Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 474/1035/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано судом: 12.01.2015. Зареєстровано: 12.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2015.
Дата набрання законної сили: 16.02.2015
Результат оскарження 16.02.2015 Апеляційний суд Миколаївської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 474/1035/14-ц.
		Провадження № 2/474/336/2014 року.
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		        29.12.14 року                                                                                              с.м.т. Врадіївка
		                                                      
		       Врадіївський районний суд Миколаївської області
		в складі головуючого судді - Тихоненко М.І.
		при секретарі судового засідання - Степанову В.В.
		за участю позивача - ОСОБА_1
		за участю представника позивача - ОСОБА_2
		відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Врадіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
		ВСТАНОВИВ: 
		   06.10.2014р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, в якому просить: 
		- визнання недостовірною поширену відповідачем 03.04.2014р., під час мітингу біля приміщення Врадіївської районної прокуратури по вул. Героїв Врадіївщини, інформацію про те, що позивачем використовуються без належних правових підстав тисячі гектарів землі у Врадіївському районі, розорано пасовища та балки, підробляються договори оренди з власниками земельних ділянок, що позивач отримує доходи від незаконного використання земель, підкупив судові органи та колишнього голову Врадіївської районної державної адміністрації, а також, що позивач у нетверезому стані вихвалявся, що "знову завезу мільйон і в мене буде свій глава адміністрації";
		- зобов'язати відповідача спростувати вказану інформацію, шляхом відповідної публікації на інтернет порталі "Преступности.НЕТ", також в друкованому засобі інформації, а саме в місцевій газеті "Вісник Врадіївщини";
		- стягнути з відповідача на користь позивача завдану незаконними діями моральну шкоду в розмірі 15 000 грн.
		    Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що поширена відповідачем 03.04.2014 року під час мітингу біля приміщення Врадіївської районної прокуратури по вул. Героїв Врадіївщини інформація є неправдивою, недостовірною та такою, що не підтверджена у жодний з передбачених чинним законодавством спосіб, а відтак принижує його честь, гідність і ділову репутацію, як громадянина, оскільки характер висловлювань відповідача створює негативне враження про нього з боку осіб, що знають його як мешканця Врадіївського району, ділову людину та керівника очолюваного ним підприємства. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
		   В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві та просили суд їх задовольнити.
		      Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що 03.04.2014 року біля приміщення Врадіївської прокуратури мітингу не було, а було мирне зібрання людей які в прийомний день намагалися потрапити на прийом до прокурора району з приводу оскарження дій директора ПП ВКП «Каро» ОСОБА_1, діями якого були порушенні їхні права як орендодавців щодо їх права власності на належні їм земельні ділянки. Особисто він був присутній на цьому зібранні людей так як він є членом районної громадської організації «Народна Рада» і разом з іншими членами цією організації був присутній на цьому зібранні з метою з'ясування всіх обставин, про які говорили люди та підтримки цих людей щодо захисту їх законних прав шляхом звернення цих людей з заявами на адресу прокурора для здійснення останнім відповідних перевірок за зверненнями. Коли він знаходився біля приміщення прокуратури то люди висловлювали свої