Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 303/5019/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 31.12.2014. Зареєстровано: 31.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2015.
Дата набрання законної сили: 01.04.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		. 
		 
		ВИРОК
		 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		31 грудня 2014 року  м. Мукачево Справа № 303/5019/14-к
		№1-кп/303/410/14
		Номер рядка стат. звіту - 23 
		 
		 
		Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
		 
		 в особі: головуючого судді -  ОСОБА_1 
		 при секретарях судових засідань   ОСОБА_2 , 
		 ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження по обвинуваченню 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисичево, Іршавського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, раніше судимого, а саме 23.01.2014 Мукачівським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 175 КК до штрафу у розмірі 8500,00 грн.,
		у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених
		частиною четвертою статті 191 та частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України,
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та мешканки АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньо  спеціальною освітою, раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 358 Кримінального кодексу України,
		За участю сторін кримінального провадження:
		 
		прокурора   ОСОБА_6 ;
		обвинувачених   ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
		захисника  ОСОБА_7 
		представника потерпілого  ОСОБА_8 ;
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		 
		ОСОБА_4 , працюючи на посаді директора дочірнього підприємства «Мукачівспецбуд» ЗАТ «Управління механізації будівництва» на підставі наказів від 30.11.2009 №110-вк та від 23.11.2010 №56-к, а також контракту від 16.11.2010, виконуючи при цьому організаційно-розпорядчі функції на забезпечення прибуткової діяльності підприємства та ефективного використання і збереження закріпленого за вищевказаним суб`єктом господарської діяльності майна, будучи службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснив розтрату майна ДП «Мукачівспецбуд» на загальну суму 266611,45 грн., внаслідок складання завідомо неправдивого договору субпідряду від 08.04.2011 №Д-04 між ДП «Мукачівспецбуд» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 , а також довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень, травень, за вересень, листопад 2011 року; 
		На підставі вищевказаних документів, за період з 19.05.2011 року по 15.09.2011 року з рахунків ДП «Мукачівспецбуд» на рахунок ФОП ОСОБА_5 були безпідставно перераховані кошти на загальну суму 266611,45 грн., хоча в дійсності ФОП ОСОБА_5 , зазначених у договорі субпідряду від 08.04.2011 №Д-04 та вищевказаних довідках, будівельно  монтажних робіт не виконувала.
		Крім цього, ОСОБА_4 , працюючи на посаді директора дочірнього підприємства «Мукачівспецбуд» ЗАТ «Управління механізації будівництва» на підставі наказів від 30.11.2009 №110-вк та від 23.11.2010 № 56-к, а також контракту від 16.11.2010, виконуючи при цьому організаційно-розпорядчі функції на забезпечення прибуткової діяльності підприємства та ефективного використання і збереження закріпленого за вищевказаним суб`єктом господарської діяльності майна, будучи службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом зловживання своїм службовим становищем, склав завідомо неправдивий договір субпідряду від 08.04.2011 №Д-04 між ДП «Мукачівспецбуд» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 , а також:
		<ul>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2011 рік; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2011 року; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2011 року; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат червень за 2011 рік. </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2011 року; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2011 року; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2011 року;</li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2011 року;</li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2011 року; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2011 року; </li>

</ul>
		ОСОБА_5 , будучи фізичною особою  підприємцем, за період часу з 08.04.2011 по листопад 2014, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, склала та підписала завідомо неправдивий договір субпідряду від 08.04.2011 №Д-04 між ДП «Мукачівспецбуд» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 , а також:
		<ul>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2011 рік; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2011 року; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2011 року; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат червень за 2011 рік. </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2011 року; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2011 року; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2011 року;</li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2011 року;</li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2011 року; </li>
			<li>довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2011 року; </li>

