Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/27317/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2015. Зареєстровано: 30.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2015.
Дата набрання законної сили: 23.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21.01.2015Справа №  910/27317/14
		 
		За позовомПриватного підприємства «Правниче агентство «Статус-КВО»до1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех» 2. Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс на Саксаганського»за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороніпозивача1. Голосіївське районне управління юстиції в місті Києві 2. Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 3. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 4. Голосіївська районна у місті Києві державну адміністрацію 5. Київська міська рада 6. Приватне підприємство «СП-1208» 7. Приватне підприємство «СП-1108» 8. Приватне підприємство «СП-1505» 9. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Статус КВО»провизнання права та зобов'язання вчинити діїза зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» доПриватного підприємства «Правниче агентство «Статус-КВО»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороніпозивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Електротех»провизнання договору частково недійснимСуддя  Босий В.П. 
		Представники сторін:
		від позивача за первісним позовом:Перунов В.В.від відповідача 1 за первісним позовом:не з'явився від відповідача 2 за первісним позовом:Мусієнко П.М.від відповідача 3 за первісним позовом:не з'явився від третьої особи 1 за первісним позовом:не з'явився від третьої особи 2  за первісним позовом:не з'явився від третьої особи 3  за первісним позовом:не з'явився від третьої особи 4  за первісним позовом:не з'явився від третьої особи 5  за первісним позовом:не з'явився від третьої особи 6  за первісним позовом:не з'явився від третьої особи 7  за первісним позовом:не з'явився від третьої особи 8  за первісним позовом:не з'явився від третьої особи 9  за первісним позовом:не з'явився 
		Обставини справи:
		 
		Приватне підприємство «Правниче агентство «Статус-КВО» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех» (надалі - ТОВ «Електротех»), Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» (надалі - «Банк») та  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс на Саксаганського» (надалі - ТОВ «Сервіс на Саксаганського») про визнання права та зобов'язання вчинити дії.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майнові права на 3 квартири, що знаходяться в офісно-житловому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, які належать позивачу, були неправомірно відчужені відповідачем 1 на користь відповідача 2, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати за ним право набути у власність такі квартири, визнати відсутнім у відповідача 2 майнових прав на такі квартири, зобов'язати відповідача 1 та відповідача 2 передати позивачу документи для оформлення права власності, та передати самі квартири за актами прийому-передачі, а також зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у реалізації майнових прав на спірні квартири.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2014 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1) Голосіївське районне управління юстиції в місті Києві; 2) Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»; 3) Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві; 4) Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію; 5) Київську міську раду; 6) Приватне підприємство «СП-1208»; 7) Приватне підприємство «СП-1108»; 8) Приватне підприємство «СП-1505»; 9) Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Статус КВО», розгляд справи призначено на 14.01.2015 р.
		15.12.2014 р. до канцелярії суду представником позивача подано клопотання про забезпечення позову.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2014 р. клопотання Приватного підприємства «Правниче агентство «Статус-КВО» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково: заборонено Банку вчиняти дії щодо оформлення права власності на квартири №5, №10 та №25, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А у тому числі: отримувати свідоцтва про право власності на вказані квартири та подавати заяви і документи щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень на вказані квартири; заборонено державним реєстраторам відділів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві  вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі проводити первинну державну реєстрацію права власності, видавати Банку свідоцтва про право власності, приймати на підставі заяв Банку рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єктів нерухомого майна - квартир №5, №10 та №25, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; заборонено Банку відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, міняти, дарувати, продавати, передавати в іпотеку, оренду, позичку, управління, до статутного капіталу юридичних осіб тощо, квартирами та майновими правами на квартири №5, №10 та №25, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; заборонено ТОВ «Електротех» вчиняти дії щодо подання державним реєстраторам Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві документів для вчинення реєстраційної дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи ТОВ «Електротех», у тому числі для проведення державної реєстрації припинення (ліквідації) юридичної особи на підставі судових рішень у справі про банкрутство ТОВ «Електротех»; заборонено державним реєстраторам Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві проводити державну реєстрацію припинення (ліквідації) юридичної особи на підставі судових рішень у справі про банкрутство ТОВ «Електротех»; в іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.
		13.01.2015 р. представниками третіх осіб №№6-9 до канцелярії суду подано документи на виконання вимоги ухвали суду, а також заяви, в яких позовні вимоги Підприємства визнали повністю, розгляд справи просили здійснювати за їх відсутності.
