Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5004/1003/12 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Товарні марки і розпорядження правами на них; Інший спір про товарні марки і розпорядження правами на них.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2015. Зареєстровано: 03.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2015.
Дата набрання законної сили: 13.05.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		30 січня 2015 р.                  Справа № 5004/1003/12за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК", м. Львів
		до товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК", м. Рівне 
		про зобов'язання припинити використання комерційного найменування, внести та зареєструвати відповідні зміни до статуту щодо зміни найменування 
		                                                                                                                Суддя Вороняк А.С.
		при секретарі судового засідання Чорному С.О.
		за участю представників:
		від позивача: Чорненький В.І., довіреність №б/н від 17.11.2014р.
		від відповідача: Троянчук Д.М., довіреність вих.№03-/01-15 від 12.01.2015р.
		Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.          
		Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.
		В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		          Суть спору товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК" з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.05.2013р. просить, зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" припинити використання комерційного найменування "МОДЕЛПАК" та зареєструвати відповідні зміни до статуту щодо зміни найменування.
		На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК", яке зареєстроване 13.04.2011р., має ідентичне з позивачем комерційне найменування, здійснює аналогічні види діяльності (виробництво гофрованого картону, паперової та картонної тари, оптову торгівлю папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям), чим вводять в оману споживачів.
		Справа розглядалася судами неодноразово.
		Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2014р. у справі №5004/1003/12 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. та рішення господарського суду Волинської області від 21.05.2014р. у справі №5004/1003/12 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Волинської області.
		Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.12.2014р. було призначено справу до розгляду на 24.12.2014р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті та виконання вказівок, що містяться в постанові касаційної інстанції.
		          Ухвалою господарського суду Волинської області від 24.12.2014р. розгляд справи було відкладено на 14.01.2015р. через нез'явлення представників сторін в судове засідання та неподання останніми витребуваних доказів.
		У судовому засіданні 14.01.2015р. було оголошено перерву до 20.01.2015р. для надання додаткових доказів сторонами, а саме наявності у сторін комерційного найменування, а також використання останніми цього найменування у своїй діяльності. 
		          У судовому засіданні 20.01.2015р. було оголошено перерву до 30.01.2015р. для надання додаткових доказів сторонами, а саме наявності у сторін комерційного найменування, а також використання останніми цього найменування у своїй діяльності.
		30.01.2015р. представник позивача через канцелярію суду подав уточнення правових підстав позову (із врахуванням вказівок наведених в постанові Вищого господарського суду України від 25.11.2014р.), в яких посилаючись на ст.ст.32, 33, 159 Господарського кодексу України(далі - ГК України), ст.ст.16, 424, 426, 489, 490 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), ст.4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», ст.ст.1, 2, 49, 54, 56, 57 ГПК України, стверджує, що використання Відповідачем комерційного найменування (Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛПАК») порушує права Позивача, може вводити в оману споживачів щодо осіб, які реалізовують товари, та може призвести до змішування з його діяльністю, то заборонити слід використання саме його комерційного найменування «МОДЕЛПАК». У даній заяві просять суд, зобов'язати відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛПАК», 33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького буд.5 кв.1; код ЄДРПОУ 37598260) припинити використання комерційного найменування «МОДЕЛПАК» та зобов'язати відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛПАК»; 33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького буд.5 кв.1; код ЄДРПОУ 37598260) внести та зареєструвати відповідні зміни до статуту щодо зміни найменування. Додатково надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Інтернет відомостей(роздруківки сторінок інтернет-сайтів) на 9 аркушах.
		Заява представника позивача від 30.01.2015р. про уточнення правових підстав, в порядку ст.22 ГПК України, прийнята судом. Інтернет відомості(роздруківки сторінок інтернет-сайтів) на 9 аркушах, ухвалено долучити до матеріалів справи.
		          В судовому засіданні 30.01.2015р. представник позивача зазначив, що комерційне найменування позивача - «Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК"», яке повністю співпадає з його найменуванням - «Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК"», також повідомив, що товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК" є імпортером гофрованого паперу та картону, після чого здійснює його продаж(реалізацію). Позовні вимоги підтримав, просив останні задовольнити.
