Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-33/7282-2012 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2015. Зареєстровано: 23.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2015.
Дата набрання законної сили: 23.01.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"19" січня 2015 р.           Справа№ 5011-33/7282-2012
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Калатай  Н.Ф.
		суддів:            Ропій  Л.М. 
		          Рябухи  В.І. 
		при секретарі           Царук І. О.
		 
		За участю представників:
		від позивача:          Сандрович Л. В. - представник за довіреністю № 295/14 від 18.06.2014
		від відповідача:          Пархоменко О. О. - представник за довіреністю від 08.01.2014
		від третіх осіб:          не з'явились 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні    
		апеляційну скаргу          Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтінг»
		на рішення                      Господарського суду міста Києва від 29.09.2014
		у справі                     № 5011-33/7282-2012 (суддя Мудрий С. М.) 
		за позовом                    Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль»
		до                                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтінг»
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
		                              1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа-Експерт» 
		                              2. Попова Тетяна Валеріївна 
		про                               звернення стягнення на предмет іпотеки (застави)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позов, з урахування заяв про уточнення розміру позовних вимог (а.с. 75-76, 93-94, 130-131, 165-168 т.3), заявлено про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007, а саме, на нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. Г), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3 (виробничий корпус №8б) загальною площею 6013,60 кв. м., в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 у загальній сумі 6 276 720,44  доларів США, з яких: 
		- заборгованість за тілом кредиту в сумі  4 073 677,19 доларів США;
		- заборгованість за відсотками в сумі  1 773 327,50 доларів США;
		- пеня за кредитом в сумі 386 260,90 доларів США;
		- пеня за відсотками в сумі 43 454,85 доларів США.
		При цьому, в прохальній частині позову позивач просив визначити спосіб реалізації предмета іпотеки відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження та встановити початкову ціну реалізації предмета іпотеки.
		Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань  за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007, в зв'язку з чим позивач, відповідно до укладеного з відповідачем  договору іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007, набув права стягнення зазначеної заборгованості за рахунок звернення стягнення на спірне нерухоме майно.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014, повний текст якого підписаний 30.10.2014, у справі № 5011-33/7282-2012 позов задоволено повністю. Способом реалізації предмету іпотеки суд першої інстанції встановив продаж його на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 80 582 240 грн.
		Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що матеріалами справи підтверджений факт наявності у відповідача заборгованості за спірним кредитним договором у заявленій до стягнення сумі, з огляду на що позивач, відповідно до приписів чинного законодавства, має право звернути стягнення на предмет іпотеки за укладеним з відповідачем договором іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007.
		Визначаючи початкову ціну предмету іпотеки, суд першої інстанції виходив з встановленої висновком експертів № 13597/13-42/5001/14-42 від 30.04.2014 ринкової вартості спірної нежитлової будівлі.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтінг» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського міста Києва від 29.09.2014 у справі № 5011-33/7282-2012 скасувати та постановити в цій частині  нове рішення.
		В судовому засіданні 10.12.2014, на запитання суду, представник відповідача уточнив вимоги апеляційної скарги і просив суд рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким встановити іншу початкову ціну, визначивши вказану ціну в сумі, яка буде визначена експертом при призначенні додаткової та повторної експертиз.
		В апеляційний скарзі відповідач  посилається на те, що спірне рішення є незаконним, необгрунованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Так, відповідач зазначив, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, визначив початкову ціну предмету іпотеки у відповідності до висновку судової оціночно-будівельної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13597/13-42/5001/14-42 від 30.04.2014 у розмірі 80 582 240 грн., проте відповідач вважає, що розмір вартості, визначений експертами, не відповідає дійсній ринковій вартості предмета іпотеки та є значно заниженим, оскільки експертиза проведена неякісно та не повно, в зв'язку з чим звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотаннями:
		- про призначення повторної експертизи, в якому відповідач просить призначити  у справі № 5012-33/7282-2012 повторну судову оціночну-будівельну експертизу, проведення якої доручить експертам Харківського НДІСЕ ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса, на вирішення якої поставити питання: яка ринкова вартість нежитлової будівлі (літ. Г), що знаходиться за адресою: м.  Київ, вул. Сурікова, 3, що є будівлею виробничого корпусу № 8Б, загальною площею 6 013,60 кв. м.?