невдоволення з приводу невиконання ПП ВКП «Каро», а саме директором цього підприємства ОСОБА_1 договірних зобов'язань в повному обсязі відповідно до умов укладених договорів оренди землі, підроблення договорів оренди землі, щодо незаконного використання ПП ВКП «Каро» земель комунальної власності, а саме розорювання пасовищ, балок. В процесі спілкування з цими людьми він висловлював  свої суб'єктивні думки критичного характеру з приводу господарської діяльності ПП ВКП «Каро» та його керівника ОСОБА_1, який займається підприємницькою діяльністю та відповідно до займаної посади є публічною особою, який є достатньо відомий та впливовий серед жителів району, і не може залишатися непоміченим. Дії ОСОБА_1, як публічної особи завжди будуть підлягати обговоренню серед населення та суспільній оцінці. Будь - яких  висловлювань  на адресу ОСОБА_1, як приватної особи, що стосується приватного життя останнього, він нічого не говорив і не міг говорити, так як це його не стосується і йому це зовсім не цікаво. З приводу розміщення інформації в інтернеті на веб - сайті «Преступности. НЕТ» про сюжет, який мав місце 03.04.2014 року біля приміщення прокуратури Врадіївського району, де зафіксовано його висловлювання  критичного характеру з приводу господарської діяльності ПП ВКП «Каро» і її директора ОСОБА_1, то він тоді  висловлював власну думку на підставі отриманої інформації від людей біля приміщення прокуратури, інформація яка загалом відома жителям с.м.т. Врадіївка та жителям сільських рад на території, яких ПП ВКП «Каро» здійснює господарську діяльність. Крім цього, інформація критичного характеру, що стосується господарської діяльності ПП ВКП «Каро» також міститься в мережі інтернету, інформація яка є загальнодоступною та не має обмеження у доступі та використанні. При цьому, його висловлювання критичного характеру, що стосується господарської діяльності ПП ВКП «Каро», є оціночними судженнями. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, є невід'ємною частиною демократичного суспільства і гарантоване ст. 34 Конституції України. Крім цього, його висловлювання критичного характеру на адресу директора ПП ВКП «Каро» ОСОБА_1 з приводу господарської діяльності власником якого той є, були здійсненні виключно як на адресу публічної особи, а не приватної особи. Особисто він вважає, що його висловлювання, вираження своїх суб'єктивних думок критичного характеру на адресу директора ПП ВКП «Каро» ОСОБА_1 з приводу діяльності очолюваного господарства, не були спрямовані на порушення честі, гідності та ділової репутації позивача. Безпосередньо, він при критиці методів господарської діяльності ПП ВКП «Каро» на чолі з її директором ОСОБА_1, мав на меті здійснення захисту законних прав і інтересів орендодавців щодо можливості вільно розпоряджатися своїми земельними ділянками та особисто він не переслідував ніяких корисливих приватних інтересів. При цьому йому не зрозуміло, яким чином його розмова, полеміка з людьми біля приміщення прокуратури Врадіївського району була розміщена на веб - сайті інтернет порталу "Преступности. НЕТ" з врахуванням того, що біля прокуратури були тільки журналісти телеканалу „Інтер". Сам ОСОБА_1 під час судового засідання обіцяв забезпечити явку журналіста Інтернет порталу "Преступности. НЕТ", яким був зроблений відеозапис його розмови з людьми, однак ОСОБА_1 обіцянки своєї не виконав і явку журналіста в суд не забезпечив. Особисто він не заперечує того, що він 03.04.2014 року знаходячись біля приміщення прокуратури Врадіївського району висловлював свої думки критичного характеру на адресу директора ПП ВКП «Каро» ОСОБА_1 з приводу діяльності очолюваного ним господарства. Однак його висловлювання критичного характеру на адресу ОСОБА_1 були  виключно тільки, як на адресу публічної особи відносно методів його господарської діяльності як керівника ПП ВКП „Каро". Також він вважає, що позивачем в судовому засіданні не було надано доказів та не було доведено, що діями відповідача була заподіяна будь - яка шкода позивачу в тому рахунку і немайнового характеру.Посилаючись на зазначені обставини відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		        Аналізуючи докази надані сторонами та їх пояснення, суд визнав доведеними такі факти:
		             - ОСОБА_1 є засновником та керівником приватного підприємства «Виробничо - комерційне підприємство «Каро»( ПП «ВКП Каро»).( витяг із держреєстру);
		             - В інтернет порталі "Преступності. НЕТ" в статті «Во Врадиевке снова назревает бунт - люди возмущены бездеятельностью прокуратуры в «земельном беспределе». В даній статті була опублікована наступна інформація на мові оригіналу: «В четверг, 3 апреля, в поселке Врадиевка, где прошлым летом произошел народный бунт против «милицейского произвола» со штурмом райотдела, утром под стенами здания местной прокуратуры снова собрался пикет. На месте побывал корреспондент «Преступности. НЕТ». Около 50 местных жителей собрались с возмущением того, что прокуратура и милиция никак не реагируют на то, что один из врадиевских предпринимателей, которого люди называют «князьком», ОСОБА_1 самовольно захватывает земельные паи в районе и обрабатывает их без каких - либо на то законных оснований. Он держит в нескольких сельсоветах землю. У него около 5 тысяч гектар земли. Но, есть очень много земли, я даже сейчас вам могу показать - это распаханные пастбища, балки, которые нельзя трогать. Не дополучаются в бюджет миллионы гривен, а мы их где-то ищем все время. Село Михайловка все распахано, там гектаров 600, рассказывает местный житель ОСОБА_5. Мы пишем заявления в прокуратуру, что делает прокуратура? Передает их в милиции в срок 30 дней, а милиция - участковый походит-походит и будет отказ через год, через два - у них сроков нет. Нашего бывшего главу администрации ОСОБА_1 купил, Круглову за взятку поставил. Мы хотим, чтобы администрация создала комиссию, наконец-то, и навели порядок с землей. Десятки тысяч гектар земли используют предприниматели и не платят за это ни копейки, - продолжил ОСОБА_5» ( витяг із статті «Во Врадиевке снова назревает бунт - люди возмущены бездеятельностью прокуратуры в «земельном беспределе»; 
		- Відповідно до довідки, виданої Врадіївською селищною радою Миколаївської області за № 4489 від 04.09.2014 року, заяв, звернень тощо стосовно надання дозволу на проведення 03.04.2014 року на території с.м.т. Врадіївки мітингів, пікетів на адресу селищної ради звернень з цього приводу не надходило. (зазначена довідка); 
		 - Згідно довідки, виданої Врадіївським відділенням Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції за №1582/10-14-17-15 від 15.12.2014 року, ПП «ВКП Каро» за 2012 рік нараховано та сплачено фіксованого сільгоспподатку за площу 3603,97 га. Із них 3603,97 га, ріллі, тоді як по звіту 6 - зем рахувалося 532,79 га пасовищ (сплачувався фіксований с/г податок за пасовища як за ріллю - 0, що вказує на ймовірне розорювання пасовищ). За 2013 рік нараховано та сплачено фіксованого сільгоспподатку за площу 3625,1697 га. Із них 3 625,1697 га, ріллі, тоді як по звіту 6 - зем рахувалося 902,57 га пасовищ (сплачувався фіксований с/г податок за пасовища, як за ріллю - 0, що вказує на ймовірне розорювання пасовищ). За 2014 рік нараховано та сплачено фіксованого сільгоспподатку за площу 3739,6853 га, із них 3739,6853 га, ріллі, тоді як по звіту 6 - зем рахувалося 883,17 га пасовищ (сплачувався фіксований с/г податок за пасовища як за ріллю - 0, що вказує на ймовірне розорювання пасовищ). (зазначена довідка);