</ul>
		На підставі вищевказаних документів, за період з 19.05.2011 року по 15.09.2011 року з рахунків ДП «Мукачівспецбуд» на рахунок ФОП ОСОБА_5 були безпідставно перераховані кошти на загальну суму 266611,45 грн., хоча в дійсності ФОП ОСОБА_5 , зазначених у договорі субпідряду від 08.04.2011 №Д-04 та вищевказаних довідках, будівельно  монтажних робіт не виконувала.
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 191 та частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України визнав повністю та щиро розкаявся у скоєному ним. При цьому, показав суду, що працюючи у 2011 році директором ДП «Мукачівспецбуд» склав завідомо неправдивий договір субпідряду від 08.04.2011 №Д-04 з ФОП ОСОБА_5 , а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, хоча зазначені в них обсяги підрядних робіт виконувалися виключно працівниками ДП «Мукачівспецбуд». 
		В свою чергу, обвинувачена ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 358 Кримінального кодексу України також повністю визнала та щиро розкаялася у зробленому нею, зазначивши на протязі 2011 року вона склала підписала договір субпідряду від 08.04.2011 №Д-04, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, у яких вона була зазначена субпідрядником, хоча жодних робіт, вказаних у даних документах, вона як приватний підприємець не виконувала. 
		Незважаючи на повне визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєї вини за пред`явленими їм обвинуваченнями, їх вина також підтверджується й іншими доказами. 
		Так, допитана у якості свідка ОСОБА_9 , у судових засіданнях 07.10.14 та 10.12.2014, пояснила суду, що у 2012 році, внаслідок проведеного внутрішнього аудиту, їй, як засновниці ЗАТ «Управління механізації будівництва», стало відомо, що після звільнення керівника ДП «Мукачівспецбуд», яке входить у структуру ЗАТ «Управління механізації будівництва», ОСОБА_4 , який був наділений правом на розпорядження коштами та укладення різних угод, були виявлені випадки перерахування великих сум коштів на рахунок ФОП ОСОБА_5 , хоча роботи, за її даними, виконувалися виключно силами ДП «Мукачівспецбуд». Наголосила також на тому, що неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_4 , підприємству у 2011 році завдано матеріальної шкоди на суму 391700,00 грн., а не 266611,45 грн. як зазначено в обвинувальному акті. Вищевказані дані підтверджуються висновком експерта від 28.05.2014 №23/249.
		Свідок  ОСОБА_10 дав аналогічні покази до свідка ОСОБА_9 .
		Свідок  ОСОБА_11  показав суду, що у 2011 році неофіційно працював в обвинуваченої ОСОБА_5 в якості різноробочого близько восьми місяців, в т.ч. і на об`єкті «Ено меблі». Разом з іншими робітниками виконували ремонтно-будівельні роботи.
		Свідок  ОСОБА_12  пояснив, що у 2010-2011 р.р. працював у ДП «Мукачівспецбуд» механіком. Підприємство займалося будівельними роботами. Він разом з іншими працівниками підприємства був залучений до робіт для ТОВ «Ено меблі». Роботи для вказаного товариства виконувалися лише працівниками ДП «Мукачівспецбуд», яких було близько 12 осіб. 
		Свідок  ОСОБА_13  в суді показала, що до 01.04.2011 працювала інженером на ДП «Мукачівспецбуд», тому їй невідомо чи обвинувачена ОСОБА_5 виконувала якісь роботи для ТОВ «Ено меблі» після її звільнення.
		Свідок  ОСОБА_14  в суді показав, що на протязі 2010-2011 р.р. працював у ДП «Мукачівспецбуд» різноробочим, зокрема і на об`єкті «Ено меблі», де виконував роботу приблизно вісім місяців. Окрім працівників ДП «Мукачівспецбуд», інших робочих не бачив. 
		Свідок  ОСОБА_15  пояснив, що у листопаді - грудні 2011 року неофіційно у ФОП ОСОБА_5 на об`єкті «Еномеблі». На конкретну роботу, яку він мав виконувати вказував ОСОБА_4 . В свою чергу ОСОБА_5 платила йому тільки певну винагороду. 
		Свідок   ОСОБА_16 показав суду, що у 2010-2011 році працював у ФОП ОСОБА_5  Виконував жерстяні роботи на об`єкті «Ено меблі». На об`єкт виходив лише тоді, коли інших вже не було.
		Свідок  ОСОБА_17  ствердив, що працюючи прорабом, а згодом інженером у ДП «Мукачівспецбуд», здійснював трудову діяльність на об`єкті «Еномеблі» в м. Мукачево. 
		Свідок   ОСОБА_18 пояснив, що йому не відомо про обставини співпраці ДП «Мукачівспецбуд» з ФОП ОСОБА_5 .. Особисто він працював водієм на автомашині «Камаз», на якій підвозив будматеріали на об`єкт «Ено меблі». 
		Свідок  ОСОБА_19  показав суду, що з 2001 року працював водієм у ДП «Мукачівспецбуд», і в його обов`язки входила, зокрема, доставка будматеріалів на об`єкт «Ено меблі». 
		Вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за пред`явленими їм обвинуваченнями підтверджується також і дослідженими судом письмовими доказами, які ніким з учасників процесу не оспорювалися, а саме: 
		- довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за 2011 року (Т. 2, а.с. 98, 138, 144, 149, 155, 158, 167), які завідомо неправдиво склали обвинувачені;
		- платіжними дорученнями та банківськими виписками до них: від 10.08.2011 №438 на суму 48100,00 грн.; 04.07.2011 №345 на суму 40000,00 грн.; від 16.06.2011 №307 на суму 30800,00 грн.; від 19.05.2011 №249 на суму 56600,00 грн.; від 03.08.2011 №423 на суму 61200,00 грн.; від 29.07.2011 №415 на суму 32500,00 грн.; від 15.07.2011 №380 на суму 26000,00 грн.; від 27.05.2011 №264 на суму 55000,00 грн.; від 15.09.2011 №489 на суму 29000,00 грн.; від 01.09.2011 №482 на суму 11000,00 грн.(Т. 2, а.с. 62-84, 92-97).
		На підставі вищевказаних платіжних доручень, за період з 19.05.2011 року по 15.09.2011 року з рахунків ДП «Мукачівспецбуд» на рахунок ФОП ОСОБА_5 було перараховано кошти за роботи, зазначені у довідках про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/, які ФОП ОСОБА_5 , як субпідрядником, не виконувалися. 
		- висновком експерта від 28.05.2014 за №23/249 з додатком №1 до нього, дані яких свідчать про перерахування з рахунків ДП «Мукачівспецбуд» на рахунок ФОП ОСОБА_5 у 2011 році коштів на загальну суму 391700,00 грн. (Т. 2, а.с. 57-61);
		 Оцінюючи зібрані докази в сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми по справі та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за:
		<ul>
			<li>частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України, тобто як привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинено у великих розмірах</li>
			<li>частиною другою ст. 366 Кримінального кодексу України, тобто як складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки,</li>

