Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/6842/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2014. Зареєстровано: 31.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 760/6842/14-ц
		2-3009/14
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		 
		17 грудня 2014 року                                                                                                                                        м. Київ
		 
		Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді     Українця В.В.
		при секретарі              Кошар А.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		02 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
		05 червня 2014 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій заявив вимоги як до ОСОБА_2, так і до ОСОБА_3
		Свої вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. 02 вересня 2013 року сталося залиття його квартири з квартири АДРЕСА_3, розташованої поверхом вище, що належить відповідачам на праві власності. Внаслідок залиття його квартири пошкоджено стелю у вбиральні та ванній кімнаті, а в кухні, коридорі та кімнатах - стелю та стіни.
		Сума витрачених коштів на купівлю матеріалів та проведення ремонтно-відновлювальних робіт склала 10635 гривень, проте відповідачі  в добровільному порядку відшкодувати шкоду відмовляються.
		Крім майнової шкоди, йому також завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 10000 гривень, та яка полягає в порушенні його права власності, внаслідок пошкодження квартири водою. Залиття викликало дискомфорт та нервове напруження, оскільки тривалий час в квартирі відчувалась сирість, вологість і запах плісняви.
		Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів солідарно на його користь суму майнової шкоди в розмірі 10635 гривень та моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.
		У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснив суду, що придбання матеріалів підтверджується чеками та накладними, що додані до позовної заяви. Проведення ремонтних робіт здійснювалось запрошеним позивачем працівником. Вартість робіт склала 6500 гривень, що підтверджується відповідною розпискою.
		Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 74 ЦПК України.
		Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
		Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 04 березня 2002 року № 929 (а.с. 27).
		Відповідачі є власниками (в рівних долях) квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06 лютого 2002 року, розпорядження № 26928 (а.с.27).
		Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Згідно зі ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
		При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		02 вересня 2013 року відбулось залиття квартири позивача.
		Позивач надав письмові докази на підтвердження того, що залиття сталося з вини відповідачів - факт залиття квартири позивача підтверджується актом, складеним співробітниками КП «Залізничне» 24 вересня 2013 року.
		З Акту про залиття від 24 вересня 2013 року, затвердженого Директором КП «Залізничне» Глотовим В.М. вбачається, що в будинку АДРЕСА_1 сталось залиття квартири АДРЕСА_1 з вище розташованої квартири АДРЕСА_3. При обстеженні встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 мають місце сліди залиття, а саме: у вбиральні площею 0,8 кв. метра на стелі водоемульсійне фарбування; у ванній кімнаті площею 2,1 кв. метри на стелі водоемульсійне фарбування; у кухні площею 8,1 кв. метри на стелі водоемульсійне фарбування, стіни - шпалери; у коридорі площею 6,4 кв. метри на стелі водоемульсійне фарбування, стіни - шпалери; у кімнаті площею 15.8 кв. метри на стелі водоемульсійне фарбування, стіни - шпалери; у кімнаті площею 10,4 кв. метри на стелі водоемульсійне фарбування, стіни - шпалери. Причиною залиття являється халатне користування сантехнічним обладнанням мешканців вище розташованої квартири АДРЕСА_3 (а.с. 8).
		Вбачається, що залиття квартири позивача відбулося з вини відповідачів, яка в силу закону мають нести майнову відповідальність за заподіяну шкоду.
		У матеріалах справи відсутні докази на спростування доводів позивача стосовно вини відповідачів у залитті квартири.
		Позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку 10635 гривень, що складається з витрачених коштів на купівлю матеріалів та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
		Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
		Судом роз'яснювалось стороні позивача право на звернення до суду з заявою про призначення судової експертизи для визначення дійсного розміру завданої від залиття шкоди.
		Представник позивача зазначив, що таке клопотання не заявляється, оскільки позивач не має можливості оплатити вартість проведення експертизи, тому просить вирішувати заявлені вимоги на підставі наданих доказів.