		- Згідно довідки виданої Великовеселівською сільською радою Врадіївського району за № 302 від 12.12.2014 року, ПП «ВКП Каро» на протязі 2012 - 2013 років використовувало в с. Бобрик Врадіївського району земельну ділянку (товарного виробництва), площею 11,6749 га, без відповідних на то правовстановлюючих документів та сплати податків. В 2014 році ПП «ВКП Каро» використовувало в с. Бобрик Врадіївського району земельну ділянку (товарного виробництва), площею 2,18 га, в с. Великевеселе Врадіївського району земельну ділянку(товарного виробництва), площею 20,4501 га, в с. Новоолексіївка Врадіївського району земельну ділянку (товарного виробництва), площею 12.8744 га без відповідних на то правовстановлюючих документів та сплати податків. (зазначена довідка);
		- Згідно довідки, виданої Нововасилівською сільською радою Врадіївського району за № 424 від 10.12.2014 року, ПП «ВКП Каро» на протязі 2012- 2014 років використовувало в с. Гражданівка Врадіївського району земельну ділянку, площею 55 га, не за цільовим призначенням (розорювання пасовищ), які засівалися зерновими та технічними культурами. В 2012 році розорювалися, але не засівалися, податок сплачено в сумі 930 грн., в 2014 році використовувалися, але податок не сплачено на суму 1353,80 грн. (зазначена довідка);
		- Відповідно до розпоряджень Врадіївської райдержадміністрації № 541 -р та №546 -р від 28.12.2012 року відділу освіти району та районній центральній лікарні райдержадмінстрацією було надано дозволи на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, загальною площею 157,26 га для ведення підсобного господарства на території Доброжанвівської, Краснопільської та Великовеселівської сільських радах. На підставі цих розпоряджень 31.01.2013 року головним лікарем Врадіївської РЦЛ та начальником відділу освіти Врадіївської райдержадміністрації було укладено договори наміру на спільний обробіток вказаних земельних ділянок з ПП «ВКП Каро» та складено акти їх приймання - передачі. Водночас, документація із землеустрою щодо відведення цих земель не розроблялась, не погоджувалась та не затверджувалась у встановленому законом порядку. Правовстановлюючі документи на використання цих земель відсутні. Плата за користування вищевказаними земельними ділянками до бюджету або на рахунки РЦЛ, відділу освіти райдержадміністрації не надходила, що призвело до безоплатного використання земельних ділянок комунальної власності. (Відповідь виконуючого обов'язки прокурора Врадіївського району Лук'яненко І.С. від 30.04.2014 року за № 15-6/142 -14 на адресу голови громадської організації «Народна рада Врадіївщини» ОСОБА_6);
		- Згідно показань свідка ОСОБА_6, він 03.04.2014 року  приблизно о 9 годині разом з іншими людьми був присутній, коли біля приміщення прокуратури Врадіївського району зібралися люди, які в прийомний день хотіли потрапити на прийом до прокурора району з приводу того, що ОСОБА_1 без будь - яких на то правових підстав позахоплював пасовища, порозорював ці пасовища, в наслідок чого позбавив цих людей можливості випасати свою худобу та в результаті чого всі ці люди були сильно обуренні такими діями ОСОБА_1 Також, присутні люди біля прокуратури скаржилися на те, що ОСОБА_1 не виплачує орендну плату тим людям, які не хочуть продовжувати з ним договір оренди землі ще до 2020 року, що ОСОБА_1 підробляє договори оренди землі. Присутні люди в приміщення прокуратури заходили по черзі. При прийомі людей в прокуратурі був присутній також начальник міліції ОСОБА_4, який постійно знаходився в приміщенні прокуратури. Знаходячись біля приміщення прокуратури він бачив присутнього там ОСОБА_3, від якого він не чув, щоб той якимось чином ображав гідність ОСОБА_1 При цьому, самого ОСОБА_1 на той час біля приміщення прокуратури не було.
