Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/5106/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2015. Зареєстровано: 30.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2015.
Дата набрання законної сили: 27.01.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		----------------------
		 
		У Х В А Л А
		 
		27 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5106/14
		Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. 
		Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду 
		у складі:
		головуючого  -  Ступакової І.Г.
		суддів             -  Лук'янчук О.В.
		                       -  Милосердного М.М.
		                            при секретарі      -  Найденко О.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Південної митниці Міністерства доходів та зборів України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальності «Чорноморська сталь» до Південної митниці Міністерства доходів та зборів України про визнання неправомірними дій щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні, випуску чи пропуску   товарів, - 
		  В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальності «Чорноморська сталь» звернулося до суду з адміністративним позовом до Південної митниці Міністерства доходів та зборів України про визнання неправомірними дій Південної митниці щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.08.2014р. №500060001 /2014/00550 та дій щодо визначення митної вартості товару згідно з рішенням про коригування митної вартості товару від 27.08.2014 року №500060001/2014/610179/1; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.08.2014р. №500060001/2014/00550; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 01.08.2014 року №500060001/2014 /610179/1.
		 
		Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальності «Чорноморська сталь» задоволений. Визнано протиправними дії Південної митниці щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.08.2014р. №500060001 /2014/00550 та дії щодо визначення митної вартості товару згідно з рішенням про коригування митної вартості товару віл, 27.08.2014 року №500060001/2014/610179/1. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.08.2014р. №500060001/2014/00550. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару від 01.08.2014 року №500060001/2014 /610179/1.
		 
