Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 314/6584/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2015. Зареєстровано: 27.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2015.
Дата набрання законної сили: 26.08.2015
Результат оскарження 26.08.2015 Апеляційний суд Запорізької області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       Справа № 314/6584/13-к
		Провадження № 1-кп/314/13/2015
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 січня 2015 року м. Вільнянськ
		Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого судді:                         ОСОБА_1 ,
		за участю прокурора:                     ОСОБА_2 ,
		 захисника:                     ОСОБА_3 ,
		    обвинуваченого:                     ОСОБА_4 ,
		 секретаря судового засідання:             ОСОБА_5 ,                                                        
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження
		№ 12013080210002057 відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 
		1) 02.04.2013 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 3 роки;
		2) 25.11.2013 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі;
		3) 19.06.2014 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно пред`явленого органом досудового розслідування обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, ОСОБА_4 14 вересня 2013 року в вечірній час, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «С 080525 ст. Янцево - Новософіївка», який знаходиться поблизу с. Новософіївка Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 0 км + 000 м. Після чого,
		ОСОБА_4 таємно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 80 гривень, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 230 гривень.
		16 вересня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «С 080525 ст. Янцево - Новософіївка», який знаходиться поблизу с. Новософіївка Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 0 км + 100 м. Після чого,
		ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 80 гривень, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 230 гривень. 
		18 вересня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «С 080525 ст. Янцево - Новософіївка», який знаходиться поблизу с. Новософіївка Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 0 км + 150 м. Після чого,
		ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 80 гривень, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 230 гривень. 
		20 вересня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «С 080525 ст. Янцево - Новософіївка», який знаходиться поблизу с. Новософіївка Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 0 км + 200 м. Після чого,
		ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 80 гривень, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 230 гривень. 
		02 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 3 км + 000 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки. 
		04 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 3 км + 100 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		06 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 3 км + 200 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		08 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 4 км + 400 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		10 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 4 км + 600 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		12 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 5 км + 800 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		14 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 5 км + 900 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		16 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 7 км + 200 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		18 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 9 км + 150 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		20 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 11 км + 300 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		21 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 11 км + 700 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		22 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 13 км + 900 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		23 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 14 км + 550 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		24 жовтня 2013 року в вечірній час ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисних мотивів, на велосипеді «Україна» направився на автошлях «О 080510 Вільнянськ - Орловське», який знаходиться поблизу с. Орловське Вільнянського району Запорізької області, де зупинився біля дорожнього знаку, розташованого на 16 км + 700 м. Після чого, ОСОБА_4 таємно, повторно, з корисних мотивів, за допомогою фізичної сили рук, розхитав та викрав металеву трубу довжиною 2,5 м, вартістю 150 гривень, та дорожній знак, вартістю 55 гривень 64 копійки, в результаті чого завдав філії «Вільнянський райавтодор» матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень 64 копійки.
		Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав, заперечував факт вчинення вказаних злочинів, зазначив, що у Вільнянському районі Запорізької області він ніколи не проживав, місцевості не знає, також він ніколи не був та не знає місце розташування доріг, де були викрадені дорожні знаки. Заперечує свої показання, надані під час досудового розслідування, в тому числі в ході проведення слідчого експерименту, оскільки вказані показання він надавав за вказівкою співробітників міліції. 
		Під час судового розгляду на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України, сторона обвинувачення посилалась на наступні докази: показання представника потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , протокол слідчого експерименту, а також довідки щодо вартості викраденого майна. 
		Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.
		Так, допитана у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 пояснила, що у кінці жовтня 2013 року філією «Вільнянський райавтодор» сумісно з співробітниками ВДАІ проводилось чергове обстеження секторів автомобільних доріг, які вони обслуговують. При обстеженні була виявлена відсутність дорожніх знаків, зокрема, на автодорозі «С 080525 ст. Янцево - Новософіївка» виявлено відсутність 4 дорожніх знаків, а на автодорозі «О 080510 Вільнянськ - Орловське» - 14 знаків. У зв`язку з чим філія «Вільнянський райавтодор» звернулась з заявами про вчинення злочинів до Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області. 