		- Згідно показань свідка ОСОБА_7, 03.04.2014 року  приблизно о 9 годині біля приміщення прокуратури Врадіївського району було мирне зібрання громадян, серед яких знаходилася також депутат Врадіївської районної ради ОСОБА_8 Будучи присутнім також на той час біля приміщення прокуратури Врадіївського району він особисто чув від присутніх людей, що ці люди приїхали на прийом до прокурора району з приводу того, що ОСОБА_1 без будь яких на то правових підстав позахоплював пасовища, порозорював ці пасовища в наслідок чого позбавив цих людей можливості випасати свою худобу. Знаходячись біля приміщення прокуратури він бачив присутнього там ОСОБА_3, від якого він не чув, щоб той якимось чином ображав гідність ОСОБА_1    
		- Згідно показань свідка ОСОБА_4, 03.04.2014 року приблизно о 9 годині він був присутній біля приміщення Врадіївської районної прокуратури по вулиці Героїв Врадіївщини, коли на той час було зібрання людей серед яких також знаходився і ОСОБА_3 Знаходячись поміж людей та в їх присутності ОСОБА_3 звинувачував ОСОБА_1 в тому, що ОСОБА_1 є шахраєм, який незаконно розорав близько 1 000 га пасовищ та не платить за ці землі ніяких податків до бюджету. Також, крім цього ОСОБА_3 було звинувачено ОСОБА_1 в підкупі місцевої райдержадмінстрації, міліції, прокуратури в зв'язку з чим міліцією, прокуратурою були закриті кримінальні справи.
		- Відповідно до виписки з протоколу зборів Врадіївського Віче від 24.02.2014 року було прийняте рішення про утворення громадського об'єднання «Народна рада Врадіївщини». До лав якої було прийнято ОСОБА_3 (виписка з протоколу зборів Врадіївського Віче від 24.02.2014 року, протокол установчих зборів «Народної ради Врадіївщини» від 27.02.2014 року, повідомлення на адресу Врадіївської селищної ради від 06.03.2014 року про створення громадського об'єднання «Народна рада Врадіївщини», пояснення відповідача, показання свідка ОСОБА_6); 
		    При даних обставинах суд вважає, що предметом даного спору є правовідносини щодо захисту честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
		Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).
		Водночас, ст. 34 Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
		   Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		    Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		    За приписами ст. ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.
		    Згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		     Відповідно до роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009р. "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи" (далі - Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		   Судом при дослідженні доказів встановлено, що 03.04.2014р., під час мирного зібрання громадян біля приміщення Врадіївської районної прокуратури по вулиці Героїв Врадіївщини, відповідач повідомив інформацію про позивача наступного змісту:
		«він держить в декількох сільрадах землю. В нього близько 5 тисяч гектарів землі. При цьому є дуже багато землі, я навіть зараз вам можу показати - це розоренні пасовища, балки які не можна чіпати. Не доходять до бюджету мільйони гривень, а ми їх десь шукаємо весь час. Село Михайлівка все розорене, там гектарів 600. Ми пишемо заяви в прокуратуру, а що робить прокуратура? Передає їх в міліцію в термін 30 днів, а міліція - дільничний походе - походе та й буде відмовний через рік, через два - у них термінів не має. Нашого колишнього голову адміністрації ОСОБА_1 купив, Круглов за взятку поставив и хочемо щоб адміністрація створила комісію і кінець - кінців навела порядок з землею. Десятки тисяч гектарів землі використовується підприємцями які не платять за це ні копійки.» (оглянута стаття «Во Врадиевке снова назревает бунт - люди возмущены бездеятельностью прокуратуры в « земельном беспределе»). 
		   При дачі показань в суді свідком ОСОБА_4 було зазначено, що 03.04.2014 року приблизно о 9 годині він був присутній біля приміщення Врадіївської районної прокуратури по вул. Героїв Врадіївщини коли на той час було зібрання людей серед яких також знаходився і ОСОБА_3 Знаходячись поміж людей та в їх присутності ОСОБА_3 звинувачував ОСОБА_1 в тому, що ОСОБА_1 є шахраєм, який незаконно розорав близько 1000 га пасовищ та не платить за ці землі ніяких податків до бюджету. Також, крім цього ОСОБА_3 було звинувачено ОСОБА_1 в підкупі місцевої райдержадмінстрації, міліції, прокуратури в зв'язку з чим міліцією, прокуратурою були закриті кримінальні справи.
		    Відповідно до п. 5 п. 15 Постанови, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		    Пунктом 19 вказаної Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		    Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію", оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		      Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість.
