Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4626/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання засновницьких (установчих) документів недійсними.
Надіслано судом: 28.01.2015. Зареєстровано: 29.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 січня 2015 року Справа № 910/4626/14  Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
		головуючого      Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач),  Полянського А.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний форум"на постановувід 13.10.2014 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/4626/14господарського суду міста Києваза позовомзаступника Генерального прокурора України в інтересах держави до1.          Київської міської ради;     2.          Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Освітянин"; 3.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне товариство"; 4.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний форум";     5.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейзажне"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору1.          Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2.          Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України у місті Києві;     3.          Національний музей архітектури та побуту України; 4.          Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Хотівський"провизнання недійсним рішення та державних актів на право власності, визнання відсутності прав власності на земельні ділянки
		в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача:   від відповідачів:Орленко А.О. (заступник начальника відділу Генеральної прокуратури України) 1, 2, 3, 5 - не з'явились 4. Іщенко Г.М. (довіреність від 25.12.2013)від третіх осіб:1. Кадієвський І.І. (довіреність № 05703-13238 від 26.11.2014); 2, 3, 4 - не з'явились
		В С Т А Н О В И В :
		Рішенням Господарського суду міста Києва (головуючий суддя - Удалова О.Г., судді - Босий В.П., Спичак О.М.) від 29.07.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Мартюк А.І., судді - Новіков М.М., Зубець Л.П.) від 13.10.2014, у справі № 910/4626/14 позов задоволено частково; визнано недійсним виданий Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Освітянин" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №006291, зареєстрований 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00177; визнано недійсними видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне товариство" державний акт на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №030410, зареєстрований 30.10.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00244; державний акт серії ЯЕ №986764, зареєстрований 09.07.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00300; визнано недійсним виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельний форум" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №011944, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00393; визнано відсутнім у Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Освітянин", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне товариство", Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейзажне", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний форум" право власності на земельну ділянку, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва площею 86,4814 га, кадастровий номер 8000000000:79:562:0001, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 224 810 621,30 грн; визнано відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний форум" право власності на земельну ділянку, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва площею 16,0345 га, кадастровий номер 8000000000:79:107:0002, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 40 828 647,35 грн; стягнуто з Київської міської ради в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 705,20 грн; стягнуто з Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Освітянин" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 705,20 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне товариство" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 705,20 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейзажне" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 705,20 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний форум" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 705,20 грн; припинено провадження у справі № 910/4626/14 в частині позовних вимог про визнання недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №353/3187 "Про передачу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Освітянин" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва"; визнання недійсним виданого Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Освітянин" державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №006290, зареєстрованого 08.01.2008 Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00178; визнання недійсним виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Пейзажне" державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №011930, зареєстрованого 08.09.2010 Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00398; визнання відсутнім у Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Освітянин", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне товариство", Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейзажне" права власності на земельну ділянку площею 16,0345 га, кадастровий номер: 8000000000:79:107:0002, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, вартістю за нормативною грошовою оцінкою у розмірі 40 828 647,35 грн.
		В касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалені по справі судові акти в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.133, 134, 137 Житлового кодексу УРСР, норм Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985, ст.24 Конституції України, ст.ст.7, 8, 10 Закону України "Про кооперацію", ст.3 Закону України "Про правонаступництво України, ст.ст.41, 152, 155 Земельного кодексу України, ст.267 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України, ст.35 ГПК України.
		Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.
		Відповідачі-1, 2, 3, 5 та треті особи-2, 3, 4 не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
		Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника скаржника, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури та представника третьої особи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами встановлено таке.
		Рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 № 353/3187 "Про передачу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Освітянин" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва" (надалі - "Рішення") вирішено: затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 №370/1804, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Освітянин" на вул. Академіка Заболотного у Голосіївського районі м. Києва; внести зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020, затверджених рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, а саме: територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, перевести за функціональним призначенням до зони малоповерхової житлової забудови; віднести земельну ділянку загальною площею 92,42 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель сільськогосподарського призначення; затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Освітянин" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва; передати обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Освітянин", за умови виконання пункту 6 цього рішення, земельну ділянку загальною площею 108,52 га на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель, наданих товариству з обмеженою відповідальністю агрокомбінату "Хотівський" відповідно до пункту 5 рішення Київської міської ради від 23.10.2003 №117/990 "Про оформлення права користування земельними ділянками" та право користування якими посвідчено договором оренди земельних ділянок від 29.10.2004 №79-6-00249 (загальною площею 94,42 га), та міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 14,10 га).
