Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/4970/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2015. Зареєстровано: 10.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2015.
Дата набрання законної сили: 01.04.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  34/130/14  
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		02.02.2015                                                                 Справа №  908/4970/14
		Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.
		За участю представників: від позивача - Римарчук М.В., довіреність № 430 від 26.11.2014 р.; від відповідача  - Дзьобко В.О., довіреність від 01.02.15 р.
		Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/4970/14,
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна теплоенергетична група" (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 2,скорчоено ТОВ «Західна теплоенергетична група»);
		до відповідача: Приватного акціонерного товариства "АЛЕРО" (69095, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 39, кв. 3, скорочено ПрАТ "АЛЕРО");
		про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу газової заправки та стягнення майнової шкоди, завданої неправомірними діями.
		Сутність спору: 
		ТОВ "Західна теплоенергетична група" заявлено вимоги до ПАТ "АЛЕРО" про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 2,7206 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 15, шляхом демонтажу розташованої на цій земельній ділянці газової заправки за рахунок Приватного акціонерного товариства "АЛЕРО" та стягнення майнової шкоди в розмірі 15694,88 грн.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4970/14, присвоєно номер провадження 34/130/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 05.12.2014 р. 
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 22.12.2015 р. В судовому засіданні 22.12.2015 р. оголошувалась перерва до 12.01.2015 р.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 р., продовжено строк вирішення даного спору по 02.02.2015 р., розгляд справи відкласти та призначено чергове засідання на 26.01.2015 р. В судовому засіданні оголошено перерву до 02.02.15 р.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 серпня 2010 року між Запорізькою міською радою - орендодавець та ТОВ «Західна енергозберігаюча компанія» - орендар (з 06 жовтня 2011 р. змінило назву на ТОВ «Західна теплоенергетична група») укладено договір оренди землі площею 2,7206 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського,15, який зареєстровано в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 21 серпня 2010 року за № 041026101985. ТОВ «Західна теплоенергетична група» належним чином виконує обов'язки землекористувача, передбачені договором та законом: вносить орендну плату та використовує земельну ділянку відповідно до цільового призначення. Однак, на зазначеній вище земельній ділянці була розташована пересувна газова заправка - обкат для роздрібної торгівлі скрапленим газом, що належить ПрАТ «АЛЕРО». Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства та складено акт № 81 від 31 липня 2014 р., зі змісту якого вбачається те, що за результатом перевірки було виявлено наявність самовільно зайнятих земель, встановлено факт заподіяння шкоди земельним ресурсам внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. В детальному описі виявленого порушення зазначено, що рішенням Запорізької міської ради від 23.06.2010 р. №69/8 ТОВ «Західна Енергозберігаюча Компанія» передана в оренду земельна ділянка площею 2,7206га по пр. Маяковського, 15 для розташування відкритої платної автостоянки № 26. на момент перевірки, при обстеженні на місцевості з'ясовано, що частина зазначеної земельної ділянки площею 0,4146 га самовільно зайнята ПрАТ «Алеро» та використовується під розташування газової заправки. Ділянка огороджена капітальним та сітчаним парканом. Перевіркою встановлено, що документи, що посвідчують державну реєстрацію права користування ПрАТ «Алеро» на земельну ділянку по пр. Маяковського, 15/Лермонтова, 28 загальною площею 0,4146 га відсутні, що є порушенням вимог ст. 125 Земельного кодексу України. За фактом порушення, директора ПрАТ «Алеро» Болотіна М. В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення від 04 серпня 2014 р. №000031/31 та постанова про накладення адміністративного стягнення від 04 серпня 2014 р. №2-02/31). Директору ПрАТ «Алеро» Болотіну М. В. виданий припис від 04 серпня 2014 р. № 000047/47 з вимогою у місячний термін вжити дієвих заходів щодо усунення порушення земельного законодавства та повідомити про виконання припису до 04 вересня 2014 р. Не зважаючи на припис Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області щодо усунення порушень земельного законодавства, відповідач, станом на день подання позову, не вжив жодних заходів щодо усунення порушень земельного законодавства, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та продовжує незаконно використовувати земельну ділянку площею 0,4146га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 15 , що й стало приводом звернення позивача до суду з вимогою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу газової заправки. Позивач також вважає, що з моменту, коли було встановлено факт вчинення відповідачем неправомірних дій - порушення земельного законодавства, тобто з моменту складення акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області 31 липня 2014 р., відповідач повинен сплатити позивачу майнову шкоду в розмірі 15 694, 88 гривень, завдану позивачу неправомірними діями - незаконним використанням земельної ділянки площею 0,4146 га протягом 3 повних місяців - з 31 липня 2014 по до моменту подання позову, оскільки позивач не міг використовувати цю частину земельної ділянки, так як вона була зайнята відповідачем, хоча і сплачував при цьому орендну плату і виконував належним чином обов'язки орендаря. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 116,124,125,126,152,212 Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 391 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про оренду землі», ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1-2, 12, 32-33, 43, 54-55, 61, 64, 69. 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України
		Представник позивача по справі, в судовому засіданні підтримала заявлений позов просила його задовольнити в повному обсязі.