		          В судовому засіданні 30.01.2015р. представник відповідача зазначив, що у своїй господарській діяльності відповідач використовує своє найменування «Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК"» за яким зареєстровані, а комерційного найменування не мають, також повідомив, що товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" є безпосередньо виробником гофрованого паперу та картону, після чого здійснює його продаж(реалізацію). Просив у задоволені позову відмовити із врахуванням поданих ним додаткових пояснень від 12.01.2015р. та від 20.01.2015р.. 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, - 
		встановив:
		13.10.2009р. на території України було проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК", місцезнаходженням якої є: Львівська область, м. Львів, Залізничний район, вул. Городоцька, буд. 367, офіс 215, що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(т.1, а.с.10-11).
		Згідно статуту товариства(т.1, а.с.25-45), затвердженого протоколом (рішенням) №1 загальних зборів учасників товариства від 02.07.2009р., повне найменування останнього -  товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК", скорочене ТзОВ "МОДЕЛЬ ПАК"(п.2.1 даного статуту). Засновником (учасником) юридичної особи є акціонерне товариство "Модел Аг", Швейцарія(п.1.1 даного статуту). 
		Відомостей щодо комерційного найменування позивача даний статут та витяг не містять.
		13.04.2011р. на території України проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК", місцезнаходженням якого (станом на 14.06.2012р.) було: Волинська область, місто Нововолинськ, смт.Жовтневе, вул.Перемоги, буд.1-Л, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(т.1, а.с.12-14). 
		Згідно статуту товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК"(т.1, а.с.57-71), затвердженого протоколом №1 загальних зборів учасників товариства від 08.04.2011р., із змінами та доповненнями №1 від 29.09.2011р., повне найменування останнього - товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК", скорочене ТОВ "МОДЕЛПАК"(п.3.1 даного статуту).
		Відомостей щодо комерційного найменування відповідача даний статут та витяг не містять.
		Згідно ст.90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
		Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.
		Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
		Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.
		Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
		У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.
		Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. 
		Згідно ч.1, 3 ст.159 ГК України, суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу. 
		З вищевикладеного вбачається, що юридична особа повинна мати назву (найменування) та може мати комерційне (фірмове) найменування юридичної особи, тобто це два різних поняття, які  мають різне правове наповнення. 
		Необхідно відмежовувати комерційне найменування від найменування юридичної особи. Хоча обидва позначення використовуються для індивідуалізації юридичних осіб, проте комерційне найменування забезпечує ідентифікацію підприємницьких товариств. Крім того, комерційне найменування є об'єктом права інтелектуальної власності. Воно має певну вартісну оцінку, яка залежить від репутації юридичної особи, майнові права на нього можуть бути надані чи передані іншим суб'єктам. Зазначена обставина суттєво відрізняє його від найменування юридичної особи, яке позбавлене економічного змісту та властивості оборотоздатності, а права щодо нього слід віднести до групи особистих немайнових прав юридичної особи.
		Правовий режим комерційних найменувань характеризується наявністю ряду принципів (істинності, постійності та виключності). Відповідно до принципу істинності комерційне найменування юридичної особи не повинно вводити в оману споживачів та контрагентів щодо справжньої діяльності особи та не може містити елементів, що не відповідають дійсності.
		Згідно ч.7 п.78 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності" комерційне (фірмове) найменування необхідно відрізняти від найменування юридичної особи (частина перша статті 90 ЦК України); друге із згаданих найменувань не є об'єктом права інтелектуальної власності, оскільки пов'язані з його використанням правовідносини регулюються переважно нормами корпоративного законодавства.
		Згідно ч.2 ст.154 ГК України до відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
		Згідно ч.1 ст.155 ГК України визначено перелік об'єктів прав інтелектуальної власності у сфері господарювання, до яких, зокрема, відноситься й комерційне (фірмове) найменування юридичної особи.
		Згідно ст.489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
		Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
		Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.
		Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.
		Згідно ст.490 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:
		1) право на використання комерційного найменування;
		2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;
		3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.
		Згідно ч.5 ст.159 ГК України особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати задані збитки.
		Як роз'яснено в ч.1, 2 п.80 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності" закон допускає можливість наявності у двох і більше осіб однакових комерційних (фірмових) найменувань за умови, що це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та/або реалізують та послуг, які ними надаються. Відповідна ситуація можлива, коли виробництво та/або реалізація товарів, надання послуг здійснюються на територіально розмежованих ринках або особи з однаковими комерційними (фірмовими) найменуваннями спеціалізуються на виробництві (наданні) різних товарів (послуг).