		- про призначення додаткової експертизи, в якому відповідач просить призначити  у справі № 5012-33/7282-2012 додаткову судову оціночну-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити питання: яка ринкова вартість добудови нежитлової будівлі (літ. Г), що знаходиться за адресою: м.  Київ, вул. Сурікова, 3, що є будівлею виробничого корпусу № 8Б, загальною площею 2 000 кв. м.?
		Ухвалою від 20.11.2014 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтінг» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження, розгляд справи призначений на 10.12.2014.
		В судовому засіданні 10.12.2014 представник відповідача клопотання про призначення додаткової та повторної експертиз підтримав, представник позивача проти їх задоволення заперечив.
		Після заслуховування сторін по суті спору колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотань відповідача про призначення повторної та додаткової експертиз з підстав, які викладені нижче.
		При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що в рахунок забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007, стягнення заборгованості за яким, фактично, є предметом цього спору, окрім спірного договору іпотеки, позивачем укладено ще три договори поруки, і задовольнити свої грошові вимоги за спірним кредитним договором як в повному обсязі так і частково, позивач має право за рахунок осіб, з якими укладені вказані договори поруки, з огляду на, що ухвалою від 10.12.2014 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа-Експерт» та Попову Тетяну Валеріївну.
		24.12.2014 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач, з посиланням на те, що, за його інформацією, позивачем до суду першої інстанції подано заяву про виправлення описки в оспорюваному рішенні, просить зняти справу № 5011-33/7282-2012 з апеляційного розгляду до виправлення Господарським судом м. Києва описки у рішенні від 29.09.2014 по даній справі, а справу направити до Господарського суду міста Києва. До вказаної заяви жодних доказів на підтвердження викладених в ній обставин не додано.
		В судовому засіданні 24.12.2014 представник відповідача вказану заяву підтримав, позивач залишив її вирішення на розсуд суду.
		На запитання суду, представник позивача підтвердив, що ним до суду першої інстанції, дійсно, подано заяву про виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від  29.09.2014 по даній справи, що суд першої інстанції листом повідомив позивача про те, що вказана заява буде розглянута по суті після повернення справи з Київського апеляційного господарського суду, та про те, що описка, що її просить виправити  позивач, полягає у невірному зазначенні судом першої інстанції в резолютивній частині рішення номера корпусу нежитлової будівлі, на яку звертається стягнення.
		Колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви  відповідача про зняття справи № 5011-33/7282-2012 з апеляційного розгляду до виправлення Господарським судом м. Києва описки у рішенні від 29.09.2014 по даній справі, та  направлення справи до Господарського суду міста Києва, оскільки заявник не навів процесуальних норм, які б надавали суду апеляційної інстанції право на здійснення таких дій.
		Треті особи в жодне  судове засідання представників не направили, про причини неявки суду не повідомили.
		Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третіх осіб за наявними матеріалами апеляційного провадження.
		Під час розгляду справи представник відповідача  апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник позивача проти її задоволення заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.
		Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.
		 
		03.04.2007 Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль», правонаступником якого є позивач, як кредитор та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкрістар» як позичальник уклали кредитний договір №010/14/043 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого позивач, на положеннях та умовах Кредитного договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 7 000 000 доларів США  строком до 31.03.2014 року із сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month) + 6,18% (місячна ставка Libor для доларів США плюс шість цілих вісімнадцять сотих відсотка) річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0.99% (нуль цілих дев'яносто дев'ять сотих відсотка) від ліміту кредитної лінії (а.с. 55-59 т. 1).
		Згідно з п. 2.1 Кредитного договору, кредитні кошти призначені для часткових розрахунків з ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», яка діє в інтересах пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Глобал МедКер-Інвест», за 100% корпоративних прав ТОВ «Західбудінвест компані консалтинг» (відповідача).
		З матеріалів справи слідує, що обов'язок з надання кредитних коштів позивачем виконаний повністю, що, зокрема, підтверджується наявними в матеріалах справи  копіями листа ТОВ «Інкрістар» № 03/04/07 від 03.04.2007, розпорядження позивача від 03.04.2007, Заявки на купівлю (продаж) валютних коштів на МВРУ від 03.04.2007, платіжних доручень № 2 від 03.04.2007, № 5 від 05.04.2007 та виписки з банківського рахунку позичальника за 03.04.2007 (а.с. 86-91 т. 1). Факт виконання позивачем свого обов'язку по наданню кредитних коштів жодною з сторін не заперечується та не  оспорюється.