		  Тому, доводи позивача про недостовірність викладеної інформації відповідачем є безпідставними, оскільки така інформація взята з контексту виступу відповідача та її необхідно оцінювати разом із усім виступом відповідача.
		    Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати (п. 21 Постанови).
		   Оскільки, позивач є керівником Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", яке веде господарську діяльність на території Врадіївського району, орендуючи при цьому земельні ділянки в місцевих жителів, то він є публічною особою, у зв'язку з чим підлягає ретельному громадському контролю і потенційно міг зазнати гострої та сильної громадської критики з приводу того, як він здійснював або здійснює діяльність свого підприємства.
		   Тому, судження, висловлені відповідачем з приводу діяльності позивача, містять гостру критику діяльності позивача як керівника Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" та не є фактичними твердженнями, а оціночними судженнями.
		   Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини" Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.
		     Тому, при ухваленні вказаного рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі Європейський суд). Зокрема, рішення від 21 лютого 2012 року у справі "Тушалп проти Туреччини", відповідно до якого суд встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, "вульгарних фраз" само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто "стилістичним цілям", оскільки "стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження".
		   Рішенням Європейського суду від 23 червня 2009 року у справі "Бодрожич та Вуїін проти Сербії" вказано, що свобода вираження поглядів, яка захищена ч. 1 ст. 10 Конвенції утворює одну із фундаментальних цінностей у демократичному суспільстві. Причому, це стосується не лише тієї "інформації" чи "ідей", які "приємно" отримувати та які не є образливими, а також тих, які є шокуючими чи такими, що викликають занепокоєння. При цьому, суд зауважив, що приватні особи "роблять себе відкритими" для "публічної перевірки" тоді, коли виступають на "арену публічних дебатів".
		     Рішенням Європейського суду від 29 червня 2005 року у справі "Соколовські проти Польщі" зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду за ч. 2 ст. 10 Європейської конвенції з прав людини можливості обмеження політичної дискусії, дебатів з питань суспільного інтересу є мізерним, адже свобода вираження поглядів утворює одну із важливих засад демократичного суспільства та є основною умовою для його прогресу і самореалізації кожної особи.
		     Рішенням Європейського суду від 8 липня 1986 року у справі "Лінгенс проти Австрії" вказано, що суд розцінює факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції. Отже, поширена інформація відповідачем про позивача містить оціночні судження відповідача відповідно до ст. 277 ЦК України, зокрема автором використано висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, оскільки мають характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій тощо). А тому, такі оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		     Відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		     Крім того, вимоги позивача в частині визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведена така обставина юридичного складу правопорушення (про поширення недостовірної інформації), як поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що відповідно до п. 15 Постанови виключає склад вказаного правопорушення.
		    При цьому, суд приймає до уваги те, що позивач, будучи публічною особою, мав би усвідомити, що він самостійно та свідомо відкриває себе для критики, яка у демократичному суспільстві може цілком правомірно здійснюватись у формі, яка не є обов'язково приємною для позивача, навіть, шокуючою; він мав бути готовий до того, що критика на його адресу може бути зроблена у спосіб та за стилем, які не будуть схвальними для позивача.
		    Суд також зазначає, що положення ч. 3 ст. 277 ЦК України, відповідно до якої негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного, виключені на підставі Закону України № 1170-VII від 27.03.2014 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Крім того, відповідно до вимог п. 2 ст. 10 Конвенції свобода слова може бути предметом обмежень, зокрема, для захисту репутації та прав інших осіб.
		     Приписами ч. 3 ст. 34 Конституції України та ч. 4 ст. 277 ЦК України запроваджені  певні обмеження вираження свободи слова, які полягають в наявності права особи вимагати спростування недостовірних та таких, що принижують честь гідність та ділову репутацію, відомостей.
		     В той же час, зазначена норма Конвенції встановлює, що обмеження свободи слова не можуть бути направлені на обмеження цього права.
