Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1558/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2014. Зареєстровано: 31.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		             
		 
		Справа № 2-1558/11
		провадження № 2-18/14 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		25 грудня 2014 року             Обухівський районний суд Київської області у складі:
		головуючого судді: Мори О.М.
		при секретарі Василенко О.С.,
		за участю прокурора Цимбаленко С.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові цивільну справу за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного комітету України із земельних ресурсів , Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно - імпортний банк України», Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області, про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок,- 
		ВСТАНОВИВ:
		Прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в ході проведення перевірки було встановлено, що Київською обласною державною адміністрацією в порушення вимог ст. ст. 20, 22, 57, 116, 118, 122, п. 9 ст. 149 Земельного Кодексу України, п. 5 ст. 27, ст. ст. 31, 57 Лісового Кодексу України, ст. ст. 3, 21, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» з постійного користування державного підприємства «Київське лісове господарство» було вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення лісів першої групи, змінено цільове призначення даних земельних ділянок та передано у приватну власність фізичним особам - відповідачам у справі. Відповідачі як власники земельних ділянок відповідачі, згідно з договорами купівлі-продажу відчужили їх ОСОБА_1, який на підставі розпоряджень Київської обласної державної адміністрації змінив цільове призначення даних земельних ділянок. 
		Оскільки відповідачами неправомірно отримані у власність земельні ділянки, просив поновити йому строк позовної давності, визнати незаконними та скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації, визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені відповідачами, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки останніх, визнати за державою право власності, повернути земельні ділянки в постійне користування та стягнути з відповідачів судові витрати. 
		Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 6 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2012 року, позов задоволено частково. Поновлено строк позовної давності. Визнано протиправними та скасовано розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 2 листопада 2007 року №№ 1143, 1144, 1146, 1149, 1150, 1151, 1154, 1163, 1175, 1176, 1181, 1182, 1193, 1198, 1209 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність».
		Визнано недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_17 та укладені 28 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16.
		Визнано недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку, видані на ім'я ОСОБА_1 щодо земельних ділянок на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області: серія ЯИ № 349307 від 9 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018); серія ЯИ № 349308 від 9 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019); серія ЯЗ № 046703 від 5 серпня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0094). 
		Повернуто в постійне користування державного підприємства «Київське лісове господарство» земельні ділянки на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області площею 10,89 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:028:0100), площею1,9801 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018), площею 1,9799 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019).
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 6 грудня 2011 року, та ухвалу апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2012 року скасовано в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
		Постановою Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року рішення Обухівського районного суду Київської області від рішення Обухівського районного суду Київської області від 6 грудня 2011 року, та ухвалу апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11 липня 2013 року справу прийнято до провадження судді Мори О.М.
		Через канцелярію суду 10.09.2013 року від Генеральної прокуратури України надійшла заява про зміну предмета позову в якій позивач просив визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 02 листопада 2007 року № 1150, 1144, 1146, 1209, 1181, 1175, 1198, 1154, 1193, 1151, 1149, 1143, 1176, 1182, 1163 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність».
		Визнати недійсними державний акт серії ЯЖ № 051879 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_18, державний акт серії ЯЖ № 051889 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_2, державний акт серії ЯД № 938972 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_3, державний акт серії ЯЖ № 051922 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_4, державний акт серії ЯЖ № 051918 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_5, державний акт серії ЯЖ № 051888 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_6, державний акт серії ЯЖ № 051872 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_7, державний акт серії ЯЖ № 051873 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_8, державний акт серії ЯД № 938971 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_9, державний акт серії ЯЖ № 051883 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_19, державний акт серії ЯЖ № 051914 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_11, державний акт серії ЯЖ № 051913 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_12, державний акт серії ЯЖ № 051886 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_13, державний акт серії ЯЖ № 051895 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_14, державний акт серії ЯЖ № 051869 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_15, державний акт серії ЯЖ № 051866 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_16
		Визнати недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №349307 від 09 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018), серії ЯИ №349308 від 09 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019); серії ЯЗ №046703 від 05 серпня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:028:0094), видані ОСОБА_1.
		Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області площею 10,89 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:028:0100), площею1,9801 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018), площею 1,9799 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019) ринковою вартістю 5,2 млн.грн. та повернути їх в постійне користування Державного підприємства «Київське лісове господарство».
		В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та просив їх задовольнити, так як відповідачами в порушення законодавства отримані земельні ділянки та державі заподіяні збитки.
		Представник позивача, Кабінету Міністрів України, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
		Представник позивача, Державного агентства земельних ресурсів, будучі повідомлений про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, але подавши письмові пояснення позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу за його відсутністю .
		Позивачі, Державний комітет України із земельних ресурсів та Державне підприємство «Київське лісове господарство», будучі повідомлені про час, місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, про поважність неявки суд не повідомили.
		Представники відповідача, Київської обласної державної адміністрації, подавши письмові заперечення, в судовому засіданні пояснили, що розпорядження були прийняті ними відповідно до діючого законодавства, з отримання відповідних погоджень, висновків державної експертизи землевпорядної документації, без порушення прав позивачів, а тому просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		Представник відповідача, ОСОБА_1 подавши письмові заперечення, в судовому засіданні пояснив, що останній придбав земельні ділянки, згідно нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, без порушення прав позивачів. Будучи власником земельних ділянок він змінив їх цільове призначення, а тому набувши право власності у встановленому законодавством порядку просив в задоволенні позову відмовити повністю. 
		Представники відповідачів, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та самі відповідачі будучи повідомлені про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про поважність неявки суд не повідомили. 
		Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» просив суд відмовити в задоволені позовних вимог подав письмові заперечення проти позову.
		Суд, заслухавши представників сторін та третіх осіб що з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 2 листопада 2007 року №№ 1143, 1144, 1146, 1149, 1150, 1151, 1154, 1163, 1175, 1176, 1181, 1182, 1193, 1198, 1209 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність» було затверджено проекти землеустрою щодо припинення користування земельною ділянкою державного підприємства «Київське лісове господарство», вилучено із постійного користування останнього земельні ділянки площею по 0,99 га (ліси 1 групи), розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, змінено цільове призначення земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення, передано у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ці ж земельні ділянки площею по 0,99 га для ведення особистого селянського господарства.
		На підставі зазначених розпоряджень 20 грудня 2007 року було видано державні акти на право власності на земельну ділянку з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16.
		28 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 були укладені та нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, відповідно до яких право власності на спірні ділянки перейшло до ОСОБА_1.
		На підставі вказаних вище договорів купівлі-продажу 15 квітня 2008 року на ім'я ОСОБА_1 були видані державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
		Розпорядженнями Київської обласної державної адміністрації №№ 128, 129 від 27 лютого 2009 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення - для будівництва та обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів, змінено цільове призначення спірних земельних ділянок, віднесено ці ж ділянки до земель промисловості.
		На підставі вказаних вище розпоряджень ОСОБА_1 видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ № 349307 від 9 жовтня 2009 року: серії ЯИ № 349308 від 9 жовтня 2009 року, серії ЯЗ № 046703 від 5 серпня 2009 року, в яких зазначено цільове призначення ділянок - для будівництва та обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів. 
		Визначивши спірні правовідносини та обставини справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, частиною 9 ст. 149 Земельного кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статі, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу, а ч.7 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.
		Спірні земельні ділянки є землями лісового фонду, віднесені до категорії лісів 1 категорії та перебували у державній власності до винесення оскаржуваних розпоряджень і їх передачі відповідачам, що підтверджується проектом організації та розвитку лісового господарства, листами різних органі Держкомзему, ДП «Київське лісове господарство» та іншими матеріалами справи.
		Згідно ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		Статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку, а згідно ст.50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.