		Також представник потерпілого пояснила, що дорожні знаки обліковуються у звіті «ДГ-1», у якому по всім дорогам відображається кількість знаків та стовбців, мости, їх довжина, огорожі тощо, але без прив`язки до місцевості. Місцезнаходження знаків відображається в акті виконаних робіт, які складаються за результатами їх встановлення. В даному випадку викрадені дорожні знаки були встановлені влітку 2013 року, прикріплені до металевої труби довжиною 2,5 м.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що на початку вересня 2013 року до нього додому за адресою: АДРЕСА_2 , прийшов обвинувачений, назвався на ім`я ОСОБА_10 , у нього був велосипед «Україна» з рамою, на якому за допомогою мотузок та резинок була прив`язана металева труба. Обвинувачений запропонував придбати цю трубу, він погодився. В подальшому протягом двох місяців, а саме вересня-жовтня 2013 року, обвинувачений неодноразово на велосипеді приїжджав до нього додому та привозив труби розміром приблизно 2-2,5 м, діаметром 8-10 см. Всього він придбав приблизно 30 труб. Більше двох труб за один раз обвинувачений не привозив. Зі слів свідка, труби були іржаві, не фарбовані, мали дірки, не були схожі на труби з-під дорожніх знаків, але видно, що були закопані в землю. На початку листопада 2013 року він продав усі придбані у обвинуваченого труби невідомим особам, які скуповували металеві вироби.
		Згідно протоколу проведення слідчого експерименту, 21 листопада 2013 року в період часу з 12 години 55 хвилин до 13 години 40 хвилин старшим слідчим СВ Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_11 в присутності понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , за участю підозрюваного ОСОБА_4 , проведено слідчий експеримент, в ході якого ОСОБА_4 в службовому кабінеті № 16 Вільнянського РВ було запропоновано на місці розповісти та показати обставини вчинення кримінальних правопорушень, що мали місце з 14 вересня 2013 року по 24 жовтня 2013 року на автодорогах Вільнянського району Запорізької області, на що останній добровільно погодився. Після чого, за вказівкою ОСОБА_4 всі учасники слідчої дії направилися на автодорогу, розташовану поблизу ст. Янцево Вільнянського району Запорізької області, де ОСОБА_4 вказував на ділянки узбіччя дороги, з яких він вчинив крадіжки дорожніх знаків. За результатами проведення слідчого експерименту, згідно протоколу, складено графічні зображення та відеозапис, з якими всі учасники були ознайомлені. 
		Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він був запрошений співробітниками міліції прийняти участь в якості понятого при проведенні слідчого експерименту. У його присутності, а також присутності іншого понятого обвинувачений ОСОБА_4 добровільно розказав та на місцевості показав обставини викрадення ним дорожніх знаків. За поясненнями ОСОБА_4 , останній на велосипеді рухався по автодорозі, розбивав труби, забирав дорожні знаки, які прив`язував до велосипеда та вивозив до м. Вільнянська, де продавав. По закінченні слідчої дії йому було пред`явлено протокол, він його прочитав та підписав, жодних зауважень до його змісту не мав. Також свідок повідомив про те, що хід слідчої дії фіксувався за допомогою відеокамери. Після проведення слідчої дії, відеозапис слідчим для перегляду не пред`являвся, він особисто відеозапис не переглядав. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що співробітники міліції запросили його прийняти участь в якості понятого при проведенні слідчого експерименту. У його присутності, а також присутності іншого понятого обвинувачений ОСОБА_4 добровільно розказав та на місцевості показав обставини викрадення ним дорожніх стовпців у кількості приблизно 8-12 штук. По закінченні слідчої дії всі її учасники повернулися до Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, де слідчим йому було пред`явлено протокол, він його прочитав та підписав, жодних зауважень до його змісту не мав. Крім того, свідок пояснив, що хід проведення слідчої дії фіксувався за допомогою фотозйомки, відеокамера при цьому не застосовувалась, відеозапис не вівся. 