		13.01.2015 р. від представника відповідача 2 надійшла заява про відвід судді, в задоволенні якої ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2015 р. відмовлено.
		Крім того, 13.01.2015 р. від представника відповідача 2 надійшла зустрічна позовна заява до Підприємства про визнання договору частково недійсним.
		Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір №3.12.09 від 03.12.2009 р., укладений між Банком та СП «ЗАТ «ЮКОН», правонаступником якого є Підприємство, в частині додаткової угоди №1 та додатку №1, №2 до додаткової угоди №1 до договору, а також акт про надання юридичних послуг та акти приймання-передачі майнових прав на квартири, є недійсним, оскільки укладений з метою доведення Банку до стану неплатоспроможного.
		Ухвалами господарського суду міста Києва від 14.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 21.05.2014 р., прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Банку до Підприємства про визнання договору частково недійсним.
		Представник позивача за первісним позовом в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав письмові пояснення стосовно суті спору, в яких проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував повністю, первісні позовні вимоги підтримав.
		Представник відповідача 1 за первісним позовом в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
		Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 1 за первісним позовом повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. 
		В судове засідання представник відповідача 2 за первісним позовом з'явився, надав відзив на первісну позовну заяву, в якому проти задоволення такого позову заперечував з огляду на недійсність договору №3.12.09 від 03.12.2009 р. в частині додаткової угоди №1 разом з додатками, зустрічну позовну заяву підтримав у повному обсязі.
		Представники третіх осіб за первісним позовом, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
		В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		03.12.2009 р. між Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства «Юкон» (виконавець) Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (після зміни найменування - «Банк») (замовник) було укладено договір №3.12.2009 (надалі - «Договір»), за змістом п. 1.1 якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання проводити юридичне обслуговування підприємства замовника на умовах, передбачених даним договором.
		Відповідно до п. 3.3 Договору надання замовнику послуг за даним договором фіксується в акті про надання послуг, який є невід'ємною частиною договору.
		Згідно з п. 3.5 Договору оплата послуг виконавця здійснюється замовником протягом 15 днів з моменту підписання акту про надання послуг.
		03.12.2009 р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, згідно з якою замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати послуги з метою погашення заборгованості ТОВ «Електротех» за кредитним договором; грошова винагорода виконавцю встановлена у розмірі 10% від фактично стягнутої суми основного боргу та процентів, а також у розмірі 50% від фактично стягнутої суми штрафних санкцій; у випадку задоволення вимог           ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» шляхом отримання права власності на майно, яке є предметом іпотеки, розмір винагороди становитиме 10% від суми продажу цього майна.
		Пунктом 3 додаткової угоди №1 до Договору передбачено, що оплата винагороди може здійснюватись, як у повному обсязі так і окремими частинами, за виконання окремих зобов'язань, що відображаються у акті виконаних робіт. Винагорода підлягає сплаті протягом 15 днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
		16.03.2011 р. сторонами було підписано додаток №1 до додаткової угоди №1 до Договору, в якому замовник та виконавець встановили новий порядок обчислення винагороди за надані послуги.
		17.03.2011 р. сторонами було підписано додаток №2 до додаткової угоди №1 до Договору, за змістом якого в якості винагороди виконавцю за Договором підлягають передачі майнові права, що будуть отримані замовником від ТОВ «Електротех» на квартири загальною площею 195,93 кв.м., з метою проведення остаточних розрахунків, при настанні обставин, зазначених в п. 1 цього додатку, замовник, в якості винагороди виконавцю, передасть майнові права, що будуть отримані замовником від боржника, у відповідності до п. 2 цього додатку, на наступні об'єкти: квартиру, за будівельним номером №1108, загальною площею 74,9 кв.м., квартиру, за будівельним номером №1208, загальною площею 78 кв.м., квартиру, за будівельним номером №1505, загальною площею 75,7 кв.м. 
		На виконання умов Договору між сторонами було підписано акти приймання-передачі майнових прав на квартири №1, №2 та №3 від 14.04.2011 р., за якими Банк передав на користь Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Юкон» майнові права на: квартиру, за будівельним номером №1108, загальною площею 74,9 кв.м., квартиру, за будівельним номером №1208, загальною площею 78 кв.м., квартиру, за будівельним номером №1505, загальною площею 75,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14-Б і вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16-Б.
