Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19751/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Авторське право і суміжні права.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2015. Зареєстровано: 05.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/19751/14 21.01.15За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий канал»
		До                                1) Телерадіокомпанії «Студія « 1+1» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю
		2) Іноземного товариства « 1+1 Продакшн»
		Про                               порушення майнових авторських прав та стягнення компенсації
		      Суддя Прокопенко Л.В.
		Представники:  
		Від позивача                  Мороз К.А. - представник
		                         Міщерякова Н.М.- представник
		Від відповідача 1                Фокін С.О. - представник
		                                    Левченко О.В. - представник
		Від відповідача 2                Фокін С.О. - представник
		                                    Варічева Л.С. - представник
		Суть спору: 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий канал» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Телерадіокомпанії «Студія « 1+1» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Іноземного підприємства « 1+1 Продакшн» про порушення майнових авторських прав та стягнення компенсації.
		Ухвалою суду від 19.09.2014 порушено провадження у справі № 910/19751/14 та призначено розгляд справи на 01.10.2014.
		29.09.2014. відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про витребування доказів.
		29.09.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про призначення судової експертизи у справі про порушення майнових авторських прав та стягнення компенсації.
		01.10.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
		В судове засідання 01.10.2014 представник позивача з'явився, підтримав клопотання про витребування доказів, а саме просить: витребувати у відповідача 1 запис телевізійного ефіру телеканалу « 1+1», який містить запис телевізійної трансляції випусків передач «Інспектор Фреймут», які транслювалися з 22 години 30 хвилин 03 вересня, 10 вересня, 17 вересня та 24 вересня 2014 року.
		Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про недоцільність задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів.
		Представник позивача підтримав клопотання про призначення судової експертизи у справі про порушення майнових авторських прав та стягнення компенсації, та просить поставити перед експертом наступні питання:
		Чи є твір телевізійна передача із назвою «Інспектор Фреймут», яка складається із окремих випусків не зв'язаних хронологічно, переробкою літературного твору «Типовий сценарий телевизионной передачи «Ревизор»?
		Чи є твір телевізійна передача із назвою «Інспектор Фреймут», яка складається із окремих випусків не зв'язаних хронологічно, переробкою аудіовізуального твору телевізійна передача «Ревізор», яка складається із окремих випусків не зв'язаних хронологічно?
		Представники відповідача 2 також надали суду клопотання про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності. У вищезазначеному клопотанні сформулювали наступні питання для експерта:
		1. Чи відповідає Літературний твір «Типовий сценарий телевизионной передачи «Ревизор» критеріям оригінальності та новизни?
		2. Чи відповідає передача «Ревізор» критеріям оригінальності та новизни?
		3. Чи є передача «Інспектор Фреймут» похідним твором саме від Літературного твору «Типовий сценарий телевизионной передачи «Ревизор»?
		4. Чи є передача «Інспектор Фреймут» похідним твором саме від передачі «Ревізор» ?
		5. Чи є передача «Інспектор Фреймут» результатом переробки, зміни або адаптації саме передачі «Ревізор»?
		Пунктом 1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 5 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності» встановлено, що судова експертиза повинна призначатися тільки для встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
		Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд задовольняє клопотання представників сторін.
		Відповідно до частин 1 - 3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
		Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені  судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
		           Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».
		Враховуючи необхідність з'ясування питань, що виникли у вирішенні даного спору і потребують спеціальних знань, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне призначити у справі судову експертизу, витрати за проведення якої покласти на позивача -  Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий канал».
		В судовому засіданні 01.10.2014 представник відповідача 1 надав суду клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.
		Клопотання судом задоволено.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 по справі призначену судову експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України ( 03680, м. Київ, вул. Боженка,  11).
		09.10.2014 ухвалу Господарського суду міста Києва по справі № 910/19751/14 від 01.10.2014 та матеріали справи № 910/19751/14 скеровано до Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України ( 03680, м. Київ, вул. Боженка,  11).