		Згідно з листом Служби автомобільних доріг у Запорізькій області № 10/2495 від 15 листопада 2013 року, середня орієнтовна вартість викрадених дорожніх знаків станом на 01 листопада 2013 року складає: 
		<ul>
			<li>автодорога «О 080510 Вільнянськ - Орловське», 14 знаків - 2879 гривень; </li>
			<li>автодорога «С 080525 ст. Янцево - Новософіївка», 4 знаки - 920 гривень. </li>

</ul>
		З довідки ФОП ОСОБА_12 вбачається, що вартість 1 м труби металевої, діаметром 80 мм, станом на вересень-жовтень 2013 року в магазині «Техніка» складає 80 гривень.
		Заслухавши пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
		Стаття 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. 
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. 
		Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Суд, оцінивши наявні у справі докази в порядку ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості та керуючись законом, в їх сукупності, не оспорюючи факту зникнення металевих труб з дорожніми знаками, вважає, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів стороною обвинувачення не доведена, а пред`явлене обвинувачення не знайшло своє підтвердження в ході судового слідства з огляду на наступне.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Як позначив Європейський суд з прав людини по справі «Капо проти Бельгії», в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом в світі пункту 2 статті 6 Європейської Конвенції про захист з прав людини і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
		Аналізуючи показання представника потерпілого ОСОБА_6 , суд вважає, що вони не можуть бути визнані прямим доказом вчинення саме ОСОБА_4 злочину, оскільки остання лише повідомила про факти виявлення в ході комісійного обстеження доріг Вільнянського району відсутності дорожніх знаків у кількості 4 штук, які були встановлені на різних ділянках автодороги «С 080525 ст. Янцево - Новософіївка», а також 14 дорожніх знаків, встановлених на різних ділянках автодороги «О 080510 Вільнянськ - Орловське». При цьому представнику потерпілого невідомі точна дата і час вчинення злочинів. Так само представник потерпілого не бачила та не могла бачити особу, яка вчинила крадіжки дорожніх знаків на цих ділянках дороги та, відповідно, вказати на ОСОБА_4 як на особу, яка їх вчинила, вона не могла.
		Показання представника потерпілого та свідків фактично надані про події, які передували злочину або відбувалися вже після його вчинення. Жоден з допитаних у судовому засіданні свідків також не вказував на ОСОБА_4 як на особу, яка безпосередньо вчинила вищеописані крадіжки дорожніх знаків. 
		Висновок про причетність ОСОБА_4 до крадіжок дорожніх знаків та металевих труб, на яких вони були закріплені, з ділянок доріг Вільнянського району, не можливо зробити лише на підставі показань свідка ОСОБА_7 , який в ході судового розгляду при допиті в якості свідка лише засвідчив факт придбання у ОСОБА_4 протягом вересня-жовтня 2013 року металевих труб у кількості приблизно 30 штук. Однак ідентифікувати вказані металеві труби, які були придбані свідком у ОСОБА_4 , як такі, на яких були закріплені дорожні знаки, що були встановлені влітку 2013 року філією «Вільнянський райавтодор» на ділянках 0 км + 000 м, 0 км + 100 м, 0 км + 150 м, 0 км + 200 м автодороги «С 080525 ст. Янцево - Новософіївка», а також на ділянках 3 км + 000 м, 3 км + 100 м, 3 км + 200 м, 4 км + 400 м, 4 км + 600 м, 5 км + 800 м, 5 км + 900 м, 7 км + 200 м, 9 км + 150 м, 11 км + 300 м, 11 км + 700 м, 13 км + 900 м, 14 км + 550 м, 16 км +
		700 м автодороги «О 080510 Вільнянськ - Орловське» та в подальшому викрадені, суду фактично неможливо, оскільки предмети злочину - металеві труби з дорожніми знаками не надані суду як докази, органом досудового розслідування не встановлено їх місцезнаходження. При цьому сам свідок ОСОБА_7 повідомив, що обвинувачений привозив і продавав йому тільки металеві труби без дорожніх знаків, самі труби були старі та іржаві та не були схожі на труби з-під дорожніх знаків. 
		Оцінюючи показання свідка ОСОБА_7 , які категорично заперечив обвинувачений, суд також встановив, що вони містять розбіжності щодо часу подій, їх послідовності та нічим об`єктивно не підтверджуються.