		Підприємство вказує, що на підставі рішень загальних зборів Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Юкон», оформлених відповідними протоколами та договорів про відступлення права вимоги від 10.01.2014 р., він є правонаступником вказаного підприємства як виконавця за Договором.
		Спір у праві за первісним позовом виник у зв'язку з неправомірною, на думку позивача за первісним позовом, відмовою відповідачів 1 та 2 передати йому всі необхідні документи на квартири, майнові права на якій йому належать, для здійснення реєстрації свого права власності у встановленому законом порядку.
		Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 12.04.2011 р. у справі №33/156 було затверджено мирову угоду між Банком та ТОВ «Електротех», за змістом якої зобов'язання ТОВ «Електротех» по погашенню суми заборгованості Банку, визначеної в п. 2 цієї мирової угоди, припинені у відповідності до положень ст. 600 Цивільного кодексу України, внаслідок передання ТОВ «Електротех» Банку відступного згідно з договором про погашення боргу укладеного між сторонами 15.03.2011 р., за яким Банк прийняв у боржника майнові права на квартири на підставі актів приймання-передачі. Під квартирами сторони розуміють групу житлових приміщень, до яких, зокрема, входять: однокімнатна квартира за будівельним номером №1108, площею 74,90 кв. м; однокімнатна квартира за будівельним номером №1208, площею 78,00 кв. м.; однокімнатна квартира за будівельним номером №1505, площею 75,70 кв. м, які розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Панківська, 14, літ. «Б», та вул. Саксаганського/Панківська, 70/16 літ. «Б» у Голосіївському районні м. Києва. Майнові права на квартири на момент укладення договору про погашення боргу від 15.03.2011 р. належали ТОВ «Електротех» на підставі договору підряду №16/02/05, укладеного 16.02.2005 р. між ТОВ «Електротех» та ТОВ «Столична будівельно-інвестиційна компанія» (з урахуванням наступних додаткових угод).
		Таким чином, на підставі вказаної мирової угоди відповідач 1 за первісним позовом відчужив майнові права на квартири, що є предметом спору у даній справі, на користь Банку.
		14.04.2011 р. між Банком та Спільним Україно-Болгарським підприємством у формі закритого акціонерного товариства «Юкон» було підписано акти приймання-передачі майнових прав на квартири №1, №2 та №3, за якими Банк передав на користь Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Юкон» майнові права на: квартиру, за будівельним номером №1108, загальною площею 74,9 кв.м., квартиру, за будівельним номером №1208, загальною площею 78 кв.м., квартиру, за будівельним номером №1505, загальною площею 75,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14-Б і вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16-Б.
		При цьому, постановами Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. у та Вищого господарського суду України від 07.10.2014 р. у справі №910/4750/14 було встановлено, що внаслідок укладення ряду правочинів, реорганізації Спільного Україно-Болгарського підприємством у формі закритого акціонерного товариства «Юкон», а також підписання договору цессії, до Підприємства перейшли майнові права на спірні квартири на підставі актів приймання-передачі, а саме право набути (отримати) у власність квартири, після закінчення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію в цілому. 
		Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
		Отже, постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. у та Вищого господарського суду України від 07.10.2014 р. у справі №910/4750/14 мають преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.
		Відтак суд вважає доведеним факт набуття Підприємством майнових прав на квартири за будівельним номером №1108, загальною площею 74,9 кв.м., за будівельним номером №1208, загальною площею 78 кв.м., за будівельним номером №1505, загальною площею 75,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14-Б і вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16-Б.
		Розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації №604 від 12.08.2011 р. секціям офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Панківська, 14, літ. «Б», та вул. Саксаганського/Панківська, 70/16 літ. «Б» у Голосіївському районні м. Києва, встановлені нові поштові адреси. Зокрема, секції, в якій знаходяться спірні квартири, було присвоєно адресу: вул. Саксаганського, 70-А.
		Крім того, згідно проведеної первинної інвентаризації спірним квартирам було присвоєно наступні номери: квартирі з будівельним номером 1108 - №5 з встановленою загальною площею 90,2 кв.м; квартирі з будівельним номер 1208 - №10 з встановленою загальною площею 80,3 кв.м; квартирі з будівельним номером 1505 - №25, з встановленою загальною площею 76,0 кв.м.