		Відповідач, Київська обласна державна адміністрація перевищивши свої повноваження розпорядилась земельними ділянками, якими не мала права розпоряджатися, тим самим порушивши права держави прийняла незаконні розпорядження, які на думку суду підлягають скасуванню.
		Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, ст.317 ЦК України лише власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а згідно ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. 
		Згідно ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
		Згідно п.п. „а","б" ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. 
		Згідно ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
		Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Вищевикладене свідчить про наявність достатніх підстав для визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на спірні земельні ділянки, оскільки право власності від держави до фізичних осіб перейшло неправомірно. 
		Пунктом «г» ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В зв'язку з викладеним, розпорядження Київської обласної державної адміністрації №№ 1143, 1144, 1146, 1149, 1150, 1151, 1154, 1163, 1175, 1176, 1181, 1182, 1193, 1198, 1209 прийняті в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 20, 52, 122 Земельного кодексу України, а тому мають бути визнані судом незаконними та скасовані, як і видані на їх підставі державні акти на право власності на земельні ділянки.
		Стаття 153 ЗК України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
		У відповідності до статті 658 ЦК України право продажу належить власнику.
		Під час судового розгляду судом не встановлено обставин, які б вказували на вибуття спірних земельних ділянок з власності держави у власність фізичних осіб з волі власника - держави, у визначеному законом порядку чи на підставі рішень уповноважених органів держави як власника.
		Враховуючи викладені вище встановлені судом обставини, суд вважає доведеними посилання позову на неправомірність набуття відповідачами права на землю та недійсність виданих на ім'я відповідачів та третіх осіб - фізичних осіб державних актів, а відтак і на неправомірність подальшого розпорядження ними такими земельними ділянками, які за відсутності належно набутого відповідно до закону права власності на підставі недійсних державних актів за нотаріально посвідченими договорами продавали спірні земельні ділянки, що вказує на нікчемність і протиправність такого розпорядження чужою (державною) власністю. 
		Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		Державна реєстрація права власності вказаних вище фізичних осіб на спірні земельні ділянки була проведена незаконно, оскільки їм таке право власності було передано не уповноваженою особою, неналежним власником - третіми особами, а не державою, тому видані на їх ім'я державні акти є недійсними і такими, що не породжують правових наслідків.
		Зважаючи на те, що спірні державні акти на право власності на земельну ділянку були зареєстровані, відновити становище, яке існувало до порушення закону і прав держави можливо шляхом визнання протиправною і скасування державної реєстрації таких державних актів і прав на землю, тому позов цій частині також слід задовольнити.
		Згідно ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. 
		Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Згідно ч. 1 ст. 388 цього ж Кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, серед іншого, і тоді, коли майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.
		Більше того, спірні землі вибули із власності держави безкоштовно, а саме, в порядку безоплатної приватизації, передбаченої ст. 118 Земельного кодексу України. А тому, відповідно до ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України, дані землі можуть за будь-яких обставин витребувані у добросовісного набувача. 
		Згідно до ст. 393 ЦК України, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
		Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Згідно до ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		За змістом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
		Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними і скасування розпоряджень Київської обласної державної адміністрації, про визнання недійсними державних актів, знайшли підтвердження під час судового розгляду, ґрунтуються на законі, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів.
		При вирішенні спору суд враховує, окрім іншого, правові позиції Верховного Суду України, викладені в ухвалах від 13.11.2013 року у справі № 6-123ц13, від 21.05.2014 року у справі № 6-16цс14.
		З метою виконання вимог ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року, щодо встановлення обставин,чи не спрямовані правові акти індивідуальної дії голови обласної державної адміністрації на розпорядження землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищувала 1 га, і у зв'язку з цим, чи не свідчать ці дії про перевищення головою обласної державної адміністрації своїх повноважень, передбачених законом, ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 16 грудня 2013 року призначено судову будівельно - земельно - технічну експертизу щодо встановлення факту виділу в натурі земельних ділянок.