		ПрАТ "АЛЕРО", відповідач по справі, і запереченнях на позовну заяву вказує, що 15 квітня 1999 року між Запорізьким юридичним інститутом МВС України та на той час Закритим акціонерним товариством «Алеро» було укладено Договір оренди №1/597 землі (далі договір) виробничого майданчику, розміром 600 (шістсот) кв. метрів, розташованого на території відведеної для будівництва учбового корпусу інституту по вул. Перемоги, для розташування пересувної АГНС (заправка автомобілів зрідженим газом). Пунктом 2.1., Розділу 2 договору передбачено, що вступ орендаря у користування виробничим майданчиком настає одночасно з підписанням сторонами договору та актами прийому- передачі майданчика. В пункті 2.2. Договору зазначено, що повернення орендованого майна орендодавці здійснюється в місячний термін після попередження орендаря про дострокове припинення цього договору з актом прийому-передачі майна. 15.04.1999 р. орендований майданчик був переданий ЗАТ «Алеро» у користування на підставі Акту прийому-передачі. Розділом дев'ятим договору передбачено, що він діє з моменту підписання його сторонам: на протязі дванадцяти місяців. Якщо до спливу цього часу ніяка із сторін не виявить ініціативу щодо розірвання договору, то він вважається продовженим на такий же термін. Вищевказаний договір був укладений у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу. Орендодавець скріпив примірники марками гербового збору. 25.12.2001 р. на адресу ЗАТ «Алеро» надійшов лист з Запорізького юридичного інституту МВС вих. № 1/4170 згідно до якого, останні повідомляють, що Договір оренди №1/597 від 15.04.1999 р. є чинним до 15.04.2002 р., а відповідно до п. 10.1 автоматично продовжується на кожний черговий рік при відсутності письмових заперечень сторін. Таким чином, договір укладено на невизначений термін і діє до його розірвання в установленому законом чи договором порядку. 17.04.2014 р. між районною адміністрацією Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району та ПрАТ «Алеро» було укладено Договір №175 про закріплення та утримання об'єктів благоустрою в належному стані. Даний договір укладався на підставі Розпорядження голови районної адміністрації від 21.03.2014 р. №161р та за ПрАТ «Алеро» як користувачем закріплено об'єкт благоустрою та прилегла територія до нього для утримання його в належному стані. Відповідно до п. 1.2. Договору, об'єкт благоустрою розташований за адресую: м. Запоріжжя вул. Перемоги/Лєрмонтова. Пункт 1.3. договору передбачено, що прилеглою територією за договором вважається територія, визначена схема благоустрою прилеглої території, яка є невід'ємною частиною договору. Лише в липні 2014 р. під час позапланової перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області ПрАТ «Алеро» стало відомо, що всупереч умовам договору оренди №1/597 від 15.04.1999 р., орендовану ділянку без попередження нібито було передано в оренду іншому орендатору ТОВ «Західна теплоенергетична група». ПрАТ «Алеро» вважає, що договір оренди є діючим по сьогоднішній час адже, Закон України "Про оренду землі" містить положення про переважне право на поновлення договору. Так, відповідно до ст. 33 цього Закону після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має, за інших рівних умов, переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. ПрАТ «Алеро» не отримувало жодного листа про припинення договору оренди, а ні від Запорізького юридичного інституту МВС, а ні від Запорізької міської ради. Договір оренди №1/597 від 15.04.1999 р. ніким не оспорювався. Отже, як зазначалося вище ПрАТ «Алеро» стало відомо про договір оренди землі від 18.08.2010 р. між Запорізькою міською радою та ТОВ «Західна теплоенергетична група» лише в липні 2014 р., до цього часу жодних повідомлень про передачу земельної ділянки, яка орендувалася ПрАТ «Алеро» іншому користувачу не було. Отже, з вищенаведеного слідує, що Запорізька міська рада передала в оренду вже орендовану землю, без надання переважного права на продовження строку оренди. Слід також звернути увагу і на той факт, що договір оренди №1/597 від 15.04.1999 р. пролонгується, щороку 15 квітня, а договір оренди землі укладено 18.08.2010 р., що є не припустимим. Більше того, ПрАТ «Алеро» не просто орендує земельну ділянку, а постійно використовує її по цільовому призначенню 24.00 год. на добу, з 1999 року. Проектну документацію як невід'ємну частину Договору Позивач до позову не долучає. Позивач у позовній заяві вказує на те, що нібито він звертався до ПрАТ «Алеро» з вимогою звільнити орендовану територію, але дані обставини є абсурдними