Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19958/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2015. Зареєстровано: 30.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2015.
Дата набрання законної сили: 22.01.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"22" січня 2015 р.           Справа№ 910/19958/14
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Андрієнка  В.В.
		суддів:            Буравльова С.І. 
		          Шапрана В.В. 
		за участю представників cторін:
		позивача: Хаметов Т.Х., довіреність №08-10/212/2 від 05.01.2015 р. (ДУО "Політехмед"),
		відповідача: Скороход В.С., довіреність б/н від 15.01.2015 р.,
		третьої особи: Хаметов Т.Х., довіреність №08-10/212/2 від 05.01.2015 р.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України
		на рішення господарського суду м. Києва від 28.10.2014
		у справі №910/19958/14 (суддя - Якименко М.М.)
		за позовом Міністерства охорони здоров'я України
		до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ПРАКТИКА"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне українське об'єднання "Політехмед" 
		про стягнення 24 872 227,00 грн. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Міністерство охорони здоров'я України звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ПРАКТИКА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне українське об'єднання "Політехмед" про стягнення 24 872 227,00 грн. 
		Рішенням господарського суду м. Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/19958/14 в позові відмовлено повністю.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство охорони здоров'я України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 28.10.2014 року у справі №910/19958/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Міністерства охорони здоров'я України в повному обсязі.
		Крім того, до матеріалів апеляційної скарги додано копію довіреності МОЗ України б/н від 29.11.2013 року, якою доручено Державному українському об'єднанню "Політехмед" представляти інтереси Міністерства охорони здоров'я України в органах судової влади всіх рівнів, виконавчої влади, органах державної виконавчої служби, державних та недержавних підприємствах, установах, організаціях з усіх питань, пов'язаних із укладанням, виконанням та/або припиненням дії Договорів про закупівлю; та копію Договору доручення №312 від 31.10.2013р., що укладений між Міністерством охорони здоров'я України (Довіритель) та Державним українським об'єднанням "Політехмед" (Повірений), предметом якого, зокрема, є: здійснення претензійної та позовної роботи за Договорами про закупівлю з усіх питань, що пов'язані з укладанням, виконанням та/або припиненням дії договорів, з усіма правами, наданими стороні по справі процесуальним законодавством України, в тому числі, але не обмежуючись: підписувати та подавати позовні заяви, в тому числі про стягненя грошових коштів та сум фінансових (штрафних) санкцій, клопотання, заяви про виконання судових рішень, інші документи; представляти інтереси Довірителя в суді, отримувати будь-які належні Довірителю процесуальні та інші документи; представляти інтереси Довірителя у виконавчій службі з питань виконання судових рішень, подавати та отримувати будь-які пов'язані з таким виконанням документи; виконувати інші дії, пов'язані звиконанням цього Договору доручення (п.1.1.4. Договору).
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України та просив суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги Міністерства охорони здоров'я України заперечував та просив суд її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість. 
		Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.   
		18.11.2013 року між Міністерством охорони здоров'я України (далі - позивач, замовник) та Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "ПРАКТИКА" (далі - постачальник, відповідач, ПрАТ "НВО "Практика") укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти №188Т/325/21-24 (далі - Договір-1).
		23.12.2013 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти №206Т/371/21-24 (далі - Договір-2).
		Відповідно до п. 1.1. Договору-1 та Договору-2, Постачальник зобов'язується поставити Автомобілі швидкої медичної допомоги та їх устаткування, зазначені в Специфікації (Додаток 1), (далі - Товар), а Замовник оплатити такий Товар на умовах цього Договору.
