Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4114/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2015. Зареєстровано: 16.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 січня 2015 року Справа № 910/4114/14 
		Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
		 Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників:позивачаВолощук П.Ю., представник,відповідачаСидоренко А.С., представник,розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 рокуу справі№ 910/4114/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"провнесення змін до договору,
		ВСТАНОВИВ:
		Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про внесення змін в договір оренди газопроводів та споруд на них №14/1292/04 від 01.10.2004 в редакції Додаткової угоди №1, викладеній у вказаній заяві (а.с.119-125).
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 (суддя Підченко Ю.О.) позов задоволено в повному обсязі; внесено зміни в Договір оренди газопроводів та споруд на них №14/1292/04 від 01.10.2004 в редакції Додаткової угоди №1 до Договору оренди газопроводів та споруд на них №14/1292/04 від 01.10.2004, викладеній в резолютивній частині рішення; стягнуто з Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" судовий збір у розмірі 1218 грн.  
		Рішення суду мотивовано тим, що з часу укладення між сторонами спірного Договору обставини, за якими він був укладений, істотно змінились; це було зумовлено змінами у нормативно-правовому регулюванні правовідносин на підставі Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №228 від 07.03.2013 "Про затвердження Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами)".
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 (судді: Корсакова Г.В. - головуючий, Станік С.Р., Хрипун О.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 скасовано; прийнято нове  рішення, яким в позові відмовлено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна комапанія "Нафтогаз України"  судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 609 грн.
		Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем належним чином не доведено наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, не доведено того факту, що внаслідок настання  цих обставин позивача, як заінтересовану сторону позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору. 
		Не погоджуючись з постановою, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України, ст.71 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", ст.7 Закону України "Про трубопровідний транспорт", п.2 Постанови НКРЕ №228 від 07.03.2013 "Про завтердження Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами)", ст.43 Господарського процесуального кодексу України. 
		Відводів складу суду не заявлено.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як встановили суди попередніх інстанцій, 01.10.2004 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (орендар) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (орендодавець) було укладено Договір оренди газопроводів та споруд на них №14/1292/04 (далі за текстом - Договір), за умовами п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, перелік якого наведений у додатку, вартість якого визначена згідно з актом про оцінку вартості основних засобів і становить 1230153,73 грн. Майно передається в оренду з метою забезпечення безперебійного та безаварійного постачання природного газу споживачам Хмельницької області та отримання на цій основі прибутку.
		Відповідно до п.2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна. Обов'язок зі складання акта приймання-передачі майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п.2.5 Договору).
		Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 Договору).
		Згідно з п.3.1 Договору орендна плата визначається на підставі розрахунку орендної плати та протоколу узгодження орендної плати, які є невід'ємною частиною цього договору, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 2050,26 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
		Пунктом 3.2 Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за цей же місяць.
		Відповідно до п.3.3 Договору орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця щокварталу не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
		Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.3.5 Договору).
		Згідно з п.3.7 Договору загальна ціна цього договору складається із сум орендної плати, нарахованої на протязі дії Договору.
		Пунктом 7.1 Договору визначено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором, а орендар в свою чергу зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2 Договору).
		Відповідно до п.10.1 Договору цей договір укладено строком на 360 днів, що діє з 01.10.2004 до 25.09.2005 включно.
		У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії цього Договору або його зміну після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п.10.5 Договору).
		Згідно з п.10.3 Договору зміни і доповнення вносяться до цього договору за взаємної письмової згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
		Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за приєднання до мереж суб'єктів природних монополій" від 22.06.2012, який вступив в дію 01.01.2013, було внесено зміни до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", яким, зокрема, визначено, що експлуатація складових Єдиної газотранспортної системи України (ЄГТЄУ) здійснюється виключно газорозподільними або газотранспортними підприємствами. Власники складових ЄІТСУ зобов'язані передати належні їм складові ЄГТЄУ у власність, господарське відання чи користування газотранспортному або газорозподільному підприємству чи укласти з газотранспортним або газорозподільним підприємством договір про експлуатацію таких складових.
		Зазначені договори укладаються відповідно до типових форм, затверджених Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ).
		07.03.2013 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №228 затверджено Типовий договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами).
		За змістом п.2 вказаної Постанови зазначено: власникам складових Єдиної газотранспортної системи України та газотранспортним і газорозподільним підприємствам привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами), затвердженого цією Постановою, у місячний строк з дня набрання нею чинності.
		Пункт 4 вищевказаної постанови НКРЕ передбачає, що ця постанова набирає чинності з 01 квітня 2013 року, але не раніше дня її офіційного опублікування. Дана постанова НКРЕ була опублікована та набрала чинності 12.04.2013. 