тому, що позивач жодного разу не звертався до ПрАТ «Алеро», більш того, як вже зазначалося вище про існуванні такого договору стало відомо під час проведення позапланової перевірки. Таким чином, позивач свідомо замовчував про існування договору оренди, хоча об'єкт у вигляді відкритої платної автостоянки № 26, що знаходиться за адресую: м. Запоріжжя, пр Маяковського, 15, тісно граничить із орендованою площею ПрАТ «Алеро», що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги. Позивач надає до суду як не від'ємну частину Договору: акт про визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 20.07.2010 р невід'ємною частиною якого є абрис земельної ділянки. Однак, план земельної ділянки яка передається в оренду, планшет №257, карта місцевості застаріла, на ній в суперечить Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 р. № 127 та зареєстровано в Міністерств юстиції України 10 липня 2001 р. за № 582/5773, відсутні ряд обов'язкових позначок, як повинні бути нанесені на план земельної ділянки, а саме: Господарські будівлі літеруються слідом за основними. Паркани та огорожі нумеруються арабськими цифрами, тротуари та замощення - римськими. У наданому плані відсутній паркан, що огороджує територію ПрАТ «Алеро», який розташований на фундаменті, відсутня капітальна будівля на території ПрАТ «Алеро» відсутня проїзна частина (дорога) відсутній супермаркет «Амстор» та інш; інфраструктура, що дає підстави вважати про невідповідність даної схеми. Крім того, чомусь у позивача на момент складання даного акту не виникло претензії щодо розташування на території, яку він бере в оренду інших осіб; акт приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди землі без дати.
		Відповідно до прикінцевих положень договору оренди землі, його невід'ємною частиною проектна документація із землеустрою, яка як вище зазначалося до позову не додавалася.
		В судовому засіданні 22.12.2014 р. представник відповідача надав клопотання про залучення Салівончук Марії Іллівни (Хмельницька область, м. Хмельницький, провулок Яворницького, буд. 51, кв. 9) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на те, що позивач у позові не конкретизує, яку саме частку земельної ділянки на його думку ПрАТ "Алеро" незаконно зайняло та чому саме ця частка становить 0, 4146 га. Крім того, відповідач зазначає, що позивач приховав той факт, що на зазначеній території землі, поблизу АЗС, розташований інший об'єкт нерухомого майна, який належить фізичній особі. Відповідно до проектної документації, в пояснювальній записці зазначено, що на проектованій земельній ділянці є самовільно розташовані будівлі, які підлягають знесенню. У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ідентифікаційний номер витягу 4027966, об'єкт нерухомого майна: магазин літ. А, склад літ.Б, склад літ. В та уборна літ. У, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 26а, належать Салівончук Марії Іллівні.
		Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
		У даній справі матеріально-правова вимога скерована до ПрАТ "Алеро", а не до будь-якої фізичної особи, стосується вона рухомого майна - газозаправної станції. Спірна земельна ділянка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 15, нерухоме ж майно, яке вказано у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4027966 розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 26а. Таким чином, Салівончук Марія Іллівна з належним їй нерухомим майном не має відношення до вимоги позивача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 2,7206 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 15, шляхом демонтажу розташованої на цій земельній ділянці газової заправки, тобто рухомого майна відповідача. Відповідно процесуальні підстави для задоволення клопотання відповідача - відсутні, суд у його задоволенні відмовляє.
		Представник відповідача підтримав заявлені заперечення проти задоволення позову.
		За клопотанням представників сторін розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
		У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
		ВСТАНОВИВ:           
		18 серпня 2010 року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ «Західна енергозберігаюча компанія» (орендар, згідно статуту з 06 жовтня 2011 р. змінило назву на ТОВ «Західна теплоенергетична група») укладено договір оренди землі площею 2,7206 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського,15, який зареєстровано в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 21 серпня 2010 року за № 041026101985 (далі договір оренди № 041026101985).