		Згідно з п. 1.2. Договору-1, Договору-2 та Специфікацією до Договорів, уповноваженому підприємству замовника - Державне українське об'єднання "Політехмед" (далі - третя особа), відповідачем має бути поставлений наступний товар:
		За Договором-1:
		-          Лот 4 - автомобіль екстреної медичної допомоги (typeB: emergencyambulance) - тип В. Кількість товару: 150 од.;
		-          Лот 5 - автомобіль екстреної медичної допомоги (typeB: emergencyambulance) - тип В. Кількість товару: 150 од.;
		-          Лот 6 - автомобіль екстреної медичної допомоги (typeB: emergencyambulance) - тип В. Кількість товару: 150 од.;
		-          Лот 7 - автомобіль екстреної медичної допомоги (typeB: emergencyambulance) - тип В. Кількість товару: 150 од.;
		-          Лот 8 - автомобіль екстреної медичної допомоги (typeB: emergencyambulance) - тип В. Кількість товару: 150 од.;
		-          Лот 9 - автомобіль екстреної медичної допомоги (typeB: emergencyambulance) - тип В. Кількість товару: 163 од.;
		-          Лот 10 - реанімобіль (typeC: mobileintensivecareunit) - тип С. Кількість товару: 143 од.;
		За Договором-2: 
		-          Автомобіль швидкої медичної допомоги для транспортування пацієнта (typeA: patienttransportambulance) - тип А2. Кількість товару 103 од.;
		Відповідно до п. 3.1. Договору-1, валютою Договору є гривня України. Сума цього договору становить 713 685 500,00 грн. без ПДВ.
		Згідно з п. 3.1. Договору-2, валютою Договору є гривня України. Сума цього договору становить 53 457 000,00 грн. без ПДВ.
		Згідно з п. 4.2. Договору-1 та Договору-2, Замовник має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється відповідно до абзацу 16 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 у термін до 90 днів з моменту оплати у розмірі до 100% від ціни Договору на підставі рахунку, виставленого Постачальником.
		Постачальник протягом трьох місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтведжує їх використання за призначенням згідно з видаткою накладною про поставку (передачу) Товару.
		Позивачем (Замовником) було здійснено попередню оплату Товару в повному обсязі, що підтверджується:
		1.платіжним дорученням від 06.12.2013 №П-013460/1 на суму 529 877 000,00 грн. (по Договору від 18.11.2013 року № 188Т/325/21-24), дата проведення операції 30.12.2013 року;
		2. платіжним дорученням від 06.12.2013 року № 13460 на суму 183 808 500,00 грн. (по Договору від18.11.2013 року №188Т/325/21-24), дата проведення операції 25.12.2013 року; 
		3. платіжним дорученням від 25.12.2013 року № П-00013496 на суму 53 457 000,00 грн. (по Договору від 23.12.2013 року №206T/371/21-24), дата проведення операції 30.12.2013 року.
		Згідно з умовами укладених договорів та відповідно до наказу МОЗ України від 20 лютого 2014 року № 135 "Про затвердження графіка поставки автомобілів швидкої медичної допомоги", Постачальники повинні передати закуплені автомобілі швидкої медичної допомоги до 25 березня 2014 року та до 30 березня 2014 року (на суму здійсненої попередньої оплати).
		Частина товару була поставлена із порушенням строків поставки, що підтверджується наступними документами:
		1.          Видаткова накладна №П-13460-23 від 03.06.2014 року на суму 19 485 000,00 грн.;
		2.          Видаткова накладна №П-13460-22 від 02.06.2014 року на суму 39 619 500,00 грн.;
		3.          Видаткова накладна №П-13460-19 від 30.05.2014 року на суму 59 104 500,00 грн.;
		4.          Видаткова накладна №П-13460-18 від 05.05.2014 року на суму 28 578 000,00 грн.;
		5.          Видаткова накладна №П-13460-17 від 30.04.2014 року на суму 649 500,00 грн.;
		6.          Видаткова накладна №П-13460-15 від 18.04.2014 року на суму 14 612 000,00 грн.;
		7.          Видаткова накладна №П-13460-13 від 15.04.2014 року на суму 38 629 500,00 грн.;
		8.          Видаткова накладна №П-13460-11 від 04.04.2014 року на суму 2 598 000,00 грн.;
		9.          Видаткова накладна №П-13460-10 від 01.04.2014 року на суму 71 445 000,00 грн.;
		10.          Видаткова накладна №П-13460-12 від 14.04.2014 року на суму 67 520 000,00 грн.;
		11.          Видаткова накладна №П-13460-14 від 16.04.2014 року на суму 7 596 000,00 грн.;
		12.          Видаткова накладна №П-13460-16 від 22.04.2014 року на суму 2 532 000,00 грн.;
		 
		Третьою особою було здійснено нарахування штрафних санкцій відповідачу за порушення строків постачання Товару, та виставлено претензії про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну поставку автомобілів швидкої медичної допомоги та їх устаткування (копії претензій містяться в матеріалах справи).