		На підставі вказаного рішення 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було видано ОКЖК "Освітянин" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №006290, відповідно до якого ОКЖК "Освітянин" є власником земельної ділянки площею 16,0345 га, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, а також державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №006291, відповідно до якого ОКЖК "Освітянин" є власником земельної ділянки площею 92,4814 га, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва (далі - земельні ділянки).
		03.03.2008 ОКЖК "Освітянин" було внесено земельні ділянки до статутного фонду ТОВ "Будівельне товариство" в якості частки засновника, у зв'язку з чим 30.10.2010 останньому було видано відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку площею 16,0345 га, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, та державний акт на право власності на земельну ділянку площею 92,4814 га, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва
		09.07.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було видано ТОВ "Будівельне товариство" державний акт на право власності на земельну ділянку площею 86,4814 га, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва.
		29.07.2010 ТОВ "Будівельне товариство" було передано спірну земельну ділянку площею 16,0345 га до статутного фонду ТОВ "Пейзажне", що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Пейзажне" №2 від 29.07.2010.
		На підставі вказаного протоколу 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було видано ТОВ "Пейзажне" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №011930, відповідного до якого ТОВ "Пейзажне" є власником спірної земельної ділянки площею 16,0345 га.
		30.07.2010 ТОВ "Будівельне товариство" було передано спірну земельну ділянку площею 86,4814 га до статутного фонду ТОВ "Будівельний форум", що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Будівельний форум" №2 від 30.07.2010.
		На підставі вказаного протоколу 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було видано ТОВ "Будівельний форум" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №011944, відповідного до якого ТОВ "Будівельний форум" є власником спірної земельної ділянки площею 86,4814 га.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає щодо незаконності вибуття спірної земельної ділянки з власності територіальної громади міста Києва, також вказує на незаконність рішення відповідача 1 про передачу відповідачу 2 у власність спірних земельних ділянок, що має своїм наслідком незаконність їх подальшої передачі відповідачам 3, 4 та 5, у зв'язку з чим вказує на наявність правових підстав для скасування відповідного рішення, актів на право власності такою земельною ділянкою та визнання відсутнім у відповідачів 2, 3, 4 та 5 права власності на неї.
		Задовольняючи позов, суди правомірно виходили із такого.
		Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі ст.9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради віднесено розпорядження землями територіальної громади міста Києва та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
		Згідно статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
		Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		З огляду на викладені норми вбачається, що реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин Київська міська рада зобов'язана діяти виключно в інтересах її територіальної громади, не порушуючи при цьому баланс інтересів держави, територіальної громади та окремих громадян.
		Як вбачається з матеріалів спірні земельні ділянки до прийняття оскаржуваного Рішення перебували у власності територіальної громади міста Києва та були безоплатно передані у власність відповідача 2 на підставі положень ст.41 Земельного кодексу України.
		Відповідно до ст.41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.
		Наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.
		Відповідно до ст.94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).
		В касаційній скарзі ТОВ "Будівельний форум" неправомірно стверджує, що господарські суди безпідставно застосували до спірних правовідносин неконституційні норми Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, з огляду на таке.
		Створення та діяльність житлово-будівельних кооперативів регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про кооперацію", а також чинними на даний час Житловим кодексом Української РСР та прийнятим на його основі Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, що затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України.
		Відповідно до ст.5 Закону України "Про кооперацію" законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.
		Закон України "Про кооперацію" містить загальні вимоги до створення та діяльності різних видів та типів кооперативів. Разом з тим створення та діяльність безпосередньо житлово-будівельних кооперативів як одного з видів обслуговуючих кооперативів регулюється нормами глави 5 Житлового кодексу УРСР та прийнятого на виконання ст.137 цього Кодексу Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.
		Житловий кодекс УРСР є чинним і його дію може бути припинено виключно Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади. Житловий кодекс УРСР не визнавався нечинним ні Законом України "Про кооперацію", ні іншим законодавчим актом, а відтак його норми є обов'язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами. Більш того, окремі норми глави 5 Житлового кодексу УРСР уточнялися Законом України від 29.06.2010 №2367-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла".
		Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.
		Згідно зі статтями 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією з умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу, повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.
		Пунктом 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).
		Відповідно до п.2.1.1 статуту ОКЖК "Освітянин", затвердженого установчими зборами засновників ОКЖК "Освітянин" (протокол №1 від 12.06.2007), зареєстрованого державним реєстратором 15.06.2007, метою створення кооперативу є забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків); будівництва одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу, або багатоквартирних блокованих жилих будинків з надвірними будівлями, або котеджів за власні кошти кооперативу або з допомогою банківського кредиту; наступної експлуатації та управління будинками кооперативу.
