Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/19286/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 02.02.2015. Зареєстровано: 02.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2015.
Дата набрання законної сили: 17.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		14 січня 2015 року                   16:10                            № 826/19286/14
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді Шулежка В.П., 
		за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В., 
		 
		за участю сторін: 
		представника позивача - ОСОБА_1,
		представника відповідача 1 - Білоуса Ю.О., 
		представника відповідача 2 - ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 1, Фонд) про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» Гончарова С.І. про визнання договору банківського вкладу №40326 від 28.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» нікчемним та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_4 кошти у розмірі 200 000 грн. (сума граничного розміру відшкодування) за її вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №40326 від 28.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ». 
		Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 14.01.2015 року, в якій зазначив, що позивачем отримано відшкодування в сумі 3 209,14 грн., а тому позивач просить Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_4 кошти у розмірі 196 790,86 грн. за її вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №40326 від 28.04.2014 року. 
		У судовому засіданні, призначеному на 22.12.2014 року, судом залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» Гончарова Сергія Івановича (далі - відповідач 2, Уповноважена особа Фонду). 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вважає незаконним рішення Уповноваженої особи Фонду, викладене у листі №001/448 від 02 грудня 2014 року, про визнання договору банківського вкладу нікчемним та таким, що порушує, зокрема, презумпцію правомірності правочину, передбачену статтею 204 ЦК України, частину третю статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», права позивача як громадянина, передбаченіми ст. 41 Конституції України, а також таким, що було винесено із перевищенням влади та службових повноважень, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача. 
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. 
		Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову повністю. 
		Представник відповідача 2 проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову повністю. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. 
		З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_4 (Вкладник) та ПАТ «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» (Банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) №40326 від 28.04.2014 року, відповідно до якого Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 200 000,00 гривень у тимчасове строкове користування на строк до 28.05.2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому п.1.2 цього договору. 
		Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору, Банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути Вкладнику суму вкладу та нараховані в порядку, встановленому п.2.1.4 цього договору, але не сплачені проценти; у разі якщо Вкладник не звертається до Банку за отриманням вкладу при настанні дати повернення вкладу цей договір вважається продовженим (пролонгованим) на той самий строк. 
		Відповідно до квитанції № TR. 54389.350.281 від 28.04.2014 року на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн.
		Разом з тим, згідно постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних. 
		Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 року №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.
		Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати «Комерційний банк «Український фінансовий світ». 
		Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року. 
		Позивач, дізнавшись про відсутність її в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до Фонду та Уповноваженої особи Фонду із заявою від 27.11.2014 року, у якій просила включити її до переліку (реєстру) вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом. 
		За результатами розгляду звернення позивача Уповноважена особа Фонду у листі від 02.12.2014 року №001/448 повідомила, що договір банківського вкладу №40326 від 28.04.2014 року, укладений між позивачем та «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.
		Позивач вказує, що відповіді на своє звернення не отримав та вважає протиправними бездіяльність та рішення відповідачів щодо визнання договору нікчемним, а також невключення його до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, чим порушено його права, у зв'язку із чим звернувся з відповідним позовом до суду.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
		Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначає Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI.
		Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		Відповідно до ч.1 ст. 1 та ч.3 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб. 
		Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. 
		За правилами частин 1-3 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. 
		Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
		Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. 
		Згідно з ч.5 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Частина 6 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. 
		Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначено в Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (далі - Положення).
		Згідно з пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
		Відповідно до п.4 розділу ІІІ даного Положення, перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
		Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
		Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
		Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
		Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
		Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
		Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
		Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
		Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
		Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
		Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:  складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;  складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
		Як вбачається із листа Уповноваженої особи Фонду від 02.12.2014 року №001/448, ОСОБА_4 не включена до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 28.04.2014 року №40326 на підставі ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України, посилаюсь на те, що вказаний правочин вчинено виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів та спрямований на незаконне заволодіння державними коштами.
		Положеннями частин 1 та 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. 
		Уповноважена особа Фонду має право:
		1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;
		2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;
		3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;
		4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
		5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;
		6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку;
		7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством;
		8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду;
		9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю;
		10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;
		11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
		При цьому, згідно з ч. 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		Частина 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
		1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
		2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
		3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
		4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
		5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
		6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
		Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем 2 не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та не наведено, що договір банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 28.04.2014 року №40326 має ознаки нікчемного правочину, зокрема у зв'язку із укладанням вказаного договору Банк стала неплатоспроможною або позивач та банк є пов'язаними особами і укладений між ними договір не відповідає вимогам законодавства.
		Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 
		Згідно з ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 
		Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. 
		Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету. 
		Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 
		У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодекс, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. 
		Відповідачами не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 28.04.2014 року №40326, укладеного між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», відповідачами також не надано доказів, які свідчили б, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. 
		Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом. 
		В той час, такого судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 28.04.2014 року №40326 сторонами не надано.
		Таким чином, відповідачем 2 не доведено правомірності визначення договору банківського вкладу нікчемним, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання договору банківського вкладу №40326 від 28.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» нікчемним, що оформлене листом №001/448 від 02.12.2014 року. 
		Суд також погоджується із позовними вимогами про зобов'язання Фонду відшкодувати позивачу кошти у розмірі 196 790,86 грн. (з урахуванням часткового відшкодування) за її вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №40326 від 28.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та Публічним Акціонерним Товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ», у зв'язку із тим, що відповідачі не довели належними та допустимими доказами що позивач не має права на відшкодування грошових коштів за своїм вкладом, яке гарантоване йому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 
		При цьому, суд зазначає, що втручання у даному випадку у дискреційні повноваження Фонду, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права, та враховує, що у межах спірних правовідносин відповідачами не доведено існування підстав для невідшкодування коштів за вкладом, що передбачені у частині четвертій статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням   повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Враховуючи вище викладене, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірного рішення та не доведено відсутність підстав на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. 
		Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу підлягає відшкодування здійснених ним підтверджених судових витрат з Державного бюджету України. 
		Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, 
		П О С Т А Н О В И В: 
		Адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання договору банківського вкладу №40326 від 28 квітня 2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та Публічним Акціонерним Товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ», нікчемним, оформленого листом №001/448 від 02.12.2014 року.
		Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_4 кошти у розмірі 196 790,86 гривень (сума граничного розміру відшкодування) за її вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №40326 від 28 квітня 2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ».
		Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 (р.н. НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 473 (чотириста сімдесят три) грн. 08 коп. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва  апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. 
		Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. 
		Повний текст постанови складений та підписаний 19.01.2015 року. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                            В.П. Шулежко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...