		Крім того, суд, перевіряючи на предмет допустимості та належності дані, які містяться в письмових доказах, долучених до матеріалів кримінального провадження, зазначає наступне.
		Кримінально-процесуальний Закон (ст. 92 КПК України) покладає на сторону обвинувачення обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.
		Як вбачається з протоколу слідчого експерименту, 21 листопада 2013 року в період часу з 12 години 55 хвилин до 13 години 40 хвилин старшим слідчим СВ Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_11  в присутності понятих
		ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , за участю підозрюваного ОСОБА_4 , проведено слідчий експеримент, в ході якого ОСОБА_4 добровільно на місці розповів та показав обставини вчинення кримінальних правопорушень, що мали місце з 14 вересня 2013 року по 24 жовтня 2013 року на автодорогах Вільнянського району Запорізької області. Протокол слідчого експерименту без жодних зауважень підписаний усіма учасниками слідчої дії. За результатами проведення слідчого експерименту, згідно протоколу, складено графічні зображення та відеозапис, з якими всі учасники були ознайомлені. Однак до протоколу слідчого експерименту надано лише фототаблицю вказаної процесуальної дії.
		Оцінюючи вказаний протокол слідчого експерименту в якості доказу у кримінальному провадженні суд виходить з наступних положень чинного законодавства.
		Згідно зі ст. 99 КПК України, яка дає визначення документа як доказу у кримінальному провадженні, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії (ч. 2 ст. 99 КПК України).
		Сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ (ч. 3 ст. 99 КПК України). Як вказує ч. 3 ст. 107 КПК України, у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.
		Враховуючи вищезазначені норми чинного кримінально-процесуального законодавства, суд виходить з того, що надані в ході судового слідства процесуальним прокурором протокол слідчого експерименту від 21 листопада 2013 року є письмовим доказом по справі, а фототаблиця до протоколу слідчого експерименту є додатком до протоколу слідчої дії  слідчого експерименту. Вказані протокол та фототаблиця є оригінальними та містять у собі інформацію щодо дійсних обставин проведення вказаної процесуальної дії.
		Загальні вимоги до порядку здійснення слідчих дій, в тому числі і слідчого експерименту, визначені ст. 223 КПК України, відповідно до якої слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом. Слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для слідчого експерименту. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої дії.
		Особливості здійснення слідчого експерименту містяться у ст. 240 КПК України, яка вказує, що слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
		Стаття 103 КПК України вказує, що процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися: 1) у протоколі; 2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.
		Частиною 3 статті 104 КПК України встановлені вимоги до протоколу процесуальної дії. Так, за вимогами закону протокол складається з:
		1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;
		2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;
		3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
		Додатком до протоколу може бути відеозапис процесуальної дії, фототаблиці, схеми, носії комп`ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу (п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 105 КПК України). Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків (ч. 3 ст. 105 КПК України).
		Відповідно до ст. 106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
		Як зазначено в протоколі слідчого експерименту, він проводився старшим слідчим СВ Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_11 в присутності понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , за участю підозрюваного ОСОБА_4 .
		В протоколі слідчого експерименту міститься вказівка про те, що особи, які беруть участь у його проведенні, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів, а саме цифрового фотоапарату «Нікон» та відеокамери «Кенон», однак, всупереч вимогам ст. 104 КПК України, у протоколі не зазначені характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.
		Крім того, як вбачається зі змісту наданого суду протоколу, метою проведення слідчого експерименту 21 листопада 2013 року була перевірка і уточнення відомостей, викладених у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_4 . Проте, всупереч вимогам ст. 104 КПК України, протокол слідчого експерименту не містить повних відомостей про послідовність проведених дій. Так, зі змісту протоколу вбачається, що в його ході ОСОБА_4 в службовому кабінеті № 16 Вільнянського РВ було запропоновано на місці розповісти та показати обставини вчинення кримінальних правопорушень, що мали місце з 14 вересня 2013 року по 24 жовтня 2013 року на автодорогах Вільнянського району Запорізької області, на що останній добровільно погодився та за його вказівкою всі учасники слідчої дії направилися на автодорогу, розташовану поблизу ст. Янцево Вільнянського району Запорізької області, де ОСОБА_4 вказував на ділянки узбіччя дороги, з яких він вчинив крадіжки дорожніх знаків. При цьому протокол не містить вказівки на назву або спеціальне позначення автодороги, конкретні ділянки узбіччя дороги з означенням кілометрових та метрових позначень або прив`язки до місцевості, на які вказував ОСОБА_4 . Вказаний протокол також не містить відомостей щодо способу переміщення учасників слідчого експерименту між ділянками узбіччя автодороги, на які вказував ОСОБА_4 , відстані між ними. 