</ul>
		 а дії, обвинуваченої ОСОБА_5 за:
		- частиною другою статті 358 Кримінального кодексу України, тобто як складання приватним підприємцем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, і надають певні права.
		Таким чином, суд, розглянувши кримінальне провадження, прийшов до висновку про винність обвинувачених у скоєнні встановлених судом кримінально караних діянь в межах пред`явлених їм обвинувачень.
		Що стосується доводів представника потерпілої сторони відносно невідповідності зазначених в обвинувальному акті даних, в частині розміру завданої обвинуваченим ОСОБА_4 шкоди, яка має складати суму 391700,00 грн., а не 266611,45 грн., що впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого не за частиною четвертою ст. 191 Кримінального кодексу України, а за частиною п`ятою названої статті, то суд наголошує на тому, що згідно з приписами частин першої та третьої ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Таким чином, суд не може вийте за межі пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення за частиною четвертою ст. 191 Кримінального кодексу України, оскільки, у випадку прийняття до уваги аргументів та доводів представника потерпілого щодо розміру завданої шкоди, буде погіршено становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, з огляду на законодавчо встановлений порядок визначення розміру шкоди за скоєння злочинів (пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України у контексті у контексті з розміром соціальної пільги у 2011 році, яка складала 470,50 грн.) та кваліфікаційні ознаки диспозицій окремих частин ст. 191 Кримінального кодексу України. 
		При вирішенні питання щодо призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вчиненні ними кримінальні правопорушення, суд, в загальному, виходить з наступного. 
		Правовими приписами частини другої ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. 
		 Згідно з вимогами частини другої ст. 50 Кримінального кодексу Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню ними нових злочинів.
		   Статтею 65 Кримінального кодексу України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. 
		З вищевказаними положеннями ст. 65 Кримінального кодексу України в повній мірі кореспондуються і приписи, які містяться в постанові пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», якими, серед іншого, також передбачено, що призначаючи покарання в кожному конкретному випадку суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. 
		Стосовно обох обвинувачених, суд, при призначенні їм покарання за наведеними вище обвинуваченнями, керується редакціями статей Кримінального кодексу України, які діяли на час вчинення ними кримінальних правопорушень (частина друга ст. 4 Кримінального кодексу України).
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання характеризується з позитивної сторони, позитивно характеризуються, має незадовільний стан здоров`я . 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 Кримінального кодексу України, суд, також враховує відношення обвинуваченого до вчиненого. Так, за наслідками судового розгляду даного кримінального провадження, обвинувачений зробив для себе критичні висновки з приводу скоєного ним, а також у повній мірі усвідомив неправомірний характер своїх дій при привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовим становищем. Також не намагався уникнути кримінальної відповідальності в будь  який спосіб, шляхом викривлення об`єктивної дійсності по даному кримінальному провадженню. 
		За обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. 
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Враховуючи наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, конкретні обставини скоєних кримінальних правопорушень (злочинів), особу обвинуваченого, який в минулому переніс інфаркт міокарда верхівково-бокової ділянки ЛШ від 27.02.2010 року потребуває постійного лікування (виписка з історії хвороби №3746/10) суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 є можливим без відбування покарання та без його ізоляції від суспільства. Тому призначаючи обвинуваченому покарання суд застосовує положення ст. 75 Кримінального кодексу України, які передбачають звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього певних обов`язків на підставі ст. 76 Кримінального кодексу України.    
		При цьому, обставина щодо наявності у ОСОБА_4 непогашеної судимості за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.01.2014 не може свідчити про неможливість його виправлення без реального відбування покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу обвинуваченої, яка за місцем свого проживання характеризується з позитивної сторони, вперше притягується до кримінальної відповідальності 
		За обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 судом не встановлено.
		Враховуючи наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, конкретні обставини скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, суд приходить до висновку про необхідність призначення їй покарання у виді обмеження волі. 
		Поряд з цим, обвинувачена ОСОБА_5  вчинила злочин, передбачений частиною другою ст. 358 Кримінального кодексу України. Даний злочин відновиться до злочинів невеликої тяжкості, за який передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років. З часу скоєння ОСОБА_5 останнього злочинного діяння (завідомо неправдиве складання довідки за листопад 2011 року) та на час постановлення вироку минуло понад три роки. Перебіг строку давності не зупинявся та не переривався, оскільки підсудна не ухилялася від слідства і суду, інших злочинів не вчиняла.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для звільнення ОСОБА_5 від призначеного їй покарання на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України та у контексті з положеннями частини п`ятої ст. 74 названого Кодексу. 
		Процесуальні витрати по справі, які складають суму 1179,36 грн. за проведення судово-бухгалтерської експертизи, слід у рівній мірі покласти на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 369  371, 373 - 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
		ЗАСУДИВ:
		 