		14.10.2014 відділом діловодства суду від Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності отримано клопотання судового експерта, відповідно до якого зазначено, що для надання відповіді на поставлені перед експертом питання необхідно провести порівняння випусків передачі «Інспектор Фреймут» із літературним твором «Типовий сценарий телевизионной передачи «Ревизор» та із випусками передачі «Ревізор», в зв'язку із вищезазначеним просить витребувати у відповідачів та надати до  Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України записи випусків передачі «Інспектор Фреймут», які транслювалися в ефірі телеканалу « 1+1» 10.09.2014, 17.09.2014, 24.09.2014, 01.10.2014, а також всіх інших виготовлених випусків передачі.
		Відповідно до приписів ст. 31 ГПК України судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.
		Ухвалою суду від 16.10.2014 зобов'язано відповідачів надати експерту наступні матеріали: Записи випусків передачі «Інспектор Фреймут», які  транслювалися в ефірі телеканалу « 1+1» 10.09.2014, 17.09.2014, 24.09.2014, 01.10.2014, а також всіх інших виготовлених випусків передачі.
		18.12.2014 відділом діловодства суду від Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук отримано матеріали справи та Висновок експерта № 1001 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у господарській справі № 910/19751/14.
		Відповідно до ч.3. ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
		Ухвалою суду від 22.12.2014 поновлено провадження у справі № 910/19751/14 та призначено розгляд справи на 16.01.2015 року.
		14.01.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано пояснення щодо заперечень відповідача на позовну заяву із врахуванням Висновку експерта № 1001 від 17.12.2014.
		14.01.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про збільшення позовних вимог.
		16.01.2015 відділом діловодства суду від представника відповідачів отримано клопотання про призначення повторної експертизи.
		16.01.2015 відділом діловодства суду від представника відповідачів отримано пояснення по справі.
		В судове засідання 16.01.2015 представник позивача надав суду усні пояснення по справі.
		В судовому засіданні 16.01.2015 представник відповідачів заявив клопотання про призначення повторної експертизи.
		Представник позивача заперечив проти задоволення заявленого клопотання.
		Заслухавши представників сторін дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що клопотання про призначення повторної експертизи не підлягає задоволенню в зв'язку із необґрунтованістю.
		В судовому засіданні 16.01.2015 оголошено резолютивну частину рішення, для оголошення повного тексту вступної та резолютивної частини рішення оголошено перерву до 21.01.2015.
		В судовому засіданні 21.01.2015 оголошено повний текст вступної та резолютивної частин рішення.
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,  суд,  -
		ВСТАНОВИВ
		Позивач у позовній заяві зазначає, що він є правовласником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір телевізійну передачу із назвою «Ревізор»  та літературний твір із назвою «Типовой сценарий телевизионной передачи «Ревизор» (далі - Твори). 
		Згідно статті 17 Закону України авторами аудіовізуального твору є: режисер-постановник, автор сценарію і (або) текстів, діалогів, художник-постановник, оператор-постановник, автор спеціального створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього.
		На підтвердження своїх прав Позивач надав суду копії Договорів:
		Договір № 1/08-1 від 01 серпня 2011, укладений між ТОВ «НОВИЙ КАНАЛ» та режисером-постановником Озерянським Сергієм Олександровичем, предметом якого є надання послуг режисера-постановника при створенні телепередачі  «Ревізор» та передача виключних майнових авторських прав на телепередачу «Ревізор». 