		За таких обставин, з огляду на встановлення рішенням суду факту наявності майнових прав на спірні квартири у Підприємства, позовні вимоги в частині визнання відсутнім у Банку майнових прав на такі квартири є правомірними та обґрунтованими.
		За змістом ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
		При цьому, відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
		Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
		Майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, тому що об'єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.
		Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
		Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		В пунктах 1-10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Крім того, встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		При цьому, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції  України  та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
		Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 21.05.2012 р. у справі №6-20цс11 та від 12.06.2013 р. у справі № 6-32цс13.
		Таким чином, керуючись приписами ст. ст. 55, 124 Конституції  України  та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе захистити порушене право Підприємства та визнати за ним право набути у власність квартири №5 загальною площею 90,2 кв.м, №10 загальною площею 80,3 кв.м та №25 загальною площею 76,0 кв.м, що розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, шляхом оформлення (реєстрації) первинного права власності в органах державної реєстрації прав.
		Відповідно до  ст. 144 Господарського кодексу України  майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.
		Правом власності згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Як вбачається із матеріалів справи, листами від 21.09.2014 р. та від 22.10.2014 р. Підприємство зверталося до відповідачів з вимогою передати йому всі необхідні документи, а також спірні квартири за актами прийому-передачі з метою реєстрації права власності на таке нерухоме майно у визначеному законом порядку.
		Вказані дії ні ТОВ «Електротех, ні Банком вчинені не були, що свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача за первісним позовом як власника майнових прав на квартири №5 загальною площею 90,2 кв.м, №10 загальною площею 80,3 кв.м та №25 загальною площею 76,0 кв.м, що розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, вчиняє перешкоди у реалізації Підприємством майнових прав та робить неможними оформлення права власності на спірне майно.
		Більш того суд враховує пояснення представників позивача та відповідача 2 за первісним позовом про те, що в 2013 році (тобто, після затвердження мирової угоди ухвалою господарського суду м. Києва від 12.04.2011 р. у справі №33/156) майнові права на всі квартири, в тому числі й ті, які є предметом спору у даній справі, були передані ТОВ «Електротех» на користь Банку за актами прийому-передачі.
		З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Підприємства в частині зобов'язання ТОВ «Електротех» та Банку передати Підприємству документи, необхідні для оформлення права власності на вказані квартири, а також передати Підприємству самі квартири шляхом складення актів прийому-передачі та передання ключів від спірних приміщень.
		Крім того, суд вважає за можливе задовольнити вимогу Підприємства про зобов'язання відповідачів за первісним позовом не чинити йому перешкод у реалізації майнових прав на спірні квартири, зокрема (але не виключно), у доступі до таких приміщень для проведення інвентаризації квартир №5 загальною площею 90,2 кв.м, №10 загальною площею 80,3 кв.м та №25 загальною площею 76,0 кв.м, що розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, та виготовлення технічних паспортів у визначеному чинним законодавством України порядку.
		За таких обставин, первісні позовні вимоги Підприємства визнаються судом правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються у повному обсязі.
		Стосовно зустрічних позовних вимог Банку про визнання Договору частково недійсним суд відзначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. 
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. 
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 
		Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 р. визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
		Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
		Підставою для недійсності Договору в частині додаткової угоди №1, додатків №1 та №2 до додаткової угоди №1, акту про надання юридичних послуг та актів приймання-передачі майнових прав на спірні квартири, Банк вказує на те, що вказаний правочин суперечить інтересах держави і суспільства, а також вчинений з метою доведення Банку до стану неплатоспроможних.
		По-перше, відповідно до частини другої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		Як вбачається із матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 р. з 21.11.2014 р. розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
		Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №128 від 24.11.2014 р. з 24.11.2014 р. призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Банку.
		Таким чином, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повинна була провести перевірку правочинів, які були укладені за рік до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 24.11.2014 р.
		В той же час, в даному випадку Банком в особі уповноваженої особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оскаржується правочин в частині укладення додаткової угоди №1 до Договору та додатків до неї, підписаних сторонами у 2011 році, тобто значно раніше дати запровадження тимчасової адміністрації у Банку, а відтак твердження про те, що саме вказаний правочин став причиною доведення його до стану неплатоспроможних, є безпідставним.
