Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 265/4733/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2015. Зареєстровано: 06.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2015.
Дата набрання законної сили: 12.02.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий у 1 інстанції - Костромітіна О.О.
		Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
		 
		 
		ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 лютого 2015 року                                                                          справа №265/4733/14-а
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 
		Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі  м. Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 07 листопада 2014 р. у справі № 265/4733/14-а (головуючий І інстанції Костромітіна О.О.)  за позовом  ОСОБА_2  до  Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання зробити нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, -  
		                                                              ВСТАНОВИВ:
		Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 07 листопада 2014 року, адміністративний позов задоволений частково. Суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність та зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області провести ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно, з відрахуванням фактично проведених виплат. У задоволенні решти вимог відмовив (а.с.16-19).
		Відповідач  з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.21).
		В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що виплата доплати до пенсії позивачу проводиться у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», яка чинна на час розгляду справи, в якій встановлено, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги дітям війни справляється у розмірі 7% від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб,  які втратили працездатність 
		Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи "діти війни", що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
		Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (далі - Закон № 2195- IV), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до статті 6 Закону № 2195, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
		Статтею 7 Закону № 2195, передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Згідно ст.3 Бюджетного Кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
		З 1 січня 2014 року з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» діють положення ст.6 Закону № 2195, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
		Статтею 6-7 Закону України від 31 липня 2014 року № 1622-VІІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 1622) було установлено, що норми і положення статей 5 та 6 Закону № 2195 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 3 серпня 2014 року.
		Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення», яка набрала чинності 1 січня 2012 року та діє по цей час встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону № 2195, проводиться в розмірі 7 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
		Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 надано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
		У зв'язку з прийняттям Закону № 1622 положення статті 6 Закону № 2195, застосовуються з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, а з 03 серпня 2014 року у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2014 рік.
		Таким чином, суд першої інстанції правильно застосував норми зазначеного Закону з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012.     
		Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни починаючи з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року.
		Крім того, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги на відсутність публічно-правового спору, оскільки, ці доводи не ґрунтуються на Законі.
		З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,апеляційний суд,-
		                                                               УХВАЛИВ:
		Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі  м. Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 07 листопада 2014 р. у справі № 265/4733/14-а залишити без задоволення.
		Постанову  Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 07 листопада 2014 р. у справі № 265/4733/14-а залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
		Головуючий суддя:                                                                              Е.Г.Казначеєв   
		Судді:                                                                                                  І.А.Васильєва
		                                                                                                                   І.Д. Компанієць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...