разом з тим, під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_8 визнав, що 25.11.2011 року на пропозицію ОСОБА_15 погодився отримати від нього кошти у сумі, еквівалентній 10000 доларам США, в якості винагороди за успішну учать ТОВ НВК «Інтехсервіс» у програмі створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011 році. 
		Наведені показання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_45 і ОСОБА_16 , які підтвердили, що саме на прохання ОСОБА_8 25.11.2011 року прийняли до каси відділення АТ «РД Банк» кошти у сумі 81150 грн. від невідомого чоловіка.
		Вказані кошти були вилучені слідчим під час проведення обшуку 25.11.2011 року.
		Факт вручення вказаних коштів працівниками міліції ОСОБА_15 для подальшої передачі ОСОБА_8 підтверджується протоколом огляду та вручення від 25.11.2011 року.
		Таким чином, в ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_8 мав намір отримати від ОСОБА_15 винагороду за успішну учать ТОВ НВК «Інтехсервіс» у програмі створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011 році.
		Однак з урахуванням того, що пропозиція винагороди була зроблена ОСОБА_8 та винагорода передана йому вже після визнання ТОВ НВК «Інтехсервіс» переможцем конкурсу програм створення нових робочих місць та перерахування коштів за програмою, а обвинувачення у одержанні хабара за ч.4 ст.368 КК України не знайшло свого підтвердження, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.3 ст.15, ч.1 ст.368-2 КК України як незакінчений замах на незаконне збагачення, а саме одержання службовою особою неправомірної винагороди у значному розмірі за відсутності ознак хабарництва.
		Крім того, відповідно до обвинувального акту 16 вересня 2011 року директор Державного центру зайнятості ОСОБА_20 у співучасті з начальником управління організації матеріально-технічного забезпечення Державного центру зайнятості ОСОБА_9 , будучи службовими особами, які займають відповідальне становище, за пособництва заступника начальника загального відділу Державного центру зайнятості ОСОБА_10 та водія Державного центру зайнятості ОСОБА_11 , за попередньою змовою групою осіб, повторно, із вимаганням хабара, одержали від директора ТОВ «Софт БЛЮ» ОСОБА_18 хабар у сумі 197715 грн., що більш ніж у двісті разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром, за підписання ОСОБА_20 від імені Державного центру зайнятості договору з ТОВ «Софт БЛЮ» про надання послуг з впровадження та супроводження комп`ютерної програми «Адміністрування єдиної бази об`єктів відділів капітального будівництва Державної служби зайнятості України» та виконання центром в подальшому умов вказаного договору щодо оплати наданих послуг у розмірі 988575 грн.
		Дії ОСОБА_9 були кваліфіковані в цій частині обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України, а дії ОСОБА_10 і ОСОБА_11 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.364 КК України.
		Крім того, відповідно до обвинувального акту приблизно 23 вересня 2011 року директор Державного центру зайнятості ОСОБА_20 у співучасті з начальником управління організації матеріально-технічного забезпечення Державного центру зайнятості ОСОБА_9 , будучи службовими особами, які займають відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, повторно, із вимаганням хабара, одержали від директора ТОВ «Софт БЛЮ» ОСОБА_18 хабар у сумі 29657 грн., що більш ніж у п`ять разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є значним розміром, за підписання ОСОБА_20 від імені Державного центру зайнятості договору з ТОВ «Софт БЛЮ» про надання послуг з впровадження та супроводження комп`ютерної програми «Адміністрування єдиної бази об`єктів відділів капітального будівництва Державної служби зайнятості України» та виконання центром в подальшому умов вказаного договору щодо оплати наданих послуг у розмірі 988575 грн. 
		Дії ОСОБА_9 були кваліфіковані в цій частині обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України.
		Суд першої інстанції визнав недоведеним вчинення ОСОБА_9 за пособництва ОСОБА_11 і ОСОБА_10 одержання хабара у сумі 197715 грн. від ОСОБА_18 , а також вчинення ОСОБА_9 одержання хабара у сумі 29 657 грн. від ОСОБА_18 , виправдав ОСОБА_9 за ч.3 ст.368 КК України, а ОСОБА_11 і ОСОБА_10  за ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, змінив правову кваліфікацію кримінального правопорушення в цій частині обвинувачення, кваліфікувавши дії ОСОБА_9 , ОСОБА_11 і ОСОБА_10  за ч.5 ст.27, ч.2 ст.368-2 КК України як пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у великих розмірах за відсутності ознак хабарництва.
		Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що досліджені у кримінальному провадженні докази не доводять вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а ОСОБА_11 і ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, а свідчать про вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.368-2 КК України.
		Висновки суду ґрунтуються на показаннях обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , фактичних даних, які містяться у протоколі огляду, прослуховування та перегляду відеозапису 13.03.2012 року, протоколі засідання комітету з конкурсних торгів Державного центру зайнятості від 11.08.2011 року, листі Державного центру зайнятості від 15.08.2011 року до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та листі-відповіді вказаного міністерства від 22.08.2011 року.
		Зокрема, з показань ОСОБА_18 вбачається, що він передавав ОСОБА_20 через ОСОБА_9 вказані у обвинуваченні суми коштів за підписання договору між Державним центром зайнятості та ТОВ «Софт Блю» від 07.09.2011 року.
		Під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_9 не визнав своєї вини у пред`явленому обвинуваченні та показав, що ні з ким у попередню змову на вимагання та отримання хабара від ОСОБА_18 не вступав, жодним чином не впливав на прийняття тендерним комітетом Державного центру зайнятості рішення про закупку Державним центром зайнятості у ТОВ «Софт Блю» послуг з впровадження та супроводження комп`ютерної програми «Адміністрування єдиної бази об`єктів відділів капітального будівництва державної служби зайнятості України», та не міг вплинути на вирішення цього питання, оскільки не мав на це ніяких повноважень. 
		Разом з тим ОСОБА_9 визнав, що отримував від ОСОБА_18 кошти у сумі 90000 грн. в якості винагороди за укладення договору про надання послуг між Державним центром зайнятості і ТОВ «Софт Блю», якими розпорядився на власний розсуд.
		Обвинувачені ОСОБА_10 і ОСОБА_11 також заперечили факт своєї співучасті в одержанні ОСОБА_20 та ОСОБА_9 від ОСОБА_18 хабара , однак підтвердили факт отримання від ОСОБА_20 значної суми коштів 19 вересня 2011 року для зберігання, що збігається з показаннями ОСОБА_18  щодо часу передачі ним коштів для ОСОБА_20 . 
		Свідки ОСОБА_54 , ОСОБА_48 і ОСОБА_49 , які брали участь у засіданнях тендерного комітету Державного центру зайнятості, показали, що рішення про закупку Державним центром зайнятості у ТОВ «Софт Блю» послуг з впровадження та супроводження комп`ютерної програми «Адміністрування єдиної бази об`єктів відділів капітального будівництва державної служби зайнятості України» приймалось колегіально, за передбаченою законодавством процедурою, без будь-якого стороннього впливу. Процедура закупки програми погоджувалась з Міністерством економіки України. 
		Вказані показання узгоджуються з фактичними даними, що містяться у протоколі засідання комітету з конкурсних торгів Державного центру зайнятості від 11.08.2011 року щодо питання застосування процедури закупівлі у ТОВ «Софт Блю», листі Державного центру зайнятості від 15.08.2011 року до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо погодження проведення закупівлі у ТОВ «Софт Блю» та листі вказаного міністерства про погодження закупівлі.
		Наведені докази у своїй сукупності доводять факт отримання особою, провадження відносно якої зупинено, за пособництва ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 від директора ТОВ «Софт Блю» ОСОБА_18 коштів у сумі 197715 грн., а також факт отримання особою, провадження відносно якої зупинено, за пособництва ОСОБА_9 від директора ТОВ «Софт Блю» ОСОБА_18 коштів у сумі 29657 грн. за підписання 07.09.2011 року між Державним центром зайнятості та ТОВ «Софт Блю» договору про надання послуг з впровадження та супроводження комп`ютерної програми «Адміністрування єдиної бази об`єктів відділів капітального будівництва державної служби зайнятості України».
		Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про виправдання ОСОБА_8 за ч.4 ст.368 КК України, а ОСОБА_10 і ОСОБА_11 за ч.5 ст.27 ч.4 ст.364 КК України, за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ніхто з обвинувачених не впливав на прийняття рішення про укладення договору та не міг вплинути на вирішення цього питання в силу складності процедури погодження укладення договору, яка виходила за сферу впливу їхніх службових повноважень.
		Крім того, твердження сторони обвинувачення про вимагання обвинуваченими від ОСОБА_18 хабара за підписання вказаного договору спростовується тією обставиною, що винагорода була отримана особою, провадження відносно якої зупинене, за пособництва ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , після підписання договору про надання послуг з ТОВ «Софт Блю», що свідчить про відсутність в діях обвинувачених ознак хабарництва. 
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, ґрунтуються на досліджених у справі доказах. 
		При цьому суд першої інстанції відповідно до вимог кримінального процесуального закону, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, в тому числі і у наданні доказів, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, дав оцінку всім доказам у справі, зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші, навів мотиви неврахування окремих доказів, мотиви зміни обвинувачення, підстави для визнання частини обвинувачення необґрунтованою. 
		Доводи апеляційної скарги прокурора та апеляційних скарг захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
		Крім того, оцінюючи зміст апеляційної скарги прокурора в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, слід зазначити, що обґрунтовуючи необхідність ухвалення апеляційним судом нового вироку за більш тяжкою статтею, прокурор не вказав у апеляційній скарзі зміст фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні яких обвинувачених слід визнати винними, а також не просив апеляційний суд визнати обвинувачених винними за тими статтями кримінального кодексу України, за якими просив призначити їм покарання.
		В силу вимог ч.4 ст.403 КПК України апеляційний суд був позбавлений можливості надати прокурору час для усунення вказаних недоліків шляхом внесення відповідних змін до апеляційної скарги в порядку, передбаченому ч.1 ст.399 КПК України, оскільки апеляційна скарга прокурора надійшла до апеляційного суду поза межами строку апеляційного оскарження.
		Відповідно до вимог ст.404 КПК України щодо меж апеляційного розгляду наявність вказаних вище недоліків у апеляційній скарзі прокурора виключає можливість постановлення апеляційним судом вироку із застосуванням закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення.
		Також, не зважаючи на те, що прокурор у своїй апеляційній скарзі не погодився із викладеним у вироку суду змістом окремих доказів, його апеляційна скарга не містить клопотання про їх повторне дослідження, що позбавило апеляційний суд можливості надати оцінку відповідним доводам прокурора.
		Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених внаслідок м`якості, то вони, на думку колегії суддів є необґрунтованими, оскільки постановляючи вирок, суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 50, 65 КК України та призначив обвинуваченим покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченими, так і іншими особами.
		Підстав для призначення їм більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.
		Також колегія суддів визнає необґрунтованим твердження апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст.337, 338, 339 КПК України щодо меж судового розгляду, адже відповідно до ч.3 ст.337 КПК суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		При цьому, відповідно до диспозиції ст.368-2 КК України дії особи можуть кваліфікуватись за вказаною статтею лише за відсутності ознак хабарництва, у зв`язку з чим суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність прийняття рішення про виправдання підсудних за обвинуваченням у хабарництві.
		З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора в повному обсязі та апеляційних скарг захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 в частині скасування вироку і закриття кримінального провадження у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
		Разом з тим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підлягає задоволенню в повному обсязі, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 в частині повернення належного їм майна, вилученого під час досудового розслідування та зазначеного у постановах слідчого від 16.08.2012 року та від 13.09.2012 року.
		Відповідно до вимог ст.72 КК України у разі засудження до обмеження волі попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у співвідношенні один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 перебував під вартою з 26.11.2011 року по 02.04.2014 року, ОСОБА_10 перебувала під вартою з 25.11.2011 року по 02.04.2014 року, ОСОБА_11 перебував під вартою з 25.11.2011 року по 02.04.2014 року, ОСОБА_9 перебував під вартою з 03.11.2012 року по 02.04.2014 року.
		Таким чином, на момент винесення вироку обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 фактично відбули призначене їм покарання.
		Звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України може бути застосоване судом лише до осіб, які мають невідбутий термін покарання. Застосування вказаної статті до осіб, які фактично відбули термін покарання, є неприпустимим та порушує їхні права.
		В порушення вказаних норм суд першої інстанції не зарахував обвинуваченим у строк відбування покарання термін перебування під вартою та звільнив їх від відбування покарання з випробуванням.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у строк відбування покарання термін перебування під вартою та вважати їх такими, що відбули покарання за оскаржуваним вироком, а також виключити з вироку посилання про звільнення їх від відбування покарання на підставі ст.75 КК України шляхом зміни вироку, оскільки це покращить їхнє правове становище.
		Вирок щодо ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в цій частині колегія змінює на підставі ч.2 ст.404 КПК України.
		Відповідно до вимог ст.374 КПК України, складаючи вирок, суд повинен прийняти рішення щодо речових доказів у справі.
		В порушення вказаної статті суд першої інстанції не прийняв рішення щодо майна, вилученого у ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 під час досудового розслідування та зазначеного у постановах слідчого від 16.08.2012 року та від 13.09.2012 року.
		Вилучене у ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 майно не відноситься до речових доказів, які підлягають конфіскації, знищенню чи передачі в дохід держави на підставі ч.9 ст.100 КПК України. Належність вказаного майна обвинуваченим ніким не оспорюється.
		У зв`язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне повернути ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 майно, вилучене у них під час досудового розслідування та зазначене у постановах слідчого від 16.08.2012 року та від 13.09.2012 року.
		Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу старшого прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 з доповненнями залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 задовольнити.
		Апеляційні скарги захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 задовольнити частково.
		Вирок Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2014 року щодо  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 змінити.
		Виключити з вироку посилання про звільнення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.
		На підставі ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у строк відбування покарання термін перебування під вартою та вважати їх такими, що відбули покарання за оскаржуваним вироком.
		Повернути ОСОБА_8 6 ювілейних монет та пам`ятних монет України із колекції АКБ «Базис», номінальною вартістю 2 гривні кожна, вкладені в планшет; 5 ювілейних монет Національного банку України, номіналом 2 гривні кожна; 7 ювілейних монет Національного банку України, номіналом 5 гривень кожна, які вилучені в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_8 та приєднані до справи як речові докази на підставі постанови слідчого від 16.08.2012 року.
		Повернути ОСОБА_10 монету сріблястого кольору з серійним номером 3489 в картонному футлярі; монети сріблястого кольору у 13 футлярах Національного банку України; монети з металу жовтого кольору у 3 футлярах Національного банку України; монету жовтого кольору у пластиковій упаковці; монету сріблястого кольору з написом у футлярі синього кольору; медаль з посвідченням «За сумлінну працю» у футлярі; медаль «Державна служба зайнятості у футлярі; монету із зображенням у футлярі з дерева, пам`ятні монети сріблястого кольору у 2-х наборах по 6 штук в кожному; металеву банкноту номіналом 1 гривня сріблястого кольору у футлярі Національного банку України зеленого кольору; металеву банкноту номіналом 500 грн. сріблястого кольору у футлярі Національного банку України синього кольору, які вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 та приєднані до справи як речові докази на підставі постанови слідчого від 16.08.2012 року.
		Повернути ОСОБА_11 ланцюг з ладанкою із металу жовтого кольору, каблучку з металу сріблястого кольору, браслет з металу жовтого кольору, картку банку «Надра Банк», банку «Південний» та 19 карток на пальне, які вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_11 та приєднані до справи як речові докази на підставі постанов слідчого від 16.08.2012 року та від 13.09.2012 року, а також пістолет ПМ-Т серії НОМЕР_2 , дві порожні обойми, 15 набоїв з гумовими кулями, оригінал дозволу № НОМЕР_1 на зберігання і носіння пристрою для відстрілу гумовими кулями на ім`я ОСОБА_11 , направлені на зберігання до дозвільної системи УПП ГУ МВС України в м. Києві.
		В решті вирок Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2014 року щодо  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залишити без змін.
		Ухвала Апеляційного суду міста Києва може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		 
		_________________ _________________ _________________

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...