		Згідно з наведеними у положеннях статуту ОКЖК "Освітянин" метою створення та основними завданнями, а також з урахуванням ч.2 ст.6 Закону України "Про кооперацію", за напрямом своєї діяльності ОКЖК "Освітянин" відповідає поняттю "житлово-будівельний кооператив".
		Частиною 1 ст.134 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.
		За змістом п.3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.
		Із п.3.2 статуту ОКЖК "Освітянин", затвердженого установчими зборами засновників ОКЖК "Освітянин" (протокол №1 від 12.06.2007), зареєстрованого державним реєстратором 15.06.2007, вбачається, що на момент прийняття рішення його членами (засновниками) були чотири громадянина, а саме: Коляда О.О., Желтенко О.І., Лопух В.Ф., Панченко К.В.
		Судами вірно встановлено, що матеріали справи не містять, а листами Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.02.2011    №24, Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.02.2011 №22-45 підтверджується, що такі особи на обліку потребуючих поліпшення житлових умов не перебувають та не перебували.
		Таким чином, ОКЖК "Освітянин" було створено з порушеннями ч.1 ст.134 Житлового кодексу Української РСР, п.3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, адже його засновниками були лише чотири громадянина, що не перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
		В подальшому при державній реєстрації нової редакції статуту ОКЖК "Освітянин", затвердженого загальними зборами членів ОКЖК "Освітянин" (протокол №5 від 26.12.2008), вказані порушення усунуто не було, а лише здійснено заміну одного з засновників кооперативу Желтенко О.І. на Приходько Т.В., однак доказів перебування такої особи на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, також не надано.
		Касаційна інстанція погоджується з тим, що наведені обставини свідчать, що ОКЖК "Освітянин" не було створено як житлово-будівельний кооператив в розумінні Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, що свідчить про відсутність у нього правових підстав на безоплатне отримання у власність спірної земельної земельних в порядку, визначеному ст.41 Земельного кодексу України.
		Також відведення згідно рішення земельної ділянки ОКЖК "Освітянин" площею 108,52 га не відповідає визначеній меті створення ОКЖК "Освітянин", якою є забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей, адже необхідність поліпшення житлових умов лише чотирьох осіб (засновників кооперативу) та членів їх сімей за рахунок будівництва малоповерхових будинків котеджного типу на земельній ділянці площею 108,52 га свідчить про недотримання принципів рівності у земельних відносинах.
		Господарські суди дійшли вірного висновку про те, що при прийняті оскаржуваного рішення Київської міської ради не було дотримано підстав набуття земельних ділянок житлово-будівельними кооперативами, визначених ст.41 Земельного кодексу України.
		У відповідності до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Вірним є висновок господарських судів про те, що рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №353/3187 не відповідає вимогам чинного законодавства, що згідно з ч.2 ст.144 Конституції України, ч.3 ст.152, ст.155 Земельного кодексу України, ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.
		Судами встановлено, що 22.05.2014 Господарським судом міста Києва було прийнято рішення по справі № 910/24772/13, яким: 
		-    визнано недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №353/3187 "Про передачу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Освітянин" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва";
		- визнано недійсним виданий Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Освітянин" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №006290, зареєстрований 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00178;
		- визнано недійсним виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Пейзажне" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №011930, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00398; 
		- визнано відсутнім у Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Освітянин", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне товариство", Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейзажне" право власності на земельну ділянку площею 16,0345 га, кадастровий номер: 8000000000:79:107:0002, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, вартістю за нормативною грошовою оцінкою у розмірі 40 828 647,35 грн.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі      №910/24772/13 залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014.
		За таких обставин судами правомірно припинено провадження у справі, на підставі до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, в частині:
		- визнання недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №353/3187 "Про передачу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Освітянин" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва";
		- визнання недійсним виданого Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Освітянин" державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №006290, зареєстрованого 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00178;
		- визнання недійсним виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Пейзажне" державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №011930, зареєстрованого 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00398;
		- визнання відсутнім у Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Освітянин", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне товариство", Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейзажне" права власності на земельну ділянку площею 16,0345 га, кадастровий номер: 8000000000:79:107:0002, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, вартістю за нормативною грошовою оцінкою у розмірі 40 828 647,35 грн.
		В касаційній скарзі не оскаружуються ухвалені у справі рішення в частині припинення провадження у справі.
		Відповідно до ч.2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		За змістом ч.1 ст.126 Земельного кодексу України (в редакціях, чинних на момент видачі оскаржуваних актів) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
		Пунктом 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011  №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" встановлено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування. Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.