		По-друге, згідно з п.п. 1,3, ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
		1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
		3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг,  іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
		Як зазначено у п.п. 1, 2, 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
		Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до актів приймання - передачі майнових прав на квартири №1 від 14.04.2011 р., № 2 від 14.04.2011 р. та № 3 від 14.04.2011 р., які підписані представниками Банку та Спільного Україно-Болгарського підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Юкон», Банк передав, а Спільне Україно-Болгарське підприємство у формі закритого акціонерного товариства «Юкон» прийняло майнові права на квартири з будівельними номерами № 1108 (за ціною 2123449,17 грн., ціна в дол. США - 26676,97 дол. США), № 1208 (за ціною 2211335, 57 грн., ціна в дол. США - 277805,97 дол. США) та № 1505 (за ціною 2146129,53 грн., ціна в дол. США - 269614,26 дол. США), розташовані в офісно- жилому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ «Б», та вул. Саксаганського/Паньківська,70/16 літ. «Б». Під майновими правами на квартиру сторони розуміють право набути (отримати) у власність квартири, після закінчення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію в цілому (п. 3 Актів приймання - передачі майнових прав на квартири №1 від 14.04.2011, № 2 від 14.04.2011 та № 3 від 14.04.2011).
		У зв'язку з перевищенням площ, зазначених в п. 3 вказаних актів, відповідно до платіжного доручення № 180 від 15.04.2012, Спільне Україно-Болгарське підприємство у формі закритого акціонерного товариства «Юкон» було перераховано на користь Банку 929 956,24 грн. з призначенням платежу: компенсаційна виплата за майнові права на квартири, у відповідності до додатку № 2 до Додаткової угоди № 2 від 17.03.2011 р. 
		Таким чином суд приходить до висновку, що спірний договір в частині укладеної до нього додаткової угоди №1 та додатків до неї були спрямовані на настання реальних для сторін Договору наслідків, а саме з метою погашення Банком суми заборгованості перед Підприємством за надані юридичні послуги по стягненню з ТОВ «Електротех» суми заборгованості.
		При цьому, виконання умов Договору в частині надання юридичних послуг підтверджується фактом досягнення результату щодо стягнення з ТОВ «Електротех» заборгованості за кредитним договором №89 від 09.08.2007 р. у справі №33/156.
		Більш того суд враховує, що акт про надання юридичних послуг від 14.04.2011 р. був підписаний уповноваженим представником Банку без жодних зауважень, що свідчить про відсутність спору між сторонами стосовно об'єму та якості наданих виконавцем юридичних послуг.
		По-третє, стосовно не проведення сторонами незалежної експертної оцінки виконаних робіт суд відзначає таке.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. У цьому Законі майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
		Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
		Суд відзначає, що ні умовами чинного законодавства України, ні укладеним між сторонами Договором разом зі всіма додатками до нього, не було передбачено необхідності здійснення оцінки майнових прав та/або виконаних робіт (наданих послуг).
		Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Позивач за зустрічним позовом не надав до суду доказів, які б підтверджували той факт, що Договір в частині додаткової угоди №1, додатків №1 та №2 до додаткової угоди №1, акту про надання юридичних послуг та актів приймання-передачі майнових прав на спірні квартири суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		Таким чином, Банком не доведено, а судом не встановлено обставин з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання Договору у визначеній частині недійсним.
		За таких обставин, у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним Договору в частині додаткової угоди №1, додатків №1 та №2 до додаткової угоди №1, акту про надання юридичних послуг та актів приймання-передачі майнових прав на спірні квартири, необхідно відмовити.
		Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а саме за подання первісного позову покладається на відповідачів 1 та 2 за первісним позовом, оскільки спір виник з їх вини.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Первісний позов Приватного підприємства «Правниче агентство «Статус-КВО» задовольнити повністю.
		2. Визнати за Приватним підприємством «Правниче агентство «Статус КВО» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73; ідентифікаційний код 38821477) право набути у власність квартири №5, загальною площею 90,2 кв.м, №10, загальною площею 80,3 кв.м, №25, загальною площею 76,0 кв.м, що розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, шляхом оформлення (реєстрації) первинного права власності в органах державної реєстрації прав.
		3. Визнати відсутніми у Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 т; ідентифікаційний код 19017842) майнові права на квартири з будівельним номером 1108 (квартиру №5, загальною площею 90,2 кв.м, 11 поверх), з будівельним номером 1208 (квартиру №10, загальною площею 80,3 кв.м, 12 поверх) та з будівельним номером 1505 (квартиру №25, загальною площею 76 кв.м, 15 поверх), що розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А.