		26.07.2007 позивач та ТОВ «Інкрістар» уклали додаткову угоду № 010/14/04/165 (а.с. 59) до Кредитного договору, в якій домовились доповнити Кредитний договір пунктом 3.5 наступного змісту: «3.5. При визначенні фактичного значення процентної ставки за цим договором на кожний календарний рік на підставі ставки Libor для доларів США у відповідності з умовами п. 1.1 цього договору значення річної ставки Libor для доларів США округлюється до третього знаку після коми, при цьому дане округлення проводиться за математичними правилами».
		Вказаною додатковою угодою сторони також погодили, що зазначені умови округлення процентної ставки діють, починаючи з 01.07.2007.
		29.09.2008 ТОВ «Інкрістар» як первісний боржник та відповідач як новий боржник, за згодою кредитора - позивача, уклали договір про переведення боргу (а.с. 63-64 т. 1), в якому погодили, що первісний боржник переводить на нового боржника свої зобов'язання, що випливають із Кредитного договору.
		Вказаним договором про переведення боргу сторони визначили, що загальна сума заборгованості по Кредитному договору станом на день укладання договору про переведення боргу складає 6 200 000 доларів США 00 центів, у тому числі: основна сума заборгованості - 6 200 000 доларів США; заборгованість по відсотках - відсутня; заборгованість по нарахованих штрафних санкціях - відсутня; заборгованість по нарахованій комісійній винагороді - відсутня; інша заборгованість - відсутня.
		З огляду на укладення сторонами 29.09.2008 договору про переведення боргу, 29.09.2008 позивач та ТОВ «Інкрістар» уклали додаткову угоду № 010/14/04/443 до Кредитного договору (а.с. 65-66 т. 1), в якій домовились перевести заборгованість по Кредитному договору з ТОВ «Інкрістар» на відповідача згідно договору про переведення боргу від 29.09.2008 та внести зміни до преамбули і пунктів 1.1, 3.4, 5.1, 6.1, а також до розділу «Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін».
		Вказаною додатковою угодою № 010/14/04/443 сторони виклали п. 1.1 Кредитного договору в наступній редакції: «позивач на положеннях та умовах Кредитного договору відкриває відповідачу невідновлювану кредитну лінію з лімітом 6 200 000 доларів США строком до 31.03.2014 із сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month)+6,18% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії».
		Згідно з п. 6.1 Кредитного договору в редакції додаткової угоди № 010/14/04/443, відсотки за кредит відповідач сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок позивача № 20781118515 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту, а основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником на рахунок кредитора № 20736118515 у відповідності з Графіком погашення кредиту, наведеним в додатку № 1 (редакція 2 від 29.09.2008 (а.с. 68-69 т. 1).
		30.03.2009  позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 010/14/043/456 (а.с. 67-68 т. 1) до Кредитного договору, якою домовились внести зміни до пунктів 1.1, 3.2, 3.4 Кредитного договору та Графіку погашення платежів.
		Згідно з п. 1.1 Кредитного договору в редакції додаткової угоди № 010/14/043/456, позивач на положеннях та умовах Кредитного договору відкриває відповідачу невідновлювану кредитну лінію з лімітом 6 028 000 доларів США строком до 26.03.2014 із сплатою 13% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії.
		В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до Кредитного договору:
		- додатковою угодою №010/14/043/6 від 29.03.2010 (а.с. 74-77 т.1)  внесено зміни до п.1.1 Кредитного договору щодо ліміту невідновлюваної кредитної лінії, який встановлено в розмірі 5 625 800 доларів США зі строком погашення до 31.03.2014 із сплатою 13% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії. Вказаною додатковою угодою сторони також виклали графік погашення кредиту у новій редакції;
		- додатковою угодою №010/14/043/7 від 25.06.2010 (а.с. 7880 т. 1) викладено в новій редакції Графік погашення кредиту, припинено подальшу видачу кредитних коштів та зобов'язано відповідача надати необхідні документи для внесення змін в діючий договір іпотеки;
		- додатковою угодою №010/14/043/8 від 28.12.2010 (а.с. 81-84 т. 1) сторони дійшли згоди змінити розмір процентної ставки та врегулювати заборгованість відповідача за Кредитним договором, визначили, що станом на дату укладення вказаної додаткової угоди сума прострочених та нарахованих але несплачених процентів відповідача за Кредитним договором складає 230 550,75 доларів США, з огляду на що заборгованість відповідача  за кредитом збільшена на суму капіталізованих процентів та становить 5 900 000  доларів США, змінено розмір процентної ставки, викладено в новій редакції графік погашення кредиту, встановлено новий розрахунок плати за користування кредитом на основі процентної ставки в розмірі: з 03.04.2007 по 29.03.2009 - Libor (1 month)+6,18% річних; з 30.03.2009 по 31.12.2010 - 13% річних; з 01.01.2011 - 11% річних.