		Договір № 1/08-2 про передачу виключних майнових прав на твір від 01 серпня 2011., укладений між сценаристом Жижею Ганною Віталіївною і ТОВ «НОВИЙ КАНАЛ», предметом якого передача прав на сценарії (тексти, діалоги) телевізійної передачі «Ревізор»;
		Договір без номеру від 01 червня 2012 року укладений між ТОВ «НОВИЙ КАНАЛ» та Жижею Ганною Віталіївною, предметом якого є створення на замовлення ТОВ «НОВИЙ КАНАЛ» літературного твору  «Типовой сценарий телепередачи «Ревизор»
		Відповідно до умов вище перелічених договорів автори Озерянський С.О. та Жижа Г.В. передали Позивачу виключне право використовувати та дозволяти або забороняти будь-яким третім особам використання створених творів без обмеження строком територією та способами використання, в тому числі способом переробки, зміни , адаптації та інші подібні зміни творів.
		Позивач зазначає, що при створенні передачі «Ревізор» не використовувалась творча праця оператора-постановника. Зйомки Передачі здійснювала операторська група у складі операторів телебачення: А. Резніченка, С. Лянного, В. Гузенка, Ю. Бойка, які на час зйомок Передачі були штатними працівниками Позивача. На підтвердження додає до позову копії наказів про прийняття на роботу 
		Творча праця художника-постановника не використовувалась, оскільки передача за своїм жанром є реаліті-шоу та не передбачає створення декорацій та будь-якого іншого художнього оформлення Передачі. Для Передачі не створювалось жодних музичних творів. 
		03 вересня 2014 року з 22 години 27 хвилин до 24 години 10 хвилин у телевізійному ефірі телеканалу « 1+1» - Відповідач 1,  було публічно сповіщено телевізійну передачу із назвою «Інспектор Фреймут». 
		Згідно тверджень Позивача, виходячи із змісту оприлюдненої передачі «Інспектор Фреймут», вказану передачу створено шляхом незаконної (без дозволу особи, що має виключне право дозволяти та забороняти будь-яке використання твору) переробки літературного твору - «Типовой сценарий телевизионной передачи «Ревизор»»  та аудіовізуального твору - передачі «Ревізор». Позивач надав із позовом перелік частин Творів використаних при створені передачі «Інспектор Фреймут».
		Позивач 28 травня 2014 р. (Лист за вих. № 82/14), 24 червня 2014 р. (Лист за вих..№ 135/14) т 11 вересня 2014 р. (Лист за вих.. № 218/14) , звертався до Відповідачів з вимогою припинення дій, які порушують майнові права інтелектуальної власності Позивача.
		Відповідачі не заперечують проти факту виробництва та телевізійної трансляції передачі «Інспектор Фреймут». 
		          Відповідач 1 та Відповідач 2 заперечують проти позову, вважають вимоги  Позивача необґрунтованими та незаконними. На обгрунтування  своєї позиції Відповідачі зазначають, що при створенні передачі було використано концепцію, яка є не новою у всесвітньому телебаченні - певна особа іде у певний заклад та перевіряє його роботу. Як приклади Відповідачі наводять назви та опис телевізійних реаліті шоу, які на їх думку створені з використанням концепції ідентичної до концепцій передач «Ревізор» та «Інспектор Фреймут».
		         Відповідач зазначає, що відповідно до частини 3 статті 8 Закону України „Про авторське право і суміжні права" „правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі". Отже, Відповідач 2 створив, а Відповідач 1 публічно сповістив телепередачу під назвою «Інспектор Фреймут», яка за своєю суттю є самостійним аудіовізуальним твором, тобто об'єктом охорони авторського права. При цьому правовій охороні підлягає лише форма вираження твору, а не його сутність.
		         Відповідачі зазначають, що передача «Інспектор Фреймут» не може бути похідним твором  від літературного твору Позивача, оскільки це принципово різні об'єкти авторського права і вони не можуть перетворюватись один в інший шляхом творчої переробки. Аналогічно, при створені телепередачі «Інспектор Фреймут» ніяким чином не використовувався аудіовізуальний твір - передача «Ревізор», оскільки ані фрагменти цього твору, ані будь які його елементи, що відносяться до форми вираження твору Відповідачі ніколи не використовували.