		4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротех» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, ідентифікаційний код 31928059) та Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 т; ідентифікаційний код 19017842) передати Приватному підприємству «Правниче агентство «Статус КВО» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73; ідентифікаційний код 38821477) документи для оформлення первинного права власності на квартири №5, загальною площею 90,2 кв.м, №10, загальною площею 80,3 кв.м, №25, загальною площею 76 кв.м, що розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, а саме:
		-          довідку про належність Приватному підприємству «Правниче агентство Статус КВО» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73; ідентифікаційний код 38821477) майнових прав на квартири №5, №10, №25 в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А;
		-          завірену Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротех» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, ідентифікаційний код 31928059) копію довідки (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав;
		- технічні паспорти на квартири №5, №10, №25 в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А;
		- завірену Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротех» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, ідентифікаційний код 31928059) копію договору оренди земельної ділянки від 06.04.2005 р., укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротех» Електротех», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. в реєстрі за №258;
		- завірену Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротех» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, ідентифікаційний код 31928059) копію договору про погашення боргу від 15.03.2011 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротех» та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк»;
		-          завірену Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротех» ((03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, ідентифікаційний код 31928059) копію ухвали господарського суду міста Києва від 12.04.2011 р. у справі №33/156 про затвердження Мирової угоди, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротех» та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк»;
		-          завірену Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротех» ((03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, ідентифікаційний код 31928059) копію Сертифіката відповідності серії КВ №16411020935, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 27.07.2011 р.;
		-          завірену Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротех» ((03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, ідентифікаційний код 31928059) копію Розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації №604 від 12.08.2011 р. «Про присвоєння поштових адрес секціям офісно-житлового комплексу з влаштуванням підземного паркінгу на вул. Паньківській, 14-Б та вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16 літ. «б». Видати наказ.
		5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротех» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, ідентифікаційний код 31928059) та Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 т; ідентифікаційний код 19017842) передати Приватному підприємству Правниче агентство «Статус КВО» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73; ідентифікаційний код 38821477) квартири з будівельними номерами 1108 (квартира № 5, загальною площею 90,2 кв.м, 11 поверх), 1208 (квартира № 10, загальною площею 80,3 кв.м, 12 поверх), та 1505 (квартира № 25, загальною площею 76 кв.м, 15 поверх), що розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ. «Б», та вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16 літ. «Б» у Голосіївському районі м. Києва (адреса згідно до розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації за №604 від 12.08.2011р. - м. Київ. вул. Саксаганського, 70-А.) шляхом передачі ключів від них та складення актів прийому-передачі цих приміщень. Видати наказ.
		6. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротех» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, ідентифікаційний код 31928059) та Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 т; ідентифікаційний код 19017842) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс на Саксаганського» (01032, м. Київ. вул. Саксаганського, 70-а, ідентифікаційний код 38376312) не чинити Приватному підприємству «Правниче агентство «Статус КВО» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, ідентифікаційний код 38821477) перешкод у реалізації майнових прав на квартири з будівельними номерами 1108 (квартира № 5, загальною площею 90,2 кв.м, 11 поверх), 1208 (квартира № 10, загальною площею 80,3 кв.м, 12 поверх), та 1505 (квартира № 25, загальною площею 76 кв.м, 15 поверх), що розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 14, літ. «Б», та вул. Саксаганського/Паньківська, 70/16 літ. «Б» у Голосіївському районі м. Києва (адреса згідно до розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації за №604 від 12.08.2011р.- м. Київ. вул. Саксаганського, 70-А), зокрема (але не виключно), у доступі до приміщень вказаних квартир в т.ч. для проведення інвентаризації та виготовлення технічного паспорту. Видати наказ.
		7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, ідентифікаційний код 31928059) на користь Приватного підприємства «Правниче агентство «Статус КВО» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, ідентифікаційний код 38821477) судовий збір у розмірі 38 062 (тридцять вісім тисяч шістдесят дві) грн. 50 коп. Видати наказ.
		8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 т; ідентифікаційний код 19017842) на користь Приватного підприємства «Правниче агентство «Статус КВО» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, ідентифікаційний код 38821477) судовий збір у розмірі 38 062 (тридцять вісім тисяч шістдесят дві) грн. 50 коп. Видати наказ.
		9. В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» відмовити повністю.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		 
		Повне рішення складено 26.01.2015 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                     В.П. Босий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...