		Жодних відомостей, важливих для кримінального провадження, протокол слідчого експерименту не містить. Фактично вказаний документ стисло відтворює показання обвинуваченого ОСОБА_4 без жодного відтворення його дій, обстановки або обставин вчинених злочинів, що суперечить вимогам ст. 240 КПК України.
		Крім того, у порушення вимог ст. 105 КПК України, слідчим не додано до протоколу відеозапис слідчого експерименту, про проведення якого зазначено у протоколі. 
		Не відповідає вимогам ст.ст. 105, 106 КПК України і надана суду фототаблиця, яка містить лише позначення з порядковим номером фотокартки без пояснення її змісту, а також змісту протоколу. Зображені у фототаблиці ділянки дороги за відсутності відповідних пояснень під кожною конкретною фотокарткою неможливо жодним чином ідентифікувати та прив`язати до місцевості, з якою пов`язані місця вчинення злочинів.
		Як вказує ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Частина 1 статті 89 КПК України визначає, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Аналізуючи всі вищевказані обставини у сукупності з відповідними їм нормами кримінально-процесуального законодавства, суд визнає, що слідчий експеримент проведений з численними та суттєвими порушеннями вимог КПК України, а складений за його результатом протокол від 21 листопада 2013 року та фототаблиця до нього не відображають усі необхідні, обов`язкові та істотні моменти проведення слідчої дії, тож такі докази є недопустимими, що стороною обвинувачення у судовому провадженні не спростовано. 
		За таких обставин, суд вважає недопустимими доказами та не приймає до уваги при постановленні вироку показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які у судовому засіданні пояснили, що були присутніми в якості понятих при проведенні слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 , в ході якого останній в деталях описав та продемонстрував обставини скоєних злочинів.
		Інших переконливих доказів, які б підтверджували пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення, і оцінка яких була б позбавлена відповідних сумнівів щодо доведеності участі обвинуваченого у вчиненні саме цих кримінальних правопорушень, суду не надано.
		Частиною 1 статті 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Суд, оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»). 
		Сумнівний характер вчинення саме ОСОБА_4 інкримінованих йому суспільно- небезпечних діянь не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.
		Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Однак, аналіз перерахованих вище доказів на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, та враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів вичерпано і не пропонується стороною обвинувачення, стороною обвинувачення залишилися нез`ясованими обставини, які мають суттєве значення для законного та обґрунтованого вирішення даного кримінального провадження та ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до вмотивованого висновку, що стороною обвинувачення не здобуто і не надано жодних переконливих доказів, що злочини, які передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України, вчинені саме ОСОБА_4 , і оцінка яких була б позбавлена відповідних сумнівів щодо доведеності участі обвинуваченого у вчиненні саме цих кримінальних правопорушень, а тому обвинувачений ОСОБА_4 підлягає виправданню у зв`язку з недоведеністю його участі у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України, з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок. 
		У зв`язку з ухваленням виправдувального вироку, суд на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України, залишає цивільний позов філії «Вільнянський райавтодор» без розгляду. 
		Питання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 судом не вирішується, оскільки під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні останньому запобіжний захід не обирався. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 тримається під вартою на підставі вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2014, який на теперішній час набрав законної сили та фактично виконується. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати невинним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України. 
		Цивільний позов філії «Вільнянський райавтодор» - залишити без розгляду.
		Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.
		Суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		27.01.2015                               
		  
		 
		 
		 27.01.2015

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...