		Отже, кінцевим терміном погашення відповідачем  кредиту за Кредитним договором є 31.03.2014. 
		Як слідує з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту та своєчасній сплаті  відсотків за його користування виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на дату винесення рішення заборгованість відповідача становить 5 847 004,69 доларів США, з яких: заборгованість за тілом кредиту складає суму 4 073 677,19 доларів США, а решта, в сумі 1 773 327,50 доларів США, - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в період по 05.09.2014.
		Факт наявності заборгованості  на вказану суму відповідачем не заперечується.
		Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 
		Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України). 
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		За своєю правовою природою укладений позивачем та відповідачем Кредитний договір є кредитним договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
		Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі,  сплата неустойки.
		Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Кредитним договором відповідальності.
		Згідно з п. 10.2 Кредитного договору  за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди, передбачених п. 1.1, 6.1 Кредитного договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% (одна десята відсотка) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
		Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Як слідує з наданого позивачем розрахунку (а.с. 172 т. 3), пеню він нараховує виходячи з приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», що є обгрнутованим.
		Позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 429 715,75 доларів США, з яких пеня за прострочення виконання зобов'язань  по сплаті тіла кредиту становить 386 260,90 доларів США, за несвоєчасну сплату відсотків - 43 454,85 доларів США.
		Отже, загалом заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 6 276 720,44 доларів США та складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 073 677,19 доларів США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в період по 05.09.2014 в сумі 1 773 327,50 доларів США, пені за прострочення виконання зобов'язань  по сплаті тіла кредиту в сумі 386 260,90 доларів США, пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 43 454,85 доларів США.
		Відповідач заперечує проти розміру заборгованості, але факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем саме у заявленому позивачем у цій справі розмірі встановлений рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19.09.2014 у справі № 2-7572/12 (провадження № 2/753/158/17) за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до Попової Тетяни Валеріївни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтінг» про стягнення заборгованості за кредитним договором (копія наявна в матеріалах справи), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09.12.2014 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/41866913), а відтак, вказаний факт в силу приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України, якою встановлено, що  обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, не потребує доведення під час розгляду цієї справи. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		03.04.2007 позивач як іпотекодержатель та відповідач як іпотекодавець уклали договір іпотеки №10/14/03/043/1 (далі Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І., реєстровий №-873/50 (а.с. 93-95 т. 1), в якому сторони погодили, що Договір іпотеки забезпечує вимоги позивача, що витікають з Кредитного договору, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому.
		Згідно з п.1.2 Договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника, вказаних у п. 1.1 Договорі іпотеки, відповідач  на умовах, передбачених Договором іпотеки, передає в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно, яким є: нежила будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3. Вказана нежила будівля є будівлею виробничого корпусу № 8б, має загальну площу 6 013,6 кв. м.
		Згідно з п. 1.3 Договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 38 874 000 грн.
		В подальшому між сторонами укладалися договори про внесення змін до Договору іпотеки:
		- №010/14/04/442 від 29.09.2008 (а.с. 98-99 т. 1), яким, серед іншого, пункт 1.1 Договору іпотеки викладено в новій редакції у зв'язку із переведенням боргу по Кредитному договору з ТОВ «Інкрістар» на відповідача (розмір зобов'язання іпотекодавця за Кредитним договором визначено в сумі 6 200 000 доларів США) та вирішено у подальшому «позичальника» іменувати «іпотекодавцем», внесено зміни до пункту 1.3 Договору іпотеки та визначено заставну вартість предмета іпотеки в сумі 52 716 755 грн.;
		- №010/14/03/043/1/474 від 31.03.2009 (а.с. 69-97 т. 1),  яким пункти 1.1 та 1.3 Договору іпотеки викладено в новій редакції (розмір зобов'язання відповідача  за Кредитним договором визначено в сумі 6 028 000 доларів США; заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 100 756 000 грн.);
		- №010/14/03/043/1/3 від 15.04.2011 (а.с. 93-94 т. 1), яким абзац шостий пункту 1.2 та пункт 1.3 Договору іпотеки викладено в новій редакції (у відповідності до Витягу з технічної документації № Ю-28916/2010 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 26.03.2010, та відповідно до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування, виданого ПП "Сектор" та перевіреного ГУЗР - КМДА - КІЗВ 21 липня 2006, вказано кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:72:063:0064, заставна вартість предмета іпотеки визначена в сумі 52 716 755 грн.).
		Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 
		В пункті 2.3 Договору іпотеки встановлено, що позивач набуває права на стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки у випадку якщо кредит, проценти, комісійна винагорода, неустойка, які були забезпечені іпотекою, не будуть сплачені в строки, передбачені Крдитним договором, а також з підстав, встановлених ст. 12 Закону України «Про іпотеку».
		Як встановлено судом, відповідач свої обов'язки по своєчасній сплаті кредиту та відсотків за користування ним за Кредитним договором виконував неналежним чином.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		В пункті 2.10 Договору іпотеки сторонами погоджено, що у разі порушення відповідачем умов Кредитного договору або Договору іпотеки або у випадках, передбачених ст. 12 Закону України «Про іпотеку», позивач надсилає відповідачу письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання в менш ніж 30-ти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки  в разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого терміну вимога позивача залишається без задоволення, такі вимоги позивача задовольняються за рахунок предмета іпотеки.
		Відповідно до умов  Договору іпотеки позивач направив відповідачу:
		- претензію з вимогою про дострокове погашення кредиту ( на суму 49 699 022,39 грн.) №140-0-0-00/8/93 06.03.2012 (а.с. 115-123 т. 1), в якій вимагав у тридцятиденний термін з дня отримання цієї претензії  здійснити погашення заборгованості у розмірі 6 222 723,08 доларів США за вказаними позивачем реквізитами, та попередив, що, якщо протягом встановленого строку претензія позивача залишиться без задоволення, позивач буде змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених права з відповідним позовом;
		- вимогу про усунення порушення № 140-0-0-00/8/94 від 06.03.2012 (а.с. 108-114 т. 1), в якій вимагав у тридцятиденний термін з дня отримання цієї претензії  здійснити дострокове погашення заборгованості у розмірі 6 222 723,08 доларів США за вказаними позивачем реквізитами та попередив, що, якщо протягом встановленого строку вимога позивача залишиться без задоволення, позивач вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку або шляхом вчинення виконавчого напису, а також у інший спосіб, передбачений договором та законодавством.
		На доказ направлення вказаних документів до матеріалів справи долучено копії опису вкладення та фіскального чеку № 2223 від 12.03.2012 (а.с. 124 т. 1).
		Відповідач на вказані листи не відповів, у встановлені строки спірну заборгованість не погасив.
		Отже, згідно з умовами Кредитного договору, Договору іпотеки та відповідно до вимог законодавства, внаслідок порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань позивач набув право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки.
		Відповідно до п.2.11 Договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу позивачем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку»,  згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Згідно з п.2.14 Договору іпотеки, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між позивачем та відповідачем, а якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за дев'яносто відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.
		Відповідно до ч.1 статті 39 Закону України  «Про іпотеку» та ч.2 статті 25 Закону України  «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду, серед іншого, зазначається початкову ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. 
		Як слідує зі змісту оспореного рішення, судом першої інстанції встановлено початкову ціну предмета іпотеки в сумі 80 582 240 грн., яка визначена з встановленої висновком експертів № 13597/13-42/5001/14-42 від 30.04.2014 ринкової вартості спірної нежитлової будівлі.
		Відповідач проти вказаної ціни заперечує та вважає, що розмір вартості, визначений експертами, не відповідає дійсній ринковій вартості предмета іпотеки та є значно заниженим, оскільки експертиза проведена неякісно та не повно.
