Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/1645/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Оренда земельної ділянки.
Надіслано судом: 16.02.2015. Зареєстровано: 16.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2015.
Дата набрання законної сили: 12.02.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		"12" лютого 2015 р.Справа № 915/1645/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:  
		головуючого судді: О.Л. Воронюка
		суддів:  В.В. Лашина, М.А. Мирошниченка
		при секретарі: Кияшко Р.О.
		(Склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження  в.о. голови суду  від 16.01.2015 р.)
		 
		 
		За участю:
		Від Миколаївської міської ради - Кравченко О.А.; довіреність  № 2222/02.02.01-22/01/14/13; дата видачі: 11.10.2013;
		Від ТОВ "Світ здоров'я" - Яковлев Д.Л.; довіреність б/н; дата видачі: 01.09.2014;
		 
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради
		на рішення господарського суду Миколаївської  області від 10.12.2014р.
		по справі № 915/1645/14
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ здоров'я"
		до відповідача Миколаївської міської ради
		про визнання недійсним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 25.04.2014 року № 39/3
		 
		 
		Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами
		В судовому засіданні 12.02.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		 
		 
		встановила:
		          13.10.2014 ухвалою господарського суду Миколаївської області порушено провадження по справі за позовом ТОВ «Світ здоров'я» до Миколаївської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 25.04.2014 № 39/3.
		           10.12.2014 рішенням господарського суду Миколаївської області позов задоволено повністю.
		          Визнано недійсним та скасовано рішення Миколаївської міської ради від 25.04.2014 р. № 39/3 "Про призупинення дії пункту 19 розділу 1 рішення міської ради від 25.06.2010 №47/46".
		          Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Світ здоров'я" право оренди земельної ділянки площею 7643 кв.м. для будівництва спортивно-оздоровчого центру по пр. Жовтневому ріг вул. Шури Кобера /Ленінський район/, кадастровий номер 4810136900:05:026:0004, на підставі укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Світ здоров'я" та Миколаївською міською радою договору оренди землі від 15 грудня 2005 року, зареєстрованого у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.01.2006 р. за №040600100061 та Договору про зміни № 218-11 від 27 січня 2012 року, зареєстрованого у Управлінні Держкомзему у місті Миколаєві, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 січня 2012 року за №481010004000703.
		          Стягнено з Миколаївської міської ради (міського бюджету м. Миколаєва) суму судового збору в розмірі 2436 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світ здоров'я" (79067, м. Львів, вул. Богданівська, 15-А, код ЄДРПОУ 32938419).
		          Зазначений судовий акт обґрунтовано відсутністю у спірному рішенні будь-якого посилання на висновки (постанови про притягнення до адміністративної відповідальності) контролюючих органів (Державної архітектурно-будівельної інспекції, Державної інспекції сільського господарства, Державної екологічної інспекції), рішень судів, які набрали чинності, щодо порушення позивачем вимог містобудівного, земельного та природоохоронного законодавства під час освоєння земельної ділянки.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Миколаївська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014р. у справі №915/1645/14 скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Світ здоров'я» посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.
		          Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
		Заслухавши пояснення представників сторін  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як вбачається із матеріалів справи, 18.11.2005 року відповідачем було прийняте рішення за №37/44, згідно якого позивачу було передано в оренду земельну ділянку площею 7643 кв.м. для будівництва спортивно-оздоровчого центру у м. Миколаєві по пр. Жовтневому ріг вул. Шури Кобера.
		На підставі зазначеного рішення між відповідачем  та позивачем 15.12.2005 року укладено договір оренди землі  площею 7643 кв.м. для будівництва спортивно-оздоровчого центру по пр. Жовтневому ріг вул. Шури Кобера, кадастровий номер 4810136900:05:026:0004. 
		Договір зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 30.01.2006 року за №040600100061.
		Відповідно до п. 5.1. договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва спортивно-оздоровчого центру.
		Як вбачається з умов договору позивач вправі освоювати орендовану земельну ділянку шляхом будівництва на ній спортивно-оздоровчого центру, що потребує від позивача несення значних матеріальних затрат (сплата орендної плати, купівля будівельних матеріалів, залучення трудових ресурсів, будівельної техніки тощо).
		Пунктом 12.3 договору наведені випадки, коли дія договору припиняється шляхом його розірвання за
		-          взаємною згодою сторін,
		-          рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