		         Згідно до Висновку експерта № 1001 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у господарській справі № 910/19751/14, що була проведена на виконання Ухвали Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 , експерт прийшов до наступних висновків:
		1.          Літературний твір «Типовий сценарий телевизионной передачи «Ревизор» відповідає критеріям оригінальності та новизни. Передача «Ревізор» відповідає критеріям оригінальності та новизни.
		           2. При створенні телевізійної передачі із назвою «Інспектор Фреймут», яка складається із окремих випусків не зв'язаних хронологічно, використані літературний твір «Типовой сценарий телевизионной передачи «Ревизор» та аудіовізуальний твір телевізійна передача «Ревізор», яка складається із окремих випусків не зв'язаних хронологічно, шляхом переробки кожного з них.
		3. Передача «Інспектор Фреймут» не є похідним твором від Літературного твору «Типовий сценарий телевизионной передачи «Ревизор», оскільки при її створенні не дотримані права авторів Літературного твору «Типовий сценарий телевизионной передачи «Ревизор».
		4. Передача «Інспектор Фреймут»не є похідним твором від передачі «Ревізор», оскільки при її створенні не дотримані права авторів передачі «Ревізор».
		5. Передача «Інспектор Фреймут» є такою, що створена із використанням характерних та охоронюваних авторським правом елементів телевізійних передач «Ревізор» шляхом переробки.
		Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
		Позивач є правовласником виключних майнових прав на літературний твір «Типовий сценарий телевизионной передачи «Ревизор» та аудіовізуальний твір телепередачу «Ревізор», що підтверджується договорами із авторами Озерянським С.О. (№1/08-1 від 01 серпня 2011 року) та Жижею Г.В. (№1/08-2 від 01 серпня 2011 року та договір без номеру від 01 червня 2012 р.)
		Згідно статті 15 Закону «Про авторське право та суміжні права» (далі - Закон) до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.  Згідно до статті 31 Закону, Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформлюється авторським договором.
		Згідно із частинами 3 та 4 статті 426 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Кодексом та  Законом. 
		Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог  Кодексу та Закону.
		Підпунктом 6 частини 3 статті 15 Закону закріплено право автора дозволяти або забороняти використання твору шляхом здійснення переробки, адаптації, аранжування та іншими подібними змінами твору.
		Відповідно до статті 20 Закону Перекладачі і (або) автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки.
		Згідно до відзиву Відповідачів, Відповідач 2 створив, а Відповідач 1 публічно сповістив телевізійну передачу із назвою «Інспектор Фреймут», яка складається із окремих випусків не зв'язаних хронологічно. Позивач вважає, що  передачу створено із використанням Творів шляхом їх переробки.
		Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» «правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі»
		Висновок експерта № 1001 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у господарській справі № 910/19751/14  (далі - Висновок експерта), який суд приймає  у якості належного доказу по справі, містить твердження, що твір складається з багатьох елементів, як юридично байдужих (які не охороняються авторським правом), так і юридично значущих (на які поширюється авторсько-правова охорона. 
		Отже, такими елементами, наприклад, літературного художнього твору, що охороняються авторським правом, є елементи його форми: 
		-          внутрішньої (композиція твору, його структура, художні образи);
		-          зовнішньої (мова, словарний склад, стиль мовлення тощо). 
		До юридично байдужих елементів художнього твору належать тема, матеріал, сюжет, ідейне наповнення тощо, але на ці складові авторсько-правова охорона не поширюється, тобто їх запозичення іншими авторами не є порушенням прав автора першоджерела. 
		Висновок експерта по справі містить порівняльний аналіз випусків передачі «Інспектор Фреймут» та випусків передачі «Ревізор». Експерт, узагальнюючи порівняння зазначає, що елементи форми, якими характеризується телевізійна передача «Ревізор» (та які у вигляді запису представлені в Літературному творі «Типовий сценарий телевизионной передачи «Ревизор»), використані при створенні телевізійної передачі«Інспектор Фреймут», а саме:
		1) Образ ведучої, який формує характер передачі - журналіст, що проводить журналістське розслідування з позиції пересічного, проте обізнаного споживача, що присвячене якості та безпеці обслуговування; стиль, мова, предмет (рукавичка чи хустинка).
