Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13088/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2015.
Дата набрання законної сили: 15.01.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: №   826/13088/14                                  Головуючий у 1-й інстанції:   Дегтярьова О.В.                                                                                                            Суддя-доповідач:  Грибан І.О. 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		15 січня 2015 року                                                                                            м. Київ
		 
		                  Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		                  Головуючий-суддя                Грибан І.О.
		                  судді                                        Беспалов О.О., Парінов А.Б.
		за участі :
		                  секретар с/з                             Печенюк Р.В.
		                  пр-к апелянта                         Безнощенко К.В.
		                  пр-к відповідача                     Ковтун А.М.
		                             пр-к третьої особи                 Гришина Н.В.
		        
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві  апеляційну скаргу Комуністичної партії України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Комуністичної партії України до Кабінету Міністрів України, третя особа: Державна реєстраційна служба України про визнання протиправним та скасування положення в частині  -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, Комуністична партія України, звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив:
		- визнати протиправним і скасувати пункт 1 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Постановою КМ України від 02 липня 2014 року № 219, в частині наділення Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстру) повноваженнями реалізувати державну політику з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань;    
		- визнати протиправним і скасувати підпункт 1 пункту 3 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Постановою КМ України від 02 липня 2014 року № 219, в частині віднесення до основних завдань Укрдержреєстру реалізацію державної політики з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		Не погоджуючись з ухваленим судом рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  та просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи  з наступного. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції  залишає апеляційну скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи та ухвалив  судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:       1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;        8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що 02 липня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України № 219 затверджено Положення про Державну реєстраційну службу України.
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державну реєстраційну службу України,  (далі - Положення № 219) Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції, який реалізує державну політику, зокрема з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань. 
		Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Положення до основних завдань Укрдержреєстру відноситься, зокрема реалізація державної політики з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань.
		Позивач, як політична партія,  вважаючи, зазначене Положення в частині наділення Державної реєстраційної служби України  повноваженнями реалізувати державну політику з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань та віднесення до основних завдань Укрдержреєстру реалізацію державної політики з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, протиправним, звернувся з даним позовом в суд.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Кабінет Міністрів України, наділивши Держреєстрслужбу повноваженнями реалізовувати державну політику з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, вийшов за межі своїх повноважень з урахуванням того, що з 01 січня 2013 року чинне законодавство, зокрема Закон України «Про громадські об'єднання», таким терміном не оперує. Наявність порушеного права позивачем обґрунтовується поданим до нього позовом, в тому числі Держреєстрслужбою, про заборону політичної партії із посиланням на спірні норми.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний нормативно-правовий акт прийнято відповідачем в межах наданих повноважень у відповідності та на виконання вимог закону та  положень Конституції України. 
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Відповідно до ст.113 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» № 749 Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, діяльність якого, зокрема, спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України. 
		Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади (частина перша статті 113, пункти 9, 9 1 статті 116 Конституції України).  
		Відповідно до частини перша статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» утворює, реорганізовує і ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до закону в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання органів виконавчої влади, затверджує положення про зазначені органи. 
		Кабінет Міністрів України, керуючись у своїй діяльності законами при врегулюванні у своїх актах відповідних питань, не може змінювати, доповнювати чи розширювати зміст цих законів (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 жовтня 2009 N 28-рп/2009).  
		Згідно ч. 1 ст. 21 Закону № 749 КМ України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина.
		Нормами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року № 3166-VI (далі - Закон № 3166) закріплено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 3166 положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України. 
		Частиною другою ст. 41   Закону № 794, яка кореспондується із ст. 117 Конституції України, встановлено, що Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону.
		Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 49 Закону № 794 Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
		Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
		Параграфом 32 «Загальні вимоги» Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2011 року № 1156), передбачено, що проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем'єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.
		Пунктом 5 Параграфу 33 «Головний розробник, розробник та заінтересовані органи» проект акта Кабінету Міністрів підлягає обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань).
