Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/10374/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2015. Зареєстровано: 17.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2015.
Дата набрання законної сили: 11.02.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу       Справа № 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа №22-ц/778/321/15                    Головуючий у 1-й інстанції: Нейло І.М.                                                   Судя - доповідач : Поляков О.З.
		                                                                                   
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		  11 лютого 2015 року                                                        м. Запоріжжя 
		Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
		Головуючого:   Спас О.В.
		суддів:            Полякова О.З.
		                                   Бабак А.М.
		при секретарі: Бабенко Т.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Донецької області на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
		ВСТАНОВИЛА :
		В серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління МВС України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, який згодом уточнив.
		В обґрунтування позову зазначав, що  16 грудня 2009 року Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області проти нього було порушено кримінальну справу за фактом зґвалтування ОСОБА_3 Того ж дня його затримали. 
		19 грудня 2009 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. 
		30 грудня 2009 року Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області відносно нього, було порушено іншу кримінальну справу, та 31 грудня 2009 року його було заарештовано. Під час досудового слідства йому також пред'являлось звинувачення за п.10 ст. 115, ст.. 153 КК України, яке 13 квітня 2010 року було припинено. 
		14 грудня 2011 року його було засуджено за ч.4 ст. 152. ч. 3 ст. 153 КК України до 10 років 6 місяців позбавлення волі. 
		31 березня 2012 року даний вирок було скасовано, та справу направлено на новий розгляд.
		Вироком від 22 листопада 2012 року він був оправданий за ч. 3 ст. 120 КК України і засуджений за ч. 4 ст. 152. ч. З ст. 153 КК України до 10 років 6 місяців позбавлення волі. 
		Ухвалою апеляційного суду від 22 березня 2013 року вирок було скасовано та справу направлено на додаткове розслідування, а його було звільнено з-під варти. 
		7 червня 2013 року було винесено постанову про відмову в повідомлені йому про підозру. 
		Таким чином вважає, що з нього зняті всі підозри в скоєні злочинів, тобто він є реабілітованим. Загалом він перебував під вартою 3 роки 2 місяці та 27 днів. До тримання під вартою працював вчителем англійської мови в ЗОШ № 33  м. Краматорська, тому за час тримання під вартою втратив заробіток в сумі 63405  грн.  
		Вважає,  що у зв'язку з тривалим знаходженням під вартою та на підписці про невиїзд отримав моральну шкоду яка полягає в погіршенні стану здоров'я та порушенні життєвого укладу. Після звільнення з-під варти, відчув зміну ставлення до нього з боку громадян оскільки засоби масової інформації пов'язували з ним факти вчинених злочинів, у зв'язку з чим він був вимушений залишити роботу вчителя і займатися іншою справою. 
		Враховуючи вищевикладене просив суд стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області на його користь матеріальну шкоду в розмірі 63404,90 грн. та моральну шкоду в розмірі 500000 грн., за рахунок коштів державного бюджету.
		Справа неодноразово розглядалась судами.
		Останнім рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 21 жовтня 2014 року позов задоволено частково.
		Стягнуто на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 63404,90 грн. матеріальної шкоди та 65000 грн. моральної шкоди шляхом списання їх в безспірному порядку Державною казначейською службою України з рахунку державного бюджету.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Заступник прокурора Донецької області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та постановити ухвалу про закриття провадження в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди.
		Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 
		           Відповідно до п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України  підставами для скасування рішення  суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи,порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права . 
		Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
		Як вбачається з матеріалів справи 16 грудня 2009 року СВ Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області було порушено кримінальну справу за фактом зґвалтування малолітньої ОСОБА_3
		16 грудня 2009 року ОСОБА_2 було затримано працівниками міліції за підозрою у вчиненні даного злочину.
		19 грудня 2009 року йому було обрано міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
		30 грудня 2009 року СВ Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області, було порушено відносно ОСОБА_2 кримінальну справу та 31 грудня 2009 року йому було змінено міру запобіжного заходу на взяття під варту.
		29 квітня 2010 року СВ Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області, було порушено відносно ОСОБА_2 кримінальну справу за ч.3 ст.120 КК України.
		14 грудня 2011 позивача було засуджено за ч. 4 ст .152, ч.3 ст.153 КК України 10 років 6 місяців позбавлення волі.
		31 березня 2012 року даний вирок було скасовано ,справу направлено на новий
		розгляд.
		22 листопада 2012 року ОСОБА_2 було засуджено за ч.4 ст.152,ч.3 ст.153 КК
		України до 10 років 6 місяців позбавлення волі, за ч .3 ст.120 КК України було постановлено виправдувальний вирок.
		          Ухвалою апеляційного суду від 22 березня 2013 року м вирок в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 152. ч. 3 ст. 153 КК України скасовано та справу направлено на додаткове розслідування, а ОСОБА_2 звільнено з під - варти.
		           Остаточно 7 червня 2013 року старшим слідчим ГУ УМВС України в Донецькій області  винесено постанову про відмову в повідомленні ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень   передбачених ч.4 ст. 152. ч. З ст.153 КК України з підстав відсутності обставин, які б свідчили про наявність в діях позивача кримінальних правопорушень та неотримання достатніх доказів для підозри ОСОБА_2 у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень.
		Право на відшкодування шкоди в повному обсязі гарантоване ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, норми якої згідно зі ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " є джерелом національного права.
		          Таким чином матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебував у місцях позбавлення волі 3 роки два місяці.