		Спір у даній справі виник в зв'язку з тим, що на думку позивача внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти поставки товару, відповідно до умов Договору-1 та Договору-2, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати штрафних санкцій, а саме: 12 344 677,00 грн. - пені та 12 527 550,00 грн. - штрафу, за прострочення поставки товару.
		Відповідач зазначив, що при виконанні умов Договору-1 та Договору-2 сталися випадки, які не залежали від волі відповідача і мають характер невідворотних, надзвичайних обставин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		При цьому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України під непереборною силою розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
		Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Суд зазначає, що підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності є обставина, яка характеризується одночасно як ознакою надзвичайності, так і ознакою невідворотності.
		21.03.2014 року та 26.03.2014 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області винесено ухвали №161/4432/14-к та №161/4749/14-к про тимчасовий доступ з можливістю вилучення вантажних автомобілів із вантажем, якими здійснювалась поставка товару ПрАТ "НВО "Практика", необхідного для комплектації автомобілів швидкої медичної допомоги, на виконання відповідачем зобов'язань за Договором-1 та Договором-2.
		Факт поставки медичного обладнання для автомобілів підтверджується:
		- специфікацією, інвойсами до Контракту №27113, який укладено між відповідачем та компанією Kartsana (Іспанія), а також вантажно-митними деклараціями;
		- специфікацією, інвойсами до Контракту №2/5R, який укладено між відповідачем та компанією Enterprises Medicales Grey S.A. (Швейцарія), а також вантажно-митними деклараціями до нього.
		21 березня 2014 року та 26 березня 2014 року працівниками СУ ФР ГУ Міндоходів України у Волинській області вилучено вантажні автомобілі, та товар, який поставлявся як медичне обладнання для автомобілів, із документами, на підставі вищезазначених ухвал суду, про що складено протоколи тимчасового доступу до речей і документів (копії відповідних ухвал суду та протоколи містяться в матеріалах справи).
		Таким чином, з 21 березня 2014 року, а саме з моменту вилучення товарів та документів працівниками СУ ФР ГУ Міндоходів України у Волинській області, почалась дія обставин, що не залежало від відповідача, оскільки вибули з володіння Постачальника всупереч його волі, з незалежних від нього обставин, передбачити настання яких заздалегідь, та уникнути яких було неможливим.
		Відповідачем проведено заходи, направлені на оскарження процесуальних документів, на підставі яких було вилучено товар та документи, та дії працівників СУ ФР ГУ Міндоходів України у Волинській області.
		04 квітня 2014 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва справа №757/7743/14-к визнано незаконними дії працівників СУ ФР ГУ Міндоходів України у Волинській області, та зобов'язано повернути вилучені 21 березня 2014 року та 26 березня 2014 року товари (майно) та документи.
		05 квітня 2014 року відповідачу повернуто вантажні автомобілі із товаром, однак, документи на даний вантаж повернуті не були, оскільки вже були направлені працівниками СУ ФР ГУ Міндоходів України у Волинській області до ГСУ МВС України для приєднання до матеріалів кримінального провадження 32014030000000035 від 20 березня 2014 року.