		2) Характер перевірки, який визначає подальший хід подій - перевірка є раптовою, відкритою, може бути здійснена проти волі персоналу і менеджменту, допускаються силові сценарії доступу в службові приміщення, прикладом, до кухні.
		3) Перебіг сюжетних дій обох передач не передбачає активної участі власника чи менеджменту закладу у перевірці -  в результаті перевірки зацікавлений журналіст та його аудиторія; при перевірці (як до неї, так і безпосередньо під час проведення) з власниками немає контакту у вигляді співпраці, перевірка закладу не передбачає домовленостей із власником чи менеджментом і останні не мають зацікавленості у перевірці та отриманні рекомендацій щодо удосконалення закладу;характер відносин із власниками та менеджментом зазначений у титрах.
		4) Структура передачі, що повторюються в кожному випуску, передбачає перевірку закладів одного міста від дешевого до дорогого.
		5) Критерії перевірки, що застосовуються ведучою при оцінці закладів з точки зору споживача, нехай і обізнаного: атмосфера (екстер'єр, інтер'єр), обслуговування, ціни, їжа, чистота.
		6)Фінальний результат- формування рейтингу «Інспектор Фреймут рекомендує» чи не рекомендує, а у разі успішного проходження перевірки закладу надається відповідна табличка.
		При цьому експерт зазначає, що різницю між передачами, крім назви, обумовлюють деякі незначні елементи, які для пересічного телеглядача не створюють принципової різниці у сприйнятті телевізійних передач.
		Порівнявши об'єкти авторського права, що є предметом спору у данній справі,  експерт прийшов до висновку, що при створенні телевізійної передачі із назвою «Інспектор Фреймут», яка складається із окремих випусків не зв'язаних хронологічно, використані літературний твір «Типовой сценарий телевизионной передачи «Ревизор» та аудіовізуальний твір телевізійна передача «Ревізор», яка складається із окремих випусків не зв'язаних хронологічно, шляхом переробки кожного з них. Передача «Інспектор Фреймут» є такою, що створена із використанням характерних та охоронюваних авторським правом елементів телевізійних передач «Ревізор» шляхом переробки.
		У матеріалах справи відсутні докази наявності у Відповідачів правової підстави на використання об'єктів авторського права, а саме літературного твору  «Типовой сценарий телевизионной передачи «Ревизор» та аудіовізуального твору телевізійної передачі «Ревізор». 
		Щодо твердження Відповідачів про те, що при створенні передачі «Інспектор Фреймут» було використано концепцію, яка є не новою у всесвітньому телебаченні - певна особа іде у певний заклад та перевіряє його роботу, експерт зазначає, що ідея та сюжет, на які не розповсюджується авторсько-правова охорона, в телепередачі «Ревізор» та творі «Типовой сценарій телевизионной передачи «Ревизор» співпадають із наведеними Відповідачами як приклад телепередачами, проте твори різняться сюжетними ходами, структурою, образами дійових осіб (ведучих) та іншими елементами, що є елементами форми, які охороняються авторським правом. Отже, експерт зробив висновок, що Літературний твір «Типовий сценарий телевизионной передачи «Ревизор» відповідає критеріям оригінальності та новизни. Передача «Ревізор» відповідає критеріям оригінальності та новизни.
		У позові Позивач просить визнати передачу «Інспектор Фреймут» похідним твором від літературного твору - «Типовой сценарий телевизионной передачи «Ревизор»  та аудіовізуального твору - телевізійної передачі «Ревізор». 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»  похідний твір - твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів).