		          Відповідно до ст.6 Конвенції при визначенні громадянських прав і обов"язків людини або будь - якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
		          Стаття 5 цієї Конвенції гарантує право потерпілого від арешту або затримання відшкодування шкоди.
		Вироком Краматорського міського суду від 22.11.2012 позивача було виправдано у скоєнні злочину передбаченому ч.З ст. 120 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, що відповідно до п.1 ч.І ст. 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" у випадках, зазначених  надає право позивачу на відшкодування шкоди.
		Крім того , старшим слідчим ГУ МВС України в Донецькій області 7 червня 2013 року відносно позивача винесено постанову про відмову в повідомленні про підозру.
		Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", термін " обгрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Районний суд розглянувши справу вірно визначився , що позивачу відмовлено в повідомленні про підозру за відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення та відсутності достатніх доказів для підозри у скоєнні вищевказаних правопорушень, вже після того, як він тривалий час знаходився під слідством, судом і під вартою, і на правовідносини, які є предметом судового розгляду і учасником яких є позивач розповсюджується саме - вчинення процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		Згідно ч. 6 ст. 1176 ЦК України  шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії, або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
		При цьому відповідно до положень ст. 1173 ЦК України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Відповідно до ч. 7 ст. 1176 ЦК України порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду встановлюється законом.
		Виходячи зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" відповідно до положень цього закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		Відповідно до ч.2 ст. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
		Відповідальним за шкоду в даних правовідносинах є не безпосередній заподіювач шкоди, а особа, відповідальна за поведінку заподіювача, а саме держава в особі Державного казначейства України.
		Згідно  з ч.2., ч. 3 ст. 13 цього Закону розмір моральної шкоди визначається із урахуванням обставин справи в межах, установлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством або судом провадиться виходячи з розміру не  менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під  слідством або судом із урахуванням при цьому передбачених ч. 3 ст. 23 ЦК України вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2014 року по 31.12.2014 р. складає 1218 грн.
		Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції ,відносно того, що внаслідок незаконного затримання, застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, позивач зазнав моральних страждань, оскільки був обмеженим у пересуванні, відчував емоційну напругу та хвилювання. Після звільнення раніше пред'явлене обвинувачення у скоєнні тяжких злочинів погіршило відносини з оточуючими людьми та потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
		            Районний суд обґрунтовано врахував конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань заявника та інші негативні фактори, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вірно визначив розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 65000 грн.
		Разом з тим, судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди.
		 Виходячи зі змісту ст. 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" у наведених в статті 1 цього закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) зокрема заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій .
		В матеріалах справи в наявності є копія трудової книжки ОСОБА_2 згідно якої з 15.08.2006 по 22.03.2013 позивач під час перебування під слідством мав постійну роботу та працював на посаді вчителя іноземної мови в ЗШ № 33 м. Краматорська. 
		З витребуваних судом апеляційної інстанції витягів з наказів управління освіти Краматорської міської Ради вбачається ,що згідно до наказу № 16-к від 25.03.2013 року ОСОБА_2 22.03.2013 року звільнено з посади вчителя іноземної мови загальноосвітньої школи № 33 за власним бажанням згідно ст..38 КЗпП України.  
		За матеріалами справи відсутні дані про відсторонення позивача від роботи. 
		Згідно зі статтею 12 Закону, розмір втраченого заробітку мають встановлювати відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу).
		Відповідно до п. 12 Положення в прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зокрема, зазначається докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку (доходу) з посиланням на документи, на підставі яких проведено розрахунок (розмір середньомісячного заробітку, період, протягом якого громадянин був відсторонений від попередньої посади, перебував під вартою як запобіжного заходу, відбував покарання або адміністративне стягнення; сума податків, що підлягає утриманню за цей період часу, підсумкова сума, що підлягає виплаті в рахунок втраченого заробітку.
		У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись із скаргою до відповідного прокурора.
		Оскільки слідчі дії стосовно винесення постанови про відмову в повідомлені про підозру провадив слідчий відділ "ОВС та ОГ, ЗО" СУ ГУМВС України в Донецькій області, то цей орган у місячний термін зі дня звернення громадянина витребовує всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди і виносить відповідну постанову. У разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити цю постанову до прокуратури або до суду. 
		Всупереч цим вимогам Закону  ОСОБА_2 не звертався із заявою до слідчого відділу "ОВС та ОГ, ЗО" СУ ГУМВС України в Донецькій області про відшкодування шкоди, і постанова з цього приводу не виносилась. 
		Таким чином позивачем не використано спеціальний порядок для повернення не отриманого, на його думку, заробітку, до теперішнього часу постанову (ухвалу) про визначення розміру втраченого заробітку не прийнято, а надана позивачем довідка не підтверджує втрату такого заробітку, містить обрахування заробітку з припущенням про можливість його отримання у наведених обсягах.
		           На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної шкоди не відповідають вимогам закону та матеріалам справи ,доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди. 
		В інший частині рішення суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи і повинно залишатися в силі. 
		Керуючись ст.ст. 307,309,317 ЦПК України, колегія суддів,
		В И Р І Ш И Л А :
		Апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області - задовольнити частково.
		Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 жовтня 2014 року у цій справі - в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 63404 грн. 90 коп. скасувати та ухвалити нове рішення за яким ,у задоволенні позову в цієї частині - відмовити.
		В інший частині рішення залишити без зміни.
		        Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
		Головуючий: 
		          Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...