		- в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України в разі коли Орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом 6 місяців поспіль), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, здійснення без згоди Орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.
		Пунктом 12.4. договору встановлено, що договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків визначених у п. 5 та 9.4. цього договору.
		Пунктом 12.5 договору передбачено, що розірвання договору не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.
		Таким чином, сторони погодили підстави розірвання договору.
		Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що якщо відповідач вважав, що позивачем порушувалися умови договору, що, у свою чергу, має бути підтверджено належними та допустимими доказами, то з урахуванням взятих на себе обов'язків за договором відповідач вправі був розірвати його в односторонньому порядку прийнявши відповідне рішення (п. 12.5 договору).
		Відповідно до акту-передачі від 30.01.2005 Миколаївська міська рада передала, а ТОВ «Світ здоров'я» прийняло в оренду земельну ділянку по пр-т Жовтневому ріг вул Шури Кобера для будівництва спортивно-оздоровчого центру. 
		Згідно договору про зміни № 218-11 від 27 січня 2012 року, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у місті Миколаєві, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 січня 2012 року за № 481010004000703, до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" за №040600100061 та у Миколаївській міській раді за №3863, та на підставі рішення Миколаївської міської ради від 25.06.2010 року № 47/46 було продовжено строк дії вказаного договору оренди до 30.01.2015 року.
		25.04.2014 року відповідачем прийнято рішення № 39/3 "Про призупинення дії пункту 19 розділу 1 рішення міської ради від 25.06.2010 №47/46". Тобто, вказаним рішенням зупинено рішення про продовження строку оренди земельної ділянки.
		Прийняття спірного рішення відповідач мотивував численними зверненнями депутата міської ради Чернова С.К., працівників ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" та жителів багатоповерхових будинків по пров. Кобера, 13, 13-а, 13-б, 15, 15-а, 15-б, рішенням виконавчого комітету міської ради від 24.04.2014 року №368 з посиланням на ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 12 Земельного кодексу України.
		Отже, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що такого способу припинення договірних правовідносин та права позивача на користування земельною ділянкою як призупинення дії рішення, яким було продовжено строк дії договору оренди, договором не передбачено.
		          Оскаржуючи рішення господарського рішення господарського суду Миколаївської  області від 10.12.2014р. скаржник вказав, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку із прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
		          Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		У ст. 16 ЦК України наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, такі способи захисту як визнання права та визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.
		До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16).
		          Як вбачається із матеріалів справи та встановлено колегією суддів, спірним рішенням  порушуються законні права та інтереси позивача з огляду на діючий договір оренди земельної ділянки, а отже ТОВ "Світ здоров'я" правомірно звернувся до суду із захистом його прав та законних інтересів.
		Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В силу статті  144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
		У відповідності до статті 25, частини першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Частиною першою статті 74 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
		Конституційний суд України у пункті 5 рішення від 16.04.2009 р. №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.  Це є „гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
		Правова позиція стосовно того, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх  зміни чи припинення, викладена також в постанові Верховного Суду України від 04.06.2013р. у справі №21-64а13.
		Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.
		Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, підстави для скасування рішення господарського суду Миколаївської  області від 10.12.2014р. по справі № 915/1645/14 відсутні. 
		 
		 
		 
		 
		Керуючись ст. 85, 99, 101; 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
		 
		 
		                                                               ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Рішення господарського суду Миколаївської  області від 10.12.2014р. по справі № 915/1645/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Миколаївської міської ради без задоволення.
		 
		 
		Повний текст складено та підписано 16.02.2015
		 
		Головуючий суддя                                                        О.Л. Воронюк
		 
		 
		Суддя           В.В. Лашин
		 
		 
		 
		          Суддя                                                                                  М.А. Мирошниченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...