		Дана земельна ділянка передана Позивачу в оренду для розміщення відкритої платної автостоянки № 26 (п.1. договору оренди № 041026101985).
		Згідно п. п. 3, 4 договору № 041026101985 на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: автостоянка орендаря, інші об'єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається разом з автостоянкою орендаря.
		Пунктом 8 договору № 041026101985 передбачено, що договір укладається строком до 26.04.2016 року.
		Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства та складено акт № 81 від 31 липня 2014 р., зі змісту якого вбачається те, що за результатом перевірки було виявлено наявність самовільно зайнятих земель (стор.. 2 п.5), встановлено факт заподіяння шкоди земельним ресурсам внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (стор.4 п.16.1). В детальному описі виявленого порушення (стор. 5 Акту №81 від 31 липня 2014 р.) зазначено, що рішенням Запорізької міської ради від 23.06.2010р. №69/8 ТОВ «Західна Енергозберігаюча Компанія» передана в оренду земельна ділянка площею 2,7206 га по пр. Маяковського, 15 для розташування відкритої платної автостоянки № 26. На момент перевірки, при обстеженні на місцевості з'ясовано, що частина зазначеної земельної ділянки площею 0,4146га самовільно зайнята ПрАТ «Алеро» та використовується під розташування газової заправки. Ділянка огороджена капітальним та сітчаним парканом. Перевіркою встановлено, що документи, що посвідчують державну реєстрацію права користування ПрАТ «Алеро» на земельну ділянку по пр. Маяковського, 15/Лермонтова, 28 загальною площею 0,4146 га відсутні, що є порушенням вимог ст. 125 Земельного кодексу України.
		За фактом порушення, директора ПрАТ «Алеро» Болотіна М. В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення від 04 серпня 2014 р. № 000031/31 та постанова про накладення адміністративного стягнення від 04 серпня 2014 р. № 2-02/31). Директору ПрАТ «Алеро» Болотіну М. В. виданий припис від 04 серпня 2014 р. № 000047/47 з вимогою у місячний термін вжити дієвих заходів щодо усунення порушення земельного законодавства та повідомити про виконання припису до 04 вересня 2014 р.
		Доказів виконання вказаного припису суду не надано.
		Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Приписами ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
		Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
		Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
		Згідно статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
		Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України.
		Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
		Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
		Згідно ст. 211 Земельного кодексу України:
		1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема:
		б) самовільне зайняття земельних ділянок.
		Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-IV, самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. 
		Згідно п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
		Відповідно до Положення про місцевий збір за видачу дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг на території м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 9 від 23 грудня 2005 року, а саме ч.2. п. 1. Розділу V. Порядок видачі дозволів на розміщення дозволи на розміщення засобів пересувної торговельної мережі, торгівлі з автоцистерн скрапленим газом, дозволи по наданню послуг населенню поза приміщеннями, торгових об'єктів та об'єктів сфери послуг на ярмарках, загальноміських та районних заходах видаються районними адміністраціями міської ради, на території яких розміщуються ці об'єкти, а п. 4 вказаного Положення передбачено, що для отримання дозволу на розміщення об'єкта торгівлі або сфери послуг суб'єкту господарювання необхідно надати заяву, до якої додати ряд документів, серед яких - копія правовстановлюючого документу на земельну ділянку - для об'єктів, розташованих на спеціально відведених земельних ділянках, що експлуатуються без наявності приміщення.
		Право землекористування позивача підтверджено договором оренди землі від 18 серпня 2010 року, укладеним між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ «Західна енергозберігаюча компанія» (орендар, згідно статуту з 06 жовтня 2011 р. змінило назву на ТОВ «Західна теплоенергетична група»), який зареєстровано в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 21 серпня 2010 року за № 041026101985.
		Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Договір № 041026101985 є чинним, судом недійсним не визнавався.
		Актом перевірки № 81 від 31 липня 2014 р., актом обстеження земельної ділянки № 14 від 04.08.14 р., протоколом про адміністративні правопорушення № 000031/31 від 04.08.14 р., постановою про накладення адміністративного стягнення № 2-02/31 від 04.08.14 р., приписом № 000047/47 від 04.08.14 р. доведено факт самовільного зайняття ПрАТ «Алеро» частини (0,4146га) земельної ділянка площею 2,7206 га по пр. Маяковського, 15, яка є предметом договору № 041026101985. 
		Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві землі забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
		Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
		Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Захист прав власника за наведено правовою нормою здійснюється за допомогою негаторного позову, предметом якого є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. 
		Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, які перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.