		Тож похідний твір - це твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні. Спір в даній справі виник через використання та  транслювання в телевізійному ефірі телеканалом « 1+1» телевізійної передачі «Інспектор Фреймут», яка використовує телевізійну передачу «Ревізор», що знята за оригінальним типовим сценарієм, а саме елементи її форми, які підлягають її правовій охороні без дозволу правовласника. Отже, передача «Інспектор Фреймут» не відповідає терміну «похідний твір», так як створена без дозволу правовласника.
		-          Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що Відповідачі порушили виключне право Позивача надавати дозвіл на використання об'єктів авторського права літературного твору «Типовой сценарий телевизионной передачи «Ревизор» та аудіовізуального твору телевізійна передача «Ревізор».
		Позивач відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, вимагає стягнути з Відповідача 2 компенсацію у розмірі 20 мінімальних заробітних плат за виробництво кожного із 17 випусків передачі «Інспектор Фреймут», що становить 414 120-00 (Чотириста чотирнадцять тисяч сто двадцять гривень), з Відповідача 1 компенсацію у розмірі 20 мінімальних заробітніх плат за публічне сповіщення випусків передачі «Інспектор Фреймут» 33 рази, що становить 803 880-00 (Вісімсот три тисячі вісімсот вісімдесят  гривень) 
		-          Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
		Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену       Цивільним кодексом України, договором (ст. 431 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до п. 5 ч. 2       ст. 432 Цивільного кодексу України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового   грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.
		Відповідно до п. "г" ч. 1       ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
		Пунктом "г" ч. 2       ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права"       передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
		Відповідно до п. п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
		Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених       статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
		У пункті 42       Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав"       розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення
		Згідно до ч. 1       ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до вимог ст. ст.       33,       34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача 1 та Відповідача 2 у рівних частинах.
		За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 75,  82-85 ГПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		1.          Позовні вимоги задовольнити частково.
		2.          Зобов'язати Телерадіокомпанію "Студія "1+1" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Іноземне товариство "1+1 Продакшин" припинити дії щодо порушення майнових авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КАНАЛ»  на літературний твір - «Типовой сценарий телевизионной передачи «Ревизор»» та на Передачу шляхом їх використання способом переробки для створення будь-яких аналогічних творів, в тому числі телепередачі «Інспектор Фреймут».
		3.          Заборонити опублікування телевізійної передачі «Інспектор Фреймут», випуск примірників відеограм, сповіщення,  розповсюдження та інше використання будь-яким із способів, передбачених чинним законодавством України.
		4.          Зобов'язати Іноземне товариство "1+1 Продакшин" (04080, м. Київ, вул.. Фрунзе 23, код ЄДРПОУ 23389360) виплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Новий канал" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська 25, код ЄДРПОУ 23530545)  компенсацію у розмірі 414 120-00 (чотириста чотирнадцять тисяч сто двадцять гривень). Зобов'язати Телерадіокомпанії «Студія « 1+1» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (04080, м. Київ, вул. Фрунзе 23, код ЄДРПОУ 23729809)  виплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Новий канал" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська 25, код ЄДРПОУ 23530545) компенсацію у розмірі 803 880-00 (вісімсот три тисячі вісімсот вісімдесят  гривень)
		5.          Стягнути з Іноземного товариства "1+1 Продакшин" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе 23, код ЄДРПОУ 23389360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий канал" (01054, м. Київ, вул.. Тургенєвська 25, код ЄДРПОУ 23530545) судовий збір у розмірі  12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн.  та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот ) грн.
		6.          Стягнути із Телерадіокомпанії «Студія « 1+1» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (04080, м. Київ, вул. Фрунзе 23, код ЄДРПОУ 23729809) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Новий канал" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська 25, код ЄДРПОУ 23530545) судовий збір у розмірі  12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн.  та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот ) грн.
		7.          У решті позовних вимог відмовити. 
		8.          Видати накази.
		 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 26.01.2015.
		 
		Суддя                                                                                                                                                                             Л.В. Прокопенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...