		В обґрунтування зазначеної позиції відповідач послався на те, що:
		- при визначені ціни на аналогічні об'єкти нерухомості експерти керувались інформацією, розміщеною лише на сайтах slando.ua та fn.ua, які є своєрідними дошками об'яв, де кожен охочій може розмістити об'яву будь-якого змісту щодо будь-якого об'єкту та за будь-яку, визначену на власний розсуд, ціну і при розміщенні таких об'яв не перевіряються ані дійсні наміри особи, яка розміщує об'яву, здійснити продаж, ані відповідність визначеної ціни дійсній ринковій ціні, а відтак, на думку відповідача, вказані джерела інформації не є об'єктивними, а тому на них не може базуватися висновок експертів;
		- при визначені експертами ринкової вартості об'єкта дослідження ними було застосовано корегування ціни на торг у розмірі 10% та на масштабність у розмірі 5% в сторону зменшення, проте експертами не зазначено, з яких підстав ними були застосовані вказані коефіцієнти;
		- експертами не зазначено, коли саме об'яви щодо продажу аналогічних об'єктів нерухомості, виходячи з ціни яких експерт визначав вартість предмету іпотеки, були розміщені на сайтах slando.ua та fn.ua, в якій грошовій валюті та за яким курсом була визначена їх ціна, натомість експерт лише наводить власний розрахунок вартості 1 кв. м. із застосуванням показника курсу долара США до гривні в розмірі: 1 долар США=11,38 грн., в той час як станом на дату складення вказаного висновку (30.04.2014) офіційний курс НБУ долара США по відношенню до української гривні становив 11,40 грн.
		Також відповідач зазначив про те, що при визначенні вартості на аналогічні об'єкти нерухомості експерти мали керуватися інформацією, розміщеною на сайтах агентств нерухомості, оскільки розміщення на вказаних сайтах об'яв здійснює агентство, а перед тим як пропонувати до продажу об'єкт, між продавцем та агентством укладається угода, що свідчить про дійсність намірів здійснити продаж пропонованого об'єкта, а його вартість визначається спеціалістами з нерухомості на підставі аналізу цін та реального продажу аналогічних об'єктів.
		Щодо вказаних посилань  відповідача слід зазначити таке.
		Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Частиною 3 п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012 роз'яснено, що визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. Оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК).
		Водночас пункт 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за № 1/22533, встановлює, що під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
		Зі змісту висновку експертів № 13597/13-42/5001/14-42 від 30.04.2014 слідує, що експертами при визначені вартості  предмета іпотеки одночасно застосовані витратний, дохідний та порівняльні підходи, а дослідження було проведено методом розрахунку ринкової вартості нерухомого майна грнутуючись на результатах обстеження та даних пред'явленої документації з врахуванням факторів, які впливають на формування вартості, що цілком відповідає принципам та підходам, встановленим Національними стандартами № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003,  № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 28.10.2004 та № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1655 від 29.11.2006.
		Водночас відповідач не навів жодних нормативних обгрнутувань щодо обов'язковості визначення експертом  вартості аналогічних об'єктів нерухомості саме за даними, які містяться на сайтах агентств нерухомості, та неприпустимості застосування при такому визначенні інформації, розміщеної на сайтах slando.ua та fn.ua, так само, як не пояснив підстави заперечень проти корегування експертами ціни на торг у розмірі 10% та на масштабність у розмірі 5% в сторону зменшення, в той час як зі змісту висновку слідує, що вказані розміри встановлені за даними агентств нерухомості.
		Щодо посилань відповідача на те, що при визначені вартості спірного об'єкта нерухомості експертом визначено його вартість за курсом  1 долар США=11,38 грн., в той час як на станом на дату складення вказаного висновку (30.04.2014) офіційний курс НБУ долара США по відношенню до української гривні становив 11,40 грн., слід зазначити, що з відомостей, які містяться на офіційному сайті Національного банку України слідує, що 30.04.2014 офіційний курс НБУ 11,40 грн. за 1 долар США було встановлено з 14-00 (http://www.bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time_step=daily&date=30.04.2014&execute=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8).
		До вказаного часу діяв офіційний курс долара США 11,38 грн., встановлений НБУ 29.04.2014(http://www.bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time_step=daily&date=29.04.2014&execute=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8), згідно з якими офіційний курс долара США становив саме 11,38 грн.
		Відповідачем не доведено, що висновок готувався експертами після 14-00 30.04.2014, коли офіційний курс долара США був змінений з 11,38 грн. на 11,40 грн., а тому відсутні підстави стверджувати про недостовірність експертного висновку та вважати невірною інформацію щодо вартості спірного  об'єкта нерухомості.