		Таким чином, при поданні негаторного позову, на позивача покладається обов'язок доведення вчинення відповідачем дій, які перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, тобто факту протиправної поведінки відповідача, а на останнього правомірність таких дій, у випадку їх вчинення.
		Вказані вище обставини свідчать, що відповідач не мав правових підстав для зайняття та використання спірної земельної ділянки, чим порушив права позивача як орендаря.
		З огляду на викладене, позовні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Посилання відповідача на договір оренди № 1/597 від 15.04.1999 р. в якості правової підстави для зайняття спірної земельної ділянки суд відхиляє. Вказаний договір за своєю правовою природою не є договором оренди землі, стосується він виробничого майданчику, розміром 600 (шістсот) кв. метрів, розташованого на території відведеної для будівництва учбового корпусу інституту по вул. Перемоги, для розташування пересувної АГНС (заправка автомобілів зрідженим газом), та не містить істотних умов притаманних договору оренди землі, визначених ст. 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-XIV в редакції станом на 15.04.1999 р. (об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження  (обтяження) щодо використання земельної ділянки, тощо).
		Також, відповідно до п. 2.30, 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, ордер або інші дозвільні документи на право торгівлі не належать до документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України.
		Щодо майнової вимоги про стягнення шкоди в розмірі 15694,88 грн.
		Позивачем сплачено орендну плату за серпень 2014 р., вересень 2014 р., жовтень 2014 року на користь місцевого бюджету міста Запоріжжя, що підтверджується: платіжним дорученням № 1406 від 23 вересня 2014 р. на суму 34 329, 89 грн., платіжним дорученням № 1584 від 29 жовтня 2014 р. на суму 34 329, 89 грн., платіжним дорученням № 1730 від 20.11.14 р. 
		Згідно п. 3.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до положень цивільного законодавства, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.
		Позивач правомірно вважає, що в даному випадку наявні усі вказані елементи цивільного правопорушення, а саме: 
		1) протиправна поведінка - використання відповідачем частини земельної ділянки, що перебуває в оренді позивача, без правовстановлюючого документу на земельну ділянку для здійснення господарської діяльності, дозвіл на яку передбачає наявність такого документу;
		2) шкода, завдана позивачу, визначена у грошовій сумі, яка була сплачена в якості орендної плати орендодавцю за земельну ділянку, яку позивач не міг використати, оскільки вона була незаконно зайнята відповідачем;
		3) причинний зв'язок: незаконні дії відповідача, що полягають у самовільному зайнятті земельної ділянки позивача, є порушенням Земельного кодексу України та спричинили неможливість використання позивачем земельної ділянки, що перебуває в користуванні у позивача на законних підставах;
		4) вина полягає у діях відповідача, який всупереч відсутності у нього правовстановлюючого документу на земельну ділянку позивача, використовує її без законних підстав.
		Відтак, з моменту, коли було встановлено факт вчинення відповідачем неправомірних дій - порушення земельного законодавства, тобто з моменту складення акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області 31 липня 2014 р., відповідач повинен сплатити позивачу майнову шкоду в розмірі 15 694, 88 гривень, завдану позивачу неправомірними діями - незаконним використанням земельної ділянки площею 0,4146 га, оскільки позивач не міг використовувати цю частину земельної ділянки, через зайняття її відповідачем.
		Розмір шкоди, визначений позивачем не перевищує розміру шкоди, визначеної Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області в сумі 21540 грн., тому є обґрунтованим.
		При цьому суд враховує, що шкода завдана саме орендареві земельної ділянки, а не орендодавцеві - Запорізькій міській раді, яка отримала плату за користування спірною земельною ділянкою від орендаря, тому саме позивач має право вимагати відшкодування такої шкоди, а не Запорізька міська рада.
		Відповідно до ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
		Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити.
		Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «АЛЕРО» (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 39, кв. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 23853596) усунути перешкоди на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна теплоенергетична група» (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 2 ідентифікаційний код юридичної особи: 34148204) в користуванні земельною ділянкою загальною площею 2,7206 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського,15, шляхом демонтажу розташованої на цій земельній ділянці газової заправки за рахунок Приватного акціонерного товариства «АЛЕРО» (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 39, кв. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 23853596).
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АЛЕРО» (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 39, кв. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 23853596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна теплоенергетична група» (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 2 ідентифікаційний код юридичної особи: 34148204) майнову шкоду в розмірі 15 694 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 88 коп., 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. судового збору.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Повне рішення складено 06.02.2015 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                А.О. Науменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...