		Повернутий товар неможливо було розмитнити без вилучених документів, у зв'язку з чим вбачається, що дія певних обставин продовжувалась до повернення документів. 
		Факт повернення медичного обладнання підтверджується Актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 05 квітня 2014 року, в якому зазначено, що повертаються лише вироби медичного призначення, які були вилучені разом із вантажними автомобілями, що перевозили ці вироби, а вилучені документи на вантаж в акті приймання - передачі не зазначено.
		25 квітня 2014 року відповідачу повернуто документи, які були вилучені 21 та 25 березня 2014 року, цей факт дає підстави вважати, що розмитнення товару медичного устаткування, який є комплектуючим обладнанням до автомобілів швидкої допомоги відповідно до договорів, неможливо було провести до 25 квітня 2014 року.
		Проведення заходів по розмитненню товару проводилось з кінця квітня по 08 травня 2014 року, про це свідчать виписки з банківського рахунку відповідача про сплату коштів за митне оформлення товару (копії виписок містяться в матеріалах справи).
		Вказані обставини також підтверджуються Юридичним висновком Київської торгово-промислової палати від 04.09.2014 року вих. №1703-4/533 (копія міститься в матеріалах справи), який прийнято судом в якості належного та допустимого доказу.
		В п. 8.3. Договору-1 та Договору-2 передбачено, що обставини непереборної сили підтверджуються відповідними документами, які видаються уповноваженими на це законами України органами.
		Суд звертає увагу, що Договором-1 та Договором-2 не визначено який саме орган повинен підтвердити обставини непереборної сили і якими саме документами, лише зазначено, що документи повинні бути видані уповноваженими органами. Оскільки законодавство не покладає обов'язок підтвердження та видачі документів про обставини непереборної сили на жоден орган, суд дійшов до висновку, що обставини непереборної сили можуть бути підтвердженні, в залежності від індивідуального випадку, будь-яким органом, до компетенції якого входить розгляд та вирішення даного індивідуального випадку.
		Крім того, існування або відсутність обставин непереборної сили - це висновок який встановлюється в результаті оцінки та аналізу зібраних доказів, в тому числі документів. При цьому оцінка доказів відноситься до компетенції суду. Суд звертає увагу, що національне законодавство України не містить визначення поняття "форс-мажор".
		Відповідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України:
		- засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб;
		- засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників);
		Згідно ст. 11 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислові палати мають право:
		- проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців;
		- надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов'язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України;
		- проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість;
		- виконувати інші повноваження, що не суперечать законодавству України;
		З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що юридичний висновок Київської торгово-промислової палати від 04.09.2014 року вих. №1703-4/533 - є належним та допустимим доказом у даній справі, яким підтверджує доводи відповідача про настання надзвичайних обставин.
		Крім того, в квітні 2014 року настали нові обставини, які знаходились поза контролем та волею відповідача, та унеможливили своєчасність виконання зобов'язань з поставки товару згідно умов Договору-1 та   Договору-2.
		З 01 квітня 2014 року набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", яким внесено зміни до Податкового кодексу України щодо запровадження нової ставки податку на додану вартість у розмірі 7 % по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
		Також п. 13 Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" виключено п. 197.1.27. ст. 197 Податкового кодексу України, за яким постачання медичних виробів було звільнено від оподаткування.
		Отже, до прийняття цих змін до Податкового кодексу України товари медичного призначення, а саме медичні прилади за переліком, які постачались для обладнання автомобілів швидкої медичної допомоги, податком на додану вартість не обкладались.
		Внесення змін до Податкового кодексу призвело до того, що при ввезенні медичних виробів на митну територію України необхідно при розмитненні товару застосовувати податок на додану вартість у розмірі 20 %, замість 7%.
		В цей же час, постанова кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №867 "Про звільнення виробів медичного призначення від оподаткування податком на додану вартість" продовжувала діяти. 