		 
		1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною четвертою ст. 191 та частиною другою ст. 366 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:
		- частиною четвертою ст. 191 Кримінального кодексу України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані організаційно розпорядчими функціями на підприємствах, установах та організаціях строком на 2 (два) роки.
		- частиною другою ст. 366 Кримінального кодексу України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані організаційно розпорядчими функціями на підприємствах, установах та організаціях строком на 2 (два) роки, зі штрафом в дохід держави у розмірі 250 (двохсот п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,00 грн. (чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 коп.);
		1.1. На підставі частини першої ст. 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані організаційно розпорядчими функціями на підприємствах, установах та організаціях строком на 2 (два) роки, зі штрафом в дохід держави у розмірі 250 (двохсот п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,00 грн. (чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 коп.).
		1.2. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, звільнити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного судом основного покарання у вигляді позбавлення волі, з випробовуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		 1.3 На підставі п.п. 2, 3 частини першої ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на засудженого  ОСОБА_4 , наступні обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою ст. 358 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		2.1. На підставі ст. 49 Кримінального кодексу України, звільнити  ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання, у зв`язку із закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності. 
		 3. Стягнути з  ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 ) в дохід держави суму 589,68 грн. (п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 68 коп.) у відшкодування процесуальних витрат за проведення експертного дослідження (висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області від 28.05.2014 №23/249).
		5. Стягнути із ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_2 ) в дохід держави суму 589,68 грн. (п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 68 коп.) у відшкодування витрат процесуальних витрат за проведення експертного дослідження (висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області від 28.05.2014 №23/249).
		6. Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		7. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		8. Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченим.
		Головуючий                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...