		Для правильного вирішення пов'язаних з цим спорів господарським судам належить з'ясовувати, що саме є комерційним (фірмовим) найменуванням, - слово чи словосполучення, повна чи скорочена назва підприємства, а також яким видом діяльності займаються позивач і відповідач у справі, чи функціонують вони на одному ринку товарів і послуг, чи можуть споживачі змішувати послуги, які ними надаються, та, зрештою, чи є комерційні (фірмові) найменування сторін однаковими; при цьому судам слід мати на увазі, що тотожність окремих елементів комерційних (фірмових) найменувань не свідчить про тотожність таких найменувань у цілому.
		З вищевикладеного випливає, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку юридичної особи мати комерційне(фірмове) найменування. 
		Матеріали справи свідчать про використання товариством з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК" свого зареєстрованого повного та скороченого найменування, що підтверджується договорами даного товариства з іншими підприємствами, рахунками, видатковими накладними(т.1, а.с.113-119, т.2, а.с.146-150, 163-165). 
		В поясненнях від 20.01.2015р. та в судовому засіданні 30.01.2015р. представник позивача зазначив, що комерційне найменування позивача - «Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК"», яке повністю співпадає з його найменуванням - «Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК"», а вказані інші(різні) модифікації словосполучення "МОДЕЛЬ ПАК"; "ТОВ "МОДЕЛЬ ПАК"; "ТзОВ "МОДЕЛЬ ПАК"; "МОДЕЛЬ ПАК, ТзОВ"; "МОДЕЛЬ ПАК, ООО"; "ООО МОДЕЛЬ ПАК"; "МОDEL"; "МОDEL РАК", використовуються для скорочення фірмового найменування, транслітерації, перекладу російською чи англійською мовами, акцентації на фірмовому знаку групи «МОDEL» віднесення підприємства до групи «МОDEL». Проте дане твердження робить не можливим з'ясування судом (згідно ч.2 п.80 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності") комерційного (фірмового) найменування даного товариства та суперечить правовому режиму комерційних найменувань (істинності, постійності та виключності) позбавлене економічного змісту та властивості оборотоздатності. 
		Згідно ч.3 п.80 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності", якщо ж суб'єкт права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування наполягає на тому, щоб воно не використовувалося іншою особою, він повинен довести в господарському суді пріоритетність свого права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування (тобто момент першого використання ним даного найменування) і обґрунтувати, чому наявність того самого комерційного найменування у іншої особи порушує його права та охоронювані законом інтереси, - наприклад, вводячи в оману споживачів, завдає шкоди його діловій репутації або має на меті використання його власної популярності у споживачів.
		Згідно ч.4 п.80 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності", момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватися за даними державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта господарювання, фінансової і технічної документації (рахунки, накладні, технічні умови), рекламних матеріалів, охоронних документів на об'єкти промислової власності (патенти на промислові зразки, деклараційні патенти на винаходи), реєстрації доменного імені тощо.
		Твердження позивача, що він почав використовувати своє комерційне (фірмове) найменуванням не з моменту реєстрації, а з жовтня 2009р., тобто з часу направлення перших комерційних пропозицій підприємствам-клієнтам(пояснення від 20.01.2015р.) не приймається судом, оскільки в комерційних пропозиціях(т.2, а.с.151-152, 158-160) товариством з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК" використовувало своє зареєстроване повне найменування, при чому в укладених після цих пропозицій договорах фігурує словосполучення ТзОВ "МОДЕЛЬ ПАК"( зареєстроване скорочене найменування), зокрема у випадку укладення договору з ТОВ «Яричів»(т.2, а.с.153-161).
		Інших доказів, зокрема у якій формі, де, якого змісту, стосовно яких товарів та/або послуг товариством з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК" використовується його комерційне (фірмове) найменування, суду не надано.
		Долучені представником позивача Інтернет відомості(роздруківки сторінок інтернет-сайтів)(т.1, а.с.136-144) та Інтернет відомості(роздруківки сторінок інтернет-сайтів) на 9-ти аркушах згідно клопотань від 20.01.2015р., 30.01.2015р., які засвідченні адвокатом Чорненьким В.І. в підтвердження  використання відповідачем у своїй діяльності комерційного найменування (товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК") не приймаються судом, оскільки згідно ч.10 п.46 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності", роздруківки Інтернет-сторінок (web-сторінок) самі по собі не можуть бути доказом у справі. Але якщо відповідні документи видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, то згідно із статтею 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 вони мають на території України доказову силу офіційних документів.