		В апеляційній скарзі Південної митниці Міністерства доходів та зборів України ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно  постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Південної митниці Міністерства доходів та зборів України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, з наступних підстав. 
		Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту     № SE-01/2012 від 30.05.2012 укладеного між ТОВ "Чорноморська сталь" (покупець) та Компанією «SSAB EMEA AB» (Швеція), на митну територію України ввезено та 27.08.2014 року, за митною декларацією № 500060001/2014/02880, заявлено до митного оформлення товар «прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, негофрований. пофарбований, з полімерним покриттям, у рулонах, фірми виробник: «SSAB EMEA AB», з визначенням митної вартості товару на рівні 1,13 евро за кг нетто.
		На     підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом до митного органу були надані: зовнішньоекономічний контракт № SE-01/2012 від 30.05.2012 року, рахунок-фактура (інвойс) від 21.08.2014 року № 2610067 та 2610068 та інші товаросупровідні документи.
		27.08.2014 року Південною митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 5000500000/2014/610179/1, згідно з яким вартість за одиницю товару була визначена у сумі 1,51 евро.
		У графі рішення 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості», зазначено, що подані документи містять розбіжності, а також не міститься всіх необхідних відомостей, необхідних для підтвердження митної вартості, зокрема, наявні суперечливі відомості стосовно дійсності контракту на сьогоднішній день. Відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного договору № 8Е-01/2012 від 30.05.2012 року, строк дії зовнішньоекономічного договору спливає 31.12.2013 року. При цьому, відомості про продовження терміну його дії наявні у поданому до митного оформлення додатку до контракту № 4, датованому 07.05.2014 року, тобто уже після закінчення терміну дії зовнішньоекономічного договору. По-друге, суперечливі відомості про оплату товарів: зокрема, відповідно до п. 3.5 зовнішньоекономічного договору оплата по даному контракту здійснюється шляхом попередньої передоплати, не пізніше дати відвантаження товарів, якщо інше не вказано в рахунку фактурі на відвантажуємий товар. Слід зазначити, що рахунок фактура до митного оформлення не подавався, платіжне доручення про оплату товарів також, а згідно даних, вказаних в інвойсі, встановлена після оплата до 20.09.2014 року. Також у цій графі позначено, що для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена особа зобов'язана протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок експертної організації про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інформацію біржових організацій про вартість товару. 27.08.2014 року декларант на ДМВ повідомив про неможливість подання додаткових документів. Відповідно до ст.59 Митного кодексу України на підставі аналізу цін бази даних ЄАІС Міндоходів встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим по товару №1 (митні декларації від 06.06.2014 №10250001/2014/013654), тому митну вартість визнано на 1,99 доларів США за кг нетто. За результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - резервний.
		Тобто, відповідачем при визначенні митної вартості товарів згідно рішення від 27.08.2014 №500060001/2014/610179/1 застосований шостий, резервний, метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.
		Крім того, 27.08.2014 року Південною митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2014/00550. Причинами відповідної відмови зазначено: «згідно ст.256, п.2ч.6 ст.54 Митного кодексу України виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, здійснюється шляхом подання до митного органу нової митної декларації із врахуванням рішення про коригування митної вартості від 27.08.2014 року №500060001/2014/00550».
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.
		Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
		Відповідно до статті 52 Митного Кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
		1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
		2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
		3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
		Згідно статті 53 Митного кодексу України   у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:
		- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
		- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
		- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
		- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
		- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
		Відповідно до статті 53 Митного кодексу України  забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
		Таким чином, з наведених норм статті 53 Митного кодексу України (частин 1 та 2) вбачається, що Митним кодексом України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
		Відповідно до частини 3  статті 53 Митного кодексу України, в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
		1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
		2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
		3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
		4) виписку з бухгалтерської документації;
		5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
		6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
		7) копію митної декларації країни відправлення;
		8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Частиною 2  статті 54 Митного Кодексу    передбачається, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій  статті 58 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 6  статті 54 Митного Кодексу  передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
		1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
		2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій  статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
		3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у  главі 9 цього Кодексу;
		4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
		1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
		2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		Відповідно до статті 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
		Згідно статті 58 Митного Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
		1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
		2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
		3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
		4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
		Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
		Відповідно до  статті 54 Митного кодексу України  контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		Частиною 2 статті 54 Кодексу встановлено порядок проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій  статті 58 цього Кодексу.
		За приписами статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
		При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.
		При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
		Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
		У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
		Таким чином, виходячи з аналізу вказаних вище положень Митного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		В свою чергу, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього  Кодексу. 
		Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей  59  і  60  цього  Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей  59  і  60  цього  Кодексу  за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до  статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до  статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених  статтею 64 цього Кодексу.
		Відповідно до  наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 № 598  в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
		Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем при митному оформлені товару разом із митною декларацією відповідачу були подані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №500/2012/0000081 від 20.09.2012року; міжнародна автомобільна накладна від 25.07.2014 року, рахунок-фактура (інвойс) від 21.08.2014 року: №2610067 та №2610068; пакувальний лист від 21.08.2014 року, пакувальний лисі від 21.08.2014 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.09.2012 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.10.2012 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.01.2013 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.05.2014 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракт) ) від 18.06.2014 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 28.03.2014 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються SЕ-01/2012 від 30.05.2012 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 22.08.2014 року; сертифікат походження товару форми АSЕВ 1064601 від 21.08.2014 року; сертифікат походження товару форми АSЕВ 1064601 від 24.07.2014 року; копія митної декларації країни відправника від 21.08.2014 року.
		Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості, підставами для його винесення послужили розбіжності, а саме: наявні суперечливі відомості стосовно дійсності контракту на сьогоднішній день (щодо строку дії зовнішньоекономічного договору) та суперечливі відомості про оплату товарів.
		В свою чергу, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно встановлених розбіжностей, оскільки: 
		- по перше, на момент подання до відповідача документів для митного оформлення термін дії зовнішньоекономічного контракту   № SE-01/2012 від 30.05.2012 укладеного між ТОВ "Чорноморська сталь" (покупець) та Компанією «SSAB EMEA AB» (Швеція), було продовжено, що підтверджувалося додатком до контракту №4, який було надано відповідачу та до матеріалів справи, та який відповідно до положень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Господарського кодексу України та Митного Кодексу України, на момент виникнення спірних правовідносин, був належною підставою для прийняття відповідачем документів та здійснення  митного оформлення зазначеного в контракті товару;
		- по друге, позивачем надано відповідачу під час заявлення до митного оформлення документи, які підтверджували митну вартість товарів, визначені вище наведеними положеннями ст.53 МК України, в тому числі зовнішньоекономічний договір (контракт) та рахунки-фактури (інвойси), які, як вбачається, не містять розбіжностей чи наявних ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів за контрактом та відомостей щодо ціни, що підлягала сплаті за вказані товари.
		Колегія суддів приймає до уваги доводи позивача про неможливість надання інших (додаткових) документів, на вимогу митниці, оскільки відповідно до листа Компанії «SSAB EMEA AB» (Швеція) на запит ТОВ "Чорноморська сталь" щодо надання інформації стосовно розрахунку (калькуляції) вартості товару було повідомлено, що «дана інформація являється комерційною таємницею та не підлягає розголошенню та не може бути відкрита представнику іншої держави. Стосовно питання щодо відмінності печаток на контракті та інвойсах до контракту, інформуємо, що обидві печатки правомірні. Стосовно надання спільних прас-листів, цінові пропозиції формуються індивідуально на кожного покупця з урахуванням держави та інших факторів. Ціна ТОВ "Чорноморська сталь" на кожну окрему партію товару по контракту SЕ-01/2012 від 30.05.2012 року вказана в інвойсах». 
		Крім того, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.12-13),  коригування митної вартості товарів було здійснено на підставі аналізу бази даних ДМСУ рівня митної вартості ідентичних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено відповідно до: МД10250001/2014/013654 від 06.06.2014 року по товару № 1.
		Натомість, колегія суддів вважає, що митним органом було безпідставно порівняно ціни задекларованих позивачем товарів з цінами ідентичних (аналогічних) товарів, вказаних в вище зазначеній МД, оскільки приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості, Південною митницею у графі 33 вказаного рішення, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. 
		Крім того, колегія суддів повністю погоджується з доводами суду першої інстанції з посиланням на п.4.5 контракту SЕ-01/2012 від 30.05.2012 року щодо умов поставки застосованих до даного контракту, а саме - DAР, Odessa, Ukraine згідно з Incoterms 2000 (доставка в місце призначення), на відміну від умов поставки, зазначених у вище вказаній ВМД від 06.06.2014 року №10250001/2014/013654, а саме ФСА (DAF) - поставка товару для покупця в названий пункт або місце на кордоні), оскільки різні умови поставки товарів прямо впливають на їх митну вартість, що не було прийнято до уваги відповідачем та зроблено помилковий висновок про коригування митної вартості ввезеного позивачем товару на підставі вартості подібних товарів, яке було здійснене відповідно до ВМД від 06.06.2014 року №10250001/2014/013654.
		Таким чином, колегія судів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірність здійснення коригування митної вартості товарів позивача із застосуванням резервного методу. 
		Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
		Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин  апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу Південної митниці Міністерства доходів та зборів України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року залишити без змін. 
		Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
		 
		                               Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2015 року.
		 
		 
		 
		Головуючий:                                                                                                    Ступакова І.Г.
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                                              Лук'янчук О.В.
		 
		 
		                                             Милосердний М.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...