		    Таке право не може бути предметом обмежень, якщо це суперечить суспільному інтересу і не викликається крайньою необхідністю.
		     Європейський суд у справі "Інформацьонферайн Лентіа" та інші проти Австрії" зазначив, що роль свободи слова полягає в тому, щоб розповсюджувати ідеї та погляди, які мають суспільне значення і з якими громадськість має право знайомитись.
		      Більш того, Європейський суд у вищенаведеній справі „Лінгенс проти Австрії" (1986 року) вказав,  що межі припустимої критики публічної особи мають бути більш широкими, аніж приватної особи, оскільки публічна особа неминуче та свідомо виставляє себе, свої вчинки і слова на прискіпливий розгляд... широкої громадськості. 
		    Стаття 10 Конвенції визначає право на свободу вираження своїх поглядів, одержувати та поширювати інформацію та ідеї.
		    Таке право не може бути предметом обмежень, якщо це суперечить суспільному інтересу і не викликається крайньою необхідністю.
		     Висловлюючи свої думки та погляди з приводу безпідставного використання позивачем земельних ділянок без відповідних на то правовстановлюючих документів та в ухиленні від сплати податків до бюджету, що є порушенням вимог чинного законодавства, та вимагаючи при цьому перевірки таких фактів, які можуть свідчити про певне правопорушення з боку позивача, відповідач, як член громадського об'єднання «Народна рада Врадіївщини», діяв у спосіб передбачений ч. 1, ч. 2 ст. 34 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про громадські об'єднання», а саме з метою захисту публічного інтересу.
		     Цей інтерес має значно більше значення ніж інтереси позивача, який будучи публічною особою, не погодився на більш широку критику його вчинків, ніж ту, межі якої він сам визначив, не довівши при цьому, наявність крайньої необхідності для встановлення обмеження свободи слова стосовно розповсюдження інформації про себе, як публічної особи.
		    Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		    Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується (п. 4).
		     Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5).
		    Частиною 1 ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		     Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. 
		     У відповідності до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		    Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 
		 Суд не бере до уваги та відхиляє його як доказ наданий позивачем компакт - диск (Videx excellenti CD - Pw 4 -12 x 700 MB 80 min) із записом відеоматеріалу, розміщеного на веб - сайті інтернет порталу „Преступности. НЕТ". Оскільки відповідач вважає, що при створенні запису на компакт - диску відеоматеріалу мало місце фальшування відео монтажу та запис на диску не співпадає з відеоматеріалом який розміщений на веб - сайті Інтернет порталу „Преступности .НЕТ" (https://news.pn/pu/public/100973). При цьому не має експертного висновку щодо відсутності фальшування ( спотворення відео монтажу) при створенні запису на компакт - диску (Videx excellenti CD - Pw 4 -12 x 700 MB 80 min) відеоматеріалу та будь - яких доказів на спростування доводів відповідача з цього приводу, позивачем в суді надано не було. Клопотань про проведення експертизи відеозапису на компакт - диск (Videx excellenti CD - Pw 4 -12 x 700 MB 80 min) щодо відсутності спотворення відеозапису, від позивача на адресу суду не надходило. З врахуванням зазначеного суд вважає наданий позивачем компакт - диск (Videx excellenti CD - Pw 4 -12 x 700 MB 80 min) неналежним доказом та не бере його до уваги по вищенаведеним підставам. 
		     З матеріалів справи вбачається, що позивачем, жодними належними та допустимими доказами не доведено наявність будь-якої моральної шкоди та, як встановлено судом вище, позивачем не доведено поширення відповідачем інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що, в свою чергу, унеможливлює задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.
		     За таких обставин, суд розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, дійшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача, а тому позов задоволенню не підлягає. 
		    На підставі ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору залишається за позивачем. 
		     На підставі ст. ст. 277, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10-11, 58-60, 88, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
		    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Врадіївський районний суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
		     Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		                  Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...