Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/9735/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2015. Зареєстровано: 05.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2015.

Результат оскарження 02.09.2015 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: скасовано рішення першої інстанції повністю і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 201/9735/14-ц
		2/201/668/2015                                                                                          
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		29 січня 2015 року                         м. Дніпропетровськ
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська 
		у складі: головуючого судді                     Демидової С.О.
		                 при секретарі                     Пєронкові М.Ф.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення коштів, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми вкладів, в якому з уточненням своїх позовних вимог посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договори банківського строкового вкладу (депозит) у національній та іноземній валюті: № SAMDN01000710456328 від 11 травня 2010 року (вклад "Депозит VIP"), номер рахунку НОМЕР_1, сума вкладу 41 536,06 євро; № SAMDN01000710456513 від 11 травня 2010 року (вклад"ДепозитVІP"), номер рахунку НОМЕР_2), сума вкладу 26801,41 євро; № SAMDN01000711412216 від 03 серпня 2010 року (вклад "Приват-вклад"), номер рахунку НОМЕР_3, сума вкладу 113, 05 грн.; № SAMDN01000727466261 від 26 липня 2012 року (вклад "Депозит
		VIP"), номер рахунку НОМЕР_4, сума вкладу 26 814, 45 доларів США; № SAMDN01000707037314 від 22 вересня 2009 року (Вклад "Приват-
		вклад"), номер рахунку НОМЕР_5, сума вкладу 28, 08 євро; №   SAMDNWFD0070038784200 від 18 грудня 2013 року (вклад
		"Стандарт"), номер рахунку НОМЕР_6, сума вкладу 68 257, 17 грн. Починаючи з 11 квітня 2014 року відповідачем в односторонньому порядку було припинено нарахування та сплату процентів за вказаними договорами та заблоковано можливість за допомогою інтернет-банкінгу керувати своїми рахунками, отримувати виписки. 16 липня 2014 року позивачем було на адресу відповідача було направлено заяву про дострокове розірвання зазначених договорів, на що ніякої відповіді не отримав та грошові кошти йому повернуті не були. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму вкладів та проценти розраховані за умовами Договорів: № SAMDN01000710456328 від 11 травня 2010 року (вклад "Депозит VIP"), сума вкладу 41 536, 06 євро, проценти 2  871, 35 євро; № SAMDN01000710456513 від 11 травня 2010 року (вклад"ДепозитVІP") суму вкладу 26 801,41 євро, проценти 1  852, 77 євро; № SAMDN01000711412216 від 03 серпня 2010 року (вклад "Приват-вклад") суму вкладу 113, 05 грн.; № SAMDN01000727466261 від 26 липня 2012 року (вклад "ДепозитVIP"), суму вкладу 26 814, 45 доларів США та 1  973, 25 доларів США нарахованих процентів; № SAMDN01000707037314 від 22 вересня 2009 року (Вклад "Приват-вклад"), суму вкладу 28, 08 євро; № SAMDNWFD0070038784200 від 18 грудня 2013 року (вклад "Стандарт"), суму вкладу 68 257, 17 грн. та 12  348, 03 грн. нарахованих процентів.
		Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просили їх задовольнити в повному обсязі. 
		Представник відповідача ПАТ КБ "Приватбанк" в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, посилаючись на те, що територія АР Ким визначена як тимчасово окупована територія, та відокремлені підрозділи "Приватбанку", що розташовані на окупованій території, позбавлені можливості належним чином здійснювати банківську діяльність, а також обслуговувати договори банківських вкладів та рахунків. Окупаційна влада здійснила конфіскацію частини майнового комплексу ПАТ КБ "Приватбанк", у зв'язку з чим відповідач не має доступу до договорів клієнтами, платіжних документів. Проти стягнення з них коштів вони заперечують, вважають позовні вимоги до них безпідставними. 
		Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється  на  всі правовідносини, що виникають у державі.
		Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: "1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…".
		      Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Як встановлено в судовому засіданні, між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" у відділеннях, що розташовані у м. Севастополь, було укладено ряд договорів банківського строкового вкладу (депозит) у національній та іноземній валюті, а саме:
		1)     № SAMDN01000710456328 від 11 травня 2010 року (вклад "Депозит VIP"), номер рахунку НОМЕР_1, сума вкладу 41 536,06 євро /а.с. 10/;
		2)     № SAMDN01000710456513 від 11 травня 2010 року (вклад"ДепозитVІP"), номер рахунку НОМЕР_2), сума вкладу 26801,41 євро /а.с.11/;
		3)     № SAMDN01000711412216 від 03 серпня 2010 року (вклад "Приват-вклад"), номер рахунку НОМЕР_3, сума вкладу 113, 05 грн. /а.с.12-13/;
		4)     № SAMDN01000727466261 від 26 липня 2012 року (вклад "Депозит
		VIP"), номер рахунку НОМЕР_4, сума вкладу 26 814, 45 доларів США /а.с.14/;
		5)     № SAMDN01000707037314 від 22 вересня 2009 року (Вклад "Приват-вклад"), номер рахунку НОМЕР_5, сума вкладу 28, 08 євро /а.с.15-16/;
		6)     № SAMDNWFD0070038784200 від 18 грудня 2013 року (вклад
		"Стандарт"), номер рахунку НОМЕР_6, сума вкладу 68 257, 17 грн /а.с. 17/.