		З метою приведення укладеного між сторонами Договору оренди газопроводів та споруд на них №14/1292/04 від 01.10.2004 у відповідність до Типового договору, затвердженого постановою НКРЕ №228, позивач листом №4585/18 від 26.11.2013 надіслав на адресу ПАТ "ПАК "Нафтогаз України" Додаткову угоду про розірвання договору оренди №14/1292/04 від 01.10.2004 та Проект договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
		Проте, ПАТ "HAK "Нафтогаз України" не підтримало пропозицію ПАТ "Хмельницькгаз" про припинення дії зазначеного договору та укладення Договору на експлуатацію складових ЄГТЄУ відповідно до вимог чинного законодавства України та в своєму листі №10-6447/1.7-І3 від 06.12.2013 вказало на необхідність продовження терміну дії Договору №14/1292/04 від 01.10.2004 у чинній редакції.
		Також листом №1058/18 від 19.03.2014 ПАТ "Хмельницькгаз" було надіслано для підписання на адресу ПАТ "HAK "Нафтогаз України" два примірника Додаткової угоди №1 до Договору оренди газопроводів та споруд на них №14/1292/04 від 01.10.2004, якою було запропоновано відповідачу змінити існуючий договір на Договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України з 13.05.2013, тим самим привівши існуючі договірні відносини між сторонами у відповідність до норм чинного законодавства України. Пропозиція залишена відповідачем без реагування.
		Суд першої інстанції, задовольняючи позов про внесення змін до договору, виходив з того, що умови запропонованої позивачем Додаткової угоди №1 до Договору оренди газопроводів та споруд на них №14/1292/04 від 01.10.2004 відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією місцевого господарського суду  з огляду на наступне.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Частиною 1 ст.627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
		У відповідності  до ч.1 ст.4  Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень. 
		Частиною 2 ст.4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" визначено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, при прийнятті своїх рішень діє за принципом незалежності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів. 
		До повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, зокрема, належить затвердження типових договорів на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) (п.15 ч.3 ст.4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу").
		У відповідності з вимогами п.2 постанови НКРЕ №228 від 07.03.2013 "Про затвердження Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами)" зобов'язано власників складових Єдиної газотранспортної системи України та газотранспортним і газорозподільним підприємствам, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) у місячний строк з дати набрання чинності цієї постанови.
		Як було зазначено вище, зазначена постанова НКРЕ №228 набрала чинності 12.04.2013. 
		У зв'язку з набранням чинності постановою НКРЕ та з метою приведення договірних відносин між сторонами у відповідність до Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами), позивач запропонував відповідачу укласти Додаткову угоду до вказаного вище Договору, надіславши на адресу відповідача відповідний проект угоди.
		Місцевий господарський суд встановив, що умови запропонованої позивачем Додаткової угоди №1 до Договору оренди газопроводів та споруд на них №14/1292/04 від 01.10.2004 відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами), затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 07.03.2013  №228. Також суд встановив, що умови спірної Додаткової угоди не порушують прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Відтак, наведені обставини є достатніми для застосування  до спірних правовідносин положень ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України і приведення спірного Договору у відповідність до умов Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) шляхом внесення запропонованих  позивачем змін. 
		З урахуванням вимог наведеного законодавства та з огляду на встановлені обставини, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
		Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. 
		Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. 
		Проте, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва,                                                                               суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції та встановлених ним обставин справи. 
		Посилаючись на те, що можливість зміни договору пов'язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, суд апеляційної інстанції не врахував, що приписами ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України передбачено зміну договору за рішенням суду не тільки у разі істотного порушення другою стороною умов договору чи у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при його укладенні, а й в інших випадках, встановлених договором або законом.
		В оскаржуваній постанові Київського апеляційного господарського суду фактично не наведено обґрунтування порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, рішення якого оскаржувалось в апеляційному порядку. 
		Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.1  ст.11110 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим місцевим господарським судом фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відповідно, касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Пунктом 11 ст.11111 Господарського процесуального кодексу України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. 
		Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати понесені останнім на оплату судового збору при подачі касаційної скарги у розмірі 852,60 грн.   
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 1115, 1117, 1118, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" задовольнити.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 у справі №910/4114/14 скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" 852,60 грн витрат по сплаті судового збору при зверненні з касаційною скаргою.
		Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ. 
		 
		 
		Головуючий                                                                                          В.Дерепа
		 
		Судді                                                                                                    Б.Грек
		 
		                                                                                                    Д.Кривда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...