		Вказана неузгодженість правових норм призвела до того, що імпорт лікарських засобів та медичних приладів зупинився на певний час, і відповідно - відповідач не мав можливості провести розмитнення товару.
		Для врегулювання даної ситуації Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства" № 1200-VII, який набрав чинності з 19.04.2014 року.
		В свою чергу, на виконання цього Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства" Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 23.04.2014 року №118 "Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України який підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків", що набрала чинності з 26.04.2014р.
		Таким чином, неузгодженість норм законодавства, які мали місце протягом квітня 2014 року (з 01.04.2014р. по 26.04.2014р.) призвели до неможливості відповідача виконувати свої зобов'язання за Договором-1 та Договором-2.
		Дані обставини підтверджуються Сертифікатом №783 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати України від 06.10.2014 року вих. №3559/05-4.
		Лише після розмитнення медичного устаткування можливо здійснювати установку такого обладнання на автомобілі. Однак, така комплектація потребує спеціальних знань та багато часу, і проводиться спеціально оснащених площадках.
		Тому, як зазначає відповідач, після святкових днів (з 01 по 04 травня 21014 р.) на автомобілі типу А2, В, С проводилась установка медичного обладнання, і вже наприкінці травня 2014 року почалась передача укомплектованих автомобілів до третьої особи.
		Таким чином, відповідачем виконано усі процедурні питання, які надають йому право посилатися на обставини непереборної сили, а саме: неодноразово письмово повідомляв позивача, третю особу про настання обставин непереборної сили (листи від 07.04.14р. № 193, від 09.04.2014р. №№196,197, від 24.04.2014р. №259), а також вжив всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, і дані обставини підтверджені документально.
		Листом від 07.04.2014р. вих. № 193 відповідач звернувся до Міністерства охорони здоров'я України, Голови підкомітету з питань законодавчого забезпечення протидії ВІЛ/СНІДу України, туберкульозу, іншим соціально небезпечним захворюванням та з питань контролю за забезпеченням лікарськими засобами і медичними виробами, що закуповуються за державні кошти, та до Першого заступника Міністра Міністерства доходів та зборів України, в якому проінформувало про те, що автомобілі швидкої медичної допомоги не були поставлені внаслідок незаконних дій арешту вантажу.
		Також листами від 09.04.2014 року вих. №196 та від 24.04.2014 року вих. №259 відповідач звертався до Міністра охорони здоров'я та повідомляв про обставини затримки поставки товару і просив сприяння у вирішенні питання щодо розмитнення та повернення вантажу.
		Листом від 09.04.2014 року вих. № 197 відповідач проінформував Уповноважене підприємство - ДУО "Політехмед" про наявність об'єктивних обставин, які не залежать від волі ПрАТ "НВО "Практика" та унеможливлюють поставку товару у передбачені Договорами строки.
		З наданих відповідачем, позивачем та третьою особою доказів вбачається, що відповідачем доведено, а позивачем та третьою особою не спростовано що часткова затримка поставки автомобілів швидкої допомоги відбулась поза волі відповідача і за обставин, що мають надзвичайний характер (непереборна сила) в розумінні ч. 1 ст. 617, п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України.
		Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог про стягнення з відповідача 12 344 677,00 грн. - пені, 12 527 550,00 грн. - штрафу, а тому позовні вимоги Міністерства охорони здоров'я України задоволенню не підлягають.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  
		За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. 
		Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 28.10.2014р. у справі №910/19958/14 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Міністерства охорони здоров'я України задоволенню не підлягає. 
		 
		Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Рішення господарського суду м. Києва від 28.10.2014р. у справі №910/19958/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України - без задоволення. 
		   
		Головуючий суддя                                                            В.В. Андрієнко 
		 
		Судді                                                                                С.І. Буравльов
		 
		                                                                                В.В. Шапран

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...