		Позивачем на підтвердження відкритих в ПАТ КБ "Приватбанк" рахунків надано довідку № 9031548 від 08 травня 2014 року, яка не має підпису ані печатки, відповідно до якої ОСОБА_1 станом на 08 травня 2014 року має наступні рахунки НОМЕР_7, сума коштів на якому 3, 80 грн.; НОМЕР_8, сума коштів на якому 25  908, 27 грн.; НОМЕР_1, сума коштів на якому 41  536, 06 євро; НОМЕР_2, сума коштів на якому 26  801, 41 євро; НОМЕР_3, сума коштів на якому 113, 05 грн.; НОМЕР_4, сума коштів на якому 26  814, 45 доларів США; НОМЕР_5, сума коштів на якому 28, 08 євро; НОМЕР_6, сума коштів на якому 68  257, 17 грн. /а.с.18/
		За загальними положеннями про договір (ч.1 ст. 626 ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.                         
		16 липня 2014 року позивачем на адресу ПАТ КБ "Приватбанк" було направлено заяву про дострокове розірвання укладених між ним та банком договорів та повернення суми вкладів /а.с.21-22/ 
		      У відповідності до положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", територія Автономної Республіки Крим визначена як тимчасово окупована територія України.
		З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків України, запобігання та уникнення ризиків у діяльності банків, беручи до уваги Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію", Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію", Декларацію Верховної Ради України від 20 березня 2014 року № 1139-VII "Про боротьбу за звільнення України", Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України", враховуючи неможливість здійснювати Національним банком України банківське регулювання та банківський нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю окремих банків та відокремлених підрозділів банків, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також неможливість виконання такими банками та відокремленими підрозділами банків вимог Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, або фінансування тероризму", Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", інших нормативно-правових актів Національного банку України, що свідчить про здійснення ними ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи кредиторів, у тому числі інших банків, Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову від 6 травня 2014 року № 260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя".
		Згідно з п. 5 вказаної Постанови Національного банку України № 260, банки, у тому числі ПАТ "Комерційний банк "ПриватБанк", зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.
		Рішенням Центрального банку Російської Федерації (Банк Росії) № РН-33/I від 21 квітня 2014 року, також було припинено з 21 квітня 2014 року діяльність відокремлених структурних підрозділів на території Республіки Крим і на території міста федерального значення Севастополя - ПАТ КБ "ПриватБанк". За законодавством України чинність на окупованій території Автономної Республіки Крим нормативних актів Російської Федерації не визнається, та вони не підлягають виконанню. В той же час, наявність вказаного рішення Банку Росії щодо припинення діяльності на території АРК ПАТ "Комерційний банк "ПриватБанк" унеможливлювало діяльність відокремленого підрозділу банку на території АРК та міста Севастополя - Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "ПриватБанк".
		Таким чином, відокремлений підрозділ ПАТ КБ "ПриватБанк" на території АРК та міста Севастополя не мав правових підстав та можливості здійснювати банківську діяльність, після окупації АРК та міста Севастополя. 
		Крім того, окупаційна влада ще з травня 2014 року фактично здійснила конфіскацію частини майнового комплексу ПАТ КБ "ПриватБанк", що використовувався у банківській діяльності відокремленого структурного підрозділу - Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "ПриватБанк", а саме: приміщень банку, банкоматів, терміналів, банкоматів, транспортних засобів та т.і. У зв'язку з цим відповідач не мав доступу до свого майна, що призначене для діяльності банківської установи на території АРК, не мав доступу до договорів з клієнтами на паперових носіях, платіжних документів, документів каси, готівки. Були арештовані також права за зобов'язаннями банку, у тому числі і права вимоги, і борги за всіма зобов'язаннями. Крім того, відповідно до Постанов ДР Республіки Крим № 2085-6/14 від 30 квітня 2014 року, № 2474-6/14 від 03 вересня 2014 року, до майна, яке підлягає націоналізації, та обліковується як власність Республіки Крим, віднесено також майно ПАТ КБ "ПриватБанк", що знаходиться на території АРК та міста Севастополя. З цих причин відповідач також не мав можливості здійснювати банківську діяльність на окупованій території. У засобах масової інформації неодноразово оприлюднювалася офіційна інформація, що майно ПАТ КБ "ПриватБанк", яке знаходиться на території Криму, буде реалізоване, а за рахунок цих коштів здійснюватиметься розрахунок з клієнтами відповідача.
		Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Таким чином, Законом України встановлено, на кого саме покладається відповідальність за відшкодування шкоди у результаті окупації.
		02 квітня 2014 року було прийнято Федеральний Закон № 39-ФЗ "Про захист інтересів фізичних осіб, що мають вклади в банках та відокремлених структурних підрозділах банків, зареєстрованих та (чи) діючих на території Республіки Крим та на території міста федерального значення Севастополя". Метою цього Закону є забезпечення захисту інтересів фізичних осіб, що мають вклади в банках та відокремлених структурних підрозділах банків, що зареєстровані та (чи) діють на території Республіки Крим та на території міста федерального значення Севастополя станом на 16 березня 2014 року. У відповідності до ст. 4 цього Закону, Державна корпорація "Агентство з страхування вкладів" заснувало Агента у формі автономної некомерційної організації з метою реалізації цього Федерального закону, передає йому майно, видає щодо Агента розпорядчі акти та здійснює інші повноваження, що передбачені цим Федеральним законом.
		Як вказано вище, Банком Росії було прийнято рішення № РН-33/I від 21 квітня 2014 року про припинення з 21 квітня 2014 року діяльність відокремлених структурних підрозділів на території Республіки Крим і на території міста федерального значення Севастополя - ПАТ КБ "ПриватБанк". 
		Вказане було підставами для придбання автономною некомерційною організацією "Фонд захисту вкладників" (АНО "ФЗВ") прав (вимог) по зобов'язанням банку і здійснення компенсаційних виплат у порядку, встановленому статтями 7 та 9 Федерального Закону від 2 квітня 2014 року № 39-ФЗ. Згідно з ст. 7 Федерального Закону № 39-ФЗ Банком Росії направлено на адресу АНО "ФЗВ" повідомлення про виникнення підстав для придбання АНО "ФЗВ" прав (вимог) по вкладам, що розміщені в структурних підрозділах банків.
		Таким чином, АНО "ФЗВ" законодавством РФ було призначено, а АНО "ФЗВ" взяв на зобов'язання, здійснювати компенсаційні виплати у тому числі клієнтам Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "ПриватБанк", поза волею відповідача. 
		Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 квітня 2014 року АНО "ФЗВ" було передано в довірче управління майновий комплекс Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "ПриватБанк", у зв'язку з чим АНО "ФЗВ" користується, володіє розпоряджається всім майном ПАТ КБ "ПриватБанк", що знаходиться на території АРК та міста Севастополя: нерухомістю, транспортом, банкоматами, терміналами, грошовими коштами, правами за всіма зобов'язаннями, а не лише депозитами. Вказана обставина підтверджується інформацією, розміщеною на сайті АНО "ФЗВ" - http://www.fzvklad.ru/news/27/. Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 04 червня 2014 року АНО "ФЗВ" призначено управляючим майном банку за всіма договорами (у тому числі депозитними, кредитними, іншим залученим коштам, орендними та т.і.), а також АНО "ФЗВ" ухвалою суду уповноважено здійснювати угоди щодо майна банку. Також в ухвалі вказано, що АНО "ФЗВ" передано права виконавчих органів банку щодо майнового комплексу банку на території АРК та міста Севастополя.
		Отже, викладені факти у сукупності свідчать про те, що зобов'язання за договорами з ПАТ КБ "ПриватБанк", укладеними працівниками Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "ПриватБанк", виконує АНО "ФЗВ", за рахунок майна банку, яке знаходиться на території АРК та міста Севастополь. Тому, ПАТ КБ "ПриватБанк" фактично є неналежним відповідачем у справі, до АНО "ФЗВ" позивач не звертався, ця організація не відмовила позивачу у видачі вкладу, а отже і спору зараз, з огляду на вказане, немає.
		Окрім того рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Республіки Крим від 16 вересня 2014 року зобов'язано ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Кримського регіонального управління припинити протиправні дії (бездіяльність), що виразилися невиконанні перед мешканцями території Кримського федерального округу, що витікають з укладених договорів банківських вкладів та договорів банківського рахунку /а.с.93-95/.     
		Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги про стягнення грошових коштів, що розміщені на рахунках в такому вигляді не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню.
		Судові витрати розподілити відповідно ст. 88 ЦПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення коштів - відмовити.
		    Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		                   
		Суддя                                         С.О. Демидова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...