		Щодо посилань відповідача на те, що при визначенні початкової вартості предмета іпотеки не прийнято до уваги, що відповідачем за час володіння предметом іпотеки було здійснено його реконструкцію та добудову, за рахунок чого загальна площа спірної будівлі збільшилась на 2 000 кв. м. та становить 8 013,60кв. м., і що вказані поліпшення є невіддільними, а тому здійснити продаж будівлі без реконструйованих та прибудованих приміщень неможливо, слід зазначити таке.
		Як вбачається з висновку експертів № 13597/13-42/5001/14-42 від 30.04.2014, дослідження експерти провели методом розрахунку ринкової вартості нерухомого майна, ґрунтуючись на результатах обстеження та даних представленої документації.
		Опис предмету іпотеки в Договорі іпотеки повністю відповідає наданим в розпорядження експертів матеріалам технічної інвентаризації.
		Під час обстеження об'єкта експертами відмічено, що на 1 - 5 поверхах будівлі виконані роботи по улаштуванню другого рівня приміщень, площа яких до наданої на дослідження технічної документації не внесена (аркуш 14 висновку), проте при проведенні оцінки ринкової вартості майна виходили з площі цього майна, зафіксованої в документах інвентаризації (6 013,6 кв. м.), не врахувавши площ улаштованого  другого рівня приміщень, що відповідає чинному законодавству з огляду на таке.
		Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за №582/5773, якою  визначається порядок та методика проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд, встановлено, що проведення обмірювальних робіт з підрахунком площ об'єктів із складанням відповідних ескізів і планів поверхів будинків і внесенням до інвентаризаційної справи та технічного паспорту об'єкту відповідних змін  проводиться на підставі договору  суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури».
		Експерти, що проводили судову оціночно-будівельну експертизу, правом самостійно вносити зміни до інвентаризаційної справи та технічного паспорту спірного об'єкту нерухомого майна щодо незафіксованих в них площ не наділені, а тому цілком правомірно при визначенні ринкової вартості спірної будівлі виходили з площі, яка встановлена в наявних в них документах. 
		За таких обставин, колегія суддів вважає недоцільними проведення повторної та додаткової експертиз, з огляду на що у задоволенні відповідних клопотань відповідача відмовляється.
		Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Позивачем належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, відповідач вказаних обставин належними та допустимими доказами не спростував, а відтак, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у повному обсязі та правомірно встановив способом реалізації предмету іпотеки його продаж на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 80 582 240 грн.
		Задовольняючи вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечний договором, колегія суддів зважає на наявність:
		- судового рішення у цивільній справі № 2-7572/12 (провадження № 2/753/158/17) за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до Попової Тетяни Валеріївни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтінг» про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким до стягнення з Попової Тетяни Валеріївни як поручителя  відповідача за Кредитним договором згідно з укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» та Поповою Тетяною Валеріївною договором поруки № 12/14/03/569 від 29.09.2008 присуджено  заборгованість за Кредитним договором  у загальній сумі 6 276 720,44  доларів США;
		- рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2012 у справі № 5011-35/11839-2012 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк аваль» до ТОВ «Медіа-Експерт», ТОВ «Інкрістар», третя особа ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» про стягнення 6 252 639,57 дол. США, що в  гривневому еквіваленті становить 52 159 437,08 грн., яким до стягнення з відповідачів як поручителів  відповідача за Кредитним договором згідно з укладеними договорами поруки (договір поруки № 12/14/568 від 29.09.2008, укладений між позивачем та ТОВ «Медіа-Експерт», договір поруки № 12/14/629 від 30.03.2009, укладений між позивачем та ТОВ «Інкрістар») присуджено заборгованість за Кредитним договором.
		Але, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання вказаних судових рішень як в добровільному, так і в примусовому порядку, що свідчить про фактичне незадоволення законних вимог позивача за Кредитним договором, колегія суддів вважає, що сам лише факт винесення судами вказаних рішень не є підставою для відмови у цьому позові.
		Така думка викладена в част. 3, 4  п. 4.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів», де встановлено, що господарським судам слід також враховувати, що виконання основного зобов'язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання. Разом з тим, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтінг»  задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі № 5011-33/7282-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
		Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтінг».
		Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтінг» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі № 5011-33/7282-2012 залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі № 5011-33/7282-2012  залишити без змін.
		3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 5011-33/7282-2012.
		 
		Повний текст постанови складено:           23.01.2015
		 
		Головуючий суддя                                                            Н.Ф. Калатай 
		 
		Судді                                                                                Л.М. Ропій
		 
		                                                                                В.І. Рябуха

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...