Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/13550/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2015. Зареєстровано: 29.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                Справа № 201/13550/14-ц (2/201/823/2015)
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		26 січня 2015 року                                         Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
		у складі:      головуючого - судді Черновського Г.В.,
		                           при секретарі - Пісчанській Т.М.,
		за участю:     представника позивача - ОСОБА_1,
		          представника відповідача - Литвінової К.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про стягнення грошових коштів за договорами банківських вкладів, -
		В С Т А Н О В И В :
		До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 20 жовтня 2014 року надійшла позовна заява ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про стягнення грошових коштів за договорами банківських вкладів (а. с. 2-8).
		В обґрунтування позовної заяви позивач у позовній заяві та її представник у судовому засіданні посилались на те, що 27 серпня 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "Приватбанк" був укладений договір банківського вкладу № SAMDN25000737275783 на суму 23  560,00доларів США строком на 366 днів та виплатою 8% річних на суму вкладу. Також 27 серпня 2013 року між цими ж сторонами був укладений договір банківського вкладу № SAMDN25000737275215 на суму 8  990,78 грн. строком на 366 днів та виплатою 18% річних на суму вкладу. 27 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернулась на адресу відповідача з письмовою вимогою виплати всіх грошових коштів за вказаними договорами, проте така вимога була залишена без задоволення, грошові кошти не були виплачені позивачу, у зв'язку з чим остання звернулась на адресу суду з даним позовом, в якому просила суд стягнути на користь ОСОБА_3 з ПАТ КБ "Приватбанк" суму вкладу за договором № SAMDN25000737275783 від 27 серпня 2013 року разом з нарахованими відсотками, 3-ма % річних за прострочення виконання зобов'язань та інфляційними витратами в загальному розмірі - 344  711,89 грн.; за договором №SAMDN25000737276215 від 27 серпня 2013 року - 11136,47 грн.   
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, наполягала на їхньому задоволенню у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечувала, посилалась на те, що договори банківського вкладу з позивачем укладалися на території Автономної Республіки Крим, яка є тимчасового окупованою територією, у зв'язку з чим відокремлений підрозділ ПАТ КБ "Приватбанк" на території Автономної Республіки Крим припинив свою діяльність. Крім того, окупаційна влада фактично здійснила конфіскацію майнового комплексу ПАТ КБ "Приватбанк", що використовувався у банківській діяльності відокремленого структурного підрозділу - Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "Приватбанк". Були арештовані також права та зобов'язання банку, в тому числі права вимоги і борги за всіма зобов'язаннями. Майно ПАТ КБ "Приватбанк" на території Автономної Республіки Крим окупаційною владою віднесено до майна, що підлягає націоналізації і обліковується як власність Республіки Крим. Відповідно до закону Російської Федерації № 39-ФЗ від 04 квітня 2014 року зобов'язання здійснювати компенсаційні виплати клієнтам банківських установ на території Республіки Крим взяла на себе автономна некомерційна організація "Фонд захисту вкладників". Згідно офіційних повідомлень вказана організація замінила ПАТ КБ "Приватбанк" за всіма зобов'язаннями, в тому числі депозитними, орендними, кредитними тощо, а ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 квітня 2014 р. автономній некомерційній організації "Фонд захисту вкладників" в довірче управління переданий майновий комплекс Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "Приватбанк". Викладені факти в сукупності свідчать про те, що зобов'язання за договорами ПАТ КБ "Приватбанк", укладеними працівниками Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "Приватбанк", виконує автономна некомерційна організація "Фонд захисту вкладників" за рахунок майна банку, яке знаходиться на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя (а. с. 32-35).
		Представник ПАТ КБ "Приватбанк" також зазначила, що не може ні підтвердити, ні спростувати існування невиконаних зобов'язань за договорами банківських вкладів перед позивачем, пославшись на відсутність у ПАТ КБ "Приватбанк" можливості доступу до свого майна, в тому числі і до договорів з клієнтами на паперових носіях, платіжних документів, каси і готівки.
		Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Статтями 27, 46 ЦПК України передбачено, що обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.
		Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до пояснень наданих представником позивача у судовому засіданні, а також копій документів, доданих позивачем до позовної заяви, 27 серпня 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "Приватбанк" були укладені договори банківського вкладу, а саме: № SAMDN25000737275783 на суму 23  560,00доларів США строком на 366 днів та виплатою 8% річних на суму вкладу та № SAMDN25000737276215 на суму 8  990,78 грн. строком на 366 днів та виплатою 18% річних на суму вкладу (а. с. 10, 11).
		Як зазначається у позовні заяві 27 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернулась на адресу відповідача з письмовою вимогою виплати всіх грошових коштів за вказаними договорами, проте така вимога була залишена без задоволення, проте на підтвердження такого звернення стороною позивача було надано лише ксерокопію опису поштового вкладення з переліком документів (а. с. 12), копії самої вимоги надано не було, внаслідок чого дійти однозначного висновку щодо змісту листа не можливо.
		Вирішуючи позовні вимоги позивача до відповідача суд приходить до висновку щодо необхідності відмови у їх задоволенні, виходячи з наступного.
		Так, загальновідомим є факт окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, у зв'язку з чим 15 квітня 2014 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території".
		На виконання вищевказаного Закону та ряду інших законів і нормативно-правових актів Правлінням Національного банку України 06 травня 2014 року було прийнято постанову № 260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя" (далі - постанова НБУ № 260).
		Відповідно до п. 5 постанови НБУ № 260 банки, в тому числі ПАТ КБ "Приватбанк", зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.
		Проте ще до прийняття постанови НБУ № 260 у квітні 2014 року окупаційною владою були прийняті рішення щодо припинення діяльності відокремлених підрозділів ПАТ КБ "Приватбанк" на території Республіки Крим, серед яких і філія Кримського регіонального управління ПАТ КБ "Приватбанк".
		Ухвалою судді Центрального районного суду м. Сімферополя Республіки Крим від 21 квітня 2014 року для забезпечення позову заступника прокурора Республіки Крим за захист інтересів невизначеного кола осіб до ПАТ КБ "Приватбанк" про припинення протиправних дій по невиконанню зобов'язань, що випливають з договорів банківського вкладу, майновий комплекс Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "Приватбанк", права, що випливають з договорів, інші права, в тому числі права вимоги, передані в довірче управління Автономній некомерційній організації "Фонд захисту вкладників", яка діє на підставі закону Російської Федерації № 39-ФЗ від 04 квітня 2014 року "О защите интересов физических лиц, имеющих вклады в банках и обособленных структурных подразделениях банков, зарегистрированных и (или) действующих на территории Республики Крым и на территории города федерального значения Севастополя".
		Ухвалою судді Центрального районного суду м. Сімферополя Республіки Крим від 04 червня 2014 року про заміну заходів забезпечення позову Автономній некомерційній організації "Фонд захисту вкладників", розташованій у м. Москва, фактично були надані права власника майнового комплексу ПАТ КБ "Приватбанк" в Автономній Республіці Крим.
		З офіційних повідомлень в мережі Інтернет вбачається, що заснована Російською федерацією Автономна некомерційна організація "Фонд захисту вкладників" в Автономній Республіці Крим перебрала на себе всі права та зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк", в тому числі і ті, які виникли на підставі договорів банківського вкладу (депозиту).
		Враховуючи, що договори банківського вкладу, зобов'язання за якими є предметом даного спору, укладались в Автономній Республіці Крим, яка була окупована Російською Федерацією, суд приходить до висновку, що до припинення окупації ПАТ КБ "Приватбанк" не може відповідати за даним позовом.
		Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди та враховуючи, що дані вимоги носять похідних характер від інших вимог, у задоволенні яких було відмовлено, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову і в цій частині.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України, приймаючи до уваги результат вирішення справи, а також те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.7 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", суд вважає за необхідне судові витрат по даній цивільній справі віднести за рахунок держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст.. 41 Конституції України, ст. ст. 8, 10, 11, 27, 46, 57-60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, -                                              
		В И Р І Ш И В :
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про стягнення грошових коштів за договорами банківських вкладів - відмовити. 
		Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		Головуючий-суддя Г.В. Черновськой

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...