		Враховуючи, що державний акт на право власності на спірну земельну ділянку площею 92,4814 га (серії ЯЖ №006291) було видано ОКЖК "Освітянин" на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке за рішенням суду визнано недійсним з моменту прийняття через його невідповідність вимогам чинного законодавства, це свідчить про відсутність правових підстав для видачі відповідачу 2 відповідного акта на право власності на землю, а тому вимога прокурора про визнання недійсними такого акта є обґрунтованою.
		Наведене в силу положень ч 1 ст.316, ч.4 ст.373 Цивільного кодексу України свідчить про відсутність у відповідача 2 права на розпорядження спірною земельною ділянкою площею 92,4814 га (в т.ч. шляхом передання її у статутний капітал іншої юридичної особи) а відтак, враховуючи, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність, з огляду на незаконність рішення КМР та відсутність у відповідача 2 прав власника спірної земельної ділянки площею 92,4814 га, оформлення права власності згідно з державними актами, виданими відповідачам 3, 4, 5 у зв'язку з внесенням спірної земельної ділянки до їх статутних фондів, відбулося з порушенням норм чинного законодавства.
		Касаційна інстанція погоджується з висновками судів стосовно того, що позовні вимоги про визнання недійсними: - державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №030410, серії ЯЕ №986764, виданих ТОВ "Будівельне товариство", - державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №011944, виданого ТОВ "Будівельний форум" є обґрунтованими; підстави вважати відповідачів 3, 4 добросовісними набувачами спірної земельної ділянки відсутні, оскільки останніми не надано доказів на підтвердження того, що вони не могли бути обізнані з фактом незаконного безоплатного передання спірної земельної ділянки у власність відповідача 2, зокрема, з рішенням КМР та статутом ОКЖК "Освітянин".
		Підстави вважати, що кооператив обґрунтовано очікував на набуття у власність земельної ділянки площею 108,52 га в контексті ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відсутні, адже ні останній, ні його чотири учасника не вчинили жодних адекватних та співрозмірних дій для очікування набуття у власність такого майна. Більш того, останні були обізнані із положеннями законодавства, що регулює відносини в сфері житлових кооперативів та відчуження землі. Відсутні підстави для поширення положень наведеної статті і на наступних набувачів, оскільки вони не використали свого рівноцінного майна для набуття у власність спірної земельної ділянки, одержавши її як внесок до статутного капіталу.
		Положеннями абзацу 4 п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" встановлено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
		Визнання судом недійсними рішення та оскаржуваних актів свідчить про відсутність правових підстав володіння відповідачами 2-5 спірними земельними ділянками, а тому позовні вимоги прокурора про визнання відсутнім у них права власності на земельну ділянку, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва площею 86,4814 га, кадастровий номер 8000000000:79:562:0001, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 224 810 621,30 грн., є обґрунтованими та були правомірно задоволені господарськими судами.
		З тих же підстав є правомірною вимога прокурора про визнання відсутнім у відповідача 4 права власності на земельну ділянку, що розташована на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва площею 16,0345 га, кадастровий номер 8000000000:79:107:0002, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 40 828 647,35 грн.
		Господарськими судами правомірно відхилено як безпідставне твердження відповідача 4 про те, що вимога прокурора про визнання відсутнім права не відповідає встановленим способам захисту порушених прав і інтересів.
		Так, відповідно до ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.
		В даному випадку обраний прокурором спосіб захисту порушених прав і інтересів шляхом визнання відсутності права власності відповідає встановленим ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способам захисту, що не суперечить положенням ст.152 Земельного кодексу України, а тому посилання відповідача 4 на зворотне є необґрунтованими.
		Відповідачем 4 вказувалось на пропущення прокурором строку позовної давності та було заявлено про її застосування.
		Касаційна інстанція погоджується з висновком судів про те, що позовної давності позивачем (прокурором) не пропущено, а тому правові підстави для застосування наслідків, встановлених ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, відсутні, виходячи з наступного.
		Відповідно до п.4. ч.1 ст.268 ЦК України у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 20.12.2011 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Вказаним Законом, що набрав чинності 15.01.2012, даний пункт було виключено, а п.5 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи. Оскільки встановлений законом трирічний строк не сплив на момент звернення позивача з даним позовом до суду, суди правомірно відмовили у задоволенні заяви відповідача-4.
		Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, вірно застосували норми матеріального та процесуального права, відтак їх висновки про задоволення позовних вимог є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.
		Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний форум" залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 у справі № 910/4626/14 залишити без змін.
		 
		 
		 
		Головуючий-суддя                                                                      К.Грейц
		 
		 
		Судді                                                                                                    С.Бакуліна
		 
		 
		                                                                                                    А.Полянський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...