		Згідно Довідки про погодження проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України» проект постанови КМ України від 02 липня 2014 року № 219 був погоджений без зауважень - Міністром фінансів України та Міністром економічного розвитку і торгівлі України 28 травня 2014 року.
		Отже, Кабінет Міністрів України, затвердивши Положення про Укрдержреєстр, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. 
		Щодо посилань апелянта на те, що вживання у спірному нормативно-правовому акті терміну «реєстрація (легалізація) об'єднання громадян, інших громадських формувань» суперечить положенням частини 1 статті 12 Закону України «Про громадські об'єднання», колегія суддів зазначає про наступне.
		Відповідно до ст. 36 Конституції України гарантовано право громадян на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
		Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
		Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.
		Усі об'єднання громадян рівні перед законом.
		Отже, відповідно до положень Конституції України, громадяни мають право об'єднуватися в політичні партії, професійні спілки та інші об'єднання для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
		Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначається Законом України «Про громадські об'єднання» № 4572-VI ( далі - Закон № 4572).
		Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 2  дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення:
		1) політичних партій;
		2) релігійних організацій;
		3) непідприємницьких товариств, що утворюються актами органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
		4) асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань;
		5) саморегулівних організацій, організацій, які здійснюють професійне самоврядування;
		6) непідприємницьких товариств (які не є громадськими об'єднаннями), утворених на підставі інших законів.
		Особливості регулювання суспільних відносин у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення окремих видів громадських об'єднань можуть визначатися іншими законами (ч.3 ст.2 Закону № 4572-VI).
		Відповідно до вимог ст.12 цього Закону  громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
		Відповідно до вимог ст.16цього ж Закону, громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, повідомляє про своє утворення уповноважений орган з питань реєстрації протягом 60 днів з дня його утворення.
		З системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що Закон № 4572 визначає два способи офіційного визнання  об'єднань громадян з боку держави : реєстрація та прийняття повідомлення про утворення ( легалізація).
		Крім того, відповідно до ст.16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки, їх об'єднання легалізуються  шляхом  повідомлення на відповідність заявленому статусу.
		Легалізація всеукраїнських профспілок та їх об'єднань, інших профспілок   та  їх  об'єднань  здійснюється  центральним  органом виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації  (легалізації)  об'єднань  громадян,  інших громадських формувань.
		Також, відповідно до ст. 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ (далі - Закон № 2365) політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
		Частиною першою ст. 11 Закону № 2365 передбачено, що реєстрацію політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань.   
		Зазначеною нормою Закону також передбачено, що політична партія набуває статусу юридичної особи після реєстрації. 
		Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про організації роботодавців», організації роботодавців  та   їх   об'єднання   підлягають обов'язковій реєстрації.
		Згідно з вимогами  ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон № 755) дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.  Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок, організацій роботодавців, їх об'єднань), політичних партій, державних органів та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.
		Об'єднання громадян, політичні партії, державні органи та органи місцевого самоврядування, асоціації органів місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом (ч.3 ст.3 Закону № 755) 
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснює реєстрацію (легалізацію) об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок та їх об'єднань), благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, асоціацій органів місцевого самоврядування, інших установ та організацій, визначених законом, та видає виписку з Єдиного державного реєстру, оформлену державним реєстратором відповідного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за місцезнаходженням юридичної особи (ч.4 ст.3 Закону № 755) .
		Тобто, наявність термінології «реєстрація (легалізація) об'єднань громадян, інших громадських формувань» чітко вбачається у зазначених вище законах  та є функцією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації як юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців так і реєстрацію (легалізацію) об'єднань громадян, інших громадських формувань.
		Відповідно до п.1 Положення № 219 Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.
		Таким чином, Положення в частині, що оскаржується,  не суперечить нормам ч. 1 ст. 12 Закону Україні «Про громадське об'єднання» від 22 березня 2012 року № 4572-VI, та в повній мірі узгоджуються з вимогами інших законодавчих актів, зокрема Законів України: «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про політичні партії в Україні» тощо.
		За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Кабінет Міністрів України реалізуючи державну політику у сфері прав громадян щодо свободи об'єднань, затвердивши Положення про Укрдержреєстр, визначив його завдання та повноваження, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції. 
		Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд - 
		УХВАЛИВ:
		Апеляційну скаргу  Комуністичної партії України  - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року - без змін.  
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		Головуючий-суддя І.О.Грибан
		 
		Суддя                                                                                               О.О.Беспалов 
		 
		Суддя                                                                                               А.Б.Парінов
		 
		Повний текст виготовлено - 19.01.2015 р.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.
		 
		Головуючий суддя                                                                 Грибан І.О.            
		 
		Судді:                                                                                           Беспалов О.О. 
		 
		                                                                                                                    Парінов А.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...