		В матеріалах справи наявний висновок експерта Незалежного інституту судових експертиз №8149 від 29.10.2014 з висновків якого вбачається, що зміна цільового призначення із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та подальшої передачі їх у власність 15 громадянам в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, проведена з порушенням вимог статей 14 та 19 Конституції України; статей 20, 22, 118, 141, 142, 149, 162, 163, 164, 207 Земельного кодексу України; статей 1, 27, 31, 57 Лісового кодексу України; статті 6 Закон України «Про місцеві державні адміністрації»; статей 50, 51, 55 Закону України «Про Землеустрій»; статей 9, 33, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»; пункту другого Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, ствердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284; підпункту 5.4. пункту 5 статті 5 Статуту ДП «Київське лісове господарство», затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 16.11.2007 року № 697, без згоди землекористувача ДП «Київське лісове господарство» за погодженням Органу управління майном на вилучення земельних ділянок.
		Таким чином, загалом позовні вимоги ґрунтуються на законі, однак суд вважає необґрунтованими вимоги про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки чинним законодавством, зокрема Конституцією України та ЗК України не встановлено підвидів або різновидів права державної власності на землю в залежності від уповноваженого на розпорядження нею органу, скасування спірних держаних актів про право власності на спільні земельні ділянки достатньою мірою захищає інтереси держави і забезпечує судових захист інтересів держави, тобто після скасування державних актів на право власності на спірні земельні ділянки зазначеніземельні ділянки автоматично переходять у розпорядження державного органу в якого вони знаходились до порушення права. 
		Крім того, суд вважає необґрунтованим зазначення у резолютивній частині позовних вимог вартості спірних земельних ділянок, оскільки це не є предметом спору, зазначення вартості є лише однією із характеризуючих ознак об'єктів нерухомого майна. Крім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів визначення дійсної (ринкової) вартості майна у передбаченому законом порядку, зокрема висновку судового експерта або оцінювача.   
		Відповідно до вимог чинного процесуального законодавства, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. 
		Стаття 16 ЦК України передбачає - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.. Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.
		Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що такими діями відповідачів було порушено вимоги законодавства України що регулює земельні відносини, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись, ст.121 Конституції України, ст.ст.10,11,15,57,60,209,212-214 ЦПК України, ст.ст.78,81,116,118,152,153 ЗК України, ст.ст.321,373,386,387,388,391,392 ЦК України, ст.ст.5,31,57 ЛК України, ст.ст.3,21,43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного комітету України із земельних ресурсів , Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, третя особа Публічне акціонерне товариство «Державний експортно - імпортний банк України» про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок - задовольнити частково.
		Визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 02 листопада 2007 року № 1150, 1144, 1146, 1209, 1181, 1175, 1198, 1154, 1193, 1151, 1149, 1143, 1176, 1182, 1163 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність».
		Визнати недійсними державний акт серії ЯЖ № 051879 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_18, державний акт серії ЯЖ № 051889 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_2, державний акт серії ЯД № 938972 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_3, державний акт серії ЯЖ № 051922 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_4, державний акт серії ЯЖ № 051918 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_5, державний акт серії ЯЖ № 051888 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_6, державний акт серії ЯЖ № 051872 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_7, державний акт серії ЯЖ № 051873 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_8, державний акт серії ЯД № 938971 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_9, державний акт серії ЯЖ № 051883 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_19, державний акт серії ЯЖ № 051914 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_11, державний акт серії ЯЖ № 051913 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_12, державний акт серії ЯЖ № 051886 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_13, державний акт серії ЯЖ № 051895 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_14, державний акт серії ЯЖ № 051869 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_15, державний акт серії ЯЖ № 051866 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_16
		Визнати недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №349307 від 09 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018), серії ЯИ №349308 від 09 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019); серії ЯЗ №046703 від 05 серпня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:028:0094), видані ОСОБА_1.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області. 
		 
		СуддяМора О. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...