		Частино. 1 ст. 212 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		На підтвердження розміру завданої майнової шкоди позивач надав суду товарні чеки та видаткові накладні, а саме: товарний чек № 374 від 16 листопада 2013 року на суму 300 гривень, товарний чек № 2840 від 02 листопада 2013 року на суму 1040 гривень, товарний чек № б/н від 19 жовтня 2013 року на суму 480 гривень, товарний чек № б/н від 19 жовтня 2013 року на суму 100 гривень, товарний чек № б/н від 07 листопада 2013 року на суму 160 гривень, товарний чек № б/н від 16 листопада 2013 року на суму 100 гривень, товарний чек № 27 від 02 жовтня 2013 року на суму 325 гривень, товарний чек № б/н від 24 листопада 2013 року на суму 165 гривень, товарний чек № 4 від 28 грудня 2013 року на суму 443 гривні 82 копійки, видаткова накладна № ПП-0023723 від 11 листопада 2013 року на суму 18 гривень, видаткова накладна № ПП-0024502 від 29 листопада 2013 року на суму 114 гривень, видаткова накладна № ПП-0023898 від 14 листопада 2013 року на суму 117 гривень, видаткова накладна № ПП-0024533 від 30 листопада 2013 року на суму 174 гривні (а.с. 9-11, 13-16), а всього на загальну суму 3536 гривень 82 копійки.
		З наданих документів вбачається, що позивачем купувались будівельні матеріалі, які є необхідними для проведення відновлювального ремонту після залиття квартири.
		Суд не приймає до уваги квитанцію ТОВ «Епіцентр К» від 03 жовтня 2013 року на суму 233 гривні 56 копійок (а.с.12). У судовому засіданні представник позивача не надав обґрунтованих пояснень щодо необхідності придбання зазначених у квитанції товарів для проведення ремонтних робіт.
		Також суд не приймає до уваги надану позивачем розписку, складену 17 жовтня 2014 року ОСОБА_6, про те, що за капітальний ремонт квартири АДРЕСА_1 він 14 березня 2014 року отримав від ОСОБА_1 6500 гривень (а.с. 73).
		Позивачем не надано доказів укладення договору про надання послуг по проведенню ремонтних робіт, реального виконання таких робіт, акту прийому-передачі виконаних робіт. Надана розписка не свідчить про надання відповідних послуг та з неї не вбачається, які ремонтні роботи проводились, чи ці роботи відповідають пошкодженням, зазначеним в Акті про залиття від 24 вересня 2013 року. Крім того, залиття сталось 24 вересня 2013 року, матеріали для проведення ремонтно-відновлювальних робіт купувались у жовтні-грудні 2013 року, згідно розписки кошти за ремонт передані 14 березня 2014 року, проте сама розписка складена 17 жовтня 2014 року.
		Судом роз'яснювалось стороні позивача право надати інші докази вартості матеріалів, робіт та розміру майнової шкоди, проте такі дії стороною позивача вчинені не були.
		За таких обставин, суд вважає, що позовна вимога про відшкодування майнової шкоди в розмірі 10635 гривень підлягає частковому задоволенню. Відповідачі є власниками (а не наймачами) квартири АДРЕСА_3 в рівних частках, тому покладення на них солідарного обов'язку по відшкодуванню шкоди не ґрунтується на вимогах закону.
		Розмір майнової шкоди позивачем доведено лише частково, тому з кожного відповідача на користь позивача підлягає стягненню по 1768 гривень 41 копійку на відшкодування майнової шкоди.
		Позивач також просить суд стягнути на її користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.
		Такі вимоги позивача ґрунтуються на законі.
		Частиною 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Суд вважає, що в результаті залиття частини квартири з вини відповідачів, позивач зазнав душевних страждань, оскільки він отримала негативні емоції та переживала з приводу пошкодження майна, неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, звернення до суду за захистом порушеного права.
		Разом з тим, при визначені розміру моральної шкоди, з урахуванням принципу розумності, суд вважає за можливе стягнути з кожного відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди по 500 гривень.
		З урахуванням часткового задоволення позову на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243 гривень 60 копійок з кожного.
		З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись статтями 23, 1166, 1167, ст. 151 ЖК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, - 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1768 гривень 41 копійку майнової шкоди та 500 гривень на відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1768 гривень 41 копійку майнової шкоди та 500 гривень на відшкодування моральної шкоди.
		У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 243 гривні 60 копійок судового збору.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 243 гривні 60 копійок судового збору.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...