Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/14779/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2014. Зареєстровано: 31.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2015.
Дата набрання законної сили: 11.03.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		05.12.2014 Справа №607/14779/14-к 
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		при секретарі             ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                 ОСОБА_3 ,
		потерпілого             ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_5 ,
		захисника                 ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження №12014210010000916 про обвинувачення
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді заступника голови фонду житлового будівництва на селі, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
		в с т а н о в и в :
		05 квітня 2014 року близько 14.00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_4 , умисно наніс останньому три удари кулаком руки в обличчя, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_4 крововилив у слизову оболонку правої щоки і садно слизової оболонки верхньої губи, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.
		Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5  свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч.1 ст.125 КК України, не визнав, та в судовому засіданні вказав, що дійсно 05.04.2014 року близько 14.00 год. у дворі будинку АДРЕСА_2 , між ним та потерпілим відбувався словесний конфлікт, проте будь-яких ударів потерпілому ОСОБА_4 в область голови він не завдавав, а здійснив лише один удар кулаком лівої руки в праву руку потерпілого, крім того пояснив суду, що тілесні ушкодження виявлені у потерпілого на обличчі спричинені потерпілим самостійно своїм правим плечем.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 05.04.2014 року близько 14.00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , умисно наніс йому три удари кулаком руки в обличчя, внаслідок чого спричинив йому крововилив у слизову оболонку правої щоки і садно слизової оболонки верхньої губи. Крім того, пояснив суду, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого йому заподіяно моральну шкоду в розмірі 30.000,00 грн., які він просить суд стягнути з обвинуваченого та подав на адресу суду відповідну позовну заяву. А також висловив свою думку, щодо необхідності призначення обвинуваченому покарання у виді виправних робіт.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він 05.04.2014 року близько 14.00 год. перебував на балконі дев`ятого поверху квартири, що належить ОСОБА_4 , що по АДРЕСА_2 , допомагаючи ОСОБА_4 з ремонтом квартири останнього, був свідком подій що мали місце у дворі будинку АДРЕСА_2 , а саме того як обвинувачений ОСОБА_5 умисно наніс ОСОБА_4 близько трьох ударів кулаками рук в обличчя, після побаченого він  ОСОБА_7 , спустився з у двір будинку та бачив кров на обличчі потерпілого.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він 05.04.2014 року близько 14.00 год., допомагаючи ОСОБА_4 з ремонтом квартири останнього, перебував у дворі будинку АДРЕСА_2 , та був свідком того як обвинувачений ОСОБА_5 умисно наніс ОСОБА_4 близько трьох ударів кулаками рук в обличчя, після нанесених обвинуваченим ударів бачив кров на обличчі потерпілого.
		Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком експерта №487 від 08.04.2014 року, на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , вбачається, що в нього виявлений крововилив у слизову оболонку правої щоки і садно слизової оболонки верхньої губи. Зазначені ушкодження утворилися від дії тупих предметів приблизно за 2-3 доби до експертизи, їх виникнення при нанесені ударів руками не виключається, виявлені ушкодження за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.
		Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком експерта №731 від 23.06.2014 року, з огляду на характер, розташування і кількість виявлених у ОСОБА_4 ушкоджень, утворення їх за обставин, на які він вказував і показував під час слідчого експерименту та проведення судово-медичної експертизи 08.04.2014 року, не виключається. Показання потерпілого ОСОБА_4 під час слідчого експерименту та проведення судово-медичної експертизи 08.04.2014 року є аналогічні за змістом з його показаннями наданими ним в судовому засіданні.
		Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком експерта №732 від 23.06.2014 року, утворення виявлених у ОСОБА_4 ушкоджень за обставин, на які він вказував і показував під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_7 , не виключається. Показання свідка ОСОБА_7 під час слідчого експерименту є аналогічні за змістом з його показаннями наданими ним в судовому засіданні.
		Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком експерта №734 від 23.06.2014 року, утворення виявлених у ОСОБА_4 ушкоджень за обставин, на які він вказував і показував під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_8 , не виключається. Показання свідка ОСОБА_8 під час слідчого експерименту є аналогічні за змістом з його показаннями наданими ним в судовому засіданні.
		Крім того, під час судового розгляду обвинувального акта в кримінальному провадженні №12014210010000916 про обвинувачення ОСОБА_5 , судом встановлено, що з боку старшого прокурора прокуратури м. Тернополя ОСОБА_9 та слідчого СВ ТМВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_10 порушено вимоги п.6 ч.2 ст.87 КПК України, оскільки отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим є істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, проте як вбачається з матеріалів кримінального провадження (а.п.44-48) 16.04.2014 року обвинувачений ОСОБА_5 був допитаний як свідок в даному кримінальному провадженні. Згідно ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з врахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Луценко проти України» від 18 грудня 2008 р., яке набуло статусу остаточного 18 березня 2009 р. зазначено, що заявник дав свої зізнавальні показання під час допиту його як свідка, тобто саме через такий процесуальний статус (не будучи підозрюваним або обвинуваченим, які згідно з чинним законодавством вправі скористатися правом на мовчання) був зобов`язаний надати всю відому йому інформацію, інакше він би ніс кримінальну відповідальність. Більше того, на відміну від підозрюваного або обвинуваченого, свідок не мав передбаченого законом права проконсультуватися з адвокатом перед першим допитом. А тому з огляду на встановлені судом порушення норм кримінального процесуального законодавства, - суд визнає протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 16.04.2014 року (а.п.44-48), протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 19.05.2014 року (а.п.50-53) та висновок експерта №733 від 23.06.2014 року проведеного на підставі показань свідка ОСОБА_5 (а.п.54-56)  недопустимими доказами.
		Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_5 , наданих ним під час судового розгляду, згідно яких він не визнав винуватості у вчиненому інкримінованого кримінального правопорушення. Вказані показання обвинуваченого не узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та не відповідають встановленим обставинам кримінального провадження. Суд оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_5 як спробу ухилитися від відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
		Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_5  у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, раніше не судимого, за місцем проживання характеризується позитивно. Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено, а тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді громадських робіт.
		Крім того, по справі є заявлено цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 заподіяної моральної шкоди на суму 30.000,00 гривень в користь потерпілого, який підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного. 
		Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.
		Приймаючи рішення про часткове задоволення позову про стягнення моральної шкоди, суд враховує, - стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, ступінь зниження його авторитету, пережитий стрес, тих обставин що потерпілий є пенсіонером та інвалідом третьої групи, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 , в користь потерпілого ОСОБА_4 п`яти тисяч гривень завданої моральної шкоди.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, Суд, 
		з а с у д и в :
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком двісті годин.
		Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 , в користь потерпілого ОСОБА_4 п`ять тисяч гривень завданої потерпілому моральної шкоди.
		Про виявлені судом порушення вимог кримінального процесуального законодавства, допущені з боку старшого прокурора прокуратури м. Тернополя ОСОБА_9 та слідчого СВ ТМВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_10 , суд вважає за необхідне довести до відома прокурора Тернопільської області для вжиття заходів реагування.
		На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днівз дня його проголошення.
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...