		Судом береться до уваги твердження представника відповідача про те, що у своїй господарській діяльності відповідач використовує найменування «Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК"», а комерційного найменування не має, не здійснює розповсюдження зовнішньої реклами та не виготовляє і не розповсюджує рекламні матеріали, оскільки доказів протилежного суду не надано. А використання зареєстрованого найменування «Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК"» підтверджується статутом даного товариства(нова редакція від 02.10.2013р.(т.2, а.с.112-113)) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(станом на 08.04.2014р.(т.2, а.с.114-115)).
		Отже враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивач не довів використання та взагалі наявність свого комерційного(фірмового) найменування - товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК" та використання відповідачем комерційного(фірмового) найменування «МОДЕЛПАК».
		Оскільки позивачем не доведено свого та відповідача комерційного найменування, тому твердження, що вони вводять в оману споживачів, судом не приймаються, як необґрунтовані.  
		Згідно з висновком Київського науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 17.03.2013р. (т.1, а.с.200-218,) комерційне найменування відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" є схоже на комерційне найменування позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК" настільки, що їх можна сплутати. Використання відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" схожого комерційного найменування може призвести до змішування з діяльністю позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК " за умови їх використання щодо продажу паперу, гофролотків, гофроящиків, листового картону, харчової упаковки, подарункової упаковки, стендів виставкових, магазинних стійок, упаковок картонних та гофрованих. Використання позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК " та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" схожих комерційних найменувань може вводити в оману споживачів за умови їх використання щодо продажу паперу, гофролотків, гофроящиків, листового картону, харчової упаковки, подарункової упаковки, стендів виставкових, магазинних стійок, упаковок картонних та гофрованих.
		Висновок надано на підставі копій договорів, витягів з Інтернет-ресурсів з інформацією про діяльність ТзОВ "МОДЕЛЬ ПАК", супровідних товарної етикетки, статтей з  журналів, листів. 
		Як випливає з висновку судового експерта при дослідженні комерційних (фірмових) найменувань ТзОВ "МОДЕЛЬ ПАК" та ТзОВ "МОДЕЛПАК" за фонетичними (звуковими), графічними (візуальними) та смисловими (сематичними) ознаками експертом встановлено схожість їх дистинктивних частин.
		Даний висновок експерта не береться до уваги судом, оскільки позивачем не доведено наявність комерційних (фірмових) найменувань у товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" та товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК". 
		Також слід зазначити, що питання, пов'язане з визначенням фірмового найменування, є правовим і тому має вирішуватися судом (а не експертом) згідно з чинним законодавством та на підставі наявних у справі доказів.
		Щодо посилання позивача на ст.4 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції" згідно якої, неправомірним є використання без дозволу на те уповноваженої особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання, слід зазначити наступне.
		Суд відзначає, що предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст.16 ЦК України, ч.5 ст.159 ГК України, ст.4 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції". Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. 
		Пунктом 2 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення. 
		Оскільки визначені позивачем позовні вимоги стосуються саме комерційного(фірмового) найменування (наявність яких не доведено), клопотання заінтересованої сторони відсутнє, суд не взмозі вийти за їх межі, проявивши таку ініціативу.
		В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до  законодавства повинні бути підтверджені певними  засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача припинити використання комерційного найменування «МОДЕЛПАК» є необґрунтованою, позбавлена фактичного обґрунтування, а також така, що не відповідає, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим прийшов до переконання, що право чи інтерес позивача не порушені, суд відмовляє в її задоволені з підстав необґрунтованості позовних вимог.
		Вимога позивача про зобов'язання відповідача внести та зареєструвати відповідні зміни до статуту щодо зміни найменування, є похідною від позовної вимоги про зобов'язання відповідача припинити використання комерційного найменування «МОДЕЛПАК», в задоволенні якої судом відмовлено, тому вказана позовна вимога також не підлягає задоволенню.
		Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України при відмові в позові покладаються на позивача.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
		вирішив:
		          У позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛЬ ПАК" до товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" про зобов'язання припинити використання комерційного найменування, внести та зареєструвати відповідні зміни до статуту щодо зміни найменування - відмовити.
		 
		          Повний текст рішення складено
		                                  03.02.2015
		          
		          Суддя                                                                                А. С. Вороняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...